Нацрада: Йдеться про ображеного чиновника, який не справляється зі службовими обов’язками
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення відповідає на лист Миколи Гриценка, опублікований «ТК». Нагадаємо, начальник відділу зв’язків зі ЗМІ та громадськістю Нацради Микола Гриценко надіслав на нашу адресу листа, в котрому, повідомляючи про свою відставку з посади і звертаючись до РНБО, навів аргументи проти призначення Ігоря Куруса, першого заступника голови Нацради, на посаду голови Держкомтелерадіо. Учора на лист пана Гриценка відгукнулася член Нацради Тетяна Мокріді, котра зауважила, зокрема, що не виключає замовний характер листа пана Гриценка.
Сьогодні ми публікуємо відповідь Національної ради на відкритий лист Миколи Гриценка та реакцію пана Гриценка на заяву Тетяни Мокріді.
На запит сайта і видання «Детектор медіа» щодо т. зв. відкритого листа начальника відділу зв’язків із засобами масової інформації та громадськістю Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Миколи Гриценка з претензіями до першого заступника голови Національної ради Ігоря Куруса сектор організаційно-аналітичного забезпечення діяльності голови Національної ради повідомляє, що всі без винятку члени Національної ради розцінюють появу цих дивних чиновницьких нотаток як вияв банальної образи підлеглого на начальника, який постійно вказує йому на недоліки в роботі. Йдеться, до речі, про установу, в апараті якої працює 250 осіб.
Неважко помітити, що фактично свої претензії Миколи Гриценко міг би адресувати будь-кому з членів Національної ради чи навіть працівникам інших установ, оскільки всі вони стосуються або діяльності Національної ради як колегіального органу в цілому, або ситуації в інформаційному просторі загалом. Це наводить на думку, що Ігор Курус опинився «під прицілом» ображеного чиновника саме в зв’язку з поданням його кандидатури для призначення на відповідальну державну посаду.
Важлива деталь: свій «відкритий лист» Микола Гриценко розіслав після того, як за результатами атестації державних службовців йому вже вдруге було вказано на відповідність займаній посаді лише за умови усунення конкретних недоліків у роботі та поліпшення діяльності очолюваного ним підрозділу, а також після ухвалення рішення про службове розслідування заявлюваних Миколою Гриценком претензій та незгод із критикою його роботи.
У порядку реагування на «відкритий лист» голова Національної ради видав наказ про створення спеціальної робочої групи для всебічного службового розслідування та об’єктивної оцінки всіх претензій Миколи Гриценка – від правомірності постійного розсилання ним статей та всіляких листів із оцінкою рішень і дій органу, до складу якого він не входить і висловлюватися від імені якого не має повноважень (тобто – з перевищенням своїх посадових обов’язків та з використанням в особистих цілях каналів розсилки службової інформації) і до публічних заперечень Миколою Гриценком рішень Національної ради, ухвалених на виконання прямих вимог законодавства (як це сталося, наприклад, із виправданням бездіяльності Національної радіокомпанії України, яка роками не використовувала десятки дефіцитних радіочастот або дозволяла мовити на них зарубіжній радіокомпанії, що є безпрецедентним випадком у європейській практиці).
Після завершення службового розслідування, відповідно до висновків робочої групи, буде задоволено відставку Миколи Гриценка, на якій він наполягає (що дає йому право на отримання до досягнення пенсійного віку щомісячного грошового забезпечення з державного бюджету в розмірі 85 відсотків посадового окладу з усіма надбавками), або буде прийняте інше рішення відповідно до законодавства (звільнення за власним бажанням, звільнення за порушення Закону України «Про державну службу» тощо).
Сектор організаційно-аналітичного забезпечення роботи голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
23 січня 2008 року
У свою чергу, відповідаючи на репліку члена Нацради Тетяни Мокріді, Микола Гриценко висловив декілька зауваг.
По-перше, він підкреслив, що наразі ще не є колишнім начальником відділу зв’язків зі ЗМІ та громадськістю, позаяк заяву хоча й подано, але ще не задовільнено, тож, пише пан Гриценко, «поки що я в Нацраді – за робочим столом». Він заперечив замовний характер свого листа, підкресливши, що єдиним його «замовником є власне серце і сумління». Він також висловив розчарування, що пані Тетяна «замість навести якісь контраргументи по суті звернення, почала дискусію з особистих питань», згадавши до того ж результати атестації за 2007 рік, прокоментувати які, за словами пана Гриценка, ніхто з Нацради не може. «На мої звернення досі ніхто з керівництва не може навести факти – так за що ж низька оцінка? – обурюється пан Микола. – Результати атестації за 2007 рік мене здивували, тому я звернувся, як належить, зі службовою запискою до голови та членів Національної ради».
До свого листа пан Гриценко додав згадану ним службову записку від 21 січня 2008 року, адресовану голові Нацради Віталію Шевченку, членам Нацради та керівникові її апарату. Суть цієї записки зводиться до того, що негативна оцінка діяльності Миколи Гриценка виглядає для нього самого дещо несподіваною, оскільки на засіданні атестаційної комісії жодних зауважень до його роботи, мовляв, висловлено не було («крім питання активнішого моніторингу ЗМІ щодо розвитку цифрового мовлення у світі та підготовки аналітичних довідок із цього питання»), характеристика, озвучена головуючим Ігорем Курсом, була позитивною, а самі результати атестації оголошено не було. Утім, зазначає пан Микола, «через певний час» його ознайомили з наказом голови Нацради №406-к, в котрому висувався перелік вимог, за умови дотримання яких він може вважатися таким, що відповідає своїй посаді.
Дивуючись, чому ці вимоги було висунуто не на засіданні атестаційної комісії (де він міг би дати відповідні пояснення), а одразу в наказі, пан Гриценко висловлює свої аргументи стосовно кожної з них. Наприклад, стосовно вимоги «здійснення відділом щоденного поновлення рядка новин щодо висвітлення діяльності Національної ради на сайті», пан Микола натякає, що для забезпечення щоденного оновлення стрічки новин потрібен більший штат працівників, як, наприклад, на урядовому чи президентському сайтах. Натомість він зазначає, що протягом 2007 року на сайті Нацради було 258 оновлень. У такому ж дусі пан Микола відповів і на інші вимоги.
Власне, аргументація пана Гриценка зводиться до того, що очолюваний ним відділ зв’язків зі ЗМІ та громадськістю у складі 6 осіб виконує функції одразу чотирьох структур: відділу зв’язків із громадськістю, прес-служби, редакції «Вісника Нацради» та редакційного відділу, що готує випуск Державного реєстру. Перерахувавши обов’язки кожної зі структур (від опрацювання листів громадян, підготовки, літредагування та коректури різноманітних повідомлень та аналітичних матеріалів до оновлення сайта, організації прес-конфренецій тощо) та додавши до них «додаткові функції» (організація проведення премії «Телетріумф», фестивалю «Кришталеві джерела», роботи бібліотеки тощо), на завершення службової записки Микола Гриценко запропонував: «переглянути матеріали атестації» та реорганізувати відділ зв’язків зі ЗМІ та громадськістю, утворивши «управління інформаційної політики, в якому передбачити три структури» – прес-службу, відділ зв’язків із громадськістю та редакційно-видавничий відділ, «із відповідним перерозподілом обов’язків».