Що і як дивляться телеглядачі на Рівненщині

26 Грудня 2007
9523
26 Грудня 2007
13:18

Що і як дивляться телеглядачі на Рівненщині

Віталій Голубєв
Головний редактор «ОГО», керівник Школи універсального журналіста
9523
Що і як дивляться телеглядачі на Рівненщині
25 грудня в кабельних мережах Рівного з’явився місцевий просвітницький (із релігійним ухилом) телеканал «Сфера ТБ». Його створила команда колишнього 10-го каналу – першого в місті комерційного телеканалу, який нині власного продукту не виробляє. Проте інерція бренду працює – під час цьогорічного опитування «GfK-Україна» на замовлення Internews Network 9% рівнян стверджували, що впродовж останнього півріччя таки переглядали програми «Десятки». Хоча реально у Рівному в той час працювало лише два місцеві телеканали – приватний «Рівне 1» та державний РОДТРК. Тим часом на півночі Рівненщини проблеми інші – там телеменю взагалі обмежене двома-трьома українськими каналами. А в райцентрі Дубровиця глядачів нещодавно позбавили можливості переглядати програми «Інтера».
 
Чому зник «Інтер» у Дубровиці?
За словами представника Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення у Рівненській області Дмитра Тарасюка, «Інтер» узагалі не мав і досі не має ліцензії на право мовлення на 38-му телевізійному каналі у Дубровиці:
 
«Натомість такий дозвільний документ ще 4 червня 2003 року одержала телекомпанія ТЕТ,  пояснює пан Тарасюк. – Однак спеціалісти Рівненського обласного радіотелевізійного передавального центру (ОРТПЦ) вважали і досі вважають за недоцільне, а то й просто неможливе з суто технічних причин випускати програми цієї телекомпанії на 38-й ТВК. Оскільки з передавача потужністю у 20 кіловат, що розміщений на вежі у селі Антопіль Рівненського району, на 39-му телевізійному каналі в ефір виходить Інтер. І якби у 2003 році у Дубровиці на 38-й ТВК вийшли програми телекомпанії ТЕТ, то у багатьох селах південної частини Дубровицького, Володимирецького, Рокитнівського, північної частини Сарненського районів люди взагалі не мали б можливості дивитися в якісному режимі ні передачі каналу ТЕТ з Дубровицької вежі, ні передач “Інтера” з Рівненської. Іншими словами, в ефірі утворилася б своєрідна каша, замішана на програмах двох телеканалів. Щоб уникнути цього, фахівці Рівненського ОРТПЦ й вирішили (свідомо, навіть у порушення чинного законодавства) перемістити трансляцію програм каналу ТЕТ на вільний в ту пору 30-й телевізійний канал, а через передавач згадуваного вже 38-го розпочати трансляцію того ж таки Інтера».
 
Здавалося б, зробили добру справу для населення Дубровиччини, але… У червні цього року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення вирішила узаконити існування у Дубровиці 30-го телевізійного каналу й оголосила конкурс на право мовлення. З трьох претендентів переможцем конкурсу визнали Рівненську обласну державну телерадіокомпанію (ОДТРК), яка отримала відповідну ліцензію і з 1 вересня цього року розпочала власне телевізійне мовлення на 30-му ТВК у Дубровиці. Нічого іншого, як виконати рішення Національної ради і повернути ТЕТ на 38-й канал не залишилось.
 
«Офіційно до першого вересня цього року дозволу на мовлення на цій чистоті не мала жодна телерадіокомпанія,  підтверджує слова Дмитра Тарасюка голова Рівненської облдержадміністрації Віктор Матчук. Влітку Нацрада провела конкурс, який виграла РОДТРК і з вересня розпочала мовлення. Так що все законно і немає нічого поганого в тому, що жителі північних районів отримали змогу дивитися місцеві новини та передачі».
 
Чи реальним є повернення «Інтера» у поліську глибинку? Що для цього необхідно? Дмитро Тарасюк каже, що для цього потрібно здійснити прорахунок частоти. Однак Нацрада прийняла рішення з 1 січня 2007 року припинити прийом заявок від телерадіоорганізацій на прорахунок частот в аналоговому форматі.
 
«Україна поступово переходить на цифрове мовлення. Нацрада вже оголосила перший конкурс серед телерадіоорганізацій України на право мовлення в цьому форматі. Це стосується головним чином прикордонних областей  Закарпатської, Одеської, АР Крим та міста Києва,  продовжує Дмитро Тарасюк Від керівництва області готується лист у Нацраду з пропозицією прискорити прорахунок частот у цифровому форматі на Рівненщині. Якщо такі частоти будуть прораховані, певно, звільняться аналогові частоти, які можна буде задіяти для відновлення трансляції Інтера».
 
Це один із варіантів. Є й інший. Директор Рівненського ОРТПЦ Віктор Талімончик запропонував керівництву каналу «Інтер» самим звернутися до Нацради (ОРТПЦ такого права позбавлений) із проханням прорахувати аналогову частоту під малопотужний передавач у Дубровиці. Можливо, як виняток це і зроблять.
 
Обурення жителів Дубровицького району можна зрозуміти, адже три канали в телеменю пересічного місцевого жителя  Перший національний, ТЕТ і РОДТРК – це не 13, як у Рівному. Однак, за словами Дмитра Тарасюка, вони б і того не мали, якби за керівництва областю Миколи Сороки і його заступника Ельбруса Абдуллаєва у Дубровиці й Зарічному не з’явилася телевежа, на спорудження якої витратили до 4,5 мільйона гривень. Подейкують, українське телебачення прийшло на глухе Полісся після того, як з’ясувалося, що під час президентських виборів-1999 дехто з поліщуків шукав у бюлетенях прізвище Лукашенка – воно було їм більш знайоме завдяки доступності білоруського ТБ і недоступності вітчизняного... Як кажуть місцеві жителі про свою вежу, на цю «палку» тепер можна «вішати» будь-які передавальні пристрої. Однак частотний ресурс в області дуже обмежений. Наприклад, РОДТРК в Рівному працює вже на 59-му каналі, а всього їх 60.
 
Проблемною зоною в плані телебачення на Рівненщині Дмитро Тарасюк називає Радивилівський район, а також південь Демидівського, Млинівського, Дубенського районів. Адже там люди здійснюють прийом телепрограм усіма можливими сигналами.
«Скажімо, мешканці Радивилова, використовуючи найрізноманітніші конструкції антен, приймають передачі із Луцька, Кременця, Рівного. Там немає якісного телебачення,  каже пан Дмитро Щоб змінити ситуацію, знову ж таки треба кошти, які керівникам районів самотужки не знайти. Вони потрібні на установку телевежі, яку в Демидівку завезли ще у 2000 році і яка досі лежить у розібраному вигляді. Введенням її в експлуатацію можна було б “закрити” проблемні для приймання телепрограм вказані вище райони. Однак звернення до обласної влади залишаються без відповіді».
 
Загалом сьогодні понад 95% жителів Рівненщини мають змогу дивитися Перший національний, 84% – «1+1», 80% – «Інтер», 50% – НБМ (5 канал), Новий канал, канал «Україна». Програми місцевих телекомпаній РОДТРК і «Рівне 1» відповідно доступні 65 і 48% глядачів.
 
Ось яким, за даними представника Нацради з питань телебачення і радіомовлення у Рівненській області, виглядає телеменю пересічного жителя різних регіонів Рівненщини.
 
У Рівному 13 каналів – Перший національний, «1+1», СТБ, ІСTV, «Рівне 1», «Інтер», ТЕТ, «Мегаспорт», НБМ (5 канал), Новий канал, М-1, РОДТРК, телеканал «Україна». У Сарнах чотири канали – «Інтер», «1+1», ТРК «Гравіс» (кіно), телеканал «Україна». У Кузнецовську – «Інтер», «1+1», місцева телекомпанія «Рівне-атом» та ІСTV (на одному каналі), Перший національний, Новий канал, НТН і канал «Україна». У Зарічному – «1+1», Перший національний. У Дубні – НБМ (5 канал), телекомпанія «Дубно», яка працює на тимчасовому дозволі і готує документи на участь у конкурсі, оголошеному Нацрадою на право мовлення на 44-му ТВК у Дубні. В Острозі, Корці, Гощі ситуація з телеменю майже така, як і в Рівному, адже там нормально приймається сигнал із Антополя.
 
Канали-конкуренти наростили аудиторію
А що ж серед вищезгаданих телеканалів воліють дивитися самі глядачі? Якщо телесмаки жителя глибинки залишаються таємницею через відсутність відповідних опитувань, то глядацькі переваги рівнян розкривають дані дослідження «Регіональні ЗМІ в Україні: Рівне 2007», яке було проведено компанією «GfK-Україна», членом GfK Group, на замовлення Internews Network. Опитування у Рівному проводилося трьома хвилями: з 25 червня по 21 липня 2005 року, з 2 червня по 10 липня 2006 року та з 12 травня по 20 червня 2007 року. Опитування здійснювалося методом особистого інтерв’ю серед дорослого населення віком 18-55 років, вибірка становила 250 осіб щоразу, похибка може сягати 6,2%.
 
Отже, порівняно з 2006 роком цьогоріч загальний рівень перегляду найпопулярніших національних телеканалів у Рівному не змінився. Найпопулярнішими каналами в місті є «1+1», «Інтер» та СТБ (показники їх перегляду впродовж останніх шести місяців становлять у Рівному відповідно 95, 92 та 82%). Більшість національних телеканалів у 2007 році розширили свої аудиторії. Найбільше зростання продемонстрував телеканал «Україна» – 21% (із 41 до 62%). Порівняно з іншими містами у Рівному більшу популярність має 5 канал (перегляд упродовж останніх шести місяців – 67% проти 58% у загальному в усіх містах, де проводилось опитування), у той час як Новий канал та ICTV менш популярні (відповідно, 75 % проти 82% і 72% проти 79%).
 
Найчастіше у Рівному дивляться «Інтер» та «1+1» – щодня або майже щодня це робить близько 90% респондентів. Найменш цікавляться програмами Першого національного – щоденно цьому каналу приділяє увагу близько 56% глядачів.
 
Стосовно місцевих телеканалів, то кількість їх глядачів цьогоріч у порівнянні з 2006 роком зменшилася на 5% (85% проти 90%). У звіті за результатами дослідження це пояснюється «різким зменшенням перегляду 10-го каналу (цей канал зупинив трансляцію та продав ефірний час іншим компаніям. Зараз він транслює лише рекламу між передачами інших каналів)». Серед учасників опитування 68% глядачів дивляться місцеві телеканали щодня або майже щодня, близько 17%  кілька разів на тиждень.
 
Показники знання та перегляду місцевих телеканалів упродовж останніх шести місяців становлять відповідно: «Рівне 1» – 95 і 82%, Рівненське державне телебачення – 68 і 49%, 10-й канал – 15 і 9% (вочевидь, в останньому випадку йдеться про явище, відоме як «інерція бренду»). Якщо ж проаналізувати рівень перегляду (впродовж останніх шести місяців) місцевих телеканалів у розрізі трьох останніх років, то очевидною є тенденція до зростання перегляду обох нині працюючих місцевих телеканалів та до різкого зменшення перегляду 10-го каналу. По «Рівне 1» дані з перегляду (впродовж останніх шести місяців) за 2005, 2006 та 2007 роки становлять, відповідно, 68, 77 та 82%, по Рівненському державному телебаченню – 36, 46 та 49%, по 10-му каналу – 56, 54 та 9%. Таким чином, очевидно, що обидва канали-конкуренти за три останні роки наростили свою аудиторію приблизно однаково: «Рівне 1» на 14%, Рівненське державне телебачення – на 13%.
 
За даними того ж таки опитування, в 2007 році порівняно з минулим роком зріс рівень задоволеності якістю інформаційних програм на місцевому телебаченні. З цієї точки зору логічними виглядають інвестиції обох каналів – державного та приватного – у новинний телепродукт. На Рівненському державному телебаченні команда служби новин підсилилася кількома досвідченими журналістами, до речі, колишніми працівниками конкуруючого «Рівне 1». А на «Рівне 1» тим часом запустили аж вісім випусків новин на добу, з них чотири у прямому ефірі. На каналі кажуть, що в такий спосіб ще й створюються для рекламодавців нові можливості комунікації з глядацькою аудиторією. «Реклама в міжпрограмних блоках поруч із випусками Новин Рівного має найвищу віддачу»,  стверджує директор ТРК «Рівне 1» Віктор Данилов.
 
Віталій Голубєв, Олена Толочик, Рівне, для «Детектор медіа»
 
«Детектор медіа» продовжує моніторинговий проект, що проводиться за фінансової підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки. У проекті передбачено обмін матеріалами і досвідом між «Детектор медіаю» та низкою громадських організацій і видань у кількох регіонах України (Львів, Донецьк, Сімферополь, Рівне, Кременчук (Полтавська область), Запоріжжя). Предметом моніторингу є стан регіонального медіаринку, становлення медіа як бізнесу, рівень свободи слова, правового захисту журналістів та професійних стандартів у період виборчої кампанії та у післявиборний період.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Олена Толочик, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9523
Теги:
Читайте також
02.04.2008 09:33
Віталій Голубєв
для «Детектор медіа»
6 118
22.10.2007 11:31
Віталій Голубєв
Олена Толочик, Юрій Дюг, для «Детектор медіа»
20 431
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду