11:00
П'ятниця, 12 Червня 2020

Зеленський постукав із-під паркету. Моніторинг теленовин 1–7 червня 2020 року

1 157
Найбільше президенту підлещував «Інтер». Моніторинг новин «Інтера», «1+1», СТБ, ICTV, «України», «UA: Першого», «112» та 5 каналу. Інфографіка.
Зеленський постукав із-під паркету. Моніторинг теленовин 1–7 червня 2020 року
Зеленський постукав із-під паркету. Моніторинг теленовин 1–7 червня 2020 року

Кадрові розбірки у Кабміні та скандали в поліції стали головними політичними темами тижня, а політики в новинах значно побільшало. Особливо в новинах 5 каналу, де, зокрема, найбільше уваги приділили на той час майбутньому міністру культури Олександру Ткаченку. На каналі Порошенка згадували про всі можливі скандали, пов’язані з Ткаченком і каналом «1+1», який він раніше очолював. Але не говорили про те, що ключовою мішенню критики «Плюсів» тоді був саме Порошенко. «1+1» у бійку маніпуляцій вв’язуватися не став, і принаймні у праймових випусках новин про нову посаду свого ексшефа журналісти каналу говорили доволі стримано і зважено, навіть із конструктивною критикою.

Лідером за кількістю сумнівно-позитивних новин став Володимир Зеленський. Сергій Каплін почав перейматися темами гендерної рівності, а «Батьківщина» засвітилася у сумнівних новинах: критикували бюджет та енергетичну політику.

Аваков і протести

Чи не найбільше уваги минулого тижня отримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. 1 червня нардепи закликали його відзвітувати про злочини в поліції перед парламентарями, а вимоги відставки міністра розглядали на фракції «Слуга народу». 5 червня у парламенті заслухали звіт Авакова про хід розслідування резонансних справ, а під стінами парламенту та у регіонах проходили акції протесту з вимогами його відставки.

1 червня міністр внутрішніх справ не з’явився на засідання комітету, на якому він мав би розповідати про злочини в Кагарлику. На ICTV про це засідання згадали дуже поверхово, про відсутність міністра чи його реакції взагалі не говорили. На «Україні» говорили, що Аваков відкоментував розслідування у фейсбуку, а також розпитали про справи у його заступника Антона Геращенка: «У нас в полиции есть огромное количество людей героев. Например, на прошлой неделе один из таких героев Украины Сергей Губанов погиб, подорвавшись на мине в Луганской области. Но есть и паршивые овцы. Они будут отвечать по закону». Фактично він скидав відповідальність на безособову систему, яку важко контролювати, бо вона велика. Питання про персональну політичну відповідальність керівників Міністерства внутрішніх справ ведучий не торкався.

«Тим часом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не прийшов на закрите засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності. Там мали заслухати звіт про події в Кагарлицькому райвідділку поліції, де побили та зґвалтували жінку. Утім звітував не Аваков», — такою підводкою почався сюжет на 5 каналі. Передував йому матеріал про плани роботи парламенту: призначення нових міністрів, вимоги меншості звільнити Авакова, акція «Руху опору капітуляції» щодо висловлювань Дмитра Разумкова про мовний закон. Тобто загалом про стан справ у Кабміні говорять критично.

Про скандальне призначення у Вінницькій поліції 1 червня повідомили на «UA: Першому», а решта каналів не зважили на цю новину. Після цієї новини на Суспільному сказали про вимоги фракції «Голос» щодо відставки Авакова. Доповнили матеріал відповіддю політкоментатора Ігоря Коліушка на запитання «чи можуть депутати звільнити міністра Внутрішніх справ, якщо про це не просить він сам, чи прем'єр-міністр?». Експерт вказав на недосконалість Конституції у цьому питанні.

На тлі антиаваковських рухів зросла цитованість фракції «Голос» у новинах. Чи не вперше за період моніторингу її представники посунули за популярністю «Опозиційну платформу — За життя» та «Європейську солідарність». Вже доволі типовим для новин є те, що найменш цитованою лишається фракція «Батьківщина». Але цього тижня вона активніше проявилася у телепіарі.

На «112» про вимоги відставки Авакова не говорили аж до п’ятниці 5 червня, коли Кабмін звітував перед парламентом, зокрема і щодо стану справ у МВС. У сюжеті від обуреної опозиції, яку, судячи з контексту, ставлять на сторону «народу», виступав колишній радник Авакова, а тепер нардеп від «ОПЗЖ» Ілля Кива: «Требуем детального расследования и наказание не просто козлов отпущения, а наказания по всей вертикали, которая существует в национальной полиции». Цікаво, чи для Киви вертикаль Нацполіції завершується на її керівникові, чи міністр внутрішніх справ, що перебуває вище цієї вертикалі, також входить у число відповідальних?

Подавали позиції більшості фракцій парламенту щодо ситуації в поліції та відставки Авакова на «Інтері». 4 червня на каналі розповіли, як правоохоронні органи планують боротися проти поліцейського свавілля, за підсумками наради за участі генеральної прокурорки, керівників МВС та Мінюсту. Вони звітували про свої плани та міркували про причини невтішної української статистики поліцейських злочинів. Але безсторонніх експертів не залучили, а керівники силовиків лише обіцяли покращення.

5 червня, висвітлюючи акції протесту, на «1+1» не назвали жодної з організацій, які брали участь у протесті за відставку Авакова. На ICTV про акцію протесту згадали тільки наприкінці сюжету, зосередивши на початку на звіті Авакова. Лише наприкінці коротко згадали: «Під Раду привезли стару міліційну машину, закидали її димовими шашками, а один із активістів навіть себе підпалив. Так активісти вимагали відставки Авакова».

На «Україні» сюжет починався кадрами протесту, але підводка перед цим сповіщала про готовність МВС до змін. Цей момент на 5 каналі відобразили з докором: «Розповідав про успіхи, сипав обіцянками і ні слова про справу Шеремета». А після — сюжет-ретроспектива про 7 років Авакова на посаді. Практично все виливалося в негативні результати роботи. «З нуля створили патрульну поліцію, а у відділках жодних змін. Серед слідчих залишилися старі міліцейські кадри і їхня переатестація з тріском провалилася. Більшість звільнених недоброчесних силовиків поновилися на посадах через суди. На тому реформа і зупинилася», — озвучив від себе кореспондент Сергій Барбу.

Бурхливими емоціями почали сюжет на СТБ: «І повертаємося до гучних акцій протесту під парламентом. Сьогодні рада потонула в диму. Активісти влаштували справжнє видовище. Пригнали поліційного бобика і палили димові шашки. Мітингували за відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова». Але пропри значну увагу до протесту, тут також не назвали жодної організації, що до нього долучилася.

Міністр Ткаченко: культурний менеджер, маніпулятор чи рейдер?

Першими про ймовірне призначення колишнього генпродюсера «1+1 медіа» та нардепа від «Слуги народу» Олександра Ткаченка на посаду міністра культури заговорили у новинах 5 каналу та «UA: Першого». 1 червня підтримку кандидатури Ткаченка ухвалили на засіданні фракції «Слуга народу». Надалі на 5 каналі екскерівник «1+1» згадувався найактивніше — щодня.

Вже 2 червня на 5 каналі вийшов матеріал Олени Соловйової «Хто такий Олександр Ткаченко» — переважно про скандали, пов’язані з потенційним міністром культури: нагадали про маєток на Трухановому острові, акції Одеської кіностудії, позов Кличків до «1+1». Колишнього генпродюсера назвали квотою від олігарха Ігоря Коломойського, хоча коментарі у відповідь від самого Ткаченка та його прихильників до сюжету також увійшли. Наприклад, Ткаченко підтвердив, що добре знає Коломойського, бо довго з ним працював. Тим не менш у сюжеті переважають негативні відгуки. До того ж відео на сайті 5 каналу поширювали з емоційно упередженими заголовками: «Такий міністр — велика біда для української культури»: чим відомий та невідомий Олександр Ткаченко», «Маріонетка Коломойського: хто такий Олександр Ткаченко і чим вже запам’ятався за рік у політиці».

 

Наступного дня у випуску 5 каналу вийшов короткий матеріал, що нагадував ті самі тези про біографію Ткаченка. І вже 4 червня всі канали, які входять у вибірку «Детектора медіа», висвітлювали рішення парламенту про призначення Ткаченка міністром культури та інформаційної політики. Його рідний канал «1+1» лише двічі піднімав цю тему: сухо повідомили 2 червня про подання кандидатури, не вдаючись у деталі біографії свого колишнього керівника, а 4 червня інформували про призначення. Найменш зацікавленими у темі виглядали ICTV, СТБ, «Україна» та «112», які про призначення розповіли лише у день голосування в парламенті. На ICTV та «Інтері» про критику на адресу Ткаченка не згадували, лише повідомили про факт призначення і дали синхроном його плани на посаді. А у сюжеті з парламенту зосередилися на критиці програми уряду. На «Україні» взагалі дуже коротко повідомили про призначення. На 5 каналі у день призначення висвітлювали різні дискусії у парламенті щодо роботи уряду. Щодо Ткаченка дискусію також показали збалансовано: нардеп від «Слуги народу» Данило Гетьманцев висловив йому підтримку, а нардеп від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко запідозрив лобізм. «Компанія, власником якої є пан Ткаченко, судиться з Міністерством культури на чолі з паном Ткаченком за 12% державних акцій. А все це підтримав комітет з питань гуманітарної політики Верховної Ради на чолі з паном Ткаченком», — висловився Гончаренко. У відповідь Ткаченко пообіцяв найближчим часом продати свою частку в компанії. Такі самі закиди від Гончаренка та відповідь вже новопризначеного міністра увійшли й до сюжетів «1+1», «UA: Першого» та СТБ.

 

На Суспільному подали й іншу сторону критики діяльності Ткаченка. У коментарі колишнього члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергія Костинського йшлося про численні порушення каналу «1+1» під час виборчої кампанії 2019 року: «Колишній член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський вважає Ткаченка професіоналом у галузі медіа. Проте зазначає, телеканал "1+1" під керівництвом Ткаченка часто порушував закони, особливо в передвиборний час, коли за 3 місяці на каналі показали 200 годин "95 кварталу", що можна вже вважати агітацією». Тоді каналом керував Олександр Ткаченко, і такі порушення фіксували комплексні моніторинги «Детектор виборів». Ткаченко вже відповів на цю критику.

На «112» після коментаря Ткаченка про плани на новій посаді його звинуватили у рейдерстві з посиланням на неназвані джерала: «Днями представники Одеської кіностудії провели акцію протесту проти призначення Ткаченка на пості міністра. Звинуватили його у рейдерському захопленні студії. За інформацією ЗМІ, його компанія володіє частиною акцій підприємства і судиться з Міністерством культури, яке тепер очолює Ткаченко, за контрольний пакет акцій», — озвучила кореспондентка Альона Клюско й коротко додала, що Ткаченко пообіцяв продати акції. Далі — коментар нардепки від «ОПЗЖ» Наталії Королевської: «Знаете, какая культура, такие и министры. Ткаченко также не предоставил никакой программы, по каким критериям его выбирать? Они выбирают исключительно из своего зеленого рассадника тех, кто понаглее, тех, кто громче покричит, тех, кто скажет: “Я готов быть министром”».

Соціальні теми все ж лишаються для новин у пріоритеті, але матеріалів про політику протягом цього тижня було більше порівняно з попередніми. Це закономірно на тлі скандалів у МВС та нових кадрових призначень в уряді. Найбільш орієнтованими на політику були новини 5 каналу, там політичні теми зайняли більше половини праймових випусків.

Паркет Зеленського і нові гасла Капліна

Вперше з моменту обрання президентом Володимир Зеленський очолив у моніторингу рейтинг за кількістю піару. Це не прямі вихваляння президента, а «паркетні» новини, які у перший тиждень літа стали особливо концентрованими. Майже половина таких матеріалів вийшла на «Інтері». Йдеться про звіти щодо діяльності посадовців, що не містять зрозумілого суспільного інтересу, розповідають про заяви, плани чи рутинну діяльність чиновників, до того ж без залучення думки людей, яких результати цієї діяльності безпосередньо стосуються. Так, 1 червня на «Інтері» переповіли вітання Зеленського з Днем захисту дітей: «Діти це наше щастя. Ще є фраза: діти - це наше майбутнє. Мені здається, що діти це наше сучасне. І якщо ми не будемо думати саме про вас саме зараз, у сучасному світі  то не буде нашого майбутнього». 2 червня президент констатував, що в Україні є кадровий голод, але що з цим робити — не сказав. 3 червня «Інтер», «Україна», ICTV та «1+1» розповіли про плани програми «Велике будівництво» на спорудження гуртожитків для студентів. Але говорив про це лише Зеленський і лише гіпотетично, без конкретних планів — скільки, в які строки та яким коштом будуть ці гуртожитки будуватися. 4 червня «Інтер» та «Україна» розповіли, як гроші на будівництво дороги на Хмельниччині «знайшлися завдяки президентській програмі “Велике будівництво”». А 5 червня на «Україні» Зеленський обіцяв посили соціальні гарантії для ветеранів, хоча думки самих ветеранів із цього приводу не подали.

Попри найменшу присутність у новинах із важливих інформаційних приводів, фракція «Батьківщини» цього тижня піарилась активніше. 3 червня «Інтер» та ICTV поширили однобокі закиди Юлії Тимошенко щодо махінацій із податком на додану вартість. А на «Україні» дали заяви інших нардепів від «Батьківщини» Валентина Наливайченка та Михайла Волинця, які вимагали розслідувати енергетичну кризу — ключову тему інтересів власника каналу «Україна» Ріната Ахметова. «Маємо достовірні дані, які будемо вкладати в основу роботи комісії щодо голови комітету з енергетики цієї Верховної Ради щодо посадових осіб Національної комісії з врегулювання енергетики і комунальних послуг, які корупційними вмотивованими точно зовні антиукраїнськими рішеннями і призвели до катастрофи в українській енергетичній галузі», — сказав Наливайченко, а в матеріалі не дали шансу на відповідь посадовців, яких він звинувачує.

Завсідник «Інтера», екснардеп Сергій Каплін, який переважно критикує уряд за соціальну політику, взяв на озброєння нову для себе тему: «Припинити гендерну дискримінацію в Україні закликали уряд і парламент у Конфедерації профспілок України, адже жінки і досі заробляють у середньому на 25 відсотків менше за чоловіків». Далі Каплін говорить про те, що уряд має вдатися до якихось «фундаментальних кроків» для вирішення цієї проблеми, але не говорить конкретно, яких.

У географії новин протягом тижня з найпомітніших змін — порівняно висока присутність Криму та Львівщини. До Криму привернуло увагу викрадення українського військового на адмінмежі з Кримом і подальше отримання інформації від російської ФСБ, що повідомила про затримання.

Збільшення кількості новин зі Львівщини можна пов’язати з двома темами: створенням Львівської об’єднаної територіальної громади та прощання з композитором Мирославом Скориком, який народився у Львові та похований на Личаківському цвинтарі. Попри видатне ім’я Скорика, два канали примудрилися до неточностей: у випуску новин «1+1» 1 червня титром дали некоректне ім’я «Ярослав Скорик», а у випуску «112» ведучий Іван Костроба назвав пана Скорика Михайлом.

Моніторинг здійснюється за підтримки американського народу, наданої через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1157
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду