Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав кандидатури на посаду члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Таке рішення ухвалили члени комітету під час засідання 30 жовтня.

У Верховній Раді голосуватимуть за трьох кандидатів, які подались на конкурс: чинний член Нацради Максим Онопрієнко, повноваження якого якраз і завершуються; директорка Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій Ганна Красноступ, її кандидатуру висунула Національна спілка журналістів і підтримала ще низка профільних асоціацій (ІнаУ, АППК); та колишня керівниця КП «Муніципальна телевізійна мережа» із Запоріжжя Ірина Полієктова. «Детектор медіа»  вже писав про пріоритети кандидатів.

Член комітету Микола Княжицький звернув увагу на те, що голосування комітету рекомендаційне. Голова  комітету Микита Потураєв зазначив, що всі документи отримали, усі кандидати відповідають конкурсним умовам.

Під час засідання комітету Максим Онопрієнко сказав, що зараз у Нацраді він є куратором напрямку контролю, аналізу та стратегічного розвитку, опікується мовленням на прикордонних та прифронтових територіях. У межах цих напрямів працює над видачею тимчасових дозволів на роботу на прифронтових територіях. Також він додав про співпрацю з  фондом «Партнерство за сильну Україну», завдяки чому вдалось оплатити деяким регіональним компаніям річну вартість послуг Концерну РРТ. Максим Онопрієнко планує надалі розвивати напрями, за якими працює, займатись адвокацією на міжнародному рівні, бачить шляхи для збільшення українського мовлення на прифронтових територіях та розвитку регіональних медіа.

Ірина Полієктова розказала про свій досвід роботи на КП «Муніципальна телевізійна мережа» в Запоріжжі. Також  вона брала участь у розробці дорожньої карти деокупації Запорізької області. «Для мене найважливішим напрямком є збереження регіонального мовлення. Я знаю, що з цим робити», — сказала кандидатка. Також Ірина Полієктова планує приділяти увагу реформі комунальних медіа, дитячим програмам, прифронтовому мовленню. Вона вже не працює на КП «Муніципальна телевізійна мережа», натомість очолює громадську організацію «Ділові жінки Запоріжжя». Планує запустити свій сайт і соціальні мережі.

Ганна Красноступ також розказала, що має досвід роботи в медіа, зокрема в сегменті друкованої преси: «Я працювала у видавництві, яке мало чотири друкованих медіа. Зокрема, знаю все виробництво». Серед пріоритетних завдань бачить залучення партнерів для відновлення медіапростору, створення умов для підвищення обізнаності представників медіа. Також вона підкреслила, що рішення ухвалює на підставі даних та із залученням консультацій технічних експертів.

Запитань у депутатів до кандидатів у члени Нацради було лише два. Микола Княжицький цікавився в чинного члена регулятора Максима Онопрієнка, що робити каналам, які були виключені з цифрового ефіру під час перевірки у зв’язку з тим, що завершується термін їхньої ліцензії. Адже мовлення було відсутнє не з вини каналів. «Чи будуть скасовані ліцензії? Як діяти в цій ситуації каналам?» — запитував Микола Княжицький. Максим Онопрієнко сказав, що не знає, чи ці канали подаватимуть заяви на продовження ліцензії: «Ми вивчаємо документи. Бо ми листувались і з Концерном РРТ, із РНБО. Розробляємо процедурний механізм цих перевірок».

Нагадаємо, 4 квітня 2022 року Концерн РРТ вимкнув «Еспресо», Прямий та 5 канал з цифрового етеру.  Це відбулося попри наявність чинної ліцензії Нацради на мовлення та виконання всіх договірних зобов'язань перед Концерном. Детальніше про вимкнення «Еспресо», 5 каналу та Прямого — в матеріалі «Детектора медіа».

Ще одне запитання до кандидатів у члени Нацради поставила Євгенія Кравчук — як бачите регулювання платформ спільного доступу? Йдеться про міжнародні платформи, такі як ютуб, телеграм тощо, на регулювання яких Нацрада не має впливу.

Максим Онопрієнко сказав, що бачить це в наближенні  законодавства до європейських норм, щоб європейські акти могли працювати в Україні. Ірина Полієктова розказала, що важливою є поява  європейського контенту: «Співпраця повинна бути. Я очолюю громадську організацію і можу взаємодіяти в цьому напрямі». Ганна Красноступ переконана, що Нацрада має вести діалог з платформами: «В Україні платформи мають грати за нашими правилами».

Нагадаємо, 29 лютого 2024 року парламентський комітет з гуманітарної та інформполітики оголосив відбір кандидатур на посаду члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Це сталося через те, що спливає термін повноважень Максима Онопрієнка. 30 травня 2019 року Верховна Рада призначила  його членом Нацради.  Максим Онопрієнко — колишній генеральний директор запорізької телерадіокомпанії TV5 (кінцевий власник — Рінат Ахметов), висувався «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад».

Останні ротації нинішнього складу членів регулятора відбулись у 2021 році. 15 грудня Верховна Рада призначила членами Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення за своєю квотою Ольгу Герасим’юк, Олега Черниша та Олександра Бурмагіна.

Члени Нацради обираються терміном на п’ять років. Відповідно до закону «Про медіа» Національна рада складається з восьми осіб. Верховна Рада України і Президент України призначають по половині складу Національної ради. Відбір і призначення кандидатів на посаду члена регулятора відбувається на конкурсних засадах. Президент призначає свою четвірку указами, а парламентську четвірку депутати обирають більшістю голосів.