Він набрав найбільше голосів під час рейтингового голосування, а в остаточному голосуванні за нього віддали голоси 233 народних депутати: «Блок Петра Порошенка» – 86, «Народний фронт» – 61, «Опозиційний блок» – 32, «Самопоміч» – 0, «Радикальна партія» – 19, «Батьківщина» – 8, «Воля народу» – 7, «Відродження» – 0, позафракційні – 20.

На розгляд Верховної Ради було винесено шість кандидатур, рекомендованих Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики за результатами конкурсу на посаду члена Нацради за парламентською квотою, вакантну з липня 2016 року.

Вибір кандидатур відбувався за процедурою рейтингового голосування в алфавітному порядку. Претендент, який набрав найбільше голосів, висувався на остаточне голосування.

Під час рейтингового голосування претенденти набрали стільки голосів народних депутатів:

• Олександр Глущенко, екс-директор ТОВ «Омега ТБ», висунутий громадською спілкою «Всеукраїнська асоціація мовлення громад» – 87 голосів;
• Євген Лахно, екс-заступник начальника управління поширення радіомовної продукції філії НСТУ «Українське радіо», висунутий «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад» – 48 голосів;
• Максим Онопрієнко – генеральний директор запорізької телерадіокомпанії TV5, що належить Запорізькому металургійному комбінату «Запоріжсталь» (кінцевий бенефіціарний власник – Рінат Ахметов), висунутий «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад» – 214 голосів;
• Валентина Руденко – радниця екс-президента Віктора Ющенка, у минулому – PR-директорка телеканалу «1+1», керівниця Головної комунікаційної служби Секретаріату Президента України, висунута фракцією «Радикальної партії Олега Ляшка» – 146 голосів;
• Володимир Чемес – адвокат, співзасновник ГО «Фонд сприяння свободі слова», висунутий «Всеукраїнською асоціацією мовлення громад» – 84 голоси;
• Андрій Шаповалов – менеджер філії НСТУ «UA: Донбас», член правління Національної спілки журналістів України, висунутий НСЖУ – 154 голоси.

Перед тим, як розглянути шість кандидатур, рекомендованих Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики, депутати їх обговорили.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар нагадала, що парламент цього скликання не призначав членів Нацради. «Четвірка була призначена парламентом минулого скликання. Повноваження трьох із них завершують 4 липня, але парламент цього скликання вже не встигне призначити нових членів. Зараз ідеться про призначення одного члена на посаду, вакантну з часу звільнення Катерини Котенко в липні 2016 року. Загалом на конкурс було подано 10 заяв – такими, що відповідають вимогам до посади, було визнано шість кандидатів», – повідомила вона.

Пані Сюмар наголосила, що на поточний момент робота Нацради є заблокованою після скасування указу президента про призначення Володимира Горковенка, через це фактично не може відбуватися ліцензування місцевих телерадіокомпанії цифровими ліцензіями, а аналогове мовлення вимкнено.

«Хай переможе сильніший – той, хто збере голоси сьогодні в залі. Але я сподіваюся, що ми зможемо розблокувати роботу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення», – сказала пані Сюмар.

Член Комітету свободи слова від «Опозиційного блоку» Юрій Павленко висловив думку, щоб членів Нацради обирав уже новий склад Верховної Ради: «На мій погляд, сьогоднішній розгляд – це, до певної міри, судорога парламенту, який уже перебуває у виборчих перегонах. Було б доречно, щоб усіх представників від парламенту обирали вже в новому парламенті».

Він нагадав, що Нацрада жодного разу за п’ять років не прозвітувала в парламенті, а Верховна Рада жодного разу не заслухала звіту. «Важливо було б усе-таки заслухати звіт Національної ради», – додав він.

Вікторія Сюмар наголосила, що парламент – це система балансів, і така ж система балансів має працювати в Національній раді, яка має бути незалежним регулятором. Вона підкреслила, що кожен із шести кандидатів гідний посади, тож її фракція «Народний фронт» голосуватиме за кожну з кандидатур.

Олег Ляшко з «Радикальної партії» заявив, що Нацрада до останнього часу була контрольована Петром Порошенком, який міг «у ручному режимі впливати на редакційну політику телеканалів». Політик закликав голосувати за Валентину Руденко, рекомендовану його фракцією.

Керівник фракції «Самопоміч» Олег Березюк заявив, що в країні відсутній жоден незалежний регулятор – АМКУ, НКРЕКП, Нацрада.

Євген Рибчинський від «Волі народу» наголосив, що питання Нацради – це питання національної безпеки, і закликав усі фракції проголосувати, що Нацрада нарешті запрацювала.

Народний депутат Микола Лаврик з БПП агітував за Валентину Руденко, позафракційна Надія Савченко – за Андрія Шаповалова.

Соціаліст Сергій Каплін з БПП виступив за ліквідацію подібних органів, як Нацрада.

Григорій Шверк з БПП закликав колег зробити все, що Національна рада запрацювала.

Посада члена Нацради за парламентською квотою вакантна з липня 2016 року, коли з Нацради звільнилася за власним бажанням Катерина Котенко. Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики двічі оголошував конкурс на членство в Нацраді у 2016 році, але так і не підбив підсумків тих конкурсів. На останній конкурс у грудні 2016 року подавалися Олександр Глущенко, Віталій Гуріненко, Євген Лахно, Валентина Руденко.

4 липня 2018 року Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики оголосив відбір кандидатів на заміщення вакантної посади члена Нацради за квотою парламенту. На вакансію члена Нацради претендували 12 кандидатів.

21 листопада 2018 року члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендували парламенту розглянути шість кандидатур: Олександр Глущенко, Євген Лахно, Максим Онопрієнко, Валентина Руденко, Володимир Чемес, Андрій Шаповалов.

5 грудня 2018 року члени Комітету відхилили чотирьох кандидатів через проблеми з документами: Лаврентія Малазонію, Олександра Мельничука, Павла Миколюка, Олександра Харебіна. Один кандидат – Гліб Головченко – сам відкликав свою заяву, ще одного кандидата – Віталія Гуріненка – відкликала фракція «Опозиційний блок».

Тим часом зміни відбуваються і в складі четвірки Нацради за президентською квотою.

4 травня голова Нацради Юрій Артеменко повідомив, що залишає посаду за власним бажанням, тому що втомився та має інші пропозиції щодо роботи. Строк його повноважень мав завершитися 7 липня 2019 року.

4 травня Петро Порошенко своїм указом звільнив Юрія Артеменка з посади члена Нацради і призначив на його місце завідувача відділу Головного управління інформаційної політики Адміністрації президента Володимира Горковенка.

7 травня Петро Порошенко призначив Юрія Артеменка членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

10 травня Ольга Герасим’юк, яка за відсутності голови має виконувати його обов’язки, не стала відкривати чергове засідання Нацради, оскільки вважає звільнення голови Нацради Юрія Артеменка неналежним чином оформленим. За її словами, заяву пана Артеменка про звільнення мала розглянути Нацрада, а не президент.

21 травня засідання Нацради не відбулося через відсутність кворуму: двоє членів Нацради із семи були відсутніми (Олег Черниш у відпустці, Валентина Коваля не було на місці). Ольга Герасим’юк повідомила, що звернулася за роз’ясненнями до парламентського Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

23 травня на круглому столі в Національній спілці журналістів України Ольга Герасим’юк, відповідаючи на запитання голови НСЖУ Сергія Томіленка, підтвердила, що не відкриватиме засідань Нацради, доки не отримає роз’яснення парламентського комітету або ж не буде якихось рішень президента України щодо Нацради.

П'ятеро членів Нацради пропонували провести засідання 28 травня, Ольга Герасим’юк вважала, що не має правових підстав скликати засідання 28 травня.

24 травня президент України Володимир Зеленський скасував укази про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Нацради та призначення Володимира Горковенка на його місце. Іншим указом президент звільнив Юрія Артеменка з посади члена НКРЗІ.

Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк, яка виконує обов’язки голови, і заступниця голови Нацради Уляна Фещук висловили в коментарях «Детектору медіа» думку, що Юрій Артеменко має бути знову прийнятий на роботу в Національну раду з огляду на укази президента України Володимира Зеленського.

27 травня Володимир Горковенко оскаржив укази президента України Володимира Зеленського про скасування указів про звільнення Юрія Артеменка і призначення Володимира Горковенка.