Тенденція, про яку ми писали в минулому огляді, збереглася: у новинах мінімальна кількість комерційної та помірна – політичної джинси, у ділових програмах – менше, ніж зазвичай, відверто рекламних сюжетів. Найбільш імовірною причиною такої ситуації є економічна криза, яка змушує замовників нелегальної реклами скорочувати витрати, та політична невизначеність, з огляду на яку політики бережуть бюджети.  Водночас, підприємства, чия репутація зараз перебуває під загрозою – насамперед банки – вже менш активно купують сюжети у ділових новинах, аби донести до аудиторії інформацію про свій стабільний стан. Тепер на перший план виходять підприємства, які в умовах кризи мають вигідні (економні) пропозиції для клієнтів.

 

Тим часом партнери Інституту масової інформації почали оприлюднювати перші результати моніторингу замовних публікацій у регіональних друкованих та онлайнових виданнях. Тенденцію також можна вважати позитивною: не сотні, а десятки матеріалів на місяць загалом, 5-6 матеріалів на місяць у виданнях – «джинсових лідерах», а також чимало видань, у яких зовсім не виявлено публікацій із ознаками джинси. Певна річ, далеко не кожен матеріал, що містить приховану рекламу або є замовним, можна ідентифікувати «неозброєним оком». Звідси й коментарі читачів «ТК» до повідомлень про підсумки моніторингів джинси (як регіонального, так і інших) у дусі «ха-ха, джинси набагато більше!». Проте говорити, що регіональна преса являє собою суцільну й безпросвітну джинсу, вже не можна.

 

Лунають і слова на захист джинси – зокрема, допис Ігоря Левенштейна на сайті «Дуся». Автор вважає, що у разі, коли журналіст не нахвалює прямим текстом певний товар, послугу або компанію, а просто погоджується за гроші торкнутись певної теми або згадати ім’я чи назву, в цьому немає нічого страшного.

 

Дотичним до цієї тематики можна вважати «домініканський скандал»: у журналістських колах бурхливо обговорювалась акція компанії «Астеліт» (мобільний оператор life:), яка вивезла кількадесят журналістів у Домініканську республіку. Вартість такої поїздки становить не менше 2 тисяч доларів за людину. Оцінка журналістами дій колег не була однозначною: одні стверджували, що погодитись на таку витратну поїздку означає практично пообіцяти компанії «відтанцювати», себто компенсувати витрати позитивним ставленням, піаром на шпальтах своїх видань абощо. Інші наголошували, що поїздка ні до чого не зобов’язує, і є лише свідченням доброго ставлення компанії до журналістів. Партія «захисників» виявилась значно чисельнішою, проте позитивним наслідком «домініканської історії» стала підвищена увага спільноти до питань професійної етики.

 

Протягом двох тижнів канали групи Пінчука кілька разів виходили з синхронною «корпоративною» джинсою: 13 листопада – фонду Леоніда Кучми «Україна», 14 листопада – PinchukArtCentre, де відкрилась виставка, присвячена культурі емо. Слід сказати, що телеканал СТБ творчо підійшов до «корпоративного» замовлення, зробивши справжній стьобний шедевр. 5 листопада на СТБ, а 6-го – на ТРК «Україна» вийшла новина про придбання за рахунок фонду Ріната Ахметова меблів для Будинку митрополита Софії Київської. В обох сюжетах є синхрони представника фонду, і, слід зазначити, сюжет ТРК «Україна» виглядає не більш хвалебним за сюжет СТБ; проте в цьому випадку йдеться про справді вагому культурну подію – реставрацію видатної пам’ятки архітектури, тому дії журналістів виправдані.

3 листопада «Інтер» розпочав випуск «Подробностей» із такого повідомлення: (підводка Ірини Юсупової) «Политический кризис в Украине может быть разрешен только с помощью досрочных парламентских выборов. Об этом заявил сегодня президент. Восстановление коалиции в составе БЮТ и "НУ-НС", по словам Виктора Ющенко, вряд ли возможно. Причина – в премьер-министре.

СИНХРОН: Виктор ЮЩЕНКО, президент Украины: Головна проблема – це довіра до самого прем’єр-міністра. Я не знаю політичну силу в парламенті, окрім БЮТ, яка б сьогодні могла в рамках переговорного процесу іти на переговори із цією політичною силою. Ну не в тому плані, що претензії є до кадрового складу, не в тому плані, що є речі, які не можна було б спільно робить, проблема є одна – нема довіри».

 

Аналогічно розпочався і випуск «Часу» Лариси Губіної на 5 каналі: «Віктор Ющенко не має наміру відмовлятися від виборів, бо він твердо переконаний – "НУ-НС" до коаліції не повернеться. Такими своїми роздумами президент поділився з жителями Буковини, куди поїхав ознайомлюватися з ходом відбудови після літньої повені. Мешканцям Вижниці Віктор Ющенко повідомив, що незадоволений тим, як їм виплачують компенсації. І у найближчі два дні доручив уряду сплатити заборговані 124 мільйони гривень.

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "124 мільйони до сьогоднішнього дня урядом не профінансовані. 124 мільйони. Це є непроста соціальна тематика. Причом уряд двічі змінював норми соціальні, добавляв, добавляв, до добавлявся до того, що, очевидно, вже немає чим фінансувати"».

 

Інші канали дали заяву Ющенка в контексті позиції інших політичних сил або навели його коментарі щодо роботи уряду, проте не вдавались до однозначних тверджень щодо неможливості коаліції між НУ-НС і БЮТ. Така поведінка двох каналів видається свідченням заангажованості.

 

6 листопада у новинах Першого каналу раптом вигулькує Арсеній Яценюк, але не як голова Верховної Ради, а як засновник фонду Open Ukraine (так його про титрували). Арсеній Петрович рекомендує «укладати договори щодо енергозабезпечення вже зараз, поки світові ціни на нафту впали до 60 доларів за барель». Повідомлення супроводжується синхроном пана Яценюка, який, очевидно, передчуваючи звільнення з посади Голови Верховної Ради, поспішив перекваліфікуватися на незалежного експерта з енергетики.

 

У тій самій якості спікер з’явився в цей день у сюжеті Тетяни Прудникової на ICTV, присвяченому Міжнародному енергетичному форумі за підтримки фонду Яценюка; проте достатніх підстав вважати цей матеріал замовним ми не маємо.

 

У студії «Фактів тижня з Оксаною Соколовою» на ICTV 9 листопада гостював голова правління «Сведбанку» (колишній ТАС) Сергій Тигіпко. Розмова стосувалась ситуації у банківській сфері загалом, кредиту Міжнародного валютного фонду тощо. Запрошення до студії людини, яка представляє комерційний банк, є нетиповим рішенням для підсумкової програми ICTV, проте можливо, йдеться про «корпоративне» замовлення, адже із власником каналу Віктором Пінчуком Сергія Тигіпка поєднують давні стосунки.

 

Як уже повідомляла «ТК», 12 листопада було зірвано показ документального фільму «Мистецтво зради», ініційований російським посольством і регіоналом Валерієм Коновалюком. Наступного дня «за своїх» заступився канал «Україна»:

 

СТУДІЯ: Посольство России ждет пояснений причин отмены презентации картины и обвиняет Украину в нарушении свободы распространения информации. СБУ предупредило: демонстрация фильма угрожает нацбезопасности Украины и вызвала Коновалюка на допрос».

У  повідомленні знайшлося місце для переконливого синхрону Валерія Коновалюка, проте наведено лише коротку цитату зі звернення МЗС, і жодного пояснення позиції Служби безпеки України.

 

А «Інтер» 13 листопада зайнявся агітацією за начебто кандидата на пост голови Верховної Ради України Івана Плюща. Робив він це вустами «аксакалів» української політики – Олександра Мороза і Леоніда Кучми:

 

«Свой спикерский пасьянс раскладывают и аксакалы отечественного политикума. Два бывших президента Украины – Леонид Кравчук и Леонид Кучма – единодушны: прежде чем избирать нового главу парламента, необходимо отодвинуть перспективу перевыборов – в противном случае "спикериада" затянется. Дважды занимавший должность председателя Верховной Рады Александр Мороз также считает: до выборов спикер будет исключительно технической фигурой.

СИНХРОН: Александр МОРОЗ, председатель Верховной Рады Украины (1994-1998, 2006-2007): "Якщо виходити із тієї супер… з того суперзавдання, яке вже четвертий рік мучить нашого президента, я так собі думаю, то це йому треба зупинитись на кандидатурі Івана Плюща. Він всіх поставить на місце, в тому числі й президента. Тому я би так сказав"».

 

Дивний «збіг»: двоє з трьох респондентів «Інтера» назвали саме Івана Плюща. Якщо залучення для коментування цієї теми Кравчука і Кучми легко пояснити, то Мороз міг бути за потреби замінений яким-небудь іншим «аксакалом». Прізвище Плюща, яке фігурувало в цей день у багатьох медіа разом із прізвищем Олександра Лавриновича, пролунало двічі навряд чи випадково.

 

 

У ділових програмах значно побільшало «експертів», «керівників комерційних банків» та «фінансових аналітиків» без називання компаній, які вони представляють.

 

У «Діловому світі» на Першому каналі 5 листопада – напівреклама-напівскарга підприємства «Запоріжабразив», якому нелегко живеться під час кризи і потрібні гроші від держави, а держава не дає.

 

«Попри кризу на запорізькому абразивному комбінаті демонтували стару, і за два місяці звели сучасну піч із виплавки електрокорунду. Це найбільший подібний проект в історії комбінату. Тепер абразивники заощаджують електрику, і суттєво поліпшили екологію», - розповідає журналістка Надія Тузла про досягнення підприємства. Допомагає їй керівник підприємства Анатолій Береза із двома синхронами. «Для подальшого розвитку "Запоріжабразиву" потрібна державна підтримка, на рівні з металургами. Але, до постанови Кабміну 925 про стабілізацію металургійного комплексу підприємство не потрапило», - розповідає Надія, і завершує свій сюжет твердженням, що державна підтримка допомогла б простимулювати експортний потенціал абразивної галузі.

 

У цьому ж випуску – відверто рекламний сюжет компанії «Київстар», яка запевняє, що може допомогти зекономити значну частину коштів на мобільний зв’язок за рахунок спеціальних тарифних планів.

 

5 листопада у програмі «Бізнес-плюс» на СТБ – рекламний сюжет «Укрпромбанку» за типовою схемою: короткий опис загальної ситуації з депозитами, конкретизація на прикладі окремого банку та два синхрони представників менеджменту цього банку.

 

6 листопада у «Діловому світі» знов торкнулись теми підвищення акцизів на лікеро-горілчану продукцію – і то, видається, лише для того, аби нагадати про лідерські позиції ТМ «Хортиця» на ринку. Розпочали з загального опису ситуації та інформації про моніторинг компанії MEMRB, а завершили банальною рекламою: «торгова марка "Хортиця" отримала майже 300 міжнародних нагород, що підтверджує її статус найякіснішої горілки України».

 

11 листопада у «Діловому світі» - реклама комбайнів у стилі Льоні Голубкова та МММ.

 

«Цьогорічний високий врожай та низькі ціни на зернові змушують аграрників шукати шляхів здешевлення витрат на сільгоспроботи. Найкращий спосіб - придбати сучасну, надійну та економічну техніку. А вигідних пропозицій на ринку вистачає.

Леонід Центіло, директор агрофірми "Колос": Маємо ми два комбайни вже. "Акрос 530", один придбали в минулому сезоні, один - в цьому сезоні. Комбайни відпрацювали надійно. Практично кожен комбайн щоденно робив по 30 гектарів, на ріпаку, на збирання озимої пшениці. Плануємо ще купити такий же третій комбайн».

 

Відразу після цього названо компанію, що виробляє диво-комбайни – «Россільмаш», яка «На ринку України не новачок. Має розвинену дилерську мережу, угоди з банками та лізинговими компаніями. А для повного задоволення клієнті розпочала акцію під назвою "ГСМ від РСМ"».

 

14 листопада у програмі «Бізнес-плюс» СТБ – повідомлення про те, що «Укргазбанк» став лідером у рейтингу прозорості українських банківських установ. Сюжет журналіста Єгора Іванова справді присвячений прозорості і відкритості цього банку і завершується оптимістично: «Фахівці стверджують, що українські банки ставатимуть дедалі відкритішими. Саме це є запорукою їхнього успішного розвитку».

 

У «Ділових фактах» ICTV 14 листопада – сюжет про тарифи «Укрзалізниці». Про постійну співпрацю цієї державної компанії з ESG ми вже не раз писали. Але цього разу журналісту Сергію Плужнику випала невдячна робота – виправдовувати намір «Укрзалізниці» підвищити тарифи на пасажирські перевезення. У сюжеті коротко описано ситуацію, наведено синхрони представників «Укрзалізниці». Резюме: «Однак підвищувати тарифи відразу всемеро "Укрзалізниця" не буде. Але й залишити як є неможливо. Залізнична галузь не може і далі брати на себе всі витрати». Якби матеріал був журналістським, його автор, напевно, мав би запитати у пасажирів – чи спроможні вони платити більше за проїзд; також не зайвим було б поцікавитись, чи підвищиться якість послуг «Укрзалізниці» після підвищення (чого вже не відбувається із міжміськими перевезеннями, які дорожчають щоквартально).

 

 

 

Гість студії програми «Діловий світ. Тиждень» на Першому каналі 16 листопада – директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Рубан. Розмова точилась на загальнополітичні навколокризові теми. Природно, що представник команди Віктора Ющенка Юрій Рубан оцінював актуальні політичні та економічні події з позиції Банкової; ведучий Юрій Погребняк відверто підігрував гостеві:

 

 

Протягом усієї розмови Юрій Погрібняк лише погоджувався із гостем або допомагав йому формулювати думку, не перебиваючи його доволі довгі пасажі. Наявні усі ознаки якщо не оплаченої, то, принаймні, «договірної» гостьової студії.

 

Також у випуску традиційний сюжет про «Укрзалізницю» (про начебто занижені в 7 разів тарифи на приміські пасажирські перевезення); нетипово для новин ESG  збалансований сюжет про урядовий законопроект про державну підтримку агропромислового комплексу; сюжет про виробників напівфабрикатів (без згадування конкретних торгівельних марок або назв підприємств); сюжет про боротьбу за авторські права.

 

Гість програми «Ера бізнесу. Підсумки» на ТРК «Ера» 16 листопада – заступник начальника департаменту Державтоінспекції МВС України Сергій Будник. Головна тема розмови – зміни до законодавства про дорожній рух, які для водіїв та пішоходів, перш за все, означають підвищення штрафних сум. Тема насправді актуальна і важлива. Також у випуску про підприємства, які не страждають від кризи; відшкодування ПДВ і податок на прибуток; скорочення штату на підприємствах. Відверто рекламних сюжетів немає. Посеред програми ведучий озвучує назву і слоган спонсора – банку «Хрещатик».