Перша заступниця голови Нацради Ольга Герасим’юк з 23 по 26 травня перебуває в запланованому відрядженні в Люксембурзі на 47-му засіданні Європейської платформи регуляторних органів. Про свою відсутність вона публічно попереджала ще на попередньому засіданні Нацради 17 травня, наполягаючи на розгляді результатів перевірок. А член Нацради Олег Черниш 24 травня повідомив колег, що не раптово захворів. «15 хвилин тому мені зателефонував Олег Черниш і сказав, що не зможе прийти – у нього захворіла спина», – повідомив голова Нацради Юрій Артеменко ліцензіатам, які прийшли на засідання.

Для проведення засідання потрібен кворум – присутність не менше шести членів Нацради із семи, які наразі працюють у регуляторному органі. Відтак, кворум не зібрався, і всі питання порядку денного перенесено на наступне засідання, яке має відбутися 31 травня.

Питання «Інтера» та «1+1» мали бути розглянуті ще на попередньому засіданні, але були перенесені в результаті дискусії. На попередньому засіданні були присутні шестеро членів Нацради із семи, а Валентин Коваль перебував у відрядженні.

Нацрада планувала 17 травня розглянути результати перевірок трьох телеканалів щодо показу ними радянських фільмів за участі фігурантів Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України: загальнонаціональних «Інтера» та «1+1», а також кабельного «Воля Cine+ Mix». Усі перевірки були призначені за скаргами громадян Ковбика, Івасини та київської міської організації Української галицької партії.

Зокрема, телеканал «1+1» показав 8 і 10 березня фільм «Службовий роман» за участі Аліси Фрейндліх.

Телеканал «Воля Cine+ Mix» транслював фільми «За прекрасних дам» за участю Олександра Панкратова (7,8,23, 24 березня), «Я сама» за участю Олександра Панкратова (12 березня), «Дитина до листопада» за участю Олександра Панкратова (20 і 21 березня) та «Чехарда» за участю Аліси Фрейндліх (22 березня).

Телеканал «Інтер» показав низку радянських фільмів за участі фігурантів Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України: «Свій серед чужих, чужий серед своїх» режисера Микити Михалкова (23 і 24 лютого), «Офіцери» за участю Василя Ланового (24 лютого), «Афоня» за участю Валентини Тализіної (3 і 4 березня), «Гараж» за участю Валентина Гафта (3 і 5 березня), «Любов і голуби» режисера Володимира Меньшова за участю Олександра Михайлова (8 і 9 березня), «Москва сльозам не вірить» режисера Володимира Меньшова за участю Олега Табакова (8 і 10 березня), «Мері Поппінс, до побачення» за участю Олега Табакова (17 і 18 березня), «Д’Артаньян і три мушкетери» за участю Михайла Боярського, Олега Табакова, Бориса Клюєва, Аліси Фрейндліх (17 і 19 березня).

Перед засіданням 17 травня телеканал «1+1» письмово попросив Нацраду перенести розгляд його питання через відрядження керівництва. Член Нацради Сергій Костинський запропонував колегам перенести питання всіх трьох компаній, щоб розглянути їх на одному засіданні.

Ольга Герасим’юк категорично заперечила проти перенесення питань «Інтера» та «Воля Cine+ Mix», чиї представники прийшли на засідання. «Я не бачу підстав відтягувати розгляд», – сказала вона. «Це все одна історія – трансляція радянських фільмів з акторами з Переліку осіб. І всі три канали їх показали. Моя думка – їх треба розглядати на одному засіданні», – відповів Сергій Костинський.

Члени Нацради не змогли визначитися та пішли радитися за зачиненими дверима. Після перерви вони перенесли питання «1+1», чиї представники не прийшли на засідання, та почали розглядати питання «Інтера».

Канал «Інтер» представляли директор з розвитку мережі мовлення Олександр Кравцов і юрист Ольга Мусійко. Однак вони одразу попросили Нацраду теж перенести їхнє питання, щоб розглядати його разом з «1+1», тому що «керівництво виявило бажання взяти участь у засіданні». Зауважимо, що раніше топ-менеджмент «Інтера» ніколи не приходив на засідання, на яких Нацрада призначала каналу санкції. Відтак, члени Нацради більшістю голосів відклали питання «Інтера».

Телеканал «Воля Cine+ Mix» не заперечував проти розгляду результатів його перевірки. Представники каналу визнали, що фільми були в ефірі, що допустили порушення. «Але в законі є колізія. Ми мали прокатні посвідчення – тому й транслювали», – пояснили представники «Воля Cine+ Mix». Вони уточнили, що після того, як Нацрада 22 березня оголосила попередження «Інтеру» та СТБ за показ радянських фільмів з особами з «чорного списку», «Воля Cine+ Mix» перестав показувати такі фільми.

Член Нацради Олег Черниш нагадав свою позицію: він проти санкцій за показ радянських фільмів з фігурантами «чорного списку», оскільки в законодавстві є колізія, Держкіно не скасовує прокатних посвідчень на такі фільми – відповідно, канали мають право показувати цей контент. «Держава дала дозвіл і карати за те, що дозволено, – це дивно. Тому я проти санкцій», – сказав пан Черниш. Йому опонував Сергій Костинський, який наголосив, що Нацрада має керуватися законом «Про телебачення і радіомовлення», який забороняє показ таких фільмів, незважаючи на наявність прокатних посвідчень, які регулюються законом «Про кінематографію».

Тоді Олег Черниш звернув увагу на вибірковий підхід регулятора: «“Службовий роман” показали і “1+1”, і СТБ. “Плюсам” призначена перевірка, а СТБ – чомусь ні». «Ми провели розгляд перших перевірок, “Інтер” і СТБ вже отримали попередження (але СТБ отримав його не за «Службовий роман», а за «Іронію долі». – ДМ). Зараз ми розглядаємо другу хвилю перевірок», – відповів Сергій Костинський.

Після суперечки члени Нацради знову взяли паузу та пішли радитися за зачиненими дверима. Після перерви голосували за оголошення попередження телеканалу «Воля Cine+ Mix». Спершу набралося чотири голоси (проти – Черниш, утримався – Артеменко), з другої спроби Юрій Артеменко додав свій голос за санкцію.

Телеканалу «1+1» загрожує санкція попередження, а телеканалу «Інтер» – штраф у розмірі 10% ліцензійного збору, адже в нього це буде повторним порушенням і він уже має попередження. Якби Нацрада призначила позапланову перевірку СТБ щодо показу ним «Службового роману», каналу б теж загрожував штраф 10% ліцензійного збору за повторне порушення.

Нагадаємо, що Олег Черниш до призначення членом Нацради працював у медіагрупі «1+1 медіа», а інший член Нацради Валентин Коваль – у медіагрупі StarLightMedia, до якої входить канал СТБ.

Нагадаємо, 22 березня Нацрада оголосила попередження телеканалам «Інтер» і СТБ за показ радянських фільмів за участі акторів, які внесені до Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці України. Перевірки «Інтера» та СТБ були призначені 11 січня за зверненнями громадян Ковбика, Корнєєва та Служби безпеки України.

Телеканали СТБ та «Інтер» вирішили оскаржувати рішення Нацради в суді. Водночас «Інтер» заявив, що поки утримається від показу таких фільмів.

Крім цього, Нацрада призначила «Інтеру» ще три позапланові перевірки через показ радянських фільмів з особами з «чорного списку» – 25 січня, 22 лютого та 5 квітня. Їхніх результатів регулятор поки не розглядав. Але за повторне порушення телеканалу загрожує штраф у розмірі 10% ліцензійного збору, а на третій раз Нацрада матиме право звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії.

29 березня Нацрада призначила позапланову перевірку телеканалу «1+1», а 5 квітня – каналу «Воля Cine+ Mix» – щодо показу ними радянських фільмів з особами з «чорного списку».

Раніше Нацрада закликала парламент негайно уточнити норми закону, оскільки в законодавстві є колізія щодо показу радянських фільмів за участі фігурантів з так званого «чорного списку» Мінкульту. «Нема чіткого розуміння, як реагувати на трансляцію радянського фільму, який був створений до 1991 року, за участі особи, що внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, і прокатне посвідчення на цей кінематографічний твір не скасоване», – пояснив проблему регулятор у своєму зверненні до Верховної Ради.

Тим часом українські медіагрупи (крім «Інтер Медіа Груп») розробили і передали главі уряду проект постанови про порядок складання Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці. «Інтер Медіа Груп» має окрему принципову позицію з цих питань. А група «1+1 медіа» підтримала спільну ініціативу, але також виступила з окремою заявою, що державні органи мають найближчим часом або впровадити чіткі критерії складання цього переліку, або скасувати «чорні списки» як такі.