Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Повний опис усіх порушень 27 лютого 2023 року — тут.

Блоки телеканалів «Ми — Україна» і ICTV з СТБ виходили поза межами цієї доби. В нічному ефірному блоці телеканалу «Інтер» був повтор тижневика «Факти тижня» телеканалу ICTV, який тут оцінюється окремо.

Соціологія до роздумів

На продовження теми з попереднього тексту щодо цитування соціальних мереж. Дуже тривожну, як на мене, медійну тенденцію визначило соціологічне дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології для ГО «Український інститут медіа та комунікації». Виявляється 45,2 % українців вважають, що телеграм-канали публікують завжди перевірену інформацію. Що, звісно ж, відкриває величезний простір для маніпуляцій суспільною думкою. І це не дуже втішна новина в умовах гібридної війни Росії проти України.

А ось ще більш невтішна новина: судячи з результатів цього моніторингу, всі інформаційні редакції учасників телемарафону входять до цих 45,2 % адептів телеграма. Адже вони настільки беззастережно вірять в істинність дописів і відео там (навіть в анонімних телеграм-каналах!), що без жодних перевірок тягнуть звідти інформацію в ефір телемарафону. Докази є в цьому тексті моніторингу, як, утім, і в більшості попередніх.

Відкритим залишається питання до редакцій: чи варто тоді постійно обіцяти своїм телеглядачам, що будь-яка інформація в телемарафоні є «достовірною», «перевіреною» й «точною»? І ще питання: чи не бачать у редакціях очевидного ризику в будь-який момент бути використаними для маніпуляції свідомістю українців? Лише через цю свою сліпу та ірраціональну віру в непогрішимість телеграма та інших інтернет-платформ.

Телеканал «Інтер» (0:00–3:00 і 4:00–6:00)

(оцінювалося 5 годин ефіру) 

Зміст ефіру

Структура нічного ефірного блоку каналу була такою: починалася доба 15-хвилинним випуском новин, далі до третьої ранку була формально гостьова студія, хоча насправді за весь цей час гість був лише один (і той у запису), всю решту етеру складали сюжети з підводками. О третій, четвертій і п’ятій ранку були короткі екстрені випуски новин у зв’язку з нічною ворожою атакою дронами і вибухами в Хмельницькому. Решту часу займали записані гостьові студії, документальні фільми і повтор гостьової студії з попередньої доби. Новини вела Анастасія Даугуле, екстрені випуски — Олексій Фадєєв, умовно гостьову студію — Дмитро Чистяков.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

про роботу мінометників під Бахмутом,

про знищення ворожого гелікоптера з наведенням артилерії дроном,

про роботу українських артилеристів під Бахмутом,

про відкриття виставки фотографій українських військових,

про прифронтове селище Прудянка на Харківщині,

про життя в селищі Першотравневе на Миколаївщині,

про виживання мирних мешканців у прифронтовому Вугледарі,

про наслідки ракетного удару по Павлограду 16 лютого,

про те, як Німеччина налагоджує виробництво снарядів для України,

про бронетехніку, яку з Великої Британії відправляє для української армії Світовий конгрес українців,

про виробництво жіночих бронежилетів у Києві,

про те, як Львів у 2022 році приймав переселенців і біженців,

про коригувальників вогню,

про бійців з ампутаціями, які проходять протезування та реабілітацію в США,

про черкаських медиків, які в Польщі пройшли тренінги з евакуації поранених гвинтокрилами,

про працевлаштування переселенців і компенсації за це роботодавцям у Чернівцях,

про відновлення Снігурівки на Миколаївщині після окупації,

про іспанського веловолонтера, який привіз гроші в Ужгород,

про роботу аеророзвідки,

про жителя Миколаївщини, який коригував вогонь по окупантах,

про те, як бійців реабілітують за допомогою іпотерапії,

про волонтерський центр в Олександрії на Кіровоградщині,

про захоплення в полон двох «вагнерівців»,

про мелітопольців, яким вдалося виїхати з-під окупації,

про волонтерську відбудову села Мощун на Київщині,

про протиповітряну оборону київського неба,

про те, як українські митці працюють на перемогу.

Було пряме ввімкнення із Хмельницького про нічну атаку дронами на місто.

Гостями ефірного блоку були:

Сергій Герасимчук, заступник директора Ради зовнішньої політики «Українська призма», про загрози дестабілізації Молдови та про загрози з Придністров’я, про російський вплив на Сербію;

Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, директор Центру суспільних досліджень «Український меридіан», про загрози дестабілізації Молдови та про загрози з Придністров’я, про російський вплив на Сербію;

Назар Жолобович, солдат-доброволець ТРО, про свою історію великої війни;

Дмитро Кащенко, полковник ЗСУ, танкіст, про переваги західних танків над колишніми радянськими, про оборону Чернігівщини, про звільнення Ягідного, про ставлення до ворогів, про досвід, імпровізацію і хитрість у воєнній справі, про втрати побратимів, про своє бачення перемоги (записане інтерв’ю Ірини Баглай).

Крім того, в ефірі були:

фільм Лілії Налягаки із серії «Герої» про снайпера Сергія Позняка;

фільм Романа Барашева із серії «Герої» про підлітків, які рятували дітей з пожежі у броварському дитсадку після падіння гелікоптера 18 січня.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти порушували 54 разів. У 14 випадках подавали інформацію з посиланнями на телеграм-канали і «пабліки». Причому в більшості випадків цілковито анонімні: «в пабліках з’явилися повідомлення», «повідомляють телеграм -канали», «як пишуть люди, як пишуть в пабліках містяни». Або, наприклад, ведучий Олексій Фадєєв казав: «Близько 15 хвилин тому у київських телеграм-каналах з’явилися повідомлення про імовірне збиття іще одного дрона над Броварами зі стрілецької зброї на висоті 210 метрів». Мене тут вразила надзвичайна точність: і те, що дрон збили, і що зі стрілецької зброї це зробили, і ще й точно визначено на якій саме висоті! Або ось таке: «... Підірвано російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50... Цю інформацію поширили журналісти ініціативи BYPOL, посилаючись на свідчення місцевих мешканців». З точки зору достовірності, це все ж не більше ніж просто анонімний телеграм-канал. Крім того, «свідчення місцевих мешканців» занадто вже «експертні» для просто «мешканців», зокрема з визначенням типу літака.

Загалом, поки ведучий Олексій Фадєєв в екстреному випуску новин о четвертій повідомляв про нічну атаку дронами, він зробив три повністю абстрактних «посилання», два «посилання» на анонімні телеграм-канали, ще одне «посилання» на телеграм-канал Андрія Єрмака та посилання на Оперативне командування «Північ». А «перекривалося» все це «свято достовірності» відео з анонімних же телеграм-каналів «Реальный Киев» і «Хмельницький Live».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було вісім. Причому більшість із них навіть не на якісь структури-установи, а повністю розмиті («люди бачили», «військові повідомляють», «за інформацією німецьких ЗМІ» тощо). У 13 випадках «посилання» були повністю абстрактними («за попередніми даними», «відомо», «повідомляли», «офіційно підтверджено», «знаємо», «знаю»). Повним «абстракціонізмом» можу назвати ось таке повідомлення ведучого Олексія Фадєєва: «Із Запоріжжя надійшла інформація про три вибухи, але за попередньою інформацією це не була атака дронів, попередньо росіяни застосували там системи С-300. Офіційних роз’яснень наразі немає». І великі питання в мене викликають подібні повідомлення: «Втім є непідтверджене поки що повідомлення про збиття щонайменше одного дрона на Чернігівщині». Навіщо це повідомляти в ефірі, якщо воно «непідтверджене»? Підтвердіть його, а тоді вже повідомляйте. Ще у п’яти випадках наводили факти без посилань взагалі.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки було 14. Майже всі вони на максимально невизначені групи людей: «люди кажуть», «бійці переконані», «кажуть місцеві й додають», «кажуть на підприємстві», «хлопці кажуть», «мелітопольці кажуть», «газовики кажуть», «наголошують волонтери» тощо. І було ось таке дуже симптоматичне: «Утім уже зараз всі експерти кажуть: цих грошей замало». Усі на світі експерти раптом сказали щось одне й те саме? Якось слабко мені в те віриться.

Стандарт точності інформації

Порушень стандарту точності було цього разу небагато, лише 8. Але ось було таке: ведучий новин розповідав про ймовірні збиття дронів на Київщині, а показували відео з анонімного телеграм-каналу «Хмельницький Live». І навпаки: пряме ввімкнення з Хмельницького про вибухи внаслідок атаки дронів по місту «перекривали» навіщось відео з анонімного телеграм-каналу «Реальный Киев». Тобто це було недостовірне відео не з Хмельницького, а з Києва.

Фактичні неточності були переважно незначними: плутанина в термінах, де вимушених переселенців називали «біженцями». Але була й така неточність: ведучий Дмитро Чистяков казав, що в білоруських Мачулищах було «пошкоджено російський військово-транспортний літак». Це при тому, що ще з попереднього вечора скрізь (у тому числі й у новинах самого «Інтера») йшлося про літак локаційного виявлення цілей А-50, а аж ніяк не про транспортний літак.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Зі 125 порушень стандарту 80 складали суб’єктивні думки журналістів у новинах. Більшість становили доволі звичні для телемарафону емоційні оцінки різного ступеню драматизму: «найгарячіші точки», «суцільні руїни», «величезні вирви», «на щастя», «ламало вибухами наче сірники», «рясно засіяно мінами та снарядами», «майстерність найвищого рівня», «фото і справді вражають», «дуже потужні вибухи» тощо. Були доволі «поетичні»: «Мінометник прагне, щоб його вогняна посилка надійшла точно за адресою», «Купи будівельного сміття у селі Мощун на Київщині зараз є невід’ємною складовою місцевих краєвидів».

Лунали також різноманітні «експертні» висновки і припущення журналістів: «На півночі України, у Київській, Чернігівській та Полтавській областях оголошено повітряну тривогу. Це пов’язано з тим, що росіяни випустили дві невеликі групи динамічних об’єктів. Вони зайшли в небо України через Чернігівщину й рухалися в бік столиці. Швидкість менше 100 кілометрів на годину. Це точно не ракети. Імовірно, “шахеди”. Можливо, якийсь інший вид дронів-камікадзе» (ведуча Анастасія Даугуле). «І варто додати, що росіяни не вперше активізуються після того, як самі зазнають ляпаса». (ведучий Олексій Фадєєв). «Адже Д-30 — техніка універсальна, ефективна і проти ворожої техніки, і проти піхоти» (у сюжеті Ніни Коломієць і Валерії Гроди).

А в прямому ввімкненні міркування Тетяни Сивоконь більш пасували б не випуску новин, а якомусь мітингу: «Але за моєю спиною комендантська година і горять зеленим світлом світяться світлофори, це зелене світло для наших ЗСУ. Ми помстимось, вони не залишаться непокараними і перемога буде за Україною, ми вільні, незалежні і не боїмось».

Ведучий гостьової студії Дмитро Чистяков переважно був зайнятий підводками до сюжетів, але до всіх додавав численні власні міркування, жодного разу їх не авторизуючи: «Попри те, що ресурсів в армії РФ явно недостатньо для прориву, «путинята» не полишають спроби атакувати і буквально засипають прифронтову смугу ракетами, снарядами та мінами», «Саме завдяки грамотному командуванню і злагодженим діям наших військових, місто впродовж року вдало стримує ворожу навалу», «Їдуть вантажівки і до наших недолугих сусідів. Везуть в різні куточки Росії чорні пакети з “асвабадітєлямі”. Везуть елітних десантників, досвідчених і “непереможних” в лапках “вагнерівців”, свіжозавербованих зеків і “мобіків” з останньої хвилі призову» і подібні.

Чимало було в ефірі каналу й безпідставних узагальнень. Всі вони узагальнювали різні почуття, відчуття та ставлення до чогось невизначено великих груп людей. Кілька прикладів: «Навіть у складні часи українці не забувають про мистецтво», «Українці звикли жити у небезпеці зі сходу. Українці призвичаїлися до потенційної загрози з півночі», «Читачі тепер просять принципово українську літературу», «Тоді більшість мешканців вирішило: час виїжджати», «Про те, що Мощун — одне з найбільш постраждалих від війни сіл на Київщині, добре знають усі люди». 

Стандарт повноти інформації

Було лише 3 порушення. Ні в підводці, ні в сюжеті Наталії Сінченко не було назване село, з якого робився спецрепортаж. У сюжеті Михайла Манилюка про захист київського неба раптово з’являлося зняте влітку відео. Бодай би хоч титр «архів» для пристойності повісили! У сюжеті Олени Мендалюк про наслідки ракетної атаки по Павлограду замість інтершуму навіщось було підкладено «тривожну» музику.

Інші зауваження

Погана мода підкладати музику на «Інтері» стає дедалі більш поширеною. Цього разу мало не кожен другий сюжет був з музикою, навіть екстрені випуски новин о 4-й і 5-й ранку, де, як на мене, драматизму вистачало й без музики.

Була у блоці також дуже цікава «метаморфоза». Ведучий Олексій Фадєєв о 5:05 завершив випуск новин і побажав усім спокійної ночі, далі йшла 3-секундна заставка і… той же ведучий Фадєєв, але вже в іншому костюмі та краватці, в іншій студії продовжив вести марафон (це був повтор рубрики «Акцент» із попереднього вечора). Повісили хоча би титр «повтор», щоб усе було по-чесному.

Брак фемінітивів траплявся двічі, обидва рази в титрах сюжету Христини Гашенко: «Елла Кульчицька, кар’єрний радник Львівського міського центру зайнятості», «Галина Бордун, радник голови Львівської обласної військової адміністрації».

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Ворожих наративів не було. Новини вела токсична ведуча Анастасія Даугуле, яку раніше закликали відсторонити від участі в марафоні, серед іншого, через її участь у пропагандистських концертах до 9 травня: «І нехай іноді нам здається, що всі проти нас, що ми чужі у своїй країні. Але це не так. Нас багато».  

Резюме

Новинна складова нічного блоку каналу була такою: 6 репортажів та спецрепортажів та одне (але дійсно екстрене) пряме ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів в ефірному блоці каналу не було. З сюжетів якісними були обидва фронтових репортажа Руслана Смещука й операторів Вадима Ревуна та Ігоря Щепета з-під Бахмута: про роботу мінометників, і про роботу артилеристів. А також сюжет Світлани Чернецької про бронетехніку, яку з Великої Британії відправляє для української армії Світовий конгрес українців (оператор Юрій Романюк). Також дуже якісне інтерв’ю взяла ведуча Ірина Баглай у полковника ЗСУ Дмитра Кащенка.

В ефірному блоці каналу було 190 порушень стандартів. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 125 порушень, з них дві третини були суб’єктивними оцінками та міркуваннями журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 54 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, а ще інформації й відео з телеграм-каналів, здебільшого анонімних. Стандарт точності порушили 8 разів, повноти інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару в ефірному блоці каналу цієї доби не було. Не було й наративів ворожої пропаганди, натомість випуск новин вела токсична ведуча Анастасія Даугуле.

Телеканал ICTV (3:00–4:00, тижневик «Факти тижня» за 26.02 у повторі)

(оцінювалася одна година ефіру)

Зміст ефіру

У тижневику були такі сюжети:

про візит Байдена до України та Польщі,

про те, як рік опору України змінив світ,

про експертні оцінки ситуації на засіданні Ялтинської європейської стратегії,

про позицію Китаю щодо російсько-української війни,

про ймовірну нову архітектуру світової безпеки після перемоги України над Росією,

про безпекову допомогу Естонії Україні,

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Лише 4 порушення цього стандарту. Були два розмитих псевдопосилання («західні ЗМІ назвали», «низка світових ЗМІ повідомила») і два узагальнених псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок («експерти одразу заговорили», «більшість експертів розцінюють»).

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт журналісти порушували загалом 72 рази. Доволі традиційно для «Фактів тижня» було дуже багато неавторизованих суб’єктивних думок: оцінок та «експертних» міркувань. І в підводках ведучого Сергія Кудімова, і в текстах сюжетів журналістів. Кілька прикладів таких типових псевдоекспертних висновків: «У чому важливість резолюції, бо зрозуміло, що самому Путіну вона не указ. Це сигнал усім іншим, що навіть після року повномасштабної війни світ так само на боці України. Тобто голосування розбиває кремлівський наратив, що у цій війні нашим союзником є лише Захід». «Чи знає про цей план Лукашенко? Очевидно, знає. Інше питання: він його підтримує чи саботує? Не через любов до білорусів. Просто поглинання означатиме втрату персональної влади». «Можливо, саме тому Лукашенко наступного тижня летить на уклін до Китаю, щоб руками Пекіна послабити залізні обійми Москви. Або домовитися про місце для себе під китайською парасолькою у новій архітектурі світового порядку» (ведучий Сергій Кудімов).

«Для Кремля візит американського президента в сакральну українську столицю став повним шоком. Відреагувати на такий хід Москва виявилася безсилою, розгубилися навіть російські пропагандисти». «Для країни, яка від першого дня взяла на себе європейське лідерство по підтримці України, цей візит президента США — фактичне визнання нового статусу і ролі та підтримки, бо для Варшави Москва становить історичну загрозу» (у сюжеті Валерії Черненко). «Наразі відвідання України стало необхідним кроком для кожного європейського лідера. Це нібито торкнутися до символу свободи і підтвердити свою відданість принципам демократичного світу» (у сюжеті Павла Васильєва). «На Росії Китай за цей рік добряче заробив, скуповуючи дешеві нафту й газ. Та можливо економічний зиск ще далеко не вичерпано. Крім того питання Тайваню для Китаю йде врозріз з окупаційною політикою Москви в Україні. На суперечностях між Росією та Китаєм може грати Україна» (у сюжеті Оксани Дворецької). «Цей оптимістичний сценарій був би втілений у життя, якби глобальна архітектура безпеки залежала лише від західного світу. Насправді усе не так просто. Тому відносини Заходу з глобальним Півднем та перемога України над Росією напряму пов’язані в контексті того, яким буде новий світовий порядок» (у сюжеті Максима Крапівного).

І було три безпідставних узагальнення: «Від промови Байдена всі чекали стратегічних сигналів щодо війни в Україні». «У цьому натиску і впевненості американського президента багато хто побачив надію на більш швидке закінчення війни в Україні». «Простіше кажучи, на Заході усі розуміють: якщо дати Путіну виграти або хоча б не програти, уся світова безпека посиплеться наче доміно».

Елементи політичного піару

У підсумковому тижневику повідомлення про робочу поїздку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк до Латвії виглядало більш ніж дивно. Жодної принципової новини (крім самого факту поїздки, звісно) в цьому повідомленні не було. Подякувала президенту Латвії, обговорила ряд питань з латвійськими міністрами і провідала поранених українських військових, які лікуються в Латвії, — на підсумок тижня, як на мене, аж ніяк не тягне. Натомість можу нагадати, що за робочими поїздками або іншими «паркетними» заходами пані Кондратюк саме медіагрупа Starlight Media стежить дуже уважно. Просто раніше це знаходило своє втілення лише у випусках новин. Тепер от уже і в тижневику.

Резюме

Загалом порушень стандартів у тижневику було 76. Переважна більшість стосувалися стандарту відокремлення фактів від думок (72). Майже всі вони були не авторизованими думками як ведучого тижневика, так і журналістів — авторів сюжетів, лише 3 — безпідставними узагальненнями. Стандарт достовірності порушували 4 рази. Інші стандарти не порушувалися.

Був один прояв політичного піару — звіт про робочу поїздку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк до Латвії.

Російських наративів та токсичних медійних персонажів у тижневику не було.

Телеканал «1+1» (6:00–12:00)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку була нерівномірною. Перші три ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (від 15 до 30 хвилин, причому 30-хвилинні на дві третини складалися з повторів одних і тих же матеріалів). Продовжувались ці години гостьовими студіями. Потім о 9-й ранку був годинний випуск новин, о 10-й — годинна гостьова студія, останню годину знову поділили між новинами і гостьовою студією. Новини вів Святослав Гринчук і частково (у виїзній студії в Гостомелі) Олександр Загородний, гостьові студії вели спочатку Євген Плінський та Наталія Островська, а з 7:30 — Марічка Падалко й Руслан Шаріпов.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про ворожі обстріли Херсона,

про київську прем’єру документальної стрічки «Слава Україні» французького режисера Анрі Леві,

про переселенців похилого віку на Львівщині,

про зйомки нового токшоу каналу «1+1»,

про збір коштів на ЗСУ українськими полярниками з «Вернадського»,

про український літак «Мрія»,

про родину загиблого на початку повномасштабної війни прикордонника,

про нідерландського волонтера, який організував гуртожиток для українських біженців,

про те, як нацгвардійці у Вінниці малюють фрески в храмі на території частини,

про спогади жителів Гостомеля про літак «Мрія»,

про волонтерку матір двох бійців ЗСУ,

про Руслана Гаврилюка, який коригував вогонь української артилерії по ворогам у Гостомелі,

про освідчення в коханні на «Мрії».

Було пряме ввімкнення про акцію з тимчасового перейменування кафе «Москва» на кафе «Київ» у Берліні.

Гостями ефірного блоку були:

Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів, про статус ветеранів війни і учасників бойових дій, про державні програми з підтримки ветеранів, про бюрократію у військово-лікарських комісіях;

Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ, про «Кримську платформу», про способи просування українською дипломатією питання звільнення Криму, про події в Криму в лютому 2014 році, про тодішнє мовчання Києва, про ненасильницький опір окупантам у Криму, про кримських політв’язнів, про те, кого вважати колаборантами;

Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію навколо окупованого Придністров’я, про ракетоносії в Чорному морі, про ситуацію з електрикою в Одесі;

(неназваний із міркувань безпеки) речник Сил національного спротиву й боєць сил ССО, про диверсійні дії підпілля в Криму, про настрої кримчан щодо окупації, про гуманітарну ситуацію в Криму;

Гага Кікнадзе, керівник управління комунікацій Державної міграційної служби, про зміну правил, за якою в усіх документах має бути однакове написання імені та прізвища;.

Валерій Романенко, експерт з авіації, про реальні втрати ворожої авіації за рік повномасштабної війни, про український контроль за небом, про різні види авіації, про те, як у перші дні повномасштабної війни вдалося зупинити російську авіацію, про можливості ворога до масованих авіаційних атак вглиб України, про нинішні можливості української ППО, про принципи роботи сучасних західних систем ППО, про логіку заміни радянських літаків на сучасні західні, про доцільність відновлення «Мрії» і про відновлення української авіаційної галузі;

Олексій Гетьман, воєнний експерт, учасник російсько-української війни, про поточний наступ ворога, про бої під Бахмутом, про наслідки пошкодження літака в Мачулищах для ракетних атак ворога, про нічну ворожу атаку дронами, про відновлення виробництва артилерійських снарядів у Болгарії та в США для України;

«Майкл», старший офіцер підрозділу спецпризначення «Омега», про бої під Авдіївкою, про потреби у коптерах із тепловізорами, про людей, які продовжують виживати в Авдіївці;

Володимир Смусь, начальник диспетчерського центру ДП «Антонов», про те, чи можна було врятувати літак «Мрія» на початку повномасштабної війни, про події в Гостомелі 24 лютого 2022 року;

Віктор Гончаров, капітан командир літака «Мрія», зі спогадами про польоти на «Мрії», про те, чи можна було врятувати літак;

Владислав Власик, генеральний конструктор ДП «Антонов», про можливості побудови нової «Мрії»;

Юлія Паєвська «Тайра», парамедикиня і волонтерка, про свій благодійний фонд «Мрія» для допомоги родинам військових та цивільних полонених, про розшук українських полонених, про своїх колег-медиків, які досі перебувають в російському полоні, про обміни полонених;

Ахтем Сеітаблаєв, режисер та актор, про події в Криму в лютому 2014 році, про настрої людей в Криму, про ментальне звільнення кримчан від російської окупації, про повернення кримців до Криму після деокупації, про національний діалог українців і кримських татар;

Марина Пальченко, засновниця «Швейної роти», Вадим Міненко, власник швейного виробництва, Ксенія Самойлович, координаторка, Тетяна Маркевич, координаторка, про адаптивний одяг для поранених військових.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Цієї доби у випусках новин каналу йшли суцільні повтори одних і тих же повідомлень чи сюжетів з одними і тими ж порушеннями. Тож велику кількість порушень по окремих позиціях тут давали саме багаторазові їхні повтори в ефірі.

Стандарт достовірності інформації

Загалом було 63 порушення стандарту. В 6 випадках брали інформацію з білоруських опозиційних телеграм-каналів «Бєларускі Гаюн» і BYPOL. У 15 випадках були узагальнені розмиті псевдопосилання, як на певні структури («повідомляють в «Укренерго», «в обласній військовій адміністрації повідомили», «Генштаб Збройних сил України вже повідомляє»), так і повністю розмиті («відзвітувала влада Чернігівщини», «писали у ЗМІ»).

Було 5 абстрактних псевдопосилань: «попередньо», «відомо», «стало відомо», «маємо оновлену інформацію». У 18 випадках факти подавали без будь-яких посилань на джерела інформації.

І було 15 випадків узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Майже всі вони були на невизначене коло людей: «експерти говорять», «визнають це авіаційні експерти», «кажуть наші військові», «кажуть авіатори», «в області міркують», «волонтери просять» тощо.

Стандарт точності інформації

Із 36 порушень стандарту точності 27 стосувалися некоректного використання картинок у новинах. Це було й доволі традиційне «перекривання» випадковим набором відео бойових дій будь-яких повідомлень про ситуацію на фронтах. І «перекривання» повідомлень про ворожі обстріли багатьох населених пунктів фото чи відео якихось (невідомо яких) із них. У подібних випадках картинка також не відповідає словам ведучого за кадром. Інший приклад — бекґраунд про російський радіолокаційний літак А-50 (який ні з чим не сплутаєш через його оригінальний вигляд) «перекривали» відео якихось винищувачів та гелікоптерів.

В одному з повідомлень ведучий говорив про президента Зеленського, а показували архівного Путіна, говорив про Байдена — показували Сі, говорив про Пісторіуса — показували Зеленського.

У гостьовій студії ведучі наводили бекґраунд про захоплення Криму Росією у 2014 році й показували архівне відео. При цьому були критичні невідповідності між текстом і картинкою, наприклад, ведуча розповідала про захоплення росіянами кримського парламенту, а в цей момент показували картинку проведення псевдореферендуму тощо.

Пряме ввімкнення кореспондентки з Берліну «перекривали» раніше знятим відео. Яке, по-перше, геть не відповідало її словам (вона розповідала про столики в кафе, а показували якийсь багатолюдний мітинг), а по-друге, титр при цьому був «наживо», що було абсолютною очевидною неправдою, адже об 11-й ранку по Києву в Берліні явно була не темна ніч, а яскравий день. Як завжди невдалими були й спроби «ілюструвати» якоюсь картинкою розмови з гостями.

Були й фактичні неточності. У сюжеті Марічка Кужик казала: «Пані Марію евакуювали волонтери з Красного Лиману». Навіщо згадувати совєцькі назви, коли Лиману повернули його історичну ще у 2016 році? Ведучий Євген Плінський говорив про «початок війни, рівно рік тому». Хоча війна почалася дев’ять років тому.

Стандарт відокремлення фактів від думок

139 порушень стандарту було загалом, 124 з них — суб’єктивні думки журналістів у новинах. Традиційно дуже багато було емоційних оцінок, таких як «на жаль» і «на щастя», «запеклі бої», «встеляючи трупами», «дивом вціліла». Або ж «приголомшливі кадри», «грандіозна подія», «перехоплює подих». В одному із сюжетів (Олександри Мітіної) слово «гігантський» використовувалося цілих три рази: «завдяки гігантській базиліці», «гігантське приміщення», «гігантське вікно».

Були й такі собі «експертні» міркування журналістів: «Вочевидь сам очільник ворожого МЗС Сергій Лавров не хоче повторення минулорічного сценарію, коли на такому ж засіданні і з прав людини велика кількість дипломатів просто залишила залу на знак протесту» (ведучий Святослав Гринчук). «Тому тактичне завдання стримати ворога до приходу наших бойових підрозділів та ще й допомогти знищити частину ворожих гелікоптерів було виконано» (у сюжеті Сергія Моргуна). «Справді, звідси також іде сигнал до місцевої влади Берліна, які пам’ятки вони для себе бережуть» (у прямому ввімкненні Наталії Фібріг).

Не авторизованих суб’єктивних думок ведучих гостьових студій було відносно небагато — 6, але також «експертні». Пара прикладів: «А якщо порівнювати російську й українську авіацію. У нас є високоінтелектуальні пілоти, авіаційники, але немає крил, немає достатньої кількості потужних сучасних літаків» (ведуча Наталія Островська). «Наша система протиповітряної оборони за рік війни вона реально посилилася, це не міф, і вона стала ефективною. Ми маємо зараз достатньо надійно захищене небо саме від авіації, від літаків» (ведучий Євген Плінський).

Безпідставних узагальнень було 9. Наприклад, ведучий Святослав Гринчук казав: «А торік у ці дні вся країна говорила про “Мрію”». «І люди відверто нервують. Уже не так хвилюються повітряним тривогам, бо уже знають що це таке. Тепер у людей масове таке передчуття страху», — казав ведучий Євген Плінський. «А самі гостомельчани дуже сумують за своєю “Мрією”», — казала в сюжеті Олена Мацюцька. «Всіх цих людей з різних сфер об’єднує справді одне — це бажання справедливої і швидкої перемоги України», казала у прямому ввімкненні Наталія Фібріг.

Стандарт повноти інформації

З 18 порушень стандарту 8 були неповним представленням спікерів (у гостях чи в сюжетах). Так не досить було представляти Валерія Романенка лише як «експерта з авіації». Як мінімум, слід було згадати, що він є провідним науковим співробітником Державного музею авіації. І не досить було ведучим представляти Олексія Гетьмана лише як «військового (в сенсі воєнного) експерта». Більше конкретики нібито було вже в титрі «військовий аналітик, учасник російсько-української війни». Але й останнє теж потребувало якогось пояснення (принаймні, воював раніше, чи воює і сьогодні). Чомусь у багатьох сюжетах на синхронах не було титрів, тож часом можна було хіба що здогадуватися, хто ці люди й чому вони коментують конкретну тему.

Найбільше ж порушень було пов’язано з неадекватним позначенням бекґраундового архівного відео. Так наприклад бекграундове відео березня 2022 року зі зруйнованим літаком «Мрія» в Гостомелі показували без позначення дати зйомки, натомість частково титрували це відео титром «досьє» (у «ТСН» чомусь вважають це слово синонімом слова архів, що насправді зовсім не так). Так само було і в бекґраундовому сюжеті Олександра Загородного про польоти «Мрії» у різні роки. У сюжеті Сергія Моргуна бекґраундове відео 24 лютого 2022 року про атаку ворожих гелікоптерів на Гостомель також не було позначено датою, замість був той же титр «досьє». А в гостьовій студії показували бекґраундове відео захоплення Криму Росією у 2014 році. Його не титрували вже ані датою (як належало б це зробити), ані позначкою, що це архів. Попри те, що це відео показували як «лайф» (тобто без коментарів), значний його шматок ішов в ефірі взагалі без інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

У прямому ввімкненні Наталія Фібріг казала: «Тут любили зустрічатися представники “Штазі”». Це потребувало пояснення, бо навряд чи вся аудиторія марафону знає про цю спецслужбу колишньої «Німецької Демократичної Республіки». 

Стандарт оперативності

Ворожа атака дронами по Хмельницькому з загибеллю двох людей і  влучаннями в інфраструктурні об’єкти сталася орієнтовно в 2:30 ночі. Протягом усього свого ефірного блоку з 6-ї до 12-ї ранку канал спромігся лише на багаторазовий повтор усного інформаційного повідомлення про це. Спочатку без посилань на джерело інформації взагалі, згодом — із посиланням на голову ОВА Сергія Гамалія. Тобто журналісти каналу не доклали жодних власних зусиль, щоб дати повноцінний звіт про цю найважливішу на той момент подію доби. Крім усього іншого, це абсолютно неоперативна робота редакції.

Інші зауваження

Протягом ефірного блоку каналу чомусь постійно виникали проблеми зі звуком, які часом заважали сприйняттю.

Кілька разів забували про фемінітиви: «У нас зараз дуже особливий гість — це Юлія Паєвська» (ведучий Руслан Шаріпов). «...Спеціальне відеозвернення записала посол Сполучених Штатів в Україні» (ведуча Марічка Падалко). «Ксенія Самойлич, координатор “Швейної роти”» (ведуча Марічка Падалко і в титрі). «Тетяна Маркевич, координатор “Швейної роти”» (титр).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару не було. Натомість був «внутрішній», комерційний. Не знаю, як це узгоджується з іншими учасниками телемарафону і його невідомими широкому загалу «генералами», але показувати у спільному ефірі промосюжет нового токшоу каналу «1+1» «Говорить вся Україна», яке виходитиме на каналі-«дублері» — якось не комільфо. Дуже показова, як на мене, цитата з цього анонсу: «У першому випуску проєкту з’ясовуватимуть, від кого жінка народила сьому дитину». І це в телемарафоні, який «розповідає про події, пов’язані з війною».

 Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу цієї доби була надзвичайно слабкою. Два репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення та двоє гостей-ньюзмейкерів, і майже все це (крім репортажу з Херсона) — далеко не на основні теми дня. Тему нічної атаки дронами на Хмельницький взагалі провалили, «відбувшись» багаторазовим повтором короткого повідомлення в новинах. З позитивного: дуже ґрунтовне і якісне інтерв’ю взяли Євген Плінський із Наталею Островською в авіаційного експерта Валерія Романенка у студії каналу.

Стандарти в цьому ефірному блоці журналісти каналу порушували 258 разів. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок (139), з них переважну більшість становили оцінки та інші міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази. Найбільше було подання фактів без посилань на джерела інформації й узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Більшість із 36 порушень стандарту точності були некоректним використанням картинки — як у БЗ в новинах, так і в якості «ілюстрації» до розмов з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 18 разів, найбільше порушень було пов’язано з недостатнім представленням спікерів і з неналежним позначенням бекґраундового архівного відео.

Проявів політичного піару не було, натомість у новинах був промосюжет про нове комерційне токшоу, яке планують показувати на каналі-«дублері». Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів у ефірному блоці каналу цієї доби не було.

Телеканал «Рада» (12:00–18:00) 

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася з короткого випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії — пари ведучих, спочатку Ганна Гомонай з Назаром Довгим, згодом Тетяна Гончарова з Вадимом Колодійчуком.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про театралізований вечір єдності в Кропивницькому,

про збільшення оборонного виробництва західних країн для озброєння України,

про роботу агропідприємства в прифронтовій Широківській громаді Дніпропетровщини,

про загиблого військового Олександра Кравченка.

Були прямі ввімкнення:

два ввімкнення з Одеси про аварійне відключення електрики,

три ввімкнення з Хмельницького про наслідки ворожої атаки дронами,

про фотовиставку «Перерваний політ» у Києві,

про виставку 10-ї гірсько-штурмової бригади,

про передане Польщею устаткування для музеїв Львова,

про ситуацію з вишами в Харкові,

про засідання комісії Полтавської міськради з питань оплати роботи комунальників,

про відновлення роботи хлібозаводу в Снігурівці на Миколаївщині,

про виконання «Червоної калини» на дзвінниці Михайлівського Золотоверхого собору.

Гостями ефірного блоку були:

Сергій Шкарлет, міністр освіти та науки, про вступну кампанію та мультипредметні тести цього року, про умови подачі заяв абітурієнтами до вишів;

Олександр Симчишин, міський голова Хмельницького, про наслідки нічної ворожої атаки дронами по місту, про ситуацію з електрикою, теплом і водою в місті, про прийом містом внутрішніх переселенців;

Віталій Кім, голова Миколаївської ОВА, про постійні ворожі обстріли Очаківської та Куцурубської громад області, про хід відновлення інфраструктури області після бойових дій та обстрілів, про розмінування, про відновлення сільськогосподарських робіт, про відновлення системи охорони здоров’я;

Олександр Прокудін, голова Херсонської ОВА, про ранкові ворожі обстріли Херсону й області, про відновлення інфраструктури, про організацію укриттів і бомбосховищ, про виїзд колаборантів з Олешок, Скадовська та інших окупованих міст області до Криму;

Олена Шкрум, народна депутатка, про голосування Генасамблеї ООН за українську резолюцію про «формулу миру», про перспективи позитивного голосування Генасамблеї за резолюцію щодо створення трибуналу для російських воєнних злочинців, про рішення щодо нелегітимності присутності Росії в ООН, про закінчення податкової амністії;

Сергій Гамалій, начальник Хмельницької ОВА, про наслідки нічної атаки дронами по місту, про роботу рятувальників;

Карім Хан, прокурор Міжнародного кримінального суду, про перебіг розслідування, яке веде МКС в Україні, про юридичний шлях покарання найвищого військово-політичного керівництва країни-агресорки, про враження від України й українців;

Ольга Василевська-Смаглюк, членкиня Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики, про виплати людям на звільнених територіях, про проблеми з поданням заявок на допомогу, про вплив виключення Росії з FATF на її економіку, про перспективи відбудови на звільнених територіях;

Євген Іванов, заступник начальника Харківської ОВА, про план відбудови Харкова, про ворожі обстріли Харкова та прикордонних районів області;

Тарас Савченко, т.в.о.начальника Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів Сумщини, про евакуацію з прикордонних сіл області;

Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, про розробку урядом стратегії щодо внутрішньо переміщених осіб, про працевлаштування внутрішніх переселенців, про затримки з виплатами переселенцям, про викрадених Росією українських дітей;

Михайло Шаманов, речник Київської МВА, про нічну атаку дронів на Київ й область, про ДРГ в Києві, про готовність оборони Києва до можливих наступів ворога;

Наталія Гуменюк, начальниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони «Південь», про поступову втечу окупантів з Херсонщини до Криму, про майбутню деокупацію Криму, про ситуацію в Придністров’ї;

Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про бої під Бахмутом, про тактику ворожих обстрілів на сході, про гіпотетичний «великий наступ» ворога;

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про розширення до 2 кілометрів прикордонної смуги з Білоруссю та Росією за ухваленим ВР законом, про ситуацію на кордоні з придністровською ділянкою Молдови, про спроби ворога використовувати у прикордонні ДРГ, про формування підрозділу «Сталевий кордон»;

Олексій Дмитрашківський, речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, про бої під Вугледаром, про ситуацію в окупованих Маріуполі, Мелітополі та Бердянську;

Дмитро Плетенчук, начальник пресслужби тактичної групи «Грім», про обстріли Херсонщини, про контрбатарейну боротьбу ЗСУ з ворогом на лівому березі Дніпра, про евакуацію цивільних;

Юрій Ігнат, речник командування Повітряних Сил ЗСУ, про нічну атаку ворожих дронів, про пошкодження білоруськими партизанами російського літака А-50, про можливості відновлення «Мрії» й авіабудівельної галузі в Україні;

Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію з електрикою в Одесі, про ситуацію з окупованим Придністров’ям, про реальність нападу росіян на Одесу;

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про затримання наркоторгівця на Дніпропетровщині, про затримання на митниці;

Дарина Зарівна, радниця керівника Офісу президента, про значення візиту до Києва представника Саудівської Аравії;

Ростислав Смірнов, політичний експерт, про перспективи вступу України до ЄС, про пріоритети у видах західної зброї, якої потребує Україна;

Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього, консультант Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони й розвідки, про значення візиту представника Саудівської Аравії до Києва, про можливості для українського контрнаступу, про роботу ворожої розвідки, про перспективи вступу України до НАТО, про зміну тактики ворожих атак дронами та ракетами;

Віталій Федорінін «Стіл», член групи розвідки «Паладін», про російський «великий наступ», про бої під Бахмутом, про тактику ворога, про техніку ворога;

Микола Мішакін, полковник, командир першої президентської бригади «Буревій», про відбір до «Гвардії наступу»;

Юрій Федоренко, командир роти 92-ї механізованої бригади, про ситуацію на фронті на Луганщині, про потреби ЗСУ в сучасній зброї, про необхідність в посиленні ЗСУ навченими мобілізованими;

Павло Вишебаба, військовий ЗСУ й поет, про необхідність самомобілізації нині цивільних для посилення ЗСУ, про бої на Донеччині;

Юрій Сиротюк, військовослужбовець 5-го окремого штурмового полку ЗСУ, про бої на Бахмутському напрямку.

Порушення стандартів

Оскільки випуски новин на каналі складаються майже з суцільних повторів, у яких багаторазово дублюються порушення стандартів, то велика їхня кількість по окремих позиціях часто зумовлена саме цими багаторазовими (по 5-6 разів в ефірному блоці) повторами.

Стандарт достовірності інформації

81 порушення стандартів. Найбільше було інформації, поданої без перевірки з телеграм-каналів або зі сторінок у соцмережах. Були повністю анонімні псевдопосилання «як пишуть місцеві пабліки». У 25 випадках були узагальнені розмиті псевдопосилання: «медики кажуть». Було 9 абстрактних псевдопосилань: «за останніми даними», «є повідомлення», «є інформація», «з’являється інформація», «стало відомо» і просто «відомо». Або, наприклад, ведучий Назар Довгий казав: «Стосовно вибухів, які були зафіксовані навколо окупованого тимчасово Маріуполя. Там приблизно 14 їх нарахували». Ким вони були «зафіксовані», хто їх «нарахував»?

Двічі фактичну інформацію подавали без посилань на джерела. Ще 18 разів давали узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки: «як кажуть організатори», «ця теза теж часто з’являється в інфопросторі», «наші захисники кажуть», «Москва стверджує», «багато батьків дітей кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Загалом стандарт порушували 44 рази. 29 разів це були невідповідності між текстом і картинкою в БЗ і сюжетах. Класичні зразки: повідомлення про наслідки ворожих обстрілів, які «перекривають» фото чи відео руйнацій невідомо де. Наприклад, ведуча новин презентувала фото обстріляного Мирнограда, викладені в телеграм-каналі головою Донецької ОВА, але далі цими ж фото «перекривали» й наступне повідомлення про обстріл Авдіївки. І так у шести випусках новин.

Повідомлення про спільну заяву «Великої сімки» «перекривали» архівним відео чомусь адмінбудівель ЄС (мабуть тому, що в посиланні було сказано, що текст заяви редакція знайшла на сайті представництва ЄС в Україні?). Повідомлення про відновлення електрики в Одесі «перекривали» відео «пунктів незламності», що ніяк не відповідало тексту ведучої.

Але була й новинка. Зазвичай канали забувають позначати титром архівне відео, а тут було з точністю до навпаки. Показували зустріч у Києві президента Зеленського з представником Саудівської Аравії. І сама ведуча казала, що таке сталося «вперше за 30 років». Проте на відео примудрилися почепити титр «архів».

Ще в 7 випадках не до ладу «ілюстрували» прямі ввімкнення. Наприклад, у прямому ввімкненні з Одеси кореспондентка розповідала про підключення до електрики інфраструктури міста, про проблеми з водою та теплом, а показували при цьому «пункти незламності». Друге пряме ввімкнення з Одеси «ілюстрували» не краще: тепер уже показували людей на бюветах, хоча йшлося про інфраструктурні об’єкти, електротранспорт тощо.

Був ще такий цікавий, як на мене, виверт. Кореспондентка з Харкова розповідала про зруйновані ворожими обстрілами виші міста: «Зараз ми можемо побачити навчальний корпус одного з університетів у Харкові, у якому зруйновано два поверхи внаслідок влучання російської ракети 5 лютого». Тобто йшлося про цілком конкретну будівлю. При цьому кореспондентка стояла на тлі будинку з руйнаціями двох верхніх поверхів, але паралельно на половину екрана показували «ілюстрацію» — зовсім інший будинок, але з так само зруйнованими двома верхніми поверхами. От про яку з цих двох будівель говорила кореспондентка?

У 5 випадках безнадійно «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, розмову з речником Сил оборони Таврійського напрямку про події в Запорізькій області «ілюстрували» просто якимось відео бойових дій. Навіть коли він говорив про конкретику, яка з цією картинкою ніяк не співпадала. А згодом, до речі, ведучі це ж саме відео презентували як події під Вугледаром. Говорили з речником Повітряних Сил Ігнатом про пошкодження російського А-50 в Білорусі, а «ілюстрували» це архівним відео літака «Мрія».

Ось випадок, коли критична неповнота інформації разом з некоректністю в роботі з картинкою призводять до грубого порушення стандарту точності. У випуску новин о 16-й було БЗ+СХ про виставку світлин «Перерваний політ». У синхроні батька загиблого автора цих фотографій Миколи Анацького не титрували. Він говорив про свого сина, проте синхрон «перекрили» (це була перебивка) крупним планом фотографії загиблого міністра Дениса Монастирського. Тож глядачі новин цілком «логічно» могли вирішити, що це говорить батько загиблого міністра.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Загалом було 88 порушень стандарту. 72 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Значна кількість емоційних оцінок: «російські варвари», «величезний міжнародний резонанс», «запеклі бої», «на щастя», «на жаль», «підступно атакували», «у надійних руках наших медиків», «побачили жахливу картину» тощо. Були і висновки: «Нагадаю, країни G7 пообіцяли Україні 39 мільярдів доларів цього року. Ці кошти забезпечать надання основних послуг для населення та стабілізують економіку України» (ведуча Ольга Бутко). І міркування: «Тож одесити можуть спокійно планувати свій робочий день та переміщення по місту» (у прямому ввімкненні Тетяни Беженар). «Це спосіб діячів культури показати силу духу та спротиву російській агресії». (у сюжеті Лілії Кочерги). Або ось таке припущення у прямому ввімкненні Катерини Кусмарової про Харків: «Тим часом іноземних студентів кількість зменшилася на 40 відсотків, бо в багатьох країнах світу вважають, що дистанційна форма навчання не є якісною».

Було 10 випадків, коли ведучі гостьових студій не авторизували власні суб’єктивні думки. Ведучий Назар Довгий: «І тут дивіться, і Керченський міст, кримський міст, він вже в принципі так трошки «протестований» в сенсі його знищення добрими людьми, і так само, якщо Маріуполь буде деокупований, то в принципі питання логістики, постачання на Крим буде вирішено, відтак в цьому і полягає його деокупація напевно». І він же: «І давайте не забувати про те, що знову ж таки в контексті і південного напрямку, і таврійського, деокупація Маріуполя — дуже важливе питання, адже це є ключовим логістичним ланцюжком для ворога». Ведуча Тетяна Гончарова: «Росію майже повністю усунули від світової економіки. Група з протидії відмиванню брудних грошей FATF безстроково призупинила членство Росії в організації. Таке рішення обмежить доступ агресора до світової економіки, підвищить вартість ведення бізнесу в Росії й у висновку позбавить її можливості фінансувати війну проти України».

Було кілька безпідставних узагальнень: «Переконана, що всі знають про ці виплати». «І, мабуть, ці світлини запам’ятались для кожного з нас». «Всім відома, історична світлина, яка облетіла всі світові ЗМІ». «Місцеві вже давно чекали на відновлення роботи Снігурівського хлібозаводу».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 11 разів. Кореспондент Олександр Кривокульський робив пряме ввімкнення з фотовиставки, присвяченій загиблим міністру Монастирському і його колегам. Говорив про виставлені у вестибюлі метро «Золоті ворота» в Києві світлини з батьками загиблого автора фото, з радницею загиблого міністра, розповідав про знімки сам, але жодного фото в цьому прямому ввімкненні глядачі як слід так і не побачили (пару фото промайнули лише в якості перебивки для синхрону).

Повідомлення про нові підземні поштовхи в Туреччині ведуча Ольга Бутко подавала з посиланням: «Повідомили в управлінні з запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій». Що це воно за «управління» таке? Як мінімум — наше чи турецьке?

В новинах було повідомлення, що Олена Буряк «встановила новий світовий рекорд та завоювала перше місце». Побіжно було згадано, що це був чемпіонат світу з веслування. Але в чому саме полягав цей світовий рекорд і яким був попередній, пояснено не було.

Не досить було представляти Ростислава Смірнова лише як «політичного експерта». Це той Смірнов, який раніше часто був в ефірі телемарафону як радник міністра внутрішніх справ.

Ведучий Вадим Колодійчук представляв Олену Шкрум як «представницю Комітету з податкової та банківської діяльності». І так само було в титрі. По-перше, без уточнення, що це Комітет Верховної Ради, незрозуміло, про який комітет ідеться. По-друге, сам цей Комітет насправді називається «з питань фінансів, податкової та митної політики». А по-третє, членство цієї депутатки саме в цьому комітеті жодним чином не пояснює її компетентність у питаннях зовнішньої політики України, які з нею обговорювали у студії. Певно цю компетентність більше описало б те, що пані Шкрум є членкинею кількох груп міжпарламентських зв’язків із такими країнами як Франція, Велика Британія, Канада, Австралія, Японія та іншими.

Так само ведучий забув уточнити, що йдеться про парламентський комітет, коли представляв Ольгу Василевську-Смаглюк як «представницю комітету з питань фінансів, податкової та митної політики». Це ж порушення було в титрі. Це ж порушення повторила ведуча Тетяна Гончарова наприкінці розмови з гостею.

Стандарт доступності подачі інформації

Ось такий титр був на синхроні: «Артем Іванюк, керівник КАТП-1628». Як хочете, так і розумійте цю абревіатуру.

Стандарт оперативності

Цей стандарт було порушено тричі. Ворожа атака дронами по Хмельницькому із загибеллю двох людей і влучаннями в інфраструктурні об’єкти сталася орієнтовно о 2:30 ночі. У випуску новин о 12-й канал «Рада» спромігся лише на коротке усне інформаційне повідомлення. Це неоперативна робота редакції.

Починаючи з 12-ї години ведуча новин повторювала з випуску до випуску (аж до 15:30, коли це ж повторила ще й ведуча у гостьовій студії), що в Херсоні «як пишуть місцеві пабліки, зранку знову чути гучні вибухи». Ранок уже давно минув, тож редакція мала купу часу, щоби принаймні уточнити, що це були за вибухи, й не посилатися більше на «пабліки». Рідкісна неоперативність.

Ведуча Тетяна Гончарова о 16:15 казала: «Розслідування воєнних злочинів російської армії в Україні стане головною темою сесії Ради з прав людини ООН. Вона стартує сьогодні у Женеві». На цей момент сесія була вже в розпалі.

Інші зауваження

Анонси в гостьових студіях так і продовжують бути таким собі суто декоративним елементом. У них майже ніколи немає конкретики, тож ніякої корисної інформації для глядача (чого чекати від ефіру) вони не дають. Заявлена в анонсі на початку гостьової студії тема може не розглядатися протягом найближчої години.

Так само цілком безсистемним елементом ефіру каналу залишаються «новини коротко». По-перше, вони не мають жодного функціоналу. Було би зрозуміло, якби в них повідомлялися, наприклад, реально оперативні новини, які з’явилися вже після ефірного випуску штатних новин. Але це не так — у «новинах коротко» гостьові ведучі переважно повторюють ті ж інформаційні повідомлення, які вже лунали в попередніх випусках новин. По-друге, ведучі гостьових студій на «Раді» й без цієї рубрики час від часу повторюють такі повідомлення. Єдина відмінність — у «новинах коротко» це відбувається під музику. По-третє, вони не мають фіксованого місця в ефірній годині. Вони то є, то немає, інколи вони трапляються двічі на годину.

Незбагненне також тематичне планування «Ради». Наприклад, говорять із гостем у студії про перспективи вступу України до НАТО, раптом перебивають його на пів слові для того, щоби зробити пряме ввімкнення з Миколаївщини і розказати про те, як там працює хлібозавод. Потім повертаються до гостя у студії. І подібних карколомних «змін теми» протягом ефірного блоку було кілька.

Велику кількість прямих ввімкнень на каналі продовжують робити не про події, а про нариси. При тому, що репортажна складова в ефірах каналу найчастіше є явно недостатньою.

Був ось такий оригінальний титр: «Член командир роти 92 механізованої бригади роти ударних безпілотників». У «Ради» завжди доволі багато дрібних помилок. Уже набрані титри варто було би перевіряти редакторам перед видачею в ефір.

І як завжди на каналі доволі часто нехтують фемінітивами: «Інна Дорошенко, керівник театральної майстерні» (титр у сюжеті Лілії Кочерги). «Ганна Зуєва, відвідувач, старший солдат 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади» (титр на синхроні у прямому ввімкненні Софії Чолас). «Олена Буряк... заслужений майстер спорту України» (ведуча Ольга Бутко). «Альона Шкрум, член Комітету з податкової та банківської діяльності» (титр і ведуча Тетяна Гончарова). «Ольга Василевська-Смаглюк, член Комітету з питань...» (титр). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України була з нами» (ведуча Тетяна Гончарова).

Елементи політичного піару

Було суто «паркетне» повідомлення про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука з представниками Європейської народної партії. Власне новина лише в самому факті зустрічі, а це, за великим рахунком, не є справжньою новиною.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів ворожої пропаганди не було. Гостьові студії вели двоє токсичних ведучих Назар Довгий і Тетяна Гончарова, яких раніше закликали відсторонити від участі в марафоні через участь у російській пропаганді на каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова ефірного блоку каналу була такою: один репортажний сюжет, 7 репортажних прямих ввімкнень (ще 5 були нерепортажними). У гостях побувало 11 ньюзмейкерів. Щодо гостьових студій каналу є серйозне зауваження. Канал, схоже, переймається кількістю гостей на збиток якості інтерв’ю. Часом на розмови з гостями виділяли по 2-3 хвилини й перебивали їх на пів слові. І взагалі було кілька розмов, де ведучі говорили з гостями очевидно похапцем (бо підганяв хронометраж).

В ефірному блоці каналу було 228 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 88 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 81 раз. Найчастіше — неперевіреною інформацією, взятою з телеграм-каналів та сторінок у соцмережах. Чимало було також узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерело фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Із 44 порушень стандарту точності дві третини були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах, чимало було таких невідповідностей і в спробах «ілюструвати» картинкою як прямі ввімкнення, так і розмови з гостями. Стандарт повноти подачі інформації порушували 11 разів. І було 3 порушення стандарту оперативності.

Був один прояв політичного піару — «паркетне» повідомлення про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука з представниками Європейської народної партії.

Російських наративів в ефірному блоці каналу не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих Тетяна Гончарова і Назар Довгий.

Суспільне (18:00–24:00)

Зміст ефіру

Ефірний блоку каналу починався з 30-хвилинного випуску новин, далі була 1,5-годинна гостьова студія, з 20-ї години був підсумковий випуск новин, після чого до кінця доби була гостьова студія. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели по черзі Анатолій Єрема й Анна Чередниченко.

В ефірному блоці були такі сюжети:

про акцію переселенців з Нової Каховки в Одесі,

про навчання українських військових на танках Challenger у Великій Британії,

про ліквідацію наслідків нічної атаки дронами по Хмельницькому,

про бої під Вугледаром і про життя людей у фронтовому місті, 

про наслідки ворожих обстрілів Херсона,

про змагання з кібербезпеки серед студентів, організовані Держспецзв’язку,

про підрив російського літака А-50 у Мачулищах,

про російську експансію в Африку і протидію цьому України,

про знищення ворогом літака «Мрія» і про плани побудови нового літака,

про те, як Росія обходить санкції для виробництва зброї,

про перспективи отримання Україною сучасних бойових літаків від Заходу,

про ситуацію з окупованим Придністров’ям,

про «мирний план» Китаю та його співпрацю з Росією,

про легалізацію медичного канабісу,

про «мирний план» Китаю,

про те, як у лютому 2022 року вороги захоплювали Бердянськ,

про життя бійців на передовій,

про звільненого з полону військового Максима Колесникова,

про звільнену з полону військову медсестру Ярославу Юрчук,

про прифронтове село Таврійське на Запоріжжі.

Були прямі ввімкнення:

про наслідки атаки дронами по Хмельницькому,

про ситуацію з електрикою в Одесі.

Гостями ефірного блоку були:

Герман Галущенко, міністр енергетики, про зустріч міністрів енергетики ЄС у Стокгольмі і про плани допомоги Європи у відновленні української енергосистеми, про енергетичні санкції проти РФ;

Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго», про ситуацію з електрикою в Одесі, про загальне відновлення енергосистеми після руйнувань;

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про підвищення пенсій із 1 березня, про розрахунок цього підвищення;

Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про полігони, які створили окупанти навколо Мелітополя для навчань своїх мобілізованих, про тактику прикриття ворогів цивільним населенням;

Віктор Дудукалов, заступник голови Бердянської районної ради, про катівні, влаштовані окупантами в Бердянську, про гуманітарну ситуацію в окупованому місті, про заселення в місто росіян, про використання Бердянського порту окупантами для вивезення зерна;

Павло Кириленко, начальник Донецької ОВА, про ворожі обстріли прифронтових громад області, про ситуацію на фронті;

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, про підсумки тижня, зокрема Мюнхенського безпекового форуму НАТО, зустрічі ЄС — НАТО — Україна у Брюсселі, Генасамблею ООН, про плани розгляду питання створення спецтрибуналу на Генасамблеї ООН, про останній санкційний пакет ЄС, про позицію «Великої двадцятки» щодо війни в Україні, про роботу України з африканськими та латиноамериканськими країнами, про відносини з Грузією;

Дмитро Забавін, депутат Маріупольської міської ради, про виживання людей в Маріуполі, про наслідки українських ударів по військових об’єктах ворога, про панічні настрої серед колаборантів, про знесення окупантами раніше розбомблених будинках;

Петр Павел, новообраний президент Чехії, про уроки війни в Україні для демократичного світу, про зміну ставлення Європи і Чехії до України, про довгострокову підтримку України Заходом, про постачання Україні танків і літаків, про перспективи вступу України до НАТО, про ймовірне майбутнє Росії, про мирний план Зеленського, про створення трибуналу для російських воєнних злочинців (записане інтерв’ю Олени Куренкової);

Орест Фірманюк, пресофіцер 1-ї танкової сіверської бригади ЗСУ, про бойові дії на Донеччині, про те, як виживають цивільні в зоні бойових дій;

Микита Шандиба, пресофіцер 10-ї гірсько-штурмової бригади, про бойові дії на Донеччині;

Наталія Гуменюк, керівниця пресцентру Сил оборони «Південь», про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про провокативний обстріл окупованих Олешків ворогом, про втечу колаборантів до Криму;

Володимир Кондрашов, речник Державної служби спецзв’язку та захисту інформації, про кібератаки ворога протягом війни, про початок повномасштабної кібервійни в січні минулого року, про кібератаки ворога по «цивільних кібероб’єктах» (банківська система, енергетика тощо), про базові правила кібербезпеки для пересічних людей;

Андрій Риженко, експерт Центру оборонних стратегій, капітан першого рангу запасу, про стратегічне значення Азовського моря для окупантів, про сенс денонсації ВР угоди 2004 року з РФ, за якою Азовське море вважалося внутрішнім;

Валерій Романенко, старший науковий співробітник Державного музею авіації, про доцільність побудови нового літака Ан-225 «Мрія»;

Олександр Папко, журналіст каналу «Белсат», про партизанську атаку на російський літак А-50 у Мачулищах, про інші акції білоруських партизанів і про репресії режиму Лукашенка проти них;

Віталій Андрієвський, молдовський журналіст і політолог, про ситуацію в Придністров’ї, про загрози Україні з боку Придністров’я;

Ігор Литвин, надзвичайний і повноважний посол України в Китаї в 1999–2001 роках, про китайський «мирний план», про бачення Китаєм миру, про інтереси Китаю щодо Росії;

Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи, політтехнолог, про китайський «мирний план» і про китайські національні інтереси щодо війни в Україні, про можливості початку воєн Китаєм;

Петро Черник, полковник ЗСУ у відставці, про готовність РФ і далі витрачати все на війну, про ресурс живої сили ворога, про нинішню тактику ворога і прогноз переламу у війні, про екзистенційність нинішньої війни;

Владислав Власик, заступник генерального директора й генеральний конструктор ДП «Антонов», про плани з побудови нового літака Ан-225 «Мрія», про економічну доцільність будівництва нового літака;

Юрій Федоренко, військовослужбовець ЗСУ, про бої на Луганщині, про загальну ситуацію на фронті, про моральний дух ворожого війська й бойовий дух українських воїнів.

Крім того, в ефірі були:

відеозвернення президента Володимира Зеленського;

документальний фільм із серії «Герої» про бабусь-волонтерок із Черкащини;

«Байрактар-ньюз»;

проєкт «Знайти своїх» Катерини Осадчої.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт журналісти каналу порушували найбільше — 33 рази. З телеграму чи з фейсбуку подавали інформацію 4 рази.

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 16. З них цілих 9 разів посилалися узагальнено на Генштаб ЗСУ, без вказання контексту отримання інформації. Були і ще більш розмиті псевдопосилання: «місцеві жителі також повідомляли», «люди говорили», «жителі розповідають». Було одне абстрактне псевдопосилання «сьогодні з’явилась інформація».

І було багато (цілих 12) узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки. Були доволі традиційні «на думку аналітиків», «кажуть бійці». Були узагальнені: «У Державному департаменті занепокоєні», «у Білому Домі заявили». Іще більш узагальнені суто «географічні»: «у Сполучених Штатах заявили», «в ЄС зазначили», «в Європейському Союзі вважають», «у Китаї інформацію спростовують», «в Україні ставляться». І було одне зовсім безособове «є припущення». Просто є припущення, невідомо чиє.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 14 разів. Половина випадків стосувалася невідповідностями між картинкою і текстом у новинах. Наприклад, автор сюжету казав про Пєскова — на картинці був Шойгу. Або ведучий розповідав про поповнення окупантів бригадою із Дагестану, а показували в цей момент зруйновані будинки якогось міста з цивільними людьми на вулиці. Ведучий розповідав про «озброєних військових на вулицях та посилені патрулі на шляхах» у білоруських Мачулищах, а «перекривали» це відео засідання Лукашенка із силовиками.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з Одеси. Кореспондентка розповідала про попередні ракетні атаки — показували якусь кав’ярню тощо. Майже в усіх випадках були геть невдалими спроби «ілюструвати» розмови з гостями (редакція все ніяк не позбудеться цієї поганої звички).

І була одна фактична неточність. У випуску новин о 18-й ведучий Дмитро Грінченко казав у новині про Хмельницький: «Три рятувальники дістали поранення і перебувають у лікарні, додав Клименко. Ще одну працівницю ДСНС лікуватимуть амбулаторно». В усіх попередніх повідомленнях, в тому числі й у телемарафоні, зокрема й у синхроні лікаря, йшлося про те, що вночі госпіталізували трьох поранених рятувальників, легко поранену жінку відразу ж після надання допомоги відправили лікуватися амбулаторно. Тобто в лікарні станом на 18 годину перебувало не троє, а двоє поранених.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт майже не порушували. В новинах кілька разів у підводці, в сюжеті і в титрі називали Лукашенка «самопроголошеним президентом». Неприйнятний урочистий стиль щодо самозванця. Краще казати «самоназваний». У гостьових студіях лише одного разу ведуча не авторизувала власне суб’єктивне міркування.

Стандарт повноти інформації

Так само порушень стандарту було небагато. Ведуча Анна Чередниченко представляла Петра Черника як «полковника ЗСУ», так само було написано і в титрі. При цьому забували додати, що він є полковником у відставці. А від цього залежить і статус гостя — учасник подій він експерт. Віталія Андрієвського ведуча представила як «журналіста і політолога». І лише зі слів гостя можна було згодом зрозуміти, що він є не українським, а молдовським журналістом і політологом. Що було дуже важливим для розуміння контексту. У сюжеті Нікіти Галки синхрони ключового для саме цього сюжету експерта Олега Каткова жодного разу не було титровано.

Стандарт доступності подачі інформації

У бекґраунді про російський літак А-50 була цілком якісна інфографіка, але... У ній було дуже багато різних показників літака, а це ж текст і складні числа в кожній позиції. В окремих слайдах інфографіки було до 8 різних позицій, при цьому кожний слайд був на екрані не більше 8 секунд, тобто навіть просто прочитати все написане на слайді глядачі часу не мали. Окреме питання: навіщо було малювати на слайдах позиції, які не озвучувалися в тексті за кадром? Вони були цілковито збитковими, лише розпорошували увагу глядача. Якому редакція додатково ускладнила сприйняття інформації ще й тим, що за кадром показники озвучувалися врізнобій: не в тому порядку, в якому вони були на слайдах. Аж до того, що про показник з одного слайду в закадровому тексті йшлося під час показу іншого слайду.

Інші зауваження

Одного разу ведучий В’ячеслав Афутін забув про фемінітив: «президент Молдови Мая Санду».

Резюме

Новинною складовою ефірного блоку каналу були 6 репортажних сюжетів, 2 прямих ввімкнення. У гостьовій студії каналу цього вечора побувало 9 ньюзмейкерів. Із сюжетів найкращим був репортаж Влади Прізової про бої під Вугледаром і про життя людей у фронтовому місті (на жаль оператора не вказали).

В ефірному блоці каналу було 56 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт достовірності — 33 рази. З них більшість були узагальненими посиланнями, як на джерело фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 14 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом, як у матеріалах новин, так і в спробах «ілюстрування» розмов з гостями. Стандарти відокремлення фактів від думок і повноти порушували по 4 рази, стандарт доступності подачі інформації — один раз. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медійних персонажів у ефірному блоці каналу цієї доби не було. Можу назвати це гарною традицією.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 27 лютого

Бельгія заморозила 58 млрд євро російських активів, найбільше в ЄС.

Над Дніпропетровською областю знищено два безпілотники.

У кількох містах України підлітки з проросійської «ПВК Редан» збирались для масових бійок.

США надали Україні 1,25 млрд доларів гранту.

Орбан підтримав «мирний план» Китаю, угорська опозиція назвала його агентом Росії.

ЄС продовжив на рік санкції проти Білорусі.

Росія не готова для довготривалої війни через обмеженість ресурсів — Буданов.

Китай поки що не постачатиме зброю Росії — Буданов.

У Кривому Розі правоохоронці накрили наркокартель: 200 обшуків, 37 затриманих.

Слідство встановило причетних до вбивства Кірєєва.

Використання РФ хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї матиме серйозні наслідки, — заява G7.

Якщо Україна до осені не зможе відвоювати окуповані території, Захід посилить тиск для початку переговорів з РФ — Bild

Майже половина українців вважає, що в телеграмі завжди пишуть правду — соцдослідження КМІС.

Окупанти у Криму засудили чотирьох свідків Єгови за «екстремізм».

На кордоні з Білоруссю загинув боєць ТРО.

Офіс президента пропонує ще одну версію добору суддів до КСУ, яка не відповідає вимогам ЄС.

Росія пропонує Ірану допомогу в ракетній програмі в обмін на зброю – ЦРУ.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Нічний ефірний блок каналу «Інтер» починався з 15-хвилинного випуску новин, далі до 3-ї ранку була формально гостьова студія, хоча насправді за весь цей час гість був лише один (і той у запису), все решта були сюжети з підводками. В 4-й і 5-й ранку були два коротких екстрених випуски новин, у зв’язку з нічною ворожою атакою дронами й вибухами в Хмельницькому. Решту часу займали записані гостьові студії, документальні фільми і повтор гостьової студії з попередньої доби.

Структура ефірного блоку телеканалу «1+1» була нерівномірною. Перші три ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (від 15 до 30 хвилин, причому 30-хвилинні на дві третини складалися з повторів одних і тих же матеріалів). Продовжувались ці години гостьовими студіями. Потім в 9-й ранку був годинний випуск новин, в 10-й — годинна гостьова студія, останню годину знову поділили між новинами і гостьовою.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичайною: кожна ефірна година починалася з короткого випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. 

Ефірний блок «Суспільного» починався із 30-хвилинного випуску новин, далі була 1,5-годинна гостьова студія, з 20-ї години був підсумковий випуск новин, після чого до кінця доби була гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова нічного блоку каналу «Інтер» була такою: 6 репортажів та спецрепортажів й одне (але реально екстрене) пряме ввімкнення. Гостей-ньюзмейкерів в ефірному блоці каналу не було.

Новинна складова ефірного блоку каналу «1+1» цієї доби була надзвичайно слабкою. Два репортажних сюжети, одне пряме ввімкнення і двоє гостей-ньюзмейкерів, і все це — далеко не на основні теми дня. Тему нічної атаки дронами на Хмельницький взагалі провалили.

Новинна складова ефірного блоку каналу «Рада» була такою: один репортажний сюжет, 7 репортажних прямих ввімкнень (ще 5 були нерепортажними). У гостях побувало 11 ньюзмейкерів.

Новинною складовою ефірного блоку «Суспільного» були 6 репортажних сюжетів, 2 прямих ввімкнення. У гостьовій студії каналу цього вечора побувало 9 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

У гостьових студіях (записаних і в повторах) каналу «Інтер» цієї ночі були розмови з двома експертами та двома учасниками подій.

У гостьових студіях каналу «1+1» цієї доби побувало загалом 14 гостей. З них 2 були ньюзмейкерами, 3 — речниками, 2 — експертами, а 7 — учасниками різних подій.

В гостях у каналу «Рада» цього дня побувало загалом 28 людей. З них 11 були ньюзмейкерами, 8 речників, два радника, два експерта і 5 учасників подій. Щодо гостьових студій каналу є серйозне зауваження. Канал, схоже, переймається кількістю гостей на збиток якості інтерв’ю. Часом на розмови з гостями виділяли по 2-3 хвилини і перебивали їх на пів слові. І взагалі було кілька розмов, де ведучі говорили з гостями очевидно похапцем (бо підганяв хронометраж).

У гостьових студіях «Суспільного» цього вечора побувало 22 гостей. З них 9 були ньюзмейкерами, 4 — речниками, 7 — експертами, ще двоє — учасниками подій.

Порушення стандартів

В ефірному блоці каналу «Інтер» було 190 порушень стандартів. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 125 порушень, із них дві третини були суб’єктивними оцінками та міркуваннями журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 54 рази, найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок, а ще інформації й відео з телеграм-каналів, у більшості анонімних. Стандарт точності порушили 8 разів, повноти інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Загалом порушень стандартів у тижневику ICTV «Факти тижня» було 76. Майже все це були порушення стандарту відокремлення фактів від думок (72). Майже всі вони були не авторизованими думками як ведучого тижневика, так і журналістів-авторів сюжетів, лише 3 були безпідставними узагальненнями. Стандарт достовірності порушували 4 рази. Інші стандарти не порушувалися.

Цієї доби журналісти каналу «1+1» порушували стандарти 258 разів. Найбільше було порушень стандарту відокремлення фактів від думок (139), з них переважну більшість становили оцінки та інші міркування журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 63 рази. Найбільше було подання фактів без посилань на джерела інформації й узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерела фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. Більшість із 36 порушень стандарту точності були некоректним використанням картинки — як у БЗ в новинах, так і в якості «ілюстрації» до розмов з гостями. Стандарт повноти інформації порушували 18 разів, найбільше порушень було пов’язано з недостатнім представленням спікерів і з неналежним позначенням бекґраундового архівного відео.

В ефірному блоці каналу «Рада» було 228 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 88 разів. Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності журналісти порушували 81 раз. Найчастіше — неперевіреною інформацією, взятою з телеграм-каналів та сторінок у соцмережах. Чимало було також узагальнених розмитих псевдопосилань як на джерело фактів, так і на авторство суб’єктивних думок. З 44 порушень стандарту точності дві третини були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ та сюжетах, чимало було таких невідповідностей і в спробах «ілюструвати» картинкою як прямі ввімкнення, так і розмови з гостями. Стандарт повноти подачі інформації порушували 11 разів. І було 3 порушення стандарту оперативності.

В ефірному блоці «Суспільного» було 56 порушень стандартів. Найбільше порушували стандарт достовірності — 33 рази. Більшість випадків стосувалися узагальнених посилань, як на джерело фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 14 разів, майже все це були невідповідності між картинкою і текстом, як у матеріалах новин, так і в спробах «ілюстрування» розмов з гостями. Стандарти відокремлення фактів від думок і повноти порушували по 4 рази, стандарт доступності подачі інформації — один раз. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

Проявів політичного піару в ефірних блоках каналу «Інтер» та Суспільного цієї доби не було.

У тижневику ICTV «Факти тижня» був один прояв політичного піару — звіт про робочу поїздку віцеспікерки парламенту Олени Кондратюк до Латвії.

В ефірному блоці каналу «1+1» проявів політичного піару не було, натомість у новинах був промосюжет про нове комерційне токшоу, яке планують показувати на каналі-«дублері».

В ефірі каналу «Рада» був один прояв політичного піару — «паркетне» повідомлення про зустріч спікера парламенту Руслана Стефанчука із представниками Європейської народної партії.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі

В ефірі телеканалу «Інтер» наративів ворожої пропаганди не було, натомість випуск новин вела токсична ведуча Анастасія Даугуле.

Російських наративів в ефірному блоці каналу «Рада» не було, гостьові студії вели двоє токсичних ведучих Тетяна Гончарова і Назар Довгий.

У тижневику ICTV, а також в ефірних блоках «1+1» і Суспільного цієї доби не було ні російських наративів, ні токсичних медіаперсонажів.

Скриншот відео: ТСН/YouTube