Ольга Герасим’юк звернула увагу на те, що вперше такий кейс розглядався в суді, а отже, важливо створити в Україні незалежний інститут експертиз шкідливого для дітей контенту. «Наскільки можна судити, подібні кейси не були практикою розгляду в судах, оскільки ми лише зараз почали “підтягувати” медіастандарти до європейських, де вже такі питання врегульовані й законом, і суспільною мораллю. Отже, у нас суддя ухвалює рішення, спираючись на своє розуміння обставин, на власне внутрішнє переконання ( це його право). І це значить, що якщо в розумінні судді є прийнятним демонструвати по телебаченню в той час, коли його можуть дивитися діти, сюжети, які містять зображення закривавлених трупів, виколоті очі, інші події, що можуть завдати шкоди дитячій психіці, навіть у розважальних програмах, то його рішення виправдає ці жахи. Отже, для того, щоб змінити стандарти, дуже важливо створити такі експертизи, які спиратимуться вже на нові стандарти, дуже важливо мати незалежний інститут експертиз в Україні. В цьому разі суддя буде змушений задуматися спершу над своїм розумінням того, що є прийнятним і допустимим. А потім суспільство почне інакше сприймати межу допустимого, та й ментальне здоров'я суспільства покращиться».

У матеріалах справи за позовом СТБ проти Нацради було два висновки судових експертів про те, що контент СТБ не є шкідливим для дітей. Один з висновків – отриманий СТБ ще до розгляду справи в суді, другий – отриманий за рішенням суду. Ольга Герасим’юк після консультацій з правниками вважає, що судові експерти дійшли таких висновків через недосконалу методологію, а також через те, що на висновки міг хтось впливати. «Дуже дається взнаки відсутність стандартів та критеріїв оцінки, методологія, що не враховує обставини, які постійно змінюються. Експерти в нас не є незалежними, бо збудовано такий бюрократичний механізм затверджування експертних висновків, який дає змогу на них впливати. Але при цьому всьому немає механізмів контролю експертів – як тільки експерт сертифікований, він може підписати висновок будь-якої якості, навіть такий, що не містить аргументів – і якщо це влаштовує його керівника, то претензій до нього не буде. Так висновок КНДІСЕ, який було виконано відповідно до ухвали суду, не містить аналізу наданого для експертизи відеоматеріалу, не містить аргументів, на які спирався експерт у своєму висновку. І це влаштовувало його керівника, щодо якого було зауважено про наявність конфлікту інтересів ( постійно співпрацює з СТБ)».

На запитання, чи буде далі Нацрада враховувати ці висновки судових експертів та змінювати свої підходи до оцінки контенту, Ольга Герасим’юк відповіла, що Нацрада продовжить напрацьовувати критерії та стандарти захисту дітей від шкідливого контенту в межах спеціальної робочої групи: «Національна рада продовжить роботу робочої групи, де виробляються саморегулівні акти – критерії та стандарти не з‘являться ні в законі, ні в свідомості, якщо над цим наполегливо не трудитися. У цьому ми тісно співпрацюємо з Радою Європи, з регуляторами європейських країни, що обстоюють такі норми. На Заході подібні підходи до трансляції контенту, що шкодить дітям, давно – за червоною лінією. Цю роботу ми не припинимо ще й для того, щоби Національна рада (та її майбутні скликання) клала в основу своїх переконань гуманістичні підходи і цивілізовані правила та вдавалася на їх основі до дискреційного права ухвалювати власні незалежні рішення».

Нагадаємо, 6 березня Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов телеканалу СТБ проти Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та скасував рішення Нацради про накладення штрафу на СТБ в розмірі 1 млн 654 тис. 688 грн (10% ліцензійного збору) за показ програм або їх відеосюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків.

Суд відхилив клопотання Нацради про призначення повторної судово-психологічної експертизи контенту телеканалу СТБ, вважаючи достатніми наявні в матеріалах справи два висновки судово-психологічної експертизи – Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (експертиза проводилася за запитом телеканалу СТБ ще до розгляду справу в суді) та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції (експертиза проводилася за рішенням суду). Обидва судових експерти не знайшли в контенті телеканалу СТБ шкоди фізичному, психічному, моральному, розумовому, інтелектуальному чи духовному розвитку дітей. Також суд відхилив клопотання Нацради про виклик до суду судового експерта КНДІСЕ, якому представниця Нацради в суді хотіла поставити низку запитань щодо його експертизи.

Директор юридичного департаменту телеканалу СТБ Марина Корнієнко в коментарі «Детектору медіа» сказала: «Ми вважаємо, що суд, дослідивши матеріали справи і висновок судової експертизи та експертне дослідження судового експерту, виніс правильне рішення. Судовий експерт не вважає, що у наданому на експертизу контенті матеріали можуть потенційно зашкодити фізичному, інтелектуальному і духовному розвитку неповнолітніх та юнацтва».

Марина Корнієнко також поінформувала про перебіг інших судових процесів між СТБ і Нацрадою. Зокрема, 27 лютого Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив СТБ у скасуванні рішення Нацради про призначення позапланової перевірки (її результатом стало рішення про штраф). Канал СТБ планує оскаржувати це рішення в апеляційному порядку. У справі з оскарження каналом СТБ попередження Нацради суд 24 квітня 2017 року призначив судову експертизу, і сторони досі очікують на її висновки. У справі за позовом Нацради до СТБ про стягнення штрафу сторони очікують на судове рішення.

Нагадаємо, рік тому, 9 березня 2017 року, Нацрада оштрафувала телеканал СТБ на 1 млн 654 тис. 688 грн (10% ліцензійного збору) за повторне протягом року порушення – трансляцію програм та передач або їх відеосюжетів, що можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків. Раніше за це ж порушення телеканал СТБ отримав попередження 28 липня 2016 року після позапланової перевірки. СТБ не сплатив штрафу та оскаржив у суді і попередження, і штраф.

Нацрада у своєму рішенні про штраф спиралася, в тому числі, на висновок Незалежної медійної ради, що показ на СТБ окремих випусків передач «Один за всіх», «Битва екстрасенсів» та «Хата на тата», а також анонсів передач «МастерШеф» та «Один за всіх» порушує заборону трансляції передач, шкідливих для здоров’я дітей, в часовому проміжку з 6:00 по 23:00. Також Нацрада підкріпила свою позицію рішенням Громадської ради при Нацраді, експертними висновками Асоціації психологів України та Інституту соціальної та політичної психології та листом Жіночого консорціуму України – усі вони тією чи іншою мірою стверджували, що контент каналу СТБ може завдати шкоди дітям.

Фото: з архіву Ольга Герасим'юк