Компанія «Зеонбуд» нині єдиний провайдер-оператор загальнонаціональної мережі цифрового телебачення.  Компанія має чотири мультиплекси та надає послуги понад 30 загальнонаціональним і регіональним каналам. За час великої війни регулятор надавав тимчасові дозволи на мовлення у мережі різним каналам (так до мультиплексів «Зеонбуду», приміром, потрапили канали «Ми — Україна», «Сонце», «Малятко TV»,  ICTV2, «1+1 Україна» та низка регіональних каналів). Альтернативою «Зеонбуду» має стати державний мультиплекс МХ-7, який створює Концерн РРТ. Однак цей проєкт ще не стартував, і регулятор лише проводить конкурси.

Після початку повномасштабного наступу Росії у березні 2022 року  Президент ввів у дію рішення РНБО, яким підпорядкував «Зеонбуд» Концерну РРТ. Це рішення запроваджує особливий режим роботи для оператора цифрового ефірного телебачення — компанії Зеонбуд — «у складі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення», і, відповідно, під керівництвом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Наприкінці травня 2023 року у компанії змінилося керівництво. «Зеонбуд» очолив колишній член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Ільяшенко. Він змінив на цій посаді Володимира Манжосова, теж колишнього члена Нацради, який очолював компанію з січня минулого року. Зміна директора свідчить, що навряд чи змінилися власники «Зеонбуда», адже Олександр Ільяшенко і раніше був близький до компанії. Нагадаємо, ще у 2019 році набув чинності закон, який забороняє іноземцям бути кінцевими бенефіціарними власниками, а офшорним компаніям — бути в структурі власності цифрового ефірного провайдера з загальнонаціональним покриттям. Після цього «Зеонбуд» назвав своїми власниками шістьох громадян України, які є працівниками  самого провайдера. Неофіційно вважається, що один із власників «Зеонбуду» завжди сидить на Банковій.

Оскільки новий директор тільки розпочинає свою роботу, на відповіді «Детектор медіа» відповіла пресслужба компанії.

— Як пережила перший рік війни компанія «Зеонбуд»? Що відбувалося зі співробітниками? Чи доводилося вам евакуювати їх із гарячих точок?

— «Зеонбуд», як і весь медіаринок, пережив перший рік війни важко та зі значними втратами. Частина телемережі (передавальних станцій) була зруйнована або ж перебуває в окупації.

З перших днів повномасштабного вторгнення компанія розуміла свою відповідальність за утримання цифрового мовлення в країні та надважливе значення доступу населення до інформації. Тому ми почали резервувати кожну ланку роботи телемережі та виносити ключові ланки за територію України, аби продовжувати мовлення навіть у випадку руйнування головної станції чи каналів супутникового зв’язку. Стосовно цих питань у лютому-березні 2022-го ми співпрацювали з органами державної влади, Концерном РРТ, телеканалами, що дало можливість оперативно розв'язувати ці надскладні задачі. За це ми дуже вдячні своїм партнерам і представникам влади.

Дуже велику допомогу надавали та надають супутникові оператори Eutelsat і SES Astra.

Весь ключовий персонал товариства залишався в Києві та продовжував працювати цілодобово. Технічні працівники цілодобово моніторили телемережу, відновлювали зруйноване обладнання. Змінні інженери працювали по 2-3 доби в умовах комендантського часу. Але ми впоралися.

Компанію залишили три працівники, бо вони були вимушені виїхати з сім’ями за межі України, ще двоє працівників були мобілізовані до лав ЗСУ. Ми завжди вважали наш колектив головним надбанням компанії та цінуємо внесок кожного.

— Яких пошкоджень зазнала ваша телемережа? Як можна оцінити збитки, яких «Зеонбуд» зазнав за час великої війни? Які кошти потрібні для відновлення обладнання?

— Близько 10 % передавальних станцій були зруйновані або перебувають в окупації, і нам не відомо, що там відбувається. Наразі ми не можемо оцінити збитки, бо просто не маємо доступу до станцій, аби з’ясувати, в якому вони стані. В Херсоні та Ізюмі, наприклад, обладнання було знищене або викрадене повністю. Тому повну картину збитків і необхідних фінансових інвестицій для відновлення покриття ми зможемо оцінити після повної перемоги України та доступу до обладнання.

— «Зеонбуд» повідомляв про відновлення мовлення у Херсоні та Ізюмі. Як це вдалося зробити? Наскільки небезпечно зараз проводити роботи з відновлення? Ви це робили власним коштом?

— Так, ми дійсно частково відновили мовлення у Херсоні та Ізюмі. Зараз там розповсюджують програми телеканалів мультиплекса МХ-1. Відновили завдяки нашим технічним спеціалістам — інженерам, які встановили там наше власне телекомунікаційне обладнання. Працювали наші фахівці разом із фахівцями Концерну РРТ.

Звісно працювати небезпечно. Наприклад, при виконанні монтажних робіт у Херсоні був обстріл, але всі розуміють важливість відновлення мовлення та доступу українців до українських новин.

Наразі «Зеонбуд» не має жодної донорської допомоги.

Ми, як і телеканали, очікували на державну допомогу, зокрема розраховували, що держава спрямує кошти на покриття оплати послуг державного Концерну РРТ. У листопаді 2022 року Концерн РРТ отримав державну допомогу для забезпечення цифрового ефірного мовлення, зокрема забезпечення сталого функціонування об’єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійної трансляції телевізійних каналів у мультиплексах МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, згідно з Указом Президента України №155/2022 від 18 березня 2022 року, яким затверджене рішення РНБО «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави». Розмір фінансування — 131,4 млн грн, але поки що ці гроші до нас не дійшли. Зараз ми проводимо переговори з Концерном РРТ про те, як можна розв'язати це питання.

— 19 березня Президент ввів у дію рішення РНБО, яким підпорядкував «Зеонбуд» Концерну РРТ. Це рішення запроваджує особливий режим роботи для оператора цифрового ефірного телебачення — компанії «Зеонбуд» — «у складі Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення», і, відповідно, під керівництвом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, якій підпорядковується Концерн. Що це рішення означає на практиці? Як це вплинуло на нашу роботу?

— На практиці Держспецзв’язку видало наказ, у якому зобов’язало «Зеонбуд» на період воєнного стану погоджувати з керівництвом Концерну РРТ зміни в роботі телемережі, які можуть вплинути на її працездатність. Такий контроль з боку держави в умовах воєнного стану є абсолютно вмотивованим.

— У жовтні 2022 року «Зеонбуд» попередив канали, які не платять за послуги, про відімкнення. У листі за підписом керівника «Зеонбуду» Володимира Манжосова, який отримав «Детектор медіа», провайдер цифрового телебачення пише, що вичерпав власні грошові ресурси та не може далі працювати без отримання щомісячної оплати за надані послуги, і це може призвести до зупинки роботи мережі. Якою була ситуація з виплатами торік? Чи довелося відключати якісь канали?

— Так, на початку 2022 року була дуже складна фінансова ситуація, коли телерадіоорганізації припинили сплачувати за надані послуги, бо втратили доходи від реклами. Не було розуміння, коли бізнес-модель знову запрацює. Своєю чергою ми накопичили значну заборгованість перед Концерном РРТ. Тому ми й були вимушені звернутися до каналів із роз’ясненням критичності ситуації. Абсолютна більшість мовників позитивно відреагувала на наше звернення і ситуацію вдалося стабілізувати.

Тільки три канали були відключені, вони фактично відмовилися від мовлення, бо втратили фінансову можливість підтримувати роботу телекомпаній (влітку припинив мовлення канал «Малятко ТV», канал Віталія Кропачева «Так TV» і «Перший подільський» ТОВ «Про медіа груп» із Хмельницької області — «ДМ»).

— Чи мають канали борги перед вами? Знаю, що ви скоріше за все пошлетеся на комерційну таємницю, однак, можливо, зможете схарактеризувати загальну ситуацію, не порушуючи комерційної таємниці по кожному з конкретних мовників?

— Звісно, ситуація зараз непроста й окремі канали мають борги. Але переважна більшість телекомпаній є надійними і відповідальними контрагентами, вони не перекладають власні проблеми на нас, розуміючи, що забезпечення телемовлення в країні — це спільне завдання. Ми за це вдячні та намагаємося якісно виконувати власні зобов’язання. Водночас, ми будемо й надалі наполегливо роз’яснювати каналам, що мають тимчасову заборгованість, нашої принципової позиції — умови мають бути однакові для всіх. Не повинно бути так, що одні мовники сплачують, а інші ні.

— Хто сплачує за трансляцію трьох каналів, які торік були виключені? Це 5 канал, Прямий, «Еспресо». І чи взагалі хтось сплачує за це? Чи маєте ви позови від цих каналів? Адже 5 канал обіцяв позиватися до суду на «Зеонбуд».

— Станом на сьогодні (13 липня — «ДМ») позовів до «Зеонбуду» не було, канали гроші не сплачують.

— Які знижки ви надавали каналам торік? І чи продовжуєте їх надавати зараз?

— Уже другий рік поспіль ми працюємо з мінусовою рентабельністю. Ми надавали й будемо намагатись і далі надавати максимально можливу знижку 36,3%.

— За інформацією джерел «Детектора медіа», «Малятко» та регіональні канали, які отримали місця у мультиплексах «Зеонбуду» торік восени, звернулися по тимчасовий дозвіл через обіцянку підтримки держави щодо часткової оплати доставлення сигналу. Однак держава поки такої допомоги не надала. Скажіть, чи відомо «Зеонбуду» про можливості часткової оплати від держави? Чи сплачують згадані канали повну вартість? Чи мають вони знижки?

— Ситуація наступна. Коли до нас зверталися мовники з проханням віднайти вільні місця для мовлення, ми попереджали, що потрібно буде укласти договір і сплачувати за послуги. Це було умовою. Всі канали отримували й отримують єдину для всіх знижку 36,3%. До цього року ми дозволяли сплачувати 50% вартості послуг (без відключення), але це не була додаткова знижка, це було відтермінування повного платежу.

Про жодні домовленості держави та мовників, які отримали дозволи на тимчасове мовлення, нам невідомо, нас до цих переговорів не залучали.

Наразі відключені та припинили мовлення лише ті канали, які не виконують свої зобов’язання та почали накопичувати заборгованість.

— Торік у квітні «Зеонбуд» звернувся до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з пропозицією скоротити витрати на експлуатацію мережі й оплату трансляції для телеканалів. Чому це не вдалося реалізувати?

— Упродовж року ситуація змінювалася дуже швидко, тому остаточної згоди ще не досягнуто. Але ми  постійно спілкуємося з Національною радою, телекомпаніями та Концерном РРТ про пошук можливостей скоротити витрати на експлуатацію мережі та оплату трансляції для телеканалів.

— Перед початком наступу «Зеонбуд» подав заявку до Нацради, де розказав про модернізацію своїх цифрових телемереж МХ-2, МХ-3, МХ-5 і створення вільних каналів мовлення для чотирьох додаткових загальнонаціональних телерадіоорганізацій. Також звільнилися місця у мультиплексах після закриття каналів. Скільки ще залишилося місць у мультиплексах «Зеонбуду»?

— Національна рада надала дозволи вісьмом каналам на тимчасове мовлення в цифровій мережі. Залишається ще щонайменше 5—7 вільних місць.

— Незабаром регулятор планує оголосити конкурс на МХ-7, а Концерн обіцяє завершити будівництво мультиплексу. Як ви оцінюєте цей проєкт ? І чи створить він суттєву конкуренцію «Зеонубуду»?

— Звісно, Концерн РРТ був, є і буде нашим конкурентом. При цьому ми перебуваємо у залежності від нашого прямого конкурента, бо змушені встановлювати власне обладнання на майданчиках Концерну РРТ. Концерн РРТ — єдиний суб’єкт господарювання, який має унікальні висотні вежі, що дозволяють нам забезпечувати покриття 95% населення.

Однак ми не будемо давати оцінку мережі Концерну РРТ, її мають оцінювати телерадіоорганізації. Однак ми будемо робити все, аби наша телемережа залишалася конкурентоспроможною, а наші контрагенти були задоволені якістю послуг.

— Після прийняття закону Про медіа на «Зеонбуд» чекає переоформлення ліцензій. За якою процедурою воно має відбуватися? Які у вас очікування від переоформлення?

— Процедура переоформлення ліцензій виписана в тексті ЗУ «Про медіа» як винятково технічна процедура — без конкурсу та сплати ліцензійного збору. Впевнені, що Національна рада переоформить нам ліцензії без жодних проблем, як це передбачено законодавством.

Виправлено:  На прохання компанії «Зеонбуд» «Детектор медіа» видалив з відповіді компанії недостовірну інформацію про безвідсотковий кредит Концерну РРТ.

Ілюстравтивне фото: Сергій Нужненко/«Радіо Свобода»