Комісія з журналістської етики закликає медійників поважати гідність і приватність людини, уважно ставитися до її вразливого стану і не виправдовувати публікацію її зображень лише суспільним інтересом. Про це йдеться у заяві КЖЕ щодо публікації фотографами Костянтином та Владою Ліберовими світлини жінки з Херсона, яка втратила сина під час російської атаки.

«Зйомка людей крупним планом, яка передає шок від пережитого, може бути надмірною. Навіть у разі, якщо люди у вразливому психологічному стані дають дозвіл на зйомку та публікацію матеріалів, не завжди усвідомлюючи власні дії, подібні зображення можуть виконувати переважно одну функцію — задовольняти емоційну цікавість споживачів інформації», — зазначила Комісія. 

Раніше Європейський суд з прав людини визнав, що зображення людини є однією з головних ознак її особистості, а право на захист свого зображення передбачає можливість контролювати використання зображення, включно з правом відмовитися від публікації.

У ситуаціях, коли на зображенні є не відомі широкому загалу люди у вразливому психологічному стані, право на приватність може переважати інтерес аудиторії. Комісія також закликає журналістів зважати на те, що нині сучасні технології змінюють характер поширення зображень. Вони довго залишаються в мережі і можуть використовуватися поза контекстом, що посилює можливу шкоду для людей на фото.

Крім того, КЖЕ нагадала: інформування про воєнні злочини та документування воєнних злочинів є різними процесами. Документування має відбуватися за спеціальними процедурами і не завжди передбачає оприлюднення, і не всі фотографії, які позиціонуються як «документування воєнних злочинів», відповідають стандартам.

Комісія також вважає хибною думку, що міжнародне визнання окремих воєнних фото, зокрема відзначених преміями, нібито виправдовує публікацію емоційно важких або шокових зображень. Етична оцінка фото залежить від способу зйомки, дистанції, композиції, ступеня втручання, наявності або відсутності згоди та від того, чи принижує зображення людську гідність.

«Міжнародне визнання окремих воєнних фотографій не може автоматично слугувати виправданням для інших випадків публікації, якщо в них є ознаки надмірного втручання, сенсаційності, порушення приватності або зневажання вразливого стану постраждалих. Навпаки, професійно визнані роботи часто демонструють, що сильне візуальне свідчення про війну може бути водночас і переконливим, і етичним», — вважають у КЖЕ.

Як наголосила Комісія, під час висвітлення наслідків війни одним із визначальних має бути принцип «етики турботи»: уважність до вразливого стану людей, які пережили травматичний досвід, та обережність у використанні їхніх зображень. КЖЕ також зазначила, що посилання на суспільний інтерес не є автоматичним виправданням публікації. Варто зважувати, чи додає зображення нову суспільно значущу інформацію, чи підсилює емоційний ефект відомої події.

«Комісія закликає журналістів, редакції та фотографів уважно зважувати рішення про зйомку та публікацію фотографій людей у стані гострого емоційного потрясіння, особливо коли йдеться про приватних осіб. Повідомляючи правду про війну, медіа мають водночас поважати гідність і право на приватність тих, чиї історії вони розповідають», — резюмувала КЖЕ.

Нагадаємо, нещодавно в мережі виникла дискусія з приводу зйомки наслідків російських обстрілів у Херсоні 7 квітня. Працівниця КП «Парки Херсона» Ольга Чернишова повідомила, що стала свідкою того, як фотографи Ліберови робили світлини матері, син якої загинув, у їхній квартирі, попри прохання цього не робити. Згодом світлину Ольги з матір’ю загиблого опублікували в інстаграмі та на фотобанку Getty Images.

Влада Ліберова в коментарі «Детектору медіа» розповіла, що не отримувала від матері загиблого заборони на зйомку, як і «від поліції чи від будь-якої особи на місці, яка мала б право цю заборону озвучити». Вона наголосила на тому, що ні вона, ні Костянтин не знімають, коли чують пряму заборону, і це їхня принципова позиція. 

• Читайте також: Людмила Панкратова: «Пряма заборона на зйомку — це червона лінія, яку фотограф не може переступити»

На деякі фото Ліберових також потрапили вокзал і вагони на коліях, що належать до критичної інфраструктури. Офіцер Сил оборони Херсона Руслан Михайлевський у коментарі «Антоніні» сказав, що Ліберови працювали в «червоній зоні» без обов’язкового супроводу пресофіцера та не отримували дозволу на зйомку об’єктів критичної інфраструктури. 

Водночас фотограф Костянтин Ліберов стверджував у коментарі «Українській правді», що перебував у Херсоні за погодженим запитом і відповідно до правил роботи медіа під час воєнного стану, із супроводом патрульної поліції, а згодом — у супроводі пресофіцера 34-ї бригади морської піхоти. 

Старший інспектор пресслужби управління патрульної поліції Херсонської області Костянтин Кельбас повідомив, що особисто не супроводжував фотографів у «червоній зоні» Херсона. При цьому інспектор зазначив, що може не володіти інформацією про можливу участь інших працівників управління.

Як повідомили «Детектору медіа» в Управлінні патрульної поліції Херсонської області, фотографи перебували в Херсоні 6 квітня в супроводі патрульної поліції, однак не старшого інспектора пресслужби. За словами управління, вони приїжджали до міста для висвітлення роботи поліціянтів у районі ведення бойових дій.

Фото: jetsetter.ua