Перший цифровий конкурс після початку карантину: хто подав заявки і як Нацрада обиратиме переможців

Перший цифровий конкурс після початку карантину: хто подав заявки і як Нацрада обиратиме переможців

22 Жовтня 2021
2681
22 Жовтня 2021
10:00

Перший цифровий конкурс після початку карантину: хто подав заявки і як Нацрада обиратиме переможців

2681
Розповідає член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Ільяшенко.
Перший цифровий конкурс після початку карантину: хто подав заявки і як Нацрада обиратиме переможців
Перший цифровий конкурс після початку карантину: хто подав заявки і як Нацрада обиратиме переможців

Цього тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення завершила прийом заявок для участі в цифровому конкурсі на місцеве мовлення. Ймовірно, наступного тижня члени Нацради визначатимуть переможців; деякі телекомпанії вже отримали запрошення на 28 жовтня. Це буде перший конкурс, який регулятор оголосив із початку коронавірусної епопеї. Фактично зелене світло на це дав парламент, коли в червні 2021 року ухвалив закон про незалежність Нацради. Він вилучає норми, якими призупинили проведення конкурсів на видачу ефірних ліцензій на час карантину.

Цей конкурс має закрити питання переходу місцевих телекомпаній з аналогового мовлення на цифрове. Адже компанії, які переможуть, мають відмовитися від аналогового мовлення. На конкурс виставлено 43 цифрові місцеві канали у 17 областях України. Зокрема в обласних центрах — Житомирі, Львові, Миколаєві, Одесі і Хмельницькому. Відповідно до конкурсних умов, телеканали мають показувати інформаційні, інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми місцевої тематики обсягом не менше двох годин на добу, а ретрансляція заборонена.

У бліцінтерв’ю «Детектору медіа» член Нацради Олександр Ільяшенко розповів, які компанії подали заявки на конкурс, у яких містах найбільше кандидатів, а також на які критерії зважатиме регулятор, обираючи переможців.

— Пане Олександре, скільки заявок подали на конкурс?

— Ми отримали близько 130 заявок. Наше управління перевірятиме документи та інформацію про сплату збору. Тому подивимось, скільки з цих заявок буде допущено до конкурсу.

— Хто подав заявки? Це здебільшого місцеві мовники?

— Звісно, ми маємо зробити аналіз та систематизувати подані заявки. Але вже зараз можу сказати, що більшість — місцеві мовники. Адже й сам конкурс проводився саме з метою задовольнити потреби місцевих мовників.

— Чи є серед них загальнонаціональні мовники?

— Канали, які присутні в мультиплексах «Зеонбуду», заявок не подавали.

Чи подавалися канали, які мають супутникову ліцензію? Адже, згідно з реєстром, низка каналів заснувала дочірні місцеві компанії, ймовірно, для участі в конкурсі. Наприклад, «Закон ТВ» (створив такі компанії в Житомирі, Миколаєві, Хмельницькому), «Ісландія» та «Апостроф» (Львів та Одеса), «Правда тут» (Охтирка) тощо.

— Так, ці компанії подали заявки. Також заявки подали супутникові 12 телеканал (ТОВ «Слово Волині»), «Аверс», Перший західний, «Галичина». Ці канали хоча й мають супутникові ліцензії, але також ведуть регіональне мовлення.

— Чи подавався на конкурс канал Перший незалежний чи інші компанії, які мають стосунок до команди з пулу Козака-Медведчука?

— Серед поданих заявок я не побачив зав’язків із Медведчуком. Канали «Наш» та Перший незалежний на конкурс заявок не подавали.

— Чи зважатиме Нацрада на власників каналів? Наприклад, якщо на конкурс документи подасть компанія, яка матиме зв’язок із Медведчуком?

— Звісно, ми зважатимемо на власність. Але ж власників можна так заховати, що з першого погляду не зрозуміло, хто стоїть за каналом. З того, що я бачив, можу сказати, що більшість компаній знайомі.

— На які міста подали найбільше заявок?

— Шість  компаній подались на участь у конкурсі в Житомирі та Миколаєві, п’ять у Калуші, дев’ять у Львові. На Одесу подалося чотири компанії. Ми думали, що учасників буде менше: 2-3 компанії на місто.

— Скільки компаній матимуть змогу мовити в кожному місті?

— Три компанії. Можна дати змогу мовити більшій кількості компаній, але тоді доведеться зменшити покриття. Оптимальний варіант — це менше компаній: ми зійшлись на трьох, але покриття буде хороше.

— Коли почнеться конкурсна процедура?

— 21-22 жовтня Нацрада буде затверджувати порядок денний на наступне засідання. Будемо вирішувати, планувати конкурс на найближче засідання чи на наступне. Я наполягатиму, щоб це було найближче засідання. Тому що місцеві мовники хочуть розпочати цей процес раніше й мати змогу запуститися до кінця року. Офіційно аналогова технологія зараз продовжена тільки для зони ООС. Але всі інші канали поступово мають переходити в цифру, адже багато хто навіть не матиме змогу одночасно мовити в аналогу та цифри. Щойно вони запустяться в цифрі, то будуть змушені припинити аналогове мовлення.

— Якими критеріями послуговуватиметься регулятор при виборі переможців?

— У нас є вісім членів Нацради, і кожен послуговуватиметься своїм баченням. Загалом для нас важливо, наскільки компанія відповідає конкурсним умовам. Це буде конкурентною перевагою для кандидатів. Також для нас важливо, чи є фінансова спроможність у компанії сплачувати оператору. Щоб не виникла ситуація, що ліцензії отримають компанії, які не мають змоги оплатити мовлення. Третій критерій — це концепція мовлення компанії. Ми зважатимемо на те, чи це новий мовник, чи він вже працює на ринку. До того ж завжди може бути вирішальною й сама презентація. Кожен випадок ми розглядатимемо індивідуально.

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2681
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду