Частину першу читайте тут.

Мовне квотування, яке повноцінно вступило в силу 13 жовтня, кардинально змінило ситуацію на ринку для українських тематичних каналів. Адже більшість із них, особливо ті, що мали в сітці велику частку російськомовних програм (закупних проектів або неексклюзивного контенту своїх продакшенів), тепер змушені переглянути свою стратегію. Власники тематичних каналів реагують на квоти по-різному: одні вважають їх каталізатором розвитку локального виробництва, інші вбачають у них нерівні умови для українських ліцензіатів та адаптованих іноземних каналів.

Квоти і штрафи

Після 13 жовтня 75 % усього контенту, який транслюється із 7-ї по 22-гу годину на супутникових каналах, має бути україномовним (а українські тематичні канали мають ліцензії на супутникове мовлення, оскільки інтернет-мовлення поки ніяк не ліцензується, а кабельне мовлення передбачає отримання десятків чи сотень ліцензій на кожну окрему кабельну мережу).

Нагляд за дотриманням мовних квот, як і інших вимог законодавства та ліцензійних умов, здійснює Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Щоправда, даних післяжовтневого моніторингу вона ще не оприлюднювала, а наразі оперує результатами моніторингу, проведеного в перехідний період дії закону, коли до частки україномовного продукту зараховувалися всі програми власного виробництва.

Пропонуємо читачам ознайомитися з результатами моніторингу і принагідно спробувати їх вгадати:

Нацрада моніторила канали з 1 січня по 31 травня. Частка фактичної української мови на той час на більшості каналів не дотягує до квоти 75 %. Це різні жанри: інформаційні, пізнавальні, розважальні та фільмопоказ. У перехідний період для більшості каналів це не стало приводом до штрафів. Санкції отримали тільки п’ять каналів: «Наука» і «Терра» (група «ТРК Алма» Анатолія Сальніка), Bolt (спільний кіноканал Film.ua Group і Star Media), «Дача» та Epoque (спільні проекти Film.ua Group і Сергія Бойка). Середня сума штрафу для супутникового мовника — 18,5 тис. гривень.

Але зважайте на те, що серед загальнонаціональних каналів порушників не було взагалі. А з-поміж місцевих і регіональних штрафну санкцію отримав лише сумський канал СТВ (3244 грн). Усі канали, які дістали штрафні санкції, пояснюють це тим, що вони не встигли переозвучити свій продукт.

Про те, наскільки дорого озвучувати й дублювати продукт, свідчать цифри, наведені Сергієм Бойком, співвласником «Дачі» та Epoque. За його словами, додаткові інвестиції на дублювання / озвучення контенту його двох каналів становили близько 3 млн грн.

Андрій Медвєдь, виконавчий директор ТРК «Алма», вважає, що квоти ставлять у нерівні умови українських і міжнародних ліцензіатів. Тому що міжнародні тематичні канали не мають мовних обмежень, до того ж не повинні дотримуватися правил мовлення у дні пам’яті й жалоби (дотримання яких інколи зовсім не відповідає формату каналу: наприклад, свічка до дня батуринської трагедії на дитячому каналі). «Національні ліцензії стають токсичними для національних супутникових мовників», — нарікає пан Медвєдь.

Українські мовники стають міжнародними ліцензіатами

Щоби полегшити собі життя, деякі українські канали авторизуються, реєструються або ліцензуються в регуляторів в інших країнах Європи, і на український ринок приходять уже як іноземні мовники. Нацрада додає їх у список адаптованих як британський, португальський чи латвійський канал, і вони так само входять у пакети кабельних, супутникових та ОТТ / IPTV-провайдерів. А до цього списку регулятор долучає всі канали, які не мають програм, реклами та фільмів, демонстрування яких заборонено в Україні.

Пропонуємо читачам ознайомитися з українськими іноземними каналами:

Цей шлях обрав, приміром, телеканал із вивчення англійської мови English Club TV. Він починав роботу як дніпропетровський мультимедійний проект і мовив спершу в інтернеті, а далі отримав супутникову ліцензію. Однак згодом канал відмовився від української ліцензії і став ліцензіатом британського регулятора медіа Ofcom. Тепер канал мовить двома мовами — англійською та російською.

Балтійськими каналами себе тепер позиціюють мовники групи компаній «Поверхность» Sport 1 і Sport 2, які отримали латвійську ліцензію. Вони мовлять російською, українською та англійською.

«Юридично не можна сказати, що ці канали є українськими. Вони кажуть: маємо редакцію в Латвії і ми є латвійським каналом, а російська — це мова аудиторії, яка нас дивиться», — каже член Нацради Сергій Костинський.

До того ж цей шлях дає змогу каналам мовити не лише в Україні, а і в інших європейських країнах. Зокрема, й на ширшу російськомовну аудиторію. Тоді як україномовним каналам потрібно запускати іншомовні доріжки.

Як отримати європейську авторизацію?

Авторизація за кордоном нескладна, каже власник групи каналів «Наше медіa» Андрій Верхоляк. Він ліцензував свої канали в Іспанії та Естонії строком на вісім років. Серед його каналів «#Наше music» та «#Наш kids» — це україномовні канали для українського ринку. А для дистрибуції в Європі компанія запустила чотири версії міжнародного каналу Ethno Channel. Його формат — музика народів світу.

За словами пана Верхоляка, зареєструвати мовника в Естонії можна за допомогою мобільного телефону за 15 хвилин. «В Естонії ця процедура найпростіша, як у супермаркеті. Приходиш і кажеш: мені потрібно таке, хочу це, буду ось таке робити. У відповідь: гаразд, працюйте. Отримавши е-резидента, потрібно зареєструвати компанію-резидента, створивши юридичну особу, відкрити рахунок у банку та отримати ліцензію, практично, на будь-яку діяльність», — розповідає він.

Проста процедура авторизації і в Іспанії. Як розказав Андрій Верхоляк, для цього слід створити свій електронний кабінет, додати туди необхідні дані, і якщо з документами все гаразд, то за місяць надходить автоматичне підтвердження щодо виданої ліцензії. «Єдине — потрібно вказати чітку дату початку мовлення (така ж вимога є до мовників в Естонії)», — додає він. Нагадаємо, що в Україні супутникові канали після отримання ліцензії мають рік, щоб розпочати мовлення.

Пропонуємо читачам дізнатися, скільки коштує ліцензія на мовлення в Естонії:

«Щодо інших країн, то знаю, що в Латвії ввели щорічне переліцензування, в них ліцензійний збір подібний до Ofcom (£2,500)», — зауважує пан Верхоляк.

Щодо обмежень та контролю, то в Іспанії немає квот на частку іспанської мови. І з супутниковою ліцензією цієї країни можна мовити по всьому ЄС. А от в Естонії раніше була обов’язкова квота на мову 20 %. «Але вже частково змінені ці обмеження. І тепер я можу мовити будь-якими мовами, головне — мати естонську звукову доріжку. При цьому універсальну ліцензію отримати швидше, ніж супутникову. Вони роблять ставку на супутник. У них є контроль за мовою й обов’язкова присутність і виробництво контенту в Естонії», — розказує пан Верхоляк.

Також в Іспанії та Естонії вже давно немає паперових ліцензій. Тому при адаптації каналів в Україні Андрій Верхоляк мав певні проблеми, адже Нацрада вимагала паперову копію.

Підтримка українських ліцензіатів

Сергій Костинський наголошує: регулятор має випрацювати державну підтримку українських ліцензіатів, щоб вони не йшли в Європу й не виходили з-під регулювання Нацради. Тому що наразі інтереси супутникових українських мовників не враховані. Для цього він пропонує врівноважити ситуацію з іноземними каналами. Особливо це стосується російських мовників, що реєструються як європейські.

«Я вважаю, що політика стосовно іноземних мовників має змінюватися. Ми точно не маємо їх обмежувати. Але ми маємо отримати додаткові інструменти перевіряти, чи є цей канал точно європейським, а не таким, який походить із Росії. За формальними ознаками він зроблений як європейський, а за фактичними ознаками — ліцензіат Роскомнадзору», — каже він.

Для цього пан Костинський ініціював створення положення про адаптацію іноземних телеканалів. У ньому він пропонує запровадити алгоритм, за яким канали можуть довести свою приналежність до тієї чи іншої європейської країни. Обговорення положення триматиме ще місяць, Нацрада закликає власників українських тематичних каналів долучитися до процесу.

Втім, на сьогодні сильні лобістські позиції серед мовників мають лише великі медіагрупи. Інші представники індустрії не створили потужних об’єднань, здатних просувати свої інтереси на всіх рівнях. Із-поміж індустріальних структур є хіба що «Українська телевізійна асоціація», створена на початку року. Однак до неї увійшли тільки вісім каналів: «112 Україна», Прямий канал, «Сонце», XSport, «Еспресо», NewsOne, EU:Music та ATR.

І все ж не всі тематичні мовники настільки стурбовані вимогами українського законодавства, що готові мігрувати за кордон. Частина власників тематичних каналів бачить у квотах поштовх для розвитку продакшен-студій і створення локального контенту. Яким чином тематичні мовники монетизуються на українському ринку — читайте в наступному матеріалі «Детектора медіа».