У дискусії взяли участь член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш, начальниця юридичного управління Нацради Ганна Чумаченко, комерційний директор StarLight Digital Микола Фаєнгольд, керівник відділу департаменту дистрибуції 1+1 Media Distribution Іван Примаков, заступник директора мережі «Ланет» Дмитро Ганзенко, генеральний директор групи компаній «Тріолан» Вадим Сидоренко, директор ТОВ «Павутина.Нет» Олександр Арутюнян, директор ТОВ «ТЕНЕТ» Олег Єлісєєв, директор BigData UA Сергій Бойко, керівниця ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова та маркетинг-директора ОТТ-провайдера Megogo Іван Шестаков. Модерувала дискусію голова правління АППК Наталія Клітна.

На початку розмови модераторка запропонувала учасникам окреслити основні події на українському ринку платного телебачення протягом останніх років, які вплинули на збільшення або зменшення вартості контенту. І окремо попросила учасників-провайдерів прокоментувати результати відключення аналогового телебачення, оскільки найближчим часом це буде темою для обговорення в контексті укладання договорів із медіагрупами на наступний рік.

Провайдери позначили свою переговорну позицію прогнозовано песимістично, розповівши, що в Києві вони фактично не отримали збільшення абонбаз після відключення аналогу.

Дмитро Ганзенко

«У Києві ми отримали приблизно 500 додаткових абонентів: приріст підключень був протягом двох тижнів до 1 серпня і двох тижнів після. Найбільше на цьому заробили продавці тюнерів Т2, провайдерам перепало небагато – менше 1%», – сказав Дмитро Ганзенко.

Вадим Сидоренко

«Наша абонентська база теж збільшилася приблизно на 1%. Щоправда, це ще пов’язано з тим, що закінчувався літній сезон, тому незрозуміло, завдяки чому це відбувалося. Тобто умовно можна сказати, що абонентська база не змінилася», – підтримав Володимир Сидоренко.

Сергій Бойко, Олександр Арутюнян, Іван Примаков

«Була соціальна реклама про відключення аналогового телебачення. І люди, не розуміючи, що таке ефірне, аналогове, цифрове, відключалися всі від усього. Навіть мій батько на дачі відключив свій Т2 і перейшов на супутник. Але зауважте, що їх об’єднує: вони не змінювали технологію доставки, вони змінювали одне безкоштовне на інше безкоштовне», – окреслив причини Олександр Арутюнян, додавши, що абонбаза його компанії в Києві теж не збільшилася.

Представники медіагруп на початку дискусії намагалися бути дипломатичними та ставили кабельникам за приклад ОТТ-провайдерів, чий бізнес показує хорошу динаміку.

Микола Фаєнгольд

«У Києві є тенденція невеликого зростання абонентських баз кабельних провайдерів. Подивимося, як буде в регіонах. Ми колись збиралися з київськими провайдерами і аналізували, яких заходів потрібно вжити, щоб з аналогу люди прийшли до них. І розраховували, що буде невелике зростання, тому що це Київ і тут своя специфіка. Водночас я спостерігаю тенденцію збільшення абонентських ARPU. Дуже добре це видно на ОТТ-провайдерах: якщо ще рік тому ми бачили пакети по 25–30 грн., то зараз немає менше 47 грн.», – сказав Микола Фаєнгольд.

«Ми не маємо райдужних очікувань від відключення аналогу з точки зору ринку pay TV. Я вважаю, що на ринок більше впливають ОТТ-платформи з точки зору перетікання з аналогового кабеля в цифрові технології, ніж відключення аналогового ефіру», – підтримав колегу Іван Примаков. На завтра організатори конференції запланували панельну дискусію про ОТТ-сектор, одним із пунктів порядку денного якої якраз і заявлено питання про те, чи стане ОТТ драйвером росту ринку pay TV.

Але після критики антипіратських зусиль медіагруп з боку Олександра Арутюняна та Олега Єлісєєва дипломатії в словах телевізійників трохи поменшало.

«Я пригадую 2016 рік, коли ми приїхали в Одесу, що була першим регіоном, з яким ми почали спілкуватися. Після цього в нас були перемовини з усіма провайдерами. І всі провайдери розповідали про два моменти. По-перше, вони говорили: “Наш бізнес приречений до моменту, поки не буде закодований супутник”. На другому місці згадували відключення аналогу. Добре. Ми відповіли, що не можемо вплинути на аналог, і в 2018 році починаємо кодування супутника, і в усі договори це включено. Але як тільки ми заявили про те, що кодуємо супутник, одразу практично від усіх провайдерів ми почули: “Це нам нічого не дасть”.

Проте ми сказали, що це щось дасть для ринку платного телебачення, і почали рухатися. Всі провайдери сказали в цей момент, що важливо, щоб був відключений аналог. Зараз він відключився. Я не кажу про те, що абонбази мають зрости. Але це шанс, вікно можливостей, це 3 млн домогосподарств, які стали перед вибором, як споживати телевізійну послугу. І так, напевно, більша частина з них робитиме це безкоштовно і в Т2. А навіщо йти до провайдера, чия послуга не відрізняється від Т2?» – запитав Микола Фаєнгольд.

Клікніть для збільшення

Він навів приклад «Тріолану», який при підвищення своєї абонплати з 0 грн. до 15 грн. компенсував це додаванням до пакету каналів Viasat. А також озвучив статистику боротьби медіагруп із піратством.

Клікніть для збільшення

Загалом, попри тему панельної дискусії про цінність медіаконтенту більшість учасників говорили не про цінність, а про вартість. З мейнстріму вибився Сергій Бойко, який сказав, що саме на цінність медіаконтенту в Україні дуже вплинули квоти на українську мову в ефірі. Колегу підтримав і Олександр Арутюнян: «Дуже дивно говорити про те, які зміни відбулися. Дивно в тому сенсі, що вони начебто є, але дуже маленькі. Цінність прийшла тільки в патріотичному настрої, самоідентифікації нації: глядачі набагато краще вітають нові україномовні телеканали, які з’являються в мережі – я говорю щонайменше про Київ».

Може, ця дискусія і могла би справити враження, що індустрія загрузла в болоті, якби не цифри, яких керівники медіагруп пообіцяли досягти своїм власникам. Зокрема, за оцінками «1+1 медіа», медіагрупи в 2021 році зможуть отримати від операторів платного телебачення 1,587 млрд грн., що майже всемеро більше, ніж у 2018 році. StarLightMedia своїх прогнозів щодо зростання доходів від операторів pay TV публічно не озвучувала, але відомий її прогноз про те, що до 2023 року нерекламні доходи телеіндустрії, до складу яких входить і плата кабельних провайдерів за контент, мають зрости майже вчетверо, до 5 млрд грн. Тож, як кажуть, не перемикайтеся: далі буде.