На початку року приватний кримськотатарський телеканал ATR опинився на межі закриття через призупинення фінансової підтримки з державного бюджету. У другій половині 2019 року ATR недоотримав від держави 15 млн грн, повідомив заступник генерального директора телеканалу ATR Айдер Муждабаєв.

Канал на 90% скоротив виробництво власних програм. Через заборгованість 14 січня був відключений супутниковий сигнал телеканалу. Але того ж дня його вдалося відновити завдяки допомозі головного рабина України Якова Блайха й міністра культури, молоді і спорту Володимира Бородянського. Канал запустив збір коштів на підтримку мовлення.

Через недофінансування на ATR скорочено 45% колективу. Про це «Детектор медіа» розповів власник ATR Ленур Іслямов. Скорочено випуски новин і припинено прямі ефіри. За словами пана Іслямова, канал перебуває на межі закриття.

ATR входить до складу холдинга Ленура Іслямова разом з дитячим каналом Lale та радіостанцією Meydan. Ленур Іслямов володіє 97,34% ATR, міноритарні співвласники - Рефат Чубаров, Мавілє Ісмаілова, Іса Хайбуллаєв. ATR отримує фінансову підтримку з державного бюджету з 2016 року за рахунок бюджетної програми розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, депортованих з території України.

У бліц-інтерв’ю «Детектору медіа» Ленур Іслямов розказав про ситуацію на ATR, про заборгованість каналу, про скорочення колективу й обсягів контенту, про свої побоювання щодо можливого зникненням мовлення каналу в Криму.

– Пане Ленуре, яка зараз ситуація на каналі? Які ATR зараз має борги за 2019 рік?

– Ми на межі закриття. Адже останні кілька місяців ми виходимо на цілковитому альтруїзмі.

Через недофінансування нам довелося скоротити не лише кількість випусків новин, а й live (прямі ефіри) з Криму. Нам довелося відкликати чотирьох журналістів, які працювали в Криму. Зараз ми призупинили виробництво всіх програм, які ми робили з Криму. Ми просто не можемо цього собі дозволити.

Ми згорнули нашу національну патріотичну програму Tarih sedası, яка виходила на каналі навіть у найскладніші часи у 2014-2015 роках. Також торік ми не змогли провести дитячий патріотичний фестиваль для дітей з Криму, яких ми перше привозили на материкову Україну. Ми згорнули проєкт «Голос Батьківщини».

У наш холдинг входить кримськотатарський дитячий канал Lale. Вже місяць, як ми не дублюємо жоден проєкт. Ми зараз узагалі не можемо проводити дубляж кримськотатарською мовою.

Ми ще не погасили заборгованість за супутникове мовлення. І, думаю, якщо так піде далі, то скоро відключать мовлення радіо «Meydan» на півострів. Це може зробити через заборгованість Концерн РРТ.

– Яка заборгованість у вас перед концерном?

– 343 тис. грн. Також ми маємо пів мільйона заборгованості за оренду передавача, який стоїть у Чонгарі, і 3 млн 800 тис. грн заборгованості за оренду студії в Києві.

– Які ви маєте заборгованості щодо зарплат?

– Так, у нас є заборгованості щодо зарплат, тому що наразі нам потрібно затикати ті дірки, які є. Наприклад, сплачувати за опалення. Тому ми ріжемо все, що можемо. Адже ми не можемо працювати без світла. Також ми можемо не сплачувати за послуги «Укркосмосу», бо від цього залежить підняття сигналу. Інакше в нас не буде жодного сигналу.

Ситуація не була настільки критичною навіть у 2015 році, коли ми переїжджали сюди з Криму.

– Кого довелося скоротити?

– Ми пожертвували журналістами, режисерами тощо. Звільнили близько 40 людей, це 45% колективу.

– Як зараз виглядає ефір каналу?

– Ми показуємо повтори. Здебільшого це інфотеймент. Тому зараз ми порушуємо умови ліцензії й не випускаємо належну кількість інформаційного продукту. Зараз у нас не лишилось ані ранкових, ані денних новин. Лише два випуски вечірніх. Жодних прямих ефірів немає.

– Що потрібно зробити для відновлення фінансування?

– Цього року ми в бюджеті йдемо так само по незахищеній статті. Я телефонував Бородянському (Володимир Бородянський – міністр культури, молоді та спорту. – ДМ), і він запевнив, що цього року для нас передбачено фінансування в бюджеті. Але в нас заборгованості з минулого року. І як їх закрити, я не уявляю, бо бюджет цього року передбачений на потреби цього року.

– Яку суму ви маєте отримати з бюджету цього року?

– Цього року, як і торік, нам обіцяють фінансування 50 млн. Торік ми отримали 35 млн, але недоотримали 15 млн. Зараз нам знову обіцяють 50 млн, але ми їх ще не бачили і не знаємо, як вони виділятимуться.

– Яку допомогу ви отримали від збору коштів?

– Ми отримали 37 тис. грн на картку. Також люди з Криму передають нам кошти через таксистів, студентів, які приїжджають сюди. Це ще десь 500 доларів. Звісно, ці кошти нам не дозволять вижити. Але це моральна підтримка, яка свідчить про те, що нас хочуть і надалі бачити в ефірі. Держава раніше нас підтримувала навіть у найскладніші періоди. Зараз нам сказали, що ми не в захищених статтях бюджету. Але ж ми подавались і розраховували на ці гроші! Нас запевняли, що ці кошти надійдуть.

Утім, ми не має весь час висіти на шиї в бюджету, ми маємо заробляти самі. Тому я постійно кажу: оскільки ми лишилися мовити в материковій Україні, то дайте нам можливість отримати ліцензії на мовлення в цифровому ефірі (Т2) у Києві та великих містах. Тоді ми зможемо монетизуватися за рахунок реклами. Адже мовленням на Крим ми ніяк не можемо монетизуватися, до нас не прийде рекламодавець.

Ми неодноразово брали участь у конкурсах, але нам не дають цих ліцензій. Навіть у Херсоні. Нам з усіх боків зараз не дають можливості якось утриматись і монетизуватись. Але нам потрібні точки опори. А якщо ми не потрібні Україні, то треба нам чесно про це сказати. Нехай це буде правда. Най навіть гірка, але правда.

– На вашу думку чому виникла ситуація з недофінансуванням каналу?

– Зараз незрозуміло, хто приймає рішення на державному рівні. Я не думаю, що влада робить це навмисне. Але думаю, що до управління структурами, які займаються фінансуванням, прийшли не підготовлені менеджери. Вони не розуміють пріоритетів. Адже якщо ми не можемо здолати ворога зброєю, то маємо інформаційно протистояти агресії. Але і в цьому ми не знаходимо розуміння. Усі зараз пишуть, що це інформаційна здача півострова росіянам. Не знаю, що говорити, щоб влада нас почула.

– Як ви намагалися виправити цю ситуацію? До кого з можновладців ви зверталися?

– Ані в нас, ані в Меджелісу зараз немає жодних прямих комунікацій із чинною владою. Чубарову (глава Меджлісу Рефат Чубаров. – ДМ) був вручений телефон Шефіра (Сергій Шефір – перший помічник президента України. – ДМ). Але він не відповідає на дзвінки, і Чубаров не може додзвонитись. Офіс уповноваженого зі справ кримських татар був ліквідований. А раніше у нас був прямий представник – Мустафа Джемілєв. І виходить, що немає комунікацій між Меджлісом і президентом у тій мірі, в якій це мало би бути. Ми зверталися до представника офісу президента. Є навіть постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим – це Антон Кориневич. Але його голос теж ніхто не хоче чути.

Чинна влада відсуває тему Криму навіть не на друге чи третє, а на шістнадцяте місце. Відключення ATR на руку Путіну.

До того ж, 28 січня відбудеться ще й кодування українських медіагруп на супутнику (через це глядачі з тимчасово окупованих територій втратять до них доступ. – ДМ). Якщо ми прибираємо ще й єдиний кримськотатарський канал, то треба ставити вже не адміністративний, а справжній кордон. І все потроху до цього йде.

Фото: ATR