Посилення ролі Нацради, відповідь загрозам в інформаційній безпеці та регулювання онлайн-медіа: головне з дискусії щодо законопроєкту «Про медіа»

Посилення ролі Нацради, відповідь загрозам в інформаційній безпеці та регулювання онлайн-медіа: головне з дискусії щодо законопроєкту «Про медіа»

2 Серпня 2022
1957
2 Серпня 2022
17:51

Посилення ролі Нацради, відповідь загрозам в інформаційній безпеці та регулювання онлайн-медіа: головне з дискусії щодо законопроєкту «Про медіа»

1957
Серед учасників обговорення були нардепи, представники Нацради, МКІП, Офісу Ради Європи, а також громадського сектору, медійної галузі та іноземних дипломатичних місій.
Посилення ролі Нацради, відповідь загрозам в інформаційній безпеці та регулювання онлайн-медіа: головне з дискусії щодо законопроєкту «Про медіа»
Посилення ролі Нацради, відповідь загрозам в інформаційній безпеці та регулювання онлайн-медіа: головне з дискусії щодо законопроєкту «Про медіа»

У вівторок, 2 серпня, в агенції «Укрінформ» відбувся круглий стіл на тему «Новий закон про медіа – крок до імплементації рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни-кандидата ЄС».   

27 липня нардепи фракції «Слуга народу» запропонували нову редакцію законопроєкту «Про медіа», який був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці 2019 року. 19 травня 2020 року парламент відправив проєкт на повторне перше читання. Узгодження медійного законодавства України з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з вимог для вступу України до ЄС. Запропонований у 2019 році, а нині оновлений законопроєкт має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. На необхідності його відкритого обговорення та ухвалення наполягали медійники та громадські організації.

Серед учасників обговорення в «Укрінформі» були: голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк, член Нацради Олександр Бурмагін, заступник очільника МКІП Тарас Шевченко, генеральна директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк, голова Офісу Ради Європи в Україні Стен Ньорлов, представники громадського сектору, медійної галузі та іноземних дипломатичних місій. 

«Детектор медіа» розповідає про головні моменти цієї дискусії. 

Строки ухвалення закону «Про медіа» 

Народна депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук повідомила, що Верховна Рада має ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях восени 2022 року.

«Рада має ухвалити закон "Про медіа" у двох читаннях восени, а до 1 грудня закон має бути підписаний президентом Володимиром Зеленським. Після цього буде оцінка ЄС», – сказала Кравчук. 

Докладніше – за посиланням.

Перед голосуванням у парламенті свою оцінку нової редакції закону «Про медіа» має надати Єврокомісія 

Директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк повідомила, що у новій редакції законопроєкту «Про медіа» враховані п’ять зауважень від Європейської комісії.

Зокрема, усунені майже усі розбіжності з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Відтепер Єврокомісія має оцінити оновлений законопроєкт: «Після врахування цих рекомендацій ми розраховуємо на підписання до 1 грудня».

Докладніше – за посиланням.

Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ольга Герасим’юк наголосила на тому, що основні положення законопроєкту, згідно із  рекомендаціями Європейського Союзу, зводяться до подолання надмірних приватних інтересів, впровадження директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та зміцнення ролі національного регулятора.

Герасим'юк сказала, що посилення ролі Нацради викликає дискусії, але це те, що очікують від нас у Європі. А незалежність регулятора є запорукою незалежності ЗМІ (стаття 30 директиви ЄС забезпечує незалежність регулятора від будь-якого впливу). 

Докладніше – за посиланням.

Далі  більшу частину дискусії було присвячено презентації окремих частин законопроєкту. Зокрема, нову редакцію закону обговорили юрист Лабораторії цифрової безпеки та Комісії з журналістської етики Максим Дворовий, заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай, медіаюристка та голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська,  директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

Законопроєкт «Про медіа» урегульовує обмеження ретрансляції російських каналів 

Юрист Лабораторії цифрової безпеки та КЖЕ Максим Дворовий повідомив, що у новій редакції законопроєкту «Про медіа» врегульована процедура блокування каналів та ОТТ-сервісів держави-агресора.

Зокрема, у законопроєкті є розділ про обмеження, пов’язані зі збройною агресією. У ньому деталізовано процедуру блокування ОТТ-сервісів та сервісів провайдерів держави-агресора, а також контенту лінійних каналів держави-агресора на платформах спільного доступу до відео.

Також вдосконалена процедура формування «чорних списків» російських акторів, співаків та інших діячів культури, яка раніше не врегульовувалась нічим, крім бажання СБУ.  Передбачено й право Нацради звертатись до міжнародних платформ щодо видалення чи обмеження трансляції відео каналів держави-агресора. 

Докладніше – за посиланням.

Посилення ролі Нацради

Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай повідомив, що згідно з новою редакцією законопроєкту «Про медіа», регулятор має право своїм рішенням анулювати ліцензії медіа, реєстрації та розповсюдження друкованих ЗМІ, а також тимчасово забороняти поширення онлайн-медіа у певних випадках. Серед іншого, закон розширює можливості регулятора на час воєнного стану. 

Докладніше – за посиланням.

У новій редакції законопроєкту «Про медіа» чіткіше прописано, кого саме вважатимуть онлайн-медіа

Медіаюристка та голова ГО «Лабораторія цифрової безпеки» Віта Володовська розповіла про новації законопроєкту «Про медіа», що стосуються критеріїв для визначення ЗМІ як онлайн-медіа та покарання для онлайн-медіа за значні та грубі порушення.

Зокрема, у новій редакції законопроєкту чіткіше прописано, кого саме вважатимуть онлайн-медіа, запропоновано два основні критерії визначення онлайн-медіа, блогерам дається можливість зареєструватись як онлайн-медіа. Також медіаюристка назвала санкції, які можуть бути запроваджені проти онлайн-медіа у випадку порушення законодавства. 

Докладніше – за посиланням.

Позиція експертів

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко нагадала, що у законопроєкті «Про медіа» з’явилися норми щодо регулювання медіасфери під час воєнного стану.

«Мабуть, вони з’явилися там через очікування, що поточний воєнний стан триватиме довго та/або може повторюватися в майбутньому. А це означає, що Україна ще неодноразово стикатиметься з викликами стосовно дотримання балансу між національною безпекою та свободою слова. Як показує практика, зараз ми досить непогано даємо собі раду з цим викликом. Але важливо, щоб ми були спроможні впоратися з ним й у майбутньому, коли, наприклад, до влади в країні прийдуть інші люди. І в цьому сенсі стає навіть не так важливо, як виписана та чи інша норма, а те, якою є правозастосовча практика: наскільки регулятор захоче зловживати своїми повноваженнями, з одного боку, і наскільки медіа ризикнуть випробувати його терпіння, працюючи неналежним чином», – сказала вона.

Експертка також нагадала, що робоча група при Міністерстві культури та інформаційної політики, яка має розробити плану відновлення медіасфери, нещодавно заявила: якщо до кінця 2022 року на ринку залишаться хоча би 50% медіа, це вважатиметься хорошим розвитком подій в умовах воєнної агресії та економічної кризи, що прогресує.

«Як і будь-якому бізнесу в Україні, медіа зараз вкрай складно працювати через економічні умови, а також через те, що будь-яка господарська діяльність в Україні досить зарегульована. Саме тому ми підтримуємо правки тих наших колег-юристів (зокрема, з Інституту масової інформації), які спрямовані на лібералізацію умов роботи медіа. Якщо можна зробити для них ще меншими штрафи чи градацію суворості порушень, то, будь ласка, давайте це зробимо. Також ми виходимо з трактування необхідності посилення медійного регулятора саме як необхідності посилення його незалежності, тому підтримуємо всі правки, які можуть цьому сприяти», – сказала Галина Петренко.

Вона зазначила, що в ГО «Детектор медіа» згодні з позиціями тих учасників круглого столу, які вважають, що внесені нещодавно правки до законопроєкту «Про медіа» помітно його покращили – зокрема, в частині регулювання роботи онлайн-медіа. Хоча все ще залишаються деякі не з’ясовані моменти, такі як реєстрація медіа, котрі одночасно створюють контент для сайту і мають власні ютуб-канали. У ГО «Детектор медіа» вважають, що ці моменти варто прицільно доопрацювати.

Виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк висловила думку, що у законопроєкті прописані деякі норми, які послаблюють механізми захисту національного інформаційного простору.

«Зокрема, стаття 110 містить таке: "До значних порушень у аудіовізуальних медіа відноситься порушення більш як на 10 відсотків вимог щодо обсягів європейського та/або національного продукту". Нагадаю, раніше було 5%. Тобто таким чином індустрія розширила собі квоти на цілих 10 відсотків. Квоти, які мали захищати національній і європейський продукт і які чинні зараз. Я вважаю, що в теперішніх умовах розширювати квоти є неприпустимим. Однозначно, ми не можемо підтримати цю норму», — зазначила Романюк під час обговорення.

Також, за її словами, ще одним нюансом, на який слід звернути увагу, є незалежність Нацради.

«Так, існує висновок ГНЕУ, але те, що з законопроєкту прибрали комісію, яка рекомендує президенту призначати членів Нацради, ми вважаємо кроком до непрозорості. Цю комісію потрібно повернути. Висновки цієї комісії будуть швидше рекомендаціями, тому як крок до прозорості це необхідно зробити», — наголосила очільниця ІМІ.

Також Оксана Романюк вважає за необхідне ретельніше обговорити те, як має здійснюватися регуляція використання платформ онлайн-ЗМІ, зокрема ютубу.

«Коли я слухала, у мене виникло питання: у медіа є канал на ютубі, воно має його реєструвати як додаткове онлайн-медіа? Якщо воно саме по собі онлайн-медіа?» — запитала Романюк і запропонувала долучати до дискусії більше представників саме онлайн-ЗМІ.

Крім цього, на її думку, обсяги регулювання для онлайн-медіа є більшими, ніж для аудіовізуальних ЗМІ. 

«Передбачено блокування онлайн-медіа терміном на один місяць за значне порушення. Я не бачу такого блокування для аудіовізуальних медіа. Тому ми або для всіх робимо однаково, або якось по-іншому треба цей нюанс відрегулювати», — каже директорка  ІМІ.

Разом із тим Оксана Романюк відзначила й позитивні аспекти в пропонованому документі.

«Ми вважаємо, що в цьому варіанті законопроєкту є багато позитивних змін, зокрема, що стосуються чіткішого окреслення поняття онлайн-медіа. Прибрано надмірне регулювання, яке було щодо онлайн-медіа, на нашу думку», — зазначила Романюк.

«Детектор медіа» провів опитування експертів та медіагруп про основні зміни в новій редакції законопроєкту. Перша частина опитування – тут, друга частина – тут. 

Фото: Укрінформ

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1957
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду