Члени Комітету гуманітарної та інформполітики більшістю голосів підтримали законопроєкт №2072 про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності та фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації, внесений народним депутатом Миколою Княжицьким. Комітет рекомендував парламенту ухвалити цей проєкт за основу в першому читанні з врахуванням 116 статті Регламенту (задля можливості структурно змінювати документ).  

Нацрада загалом також підтримала цей проєкт. Водночас у регулятора вважають, що проєкт треба дещо удосконалили. Представники Нацради виловили зауваження щодо термінології й критеріїв визначення, у яких випадках структура ТРО є прозорою.  У Нацради, як і інших представників індустрії, є питання, яким чином регулятор буде здійснювати контроль в частині фінансової прозорості, оскільки не чітко виписаний механізм такого нагляду.

Микола Княжицький висловив готовність обговорити та врахувати правки між першим і другим читанням.

Також Комітет розглянув і підтримав більшістю голосів (представник ОПЗЖ Олександр Качний проголосував «проти») законопроєкт №4188 про внесення змін до закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо протидії інформаційній війні, автор якого народний депутат Олег Дунда. Цей законопроєкт пропонує заборонити вислови, які  містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації та окупації нею частини території України. Також пропонується зобов’язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення у разі повторного допущення порушення звертатися до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення телерадіоорганізації або анулювання ліцензії провайдера програмної послуги. Проєкт підтримано із зауваженнями Нацради.

Обговорення цього проєкту було надто емоційним. Після того, як представники фракцій «Слуга народу» та «Європейська солідарність» підтримали цей законопроект, Олександр Качний запропонував їм об’єднатися в одну партію. Він звинуватив колег, що вони не враховують висновки головного науково-експертного управління парламенту, і проголосував проти цього документу. У відповідь почув, що позиції партій ОПЗЖ і «Єдиної Росії» також збігаються.

Олег Дунда також пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України – це передбачено його іншим законопроєктом № 4189). А саме – додати статтю 436-2 «Публічне заперечення факту збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України». Комітет гуманітарної та інформаційної політики рекомендував профільному комітету з правоохоронної діяльності підтримати цей проєкт.

Водночас Комітет відхилив законопроєкт №3079 про внесення змін до частини восьмої статті 72 закону України «Про телебачення і радіомовлення» щодо забезпечення свободи слова та вираження поглядів, внесений народним депутатом Нестором Шуфричем.

На думку автора, завданням законопроєкту є удосконалення законодавчої бази та усунення недоліків законодавчого регулювання питань, пов’язаних із діючим правовим механізмом забезпечення обмеження свободи, вираження своїх поглядів і висловлювань під час прямих ефірі на телеканалах. Нестор Шуфрич пропонує прибрати відповідальність

за заклики до насильницької зміни конституційного ладу України, розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті тощо для працівників телерадіоорганізації, які не вжили заходів щодо припинення правопорушення в прямому ефірі.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук зазначила, що профільний підкомітет пропонує відхилити цей проєкт. На її думку, ухвалення таких змін до закону може спричинити безкарні заклики до повалення конституційного ладу України.

Член Комітету Володимир В’ятрович вважає, що «може будь-яка злочинна агітація в ефірі, а це не припустимо».

Голова Комітету Микита Потураєв зазначив, що прийняття такого закону дозволить порушувати діюче законодавство, у тому числі про мову ворожнечі, «відкриє вікно, з якого, як з пекла, полізуть чорти».

Олександр Качний зауважив, що в проєкті йдеться про свободу слова, яку депутати не повинні обмежувати. «Про яких чортів ви говорите?», – обурився він.

Пан Потураєв наголосив, що ці законодавчі новели існують десятиліття, і не треба змінювати те, що існувало майже всю незалежність Україну.

За відхилення проєкту проголосувала більшість членів Комітету (Гео Лерос утримався, Олександр Качний «проти»).

Також Комітет рекомендував профільному комітету з правової політики ухвалити за основу проєкт №4224  про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи слова, права на інформацію та законодавчих гарантій професійної діяльності, який напрацьований робочою групою при Комітеті свободи слова на підставі рекомендацій парламентських слухань 2019 року.

У Комітеті гуманітарної та інформаційної політики висловили кілька зауважень, в тому числі щодо того, хто має складати протоколи про перешкоджання. Євгенія Кравчук запропонувала створити міжкомітетську робочу групу і якісно доопрацювати деякі норми проєкту.

Раніше Комітет планував розглянути проект №2072 у жовтні 2019 року.

Нагадаємо, 3 вересня 2015 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроект №1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», який передбачив механізми обов’язкового оприлюднення інформації не тільки про прямого власника відповідного засобу масової інформації, але й про всіх суб’єктів, які присутні у ланцюгу власності аж до кінцевого бенефіціарного власника, а також про пов’язаних осіб власників суб’єкта інформаційної діяльності тощо.

Автори проекту №2072 вважають, що необхідно уточнити окремі положення чинного закону, щоб покращити процедури розкриття та перевірки достовірності інформації про структуру власності суб’єкта інформаційної діяльності та забезпечення фінансової прозорості.

Законопроектом пропонується:

- нормативно уточнити визначення окремих суб’єктів, які можуть здійснювати вирішальний чи значний вплив на управління або діяльність юридичної особи,  бути її ключовим учасником;

- уточнити положення чинного законодавства з метою дотримання вимог щодо прозорості структури власності; зокрема процедуру перевірки Національною радою поданої інформації про структуру власності, випадки, за яких структура власності може бути визнана непрозорою тощо;

- встановити строк подачі інформації про структуру власності щороку до 20 січня;

- посилити відповідальність ліцензіата за неусунення встановлених Національною радою порушень вимог щодо прозорості структури власності та/або неподання запитуваною Національною радою інформації при дослідженні питання дотримання вимог щодо прозорості структури власності тощо;

- забезпечити прозорість фінансування аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації шляхом подання до Національної ради та опублікування на власному веб-сайті звіту про фінансову прозорість.

Нагадаємо, 5 жовтня 2020 року народний депутат із фракції «Слуга народу» Олег Дунда зареєстрував у парламенті законопроєкт №4188 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо протидії інформаційній війні», яким пропонує заборонити поширювати на телебаченні та радіо вислови, які містять заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації, окупації нею частини території України та ведення нею гібридної війни проти України.

Нагадаємо, члени комітету з питань свободи слова, а також низка народних депутатів з інших комітетів зареєстрували законопроєкт № 4224 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи слова, права на інформацію та законодавчих гарантій професійної діяльності».