Медіасервіс Megogo розпочав виробництво аудіосеріалів. Перший проєкт – документальна історія про Куренівську трагедію 1961 року. Надалі планується створення ще 10 аудіосеріалів. Про це 23 лютого під час презентації розказали директор зі стратегічного розвитку Megogo Іван Шестаков та менеджерка аудіо напрямку компанії Катерина Котвіцька.

«Що стосується саме формату аудіосеріалу – це, по суті, наративний подкаст. В основі – повноцінна історія, документальна або художня, з детально пропрацюваним сюжетом, персонажами і подіями. У наших аудіосеріалів є режисери та акторський склад. Історії розділені на короткі серії, аби зручніше було слухати на ходу і не доводилося переривати розповідь на півслові, руйнуючи при цьому всю магію історії», – розказав Шестаков.

За його словами, цей проєкт не новий у світі, адже іноземні студії створюють багато художніх і документальних наративних подкастів. Однак в Україні такий формат реалізовується уперше.

На думку Івана Шестакова, перевагою цього жанру якраз є те, що аудіо не претендує на життя слухача і дає йому можливість паралельно робити інші речі.  «До того ж кіно пропонує готові образи, а у випадку з аудіо ми можемо вільно генерувати образи та додумувати деталі», – додає він.

Перший аудіосеріал сервісу «Куренівка: історія київського потопу» безкоштовно доступний для слухачів на платформі Megogo у розділі розділі «Аудіо» з 23 лютого.

Він приурочений до 60-ї річниці пам’яті трагедії. Проєкт складається із 6 епізодів. Тривалість кожного епізоду 15-20 хвилин. Робота над аудіосеріалом «Куренівка: історія київського потопу» тривала близько 3 місяців. Команда проєкту спілкувалась із очевидцями аварії, опрацьовувала матеріали трагедії. До роботи також було запрошено експертів, які досліджують історію України. Серед акторів: Римма Зюбіна, Андрій Куликов, Денис Шацький та інші. Наукові експерти: Віктор Крупина, кандидат історичних наук, співробітник Інституту історії України Національної академії наук України; Оксана Довгополова, докторка філософських наук, професорка Одеського національного університету; Казимир Брамський, історик електричного транспорту Києва; Кирило Степанець, дослідник Києва.

Режисер та сценарист аудіосеріалу Корній Грицюк розказав що аудіосеріал мав такий самий саунд-продакшн як у кіно. Для динаміки сюжету були записані різні звуки, які створюють для слухача відчуття радянської реальності

За словами Катерини Котвіцької, у роботі Megogo ще близько 10 аудіосеріалів. Серед них: документальний проєкт на основі листів Лесі Українки, аудіосеріал за мотивами ексклюзивно створених оповідань Ірени Карпи, документальний проєкт до річниці  катастрофи на чорнобильській  електронній станції, історії про подорож на Антарктиду тощо.

При цьому Megogo планує зосередитись саме на україномовному контенті.

Бюджет аудіосеріалу Катерина не розкриває. Однак у відповідь на запитання «Детектор медіа» розказала, що 80% кошторису проєкту пішло на створення сценарію та режисерську роботу, та саунд-дизайн. «Це значно вищий бюджет ніж створення розмовного подкасту», – додала вона.

Промоція серіалу проходитиме як на  самому Megogo, так і на зовнішніх платформах( зокрема, у медіа та серед лідерів думок).

Іван Шестаков розказав «Детектор медіа», що основний КРІ для аудіосеріалів – це темпи зростання. «Ми не плануємо конкретні показники, але якщо аудиторія зростатиме від тижня до тижня, то цей напрямок треба розвивати. ми бачимо, що подкасти та увесь наш аудіопроєкт показує  досить непогані темпи зростання. Тому ці серіали і з’явились нас на платформі», – сказав він.

Як монетизувати аудіосеріали команда Megogo вирішуватиме вже після того, як зрозуміє реакцію на них слухачів.

«Монетизація аудіо-контенту – це велика проблема не лише в Україні, а й у світі. Тому що більшість аудіо, які створюються, переважно подкасти. Вони безкоштовні, але мають рекламні інтеграції. Ми зі свого досвіду знаємо, що рекламні бюджети не можуть покрити усі наші витрати на створення контенту, тому ми віримо, що ці проєкти мають коштувати певні гроші для певної аудиторії. Це буде згодом», – сказав він.

Тож, команда Megogo спостерігатиме як за тим, як на  подкасти реагуватимуть користувачі сервісу, а надалі можливо запровадить передплату для кожного подкасту.

«І таким чином монетизувати контент так само як він зараз монетизується за допомогою сторонніх сервісів. На сьогодні подкастери викладають свій продукт на  якомога більшу кількість платформ, запрошують аудиторію платити через сторонні сервіси. А ми хочемо це об’єднати і надати  можливість подкастерам заробляти і на нашій платформі», – додав Шестаков.

Іван Шестаков сподівається, що після виходу перших аудіосеріалів Megogo з’явиться більше команд готових робити наративні подкасти. Адже наразі здебільшого подкастери  створюють продукт у розмовному форматі.

Також запуск аудіосеріалів для Megogo – це своєрідне дослідження готовності українських користувачів платити за такий контент.

«Подивимось на результати за рік та півроку. Але на сьогодні ми бачимо, що аудіокниги непогано продаються. Тобто за аудіоконтент готові платити. Але книжки – це не дуже сучасний формат. Більшість аудиторії готова їх слухати, але 20 годин поспіль слухати книгу не дуже зручно. Тому саме короткі  формати, подкасти, серії до 20 хвилин – це те, на що ми робимо наші акценти. Надалі розвиватимемо саме цей напрямок. І ми впевнені, що українці будуть готові за це платити», – розказав «Детектор медіа» Шестаков.

Нагадаємо, у грудні 2019 року Megogo запустив сервіс аудіокниг і подкастів.

Ілюстрація: пресслужба Megogo