Цього року Український культурний фонд отримав з державного бюджету фінансування в розмірі 708 мільйонів гривень. Збільшення призвело до виникнення нових програм і розширення сум, які будуть виділені на окремі сектори. Зокрема, цього року фонд підтримає не тільки написання кіносценаріїв (девелопмент), але й виробництво, й не тільки кінофільмів, а й навіть телепрограм і серіалів. Загалом на аудіовізуальний сектор закладено 400 мільйонів. 30 мільйонів із них виділено на освітні проекти, 140 мільйонів на продакшен і постпродакшен телепродукту, 50 мільйонів на промоцію, 145 мільйонів на продакшен і постпродакшен кінопродукту і 35 мільйонів на підтримку проектів на етапі девелопменту.

«Детектор медіа» зустрівся з виконавчим директором УКФ Юлією Федів, щоб розпитати про нові конкурси, нові експертні ради та нові правила. А також дізнатися про переможців минулого року, які отримали авансові платежі, але не виконали умови гранту й відмовилися повертати гроші, тому УКФ буде з ними судитися.

— Юліє, 2018 року на гранти УКФ було виділено 156 млн грн., а по факту було витрачено 140 млн грн. Чому так сталося й куди поділися 16 млн грн.? Я так розумію, УКФ їх повернув до держбюджету?

— Так, ми їх повернули до бюджету. Це сталося тому, що по факту реалізації проектів деякі з них не були реалізовані на повну суму, тобто фінальний платіж був зменшений, а деякі проекти взагалі не відбулися. Були заявники, які у процесі зрозуміли, що не встигають виконати проект. Ну і, звісно, є випадки, коли не прозвітували, тобто по факту реалізація проекту не відповідала результатам, прописаним у проектній заявці, тому нам потрібно було розірвати грантову угоду й зобов’язувати заявників повернути кошти.

— Зупинімося конкретно на цих п'яти проектах, які не відбулися. Перший передбачав реставрацію, архівацію, оцифрування архівів державної кіностудії «Укркінохроніка». Що вони мали зробити? Чого не виконали? І на якому етапі тепер ситуація з ними?

— На етапі надання звітності не був представлений сам фільм, який вони мали оцифрувати. Тобто вони нам не принесли й не показали фактично виконаний проект. Спочатку вони пояснювали, що їм потрібен іще час на доопрацювання, але оскільки в нас бюджетний рік закінчувався у грудні й на етапі підписання угоди вони казали, що їм достатньо цього часу, —  ми не могли погодитися, щоб вони донесли нам цей результат пізніше. На жаль, вони стверджували, що виконали проект, просто не можуть нам іще його показати, тому наразі ми йдемо в суд. І вже на 14 березня заплановане судове засідання.

— Тобто вони не захотіли самі повертати аванс?

— Так. Вони вважають, що вони проект виконали й ми маємо заплатити їм фінальний платіж. Ми вважаємо, що вони проект не виконали, і зобов’язуємо їх повернути аванс.

— Наступний проект: збереження і пропаганда лозоплетіння.

— Результатом виконання проекту мало бути створення музею лозоплетіння. Але в результаті музей не був створений. Тобто нам не було пред’явлено доказів: ані фото, ані юридичних документів. По факту звітності вони принесли створені ними вироби з лози. Це питання ми вирішили за згодою сторін: вони визнали, що не виконали умови, тому договір розірвали й вони повернули кошти в держбюджет.

— Третій проект: національна прем'єра опери «Стара діва та злодій».

— Цей проект не відбувся за бажанням заявника. Тобто вони написали офіційного листа, що, на жаль, вони не можуть реалізувати цей проект, і повернули нам суму авансу.

— Іще один проект, який не відбувся: публікація спадщини митрополита Липківського.

— Результатом виконання цього проекту мали стати: надруковані 1200 примірників, тобто це мало бути 6-томне видання, кожний том вони мали надрукувати в кількості 200 штук і розповсюдити безкоштовно. На етапі звітності нам було надано лише один том в одному екземплярі. Тому ми на етапі звітності визнали проект таким, що не відбувся, й зобов’язали заявника повернути кошти. Але вони сказали, що їм потрібно більше часу на друк, хоча на етапі підписання договору стверджували, що в них уже все готове і за два місяці вони мають лише надрукувати. Тому 5 березня буде суд.

— Останні проект зі списку невиконаних: комікс «Король Данило. Русь проти Орди».

— Проект не відбувся за ініціативи заявника, в якого були ще проекти в УКФ і в процесі реалізації він зрозумів, що протягом двох місяців не зможе реалізувати кілька проектів. Вони повернули кошти.

— Вам особисто не шкода, що ці 16 млн грн. залишилися не використаними й повернулися до держбюджету? Хоча серед індивідуальних проектів, які набрали прохідний бал, залишилися ті, які не отримали грошей на реалізацію саме через те, що на них не вистачило коштів в УКФ? (Прохідний бал 70, але серед індивідуальних проектів кошти отримали тільки ті, що набрали 75 і більше балів. — Ред.)

— Звісно, але я вважаю, що і так, зважаючи на короткотерміновість, уже велике досягнення, що ми підтримали по факту 293 проекти. Хоча на початку ми планували підтримати лише 165 проектів. Ми й так пішли на поступки заявникам, тому що справді близько 380 проектів отримали 70 і більше балів. Ми розуміли, що коштів вистачає на більшу кількість проектів, але у зв’язку із завантаженням команди і досить короткими строками було підписано лише 298 договорів, по факту реалізовані 293. Звісно, жаль, але це реалії, в яких ми поки що жили в 2018 році як новостворена інституція; були й певні прорахунки, й позитивні сторони.

— Саме ці п'ять проектів зможуть податися цього року на грант УКФ?

— Якщо вони погасять свої заборгованості перед держбюджетом.

— А якщо ситуація з цими двома судами затягнеться? Саме ці юридичні особи зможуть подати на грант УКФ нові проекти?

— Ні.

— Тобто поки не вирішаться ці питання, компанії, які не розрахуються з УКФ, подаватися на грант не зможуть?

— Так.

— Щодо кількох заявок від одного заявника. Цього року ви зробили обмеження: один заявник може подати лише одну заявку на будь-який грант УКФ і ще може виступати як партнер, але знову ж таки тільки в одному проекті. Я пам’ятаю, що на інформаційному дні ставили запитання: якщо юридичні особи будуть різні, але фізично заявником буде виступати одна й та сама людина, то ви теж будете дискваліфікувати такі проекти? Хочу на прикладі зрозуміти. Припустімо, я виступаю на одному проекті в секторі «мода», яке подає якесь ТОВ, як заявник-координатор, а на іншому проекті в секторі «література» від ФОП Олеся Анастасьєва як редакторка. Я зможу отримати зарплату і там, і там?

— Так. Бо на цих проектах у вас різні ролі. В одному проекті ви — учасниця, а в іншому — співорганізаторка. Тому з юридичної точки зору тут немає жодних перешкод.

— Ще одне цьогорічне нововведення — різні комісії. Якщо попереднього року проект оцінювали три експерти з відповідного сектору, то тепер проект оцінюють два експерти із сектору, окремо один експерт із фінансового аспекту й окремо експерт із комунікаційного аспекту. Я розумію, чому ви так зробили, адже не кожен експерт із сектору може професійно оцінити бюджет проекту, а комунікація... я сама зіткнулася з тим, що 90 % (принаймні в аудіовізуальному секторі) проектів, які перемогли, не змогли вибудувати ефективну комунікаційну стратегію й донести свій продукт широкій аудиторії. В результаті оцінки цими трьома експертними командами прохідним цього року буде бал 210. У мене виникає питання: якщо проект у підсумку матиме 210 балів, але в якійсь із груп експертів отримає менше 70 балів, то він отримає фінансування від УКФ?

— Ні, ви неправильно зрозуміли. Спочатку ти маєш отримати не менше 70 балів за змістову частину. Якщо ти не отримав їх, то далі проект не проходить. Відповідно, в тебе скрізь має бути не менше 70 балів, щоби потрапити в рейтинг тих, хто претендує на фінансування від УКФ. Звісно, ми це вже проговорили на зустрічі з експертами, може бути випадок, коли в якійсь із експертних комісій проекту не вистачить одного чи двох балів. Тоді, можливо, якщо ми будемо бачити, що справді є аргументи експертів, то будемо скликати весь склад експертів, які оцінювали цей проект, і тоді будемо приймати рішення, чи проходить далі проект, чи ні. Але це можливо тільки у випадку незначної кореляції балів.

— Чи будете ви цього року встановлювати собі певні обмеження: наприклад, в аудіовізуальному секторі серед проектів міжнародної співпраці УКФ підтримає таку-то кількість проектів?

— Ні, ми цього року собі таких обмежень не робили. Тобто зараз ідуть тільки визначені суми на програми й на лоти. І, відповідно, в рамках певної програми, в рамках певного лоту, там, де він є, УКФ може підтримати проекти. І тут уже рейтинг буде будуватися загальний: не важливо, індивідуальний проект, чи міжнародний, чи національний. Переможцями можуть стати, наприклад, тільки національні чи тільки міжнародні, якщо вони отримають більшу кількість балів.

— Ще одним цьогорічним нововведенням стала умова для проектів національної співпраці мати партнера обов’язково з іншої області України, ніж заявник.

— Так. Ця умова однакова для всіх програм. Проект має теж реалізовуватися в різних областях.

— Заявка подається в ПДФ, і там можуть бути гіперпосилання, наприклад, на попередні проекти заявника. Із ПДФ відкрити посилання складніше, ніж із ворду, тому деякі експерти можуть цього не робити.

— Ми закликаємо наших експертів фахово підходити до вивчення заявки й заявника й не обмежуватися лише поданою заявкою, але й гуглити інформацію про заявника. Крім того, цього року в нас іде обмеження: щодо кількості слів, щоб ми бачили, що експерт не просто пише: «добре» чи «погано» і ставить бал, а справді система (оскільки зараз у нас оцінюють проекти онлайн) не пропустить таку відповідь. В експерта є зобов’язання дати широку відповідь, чому він поставив саме таку оцінку.

— Ще одне цьогорічне нововведення — це 400 млн грн., які виділили на аудіовізуальний сектор. У мене кілька запитань у зв’язку з цим. Перше: пітчингів не буде?

— Не буде.

— Як дізнатися, про що проект? Бо буває, що йде дуже стислий опис, із якого не зрозумілий зміст фільму, який, наприклад, подається на виробництво.

— У нас під кожний лот є додатковий перелік документів.

— УКФ буде публікувати розширену інформацію по тих проектах, які переможуть?

— Звісно. Ми почули заявників і громадськість — і в документах заявник має надати згоду на обробку його персональних даних, а ми будемо зазначати контакти проектів, які переможуть. Крім того, ми тепер розробляємо план публічної презентації результатів проектів не тільки у вигляді оцифрованого архіву, але й також наші заявники будуть публічно презентувати свої проекти, й ми ці презентації зробимо відкритими.

— Минулого року публічна презентація не відбулася через брак часу?

— Так.

— Я звернула увагу, що цього року УКФ дуже багато виділяє коштів на телебачення, але не виділяє на інтернет. Чому?

— У нас немає обмежень щодо інтернету. І він якраз корелюється і більше йде в сектор «креативні індустрії» й розпорошується на всі інші п'ять програм. А в аудіовізуальному секторі ми зробили наголос на телебаченні та кіно.

— Питання щодо грошей: гонорар не більше 50 тис. грн. єдиноразово або цивільно-правова угода — не більше 20 тис. грн. на місяць. Знову на прикладі давайте. Я — сценаристка, мене подає компанія, я можу отримати або 50 тис. грн. гонорару або компанія зі мною укладає цивільно-правову угоду на три місяці і я отримаю 60 тис. грн. Або так, або так?

— Так.

— Минулого року були випадки, коли для реалізації проекту запрошували якогось іноземця й він отримував більші суми. Чи правильно я розумію, що якщо хтось цього року для реалізації проекту залучить якогось іноземного сценариста, то можна просити більше в УКФ, але потрібно пройти тендерну процедуру і представити три інші заявки на цю ж послугу, які б аргументували, що цьому фахівцю треба заплатити саме стільки?

— Дивлячись, як ви укладаєте договір. Якщо ви замовляєте послугу, то так, тоді ви надаєте три комерційні пропозиції, обґрунтовуючи, чому за цю послугу ви платите більше 30 тис. грн.

— Я зараз поясню, чому я ставлю це запитання. На девелопмент кінопроекту цього року від УКФ можна отримати до 2 млн грн. Наші люди сприймають це не як ДО 2 млн, а як те, що треба зробити все, щоб отримати цей максимум. У результаті робляться схеми. Наприклад, до проекту вписуються люди, які по факту не будуть виконувати жодної функції. За результатами виконання проекту їм на картки переведуть зарплату, потім вони знімуть ці кошти з картки, отримають від цих сум свій відсоток за надання такої послуги — й основну суму готівкою віддадуть замовнику. Замовник таким чином заплатить тому ж сценаристу не 50 тис. гонорару, а більшу суму, за яку сценарист погодився працювати.

— Тоді вам треба прописати, що ви просто замовляєте послугу у сценариста, яка коштує таку-то суму. Для цього в нас і виникла фінансова рада, завдання якої — проаналізувати бюджети і визначити, чи там присутнє нецільове використання коштів і ось таке розпорошення, яке штучно створено. Ми теж хочемо діяти в інших цінових реаліях, але поки що, відповідно до нормативів Міністерства культури, ми зобов’язані дотримуватися цих нормативів, які встановлені відповідними постановами. Звісно, ми будемо працювати над тим, щоби змінити ці постанови, але це не в силах УКФ, бо це не основна наша функція. Можливо, чим більше спільнота буде лобіювати свої інтереси, тим легше ці зміни будуть відбуватися. Але якщо дивитися міжнародні практики, то кожен грантодавець у праві сам встановлювати обмеження, а вже вибір грантоотримувача — чи йти на такі умови, чи шукати інших грантодавців. Ми ж нікого не зобов’язуємо йти й подаватися на УКФ. Якщо умови УКФ не задовольняють того чи іншого гравця, окей, ринок, на мою думку, зараз уже активізується, тому або самостійно реалізуйте проект власним коштом, або йдіть до приватних, міжнародних спонсорів, де умови вам більше підходять.

— Минулого року багато переможців скаржилося на те, що податкова вимагає від них сплати єдиного податку із гранту. Чи змінилася якось ситуація з цим питанням?

— Податки не можна закладати у фінансування зі сторони УКФ. Ми отримували роз’яснення від ДФС: оскільки це грант, а грант — це цільова безповоротна допомога, то вона не оподатковується. Ми закликаємо потенційних грантоотримувачів іти до своїх податкових агентів ще до того, як вони подають заявку, й консультуватися, посилаючись на Податковий кодекс та на Закон про УКФ, де є визначення гранту і проекту. Тому що по факту вони не мають стягувати податки із гранту. Просто деякі податкові прийняли до уваги Закон про УКФ і Податковий кодекс, а деякі — ні.

— Цього року УКФ більш детально прописав конфлікт інтересів. Але в мене залишилося запитання. Зрозуміло, що не можна подавати свій проект і бути одночасно експертом; зрозуміло, коли виникає конфлікт, — якщо експерт і заявник перебувають у родинних стосунках. Але я так і не зрозуміла ось цей момент: «У разі якщо Суб'єкт конфлікту інтересів має опосередковане відношення до проекту (знає заявника особисто)». Що це означає практично? Чи значить це, наприклад, що якщо я з кимось у друзях на Фейсбуку, то в мене виникає конфлікт інтересів із цією людиною? Або якщо ми колись разом працювали в одній компанії?

— Ми дали посилання на методики, розроблені НАЗК. Де ти навіть можеш пройти опитування в інтернеті, якщо в тебе виникає запитання, чи вважати це конфліктом інтересів. Тому ми теж закликаємо його пройти. Якщо виникає сумнів щодо можливого конфлікту інтересів, краще про нього заявити. Також ми звертаємося до НАЗК, якщо в нас виникають сумніви. Минулого року, наприклад, коли були звернення громадськості щодо наявності конфлікту інтересів між заявником та експертом чи заявником і співробітником Фонду, ми формували запити в НАЗК і отримували офіційну відповідь, що конфлікт інтересів у конкретному випадку відсутній.

Я з вами згодна, в Законі щодо протидії корупції є загальні визначення й інколи важко зрозуміти. Особливо в епоху соцмереж, івентів, ти постійно десь є, з кимось фотографуєшся, й це ж не означає, що ви перебуваєте в якихось більших стосунках, ніж спільне фото на якійсь події. Але якщо виникають запитання, пройдіть це опитування на сайті НАЗК.

— Цього року в УКФ передбачено 641 млн грн. саме на реалізацію грантів. Але ви сказали, що згодом буде оголошено ще дві програми. А за рахунок яких коштів їх буде реалізовано?

— У нас є два алгоритми дій. Перший — ми оголосили наразі шість конкурсних програм. Дивимося, який буде попит. За результатами будемо дивитися, вичерпається чи ні бюджет, який запланований на ту чи іншу програму. Якщо по факту оголошених конкурсів не вичерпається весь бюджет, то ми або дооголосимо конкурси, або перекинемо ці кошти на дві нові програми. Другий — ми хочемо все ж таки запровадити систему оголошення конкурсів у 2019 році, а реалізацію вже з початком 2020 року, тому що цього року знову півроку подій випадають. Тобто всі заходи, які відбувають взимку, навесні й частково восени, не можуть отримати грант УКФ. Тому одну з цих двох нових програм — «Промоція культури» та «Місцевий розвиток», складовою якої є титули Мала та Велика культурні столиці України, — ми хотіли б оголосити восени, щоб міста впродовж 2-3 місяців підготували аплікаційні пакети, і з 2020 року запустити цю програму. Тобто місто отримує титул, який буде нести впродовж року. Ця програма запускається за прикладом «Європейської культурної столиці». І друга з цих нових програм «Розбудова зв'язків — мережування» — підтримка створення в Україні мереж, платформ та асоціацій. Це теж більше розраховано на довгострокову перспективу. Конкурс теж плануємо оголосити восени.

— Співфінансування. Минулого року були проекти, зокрема в аудіовізуальному секторі, які отримали частину коштів в УКФ, а іншу частину — в інших державних установах, наприклад у Держкіно. Зокрема, серед таких можна назвати: тиждень кінокритики, промоцію фільму «Донбас», який Україна висунула на «Оскар», і стенд на Європейському кіноринку (EFM). Цього року так само можна буде брати фінансування одразу з кількох держустанов?

— Так. Головна вимога — відсутність дублікації, не можна брати кошти на одні й ті самі типи витрат.

Я думаю, в ідеалі ми маємо прагнути, щоби, наприклад, сценарій, який був підтриманий УКФ, потім ішов на пітчинг Держкіно. Або створення якісного культурного продукту, який підтримав УКФ, ішло потім на промоцію в Український інститут. Чи так само підтримане нами видання потім ішло на підтримку перекладів в Інститут книги.

— Проекти, які отримали минулого року фінансування на девелопмент, можуть цього року подаватися знову вже на інший етап?

— Так.

— Які проекти серед минулорічних переможців особисто вам сподобалися? Тобто ви подивилися на кінцевий результат і сказали: так, тут гроші були витрачені не даремно.

— Дуже радує, що були проведені дослідження в театральній та книжковій галузях. Якщо брати аудіовізуальний сектор, то було створено дуже багато сценаріїв. Сказати, наскільки це плюс чи мінус, я, як директор УКФ, зможу, коли побачу вже продакшен цих проектів. По сектору моди було дуже мало проектів, але ті, що надійшли, — вони справді вистрілили: українських дизайнерів було презентовано на найбільших фешн-шоу світу. Це спрацювало як промоція Україна за кордоном. Дуже багато зародилося колаборацій. Зокрема, фільм «Памфір», який ми підтримали. Книга «Мандрівка Україною» — теж анімація, створена на базі досить якісної книжки, й тепер вони продовжують знімати, тобто ми підтримали 8 серій, зараз уже йде 20-та серія, на ютуб-каналі можна дивитися. Звісно, є недоопрацювання й такі продукти, де результат був гірший, ніж ми очікували. Але для цього ми відкрили цього року в УКФ спеціальний аналітичний відділ, щоби розробити індикатори відстежування якості підтриманих УКФ проектів.

Фото: Павло Чебурей, УКФ