«Детектор медіа» запитав експертів та членів робочої групи, яка брала участь у розробці та вдосконаленні законопроєкту «Про медіа», як вони ставляться до поточної редакції проєкту, чи будуть подавати до нього правки і якщо так, то які саме. Раніше законопроєкт прокоментував член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін, юристка Центру демократії та верховенства права, членкиня Незалежної медійної ради Тетяна Авдєєва, виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова.

Заступник директора Центру демократії і верховенства права Ігор Розкладай, член робочої групи, прокоментував «Детектору медіа» нюанси нової редакції законопроєкту «Про медіа», зокрема контроверсійне питання про квоти. 

Напередодні ухвалення законопроєкту у першому читанні громадянський рух «Відсіч» опублікував заяву з критикою його окремих положень, які нібито містять чимало послаблень для російськомовної медіаіндустрії. Зокрема, як заявляв громадянський рух «Відсіч», ці зміни передбачають фактичне зменшення української пісенної квоти в радіоефірі на 10%.

«Щодо квот — весела історія. Видно, "Відсіч" не вміє рахувати відсотки. Ця норма ще набуде чинності 7 жовтня, про підвищення мовної квоти з 30% до 40%. І от від цих 40 відсотків вираховуються 10, за порушення яких передбачені санкції. Підхід "одразу карати" не є зовсім правильним. Спочатку регулятор має повідомити мовнику. Усі помиляються, є речі, пов'язані з технологічним процесом, де дійсно можна помилитися. Власне, 10% від 40% – це 4%, тобто приблизно 2 пісні – це максимум, на який може помилитися мовник. На історію з квотами я дивлюсь скоріше як на політичну і навіть спочатку не хотів лізти, бо коли ти бачиш неконструктивну комунікацію, якісь звинувачення, то воно трохи по-іншому сприймається», – каже Розкладай.

Однак, на думку Розкладая, з «чорними списками» у новій редакції значно глибша проблема, адже саме явище такого переліку «не є демократичним».

«За європейською традицією, мали би блокувати не людей, а контент, який вони генерують. Ми довго торгувалися з європейськими експертами і вийшли на компроміс. Максимум, що можна зробити, – це спеціальний розділ в законі, який стосується грифів, і нам довелося переписувати закон саме за такою логікою: мають бути певні критерії, за якими ці обмеження накладаються. Зараз цих критеріїв немає».

• Читайте також: Бурмагін: Законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорний список», а робить його ведення більш цивілізованим

Ці критерії закладаються в новій редакції закону, зокрема і через переговори з тими, хто критикує робочу групу: «Але ще проблема, що є "білі списки", і наявність одночасно "чорних" і "білих" списків – це трошечки нездорова історія. Має бути якийсь один підхід: або ми все блокуємо, або ми тільки дозволяємо».

На питання, що змінює в історії з «чорними списками» залучення Нацради, Розкладай зауважив, що цей орган буде ухвалювати рішення.

«Я не настільки заглиблювався саме в питання списків, але, наскільки я бачу, вся суперечка – це питання, хто ухвалює рішення. Аргумент, що апарат РНБО є більш відповідальним і фаховим, ніж Нацрада, мені, чесно кажучи, виглядає дещо смішним. Особливо враховуючи приклади, коли в ці санкційні списки потрапляли люди взагалі непричетні. Мені здається, це натягуванням сови на глобус у цьому контексті. Якщо буде рішення органу, і це рішення буде аргументоване за критеріями, то це абсолютно нормальна демократична процедура. І, думаю, що ми з цим пройдемо експертизу з боку Європейського Союзу. З приводу того, що орган може не приймати рішення, то тут є два варіанти: є політичний тиск, є судовий тиск. Якщо є підстави вважати, що якась особа не потрапила в списки, її туди умисне не включають, то збирайте докази, йдіть в суд і розповідайте про бездіяльність державного органу. Це все значно простіше, ніж воювати з апаратом РНБО, який взагалі незрозуміло, в якому статусі буде перебувати».

За словами медіаюриста, у робочої групи уже є таблиця правок на друге читання: «Ми виловлюємо якісь "блохи": десь важливе слово випало або щось таке. Є правки хороші юридичні, і нам не важливо, звідки вони прийдуть, а є правки політично-візійні, це вже може бути складніше: щось можна врахувати, щось неможливо... Я думаю, будуть надходити від мовних активістів, можливо, ще від телекомринку. У будь-якому разі будемо їх розглядати. Часто люди думають, що вони висловили ідею, а ми будемо вигадувати за них як вони там уявляють. Так воно не працює».

Також Ігор Розкладай розлого виклав свою позицію щодо законопроєкту «Про медіа»  в окремій колонці «Закон про медіа: в ЄС хочемо, але не чіпайте медійну сферу». Редакція «Детектора медіа» готова опублікувати й інші аргументовані думки.

30 серпня Верховна Рада підтримала законопроєкт «Про медіа» у першому повторному читанні, «за» проголосували 233 нардепи. Ще 27 липня 2022 року нардепи внесли доповнення до законопроєкту «Про медіа».

Ухвалення цього закону є однією з вимог для вступу України до ЄС. Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ. Передбачено й механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроєкту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі паралельно із суспільним та комерційним. Законопроєкт «Про медіа» передбачає, зокрема, й залучення Нацради до формування «чорних списків» діячів, що загрожують нацбезпеці.  

Однак на думку критиків законопроєкту, нова редакція документа «фактично скасовує заборону російської музики та "чорні списки"» діячів, які загрожують національній безпеці України. 

Нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що ухвалений законопроєкт «Про медіа» не зменшує квоти, а збільшує.

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, медіаюрист Олександр Бурмагін запевнив, що законопроєкт «Про медіа» не знищує «чорні списки». За його словами, він робить його ведення більш цивілізованим.

Фото: Геннадій Мінченко/Укрінформ