2017 рік став знаковим для української кіноіндустрії. Нарешті було ухвалено закон про державну підтримку кінематографії, фінансування кіновиробництва з бюджету зросло, українські режисери здобули успіхи на міжнародних фестивалях, а продюсери зібрали рекордні за всю історію вітчизняного кіно бокс-офіси.

Протягом року майже на всіх публічних заходах, так чи інакше пов’язаних з кіновиробництвом, говорили про «ренесанс українського кіно». А продюсери найуспішніших стрічок дружно хвалилися у Фейсбуці касовими зборами своїх проектів.

Не обійшлося й без скандалів. Протистояння одного із загальнонаціональних телеканалів і Державного агентства з питань кіно, запекла дискусія на високих тонах про роль критики всередині кіноспільноти, скарги продюсерів на окремі дистриб’юторські компанії через провали деяких стрічок у прокаті...

«Детектор медіа» зібрав для читачів найяскравіші події минулого року в галузі кіно.

Закон про підтримку кінематографії

Головною подією української кіноіндустрії 2017 року став ухвалений у березні закон «Про державну підтримку кінематографії». Багатостраждальний законопроект №3081-д, ініційований об’єднанням «#КіноКраїна» та народним депутатом Миколою Княжицьким, приймався Верховною Радою двічі, вдруге – після вето Президента Петра Порошенка та внесення до нього пропозицій. Наразі кіноіндустрія чекає на внесення змін до Бюджетного кодексу (зміни до Податкового та Митного кодексів в листопаді підписав Президент) та ухвалення низки нормативно-правових актів, аби закон запрацював.

Згідно з новим законом, документальні, просвітницькі, анімаційні, дитячі, авторські та дебютні фільми можуть претендувати на державні кошти в розмірі до 100% кошторису стрічки, ігрові, анімаційні та інші – до 80%, а телесеріали – до 50%.

Представників індустрії не в останню чергу цікавить запровадження системи cash rebate – повернення частини кваліфікованих витрат на виробництво кіно, бо це дасть можливість залучити до кінопроцесу в Україні закордонні продакшни. У новому законі йдеться про повернення16,6% витрат на виробництво та 10% витрат на виплату винагороди акторам та членам знімальної групи, що є нерезидентами України.

Закон передбачає надання державної підтримки не лише кіновиробництву, а й суміжним, не менш важливим сферам – кінодиструбуції, кінопромоції, кінотеатрам, кіноархіву та кіноосвіті.

Відтак, Державне агентство з питань кіно планує відтепер фінансувати не лише виробництво фільмів, а й девелопмент (розробку), промокампанії, просування проектів у кінотеатрах, створення рекламних роликів, тизерів, фінансування івентів (допрем’єрних і прем’єрних показів), участь у міжнародних кіноринках, фестивалях тощо.

За цим законом, рішення про надання державного фінансування тому чи іншому кінопроекту й далі прийматимуться за результатами пітчингів – конкурсів, що проводить Держкіно (до речі, кількість проектів, що взяли участь у другому турі десятого пітчингу в червні 2017 року, була рекордною – 164). Щоправда, зміниться орган, який буде оцінювати претендентів на державні кошти – цього року буде створено спеціальну Раду з державної підтримки кінематографії (наразі цю функцію виконує колегія Міністерства культури).

Детальніше про історію закону та його переваги – читайте на «Детекторі медіа» за тегом «реформа кіноіндустрії». А про процедуру проведення пітчингів і надання державних коштів на виробництво кіно – в матеріалі «Усе, що ви хотіли знати про пітчинги Держкіно: від подачі заявки до отримання коштів».

У 2017 році держава виділила на виробництво та розповсюдження українських фільмів 500 млн грн. У 2018 році бюджет зросте вдвічі – до понад 1 млрд грн. Але уряд і парламент заклали в держбюджет-2018 новацію: половина цих коштів ітиме через Держкіно, а половина – через спеціальну бюджетну програму Мінкульту «Виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування».

Українське кіно на міжнародних фестивалях

Минулого року українські стрічки подорожували світом, а молоді вітчизняні режисери здобували нагороди на різноманітних кінофестивалях, у тому числі класу «А».

На 70-му Каннському міжнародному фестивалі в рамках секції «Двотижневник режисерів» презентували литовсько-франко-польсько-українську стрічку «Іній» режисера Шарунаса Бартаса (до речі, зал аплодував режисеру стоячи), а фільм Сергія Лозниці «Лагідна», що теж є копродукцією з Україною, взагалі ввійшов до конкурсної програми фестивалю.

На фестивалі в Карлових Варах у головній конкурсній програмі було представлено стрічку «Межа» спільного українсько-словацького виробництва, у конкурсній програмі «Із Заходу на Схід» - фільм «Стрімголов» режисерки Марини Степанської. У позаконкурсній програмі показали ще одну українську стрічку «Вулкан» режисера Романа Бондарчука і литовсько-український фільм «Стасіс» Мантаса Кведаравічюса. До програми Midpoint, яка проводиться в рамках цього фестивалю, увійшов сценарій українського режисера і сценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір».

У конкурсній програмі повнометражних художніх фільмів 27-го Міжнародного кінофестивалю у Котбусі (Німеччина) разом з десятьма стрічками з інших європейських країн були представлені українські фільми «Рівень чорного» Валентина Васяновича і «Межа» Петера Беб’яка.

Фільм Тараса Ткаченка «Гніздо горлиці» показали на кінофестивалях у Болгарії та Відні. «Стрімголов» Марини Степанської було відібрано до головного конкурсy кінофестивалю у Стокгольмі. Фільм Юрія Речинського «Січень – Березень» було відібрано до конкурсної програми кінофестивалю Латинської Америки, 41-го МКФ у Сан-Паулу. Короткометражний анімаційний фільм режисера Андрія Щербака «Причинна», створений за мотивами однойменної поетичної балади Тараса Шевченка, увійшов до конкурсної програми грецького фестивалю 3-th AnimationMarathon (9-12 листопада) та кінофестивалю в Йорданії Karama Human Rights Film Festival (5-10 грудня), який пропагує захист прав людини.

Перемогами на міжнародних фестивалях у 2017 році можуть похвалитися:

• Документальна стрічка «Рідні» режисера Віталія Манського перемогла на кінофестивалі в Австрії.
• Україно-німецький документальний фільм режисерів Георга Жено та Єлизавети Сміт «Школа №3» переміг у секції фільмів Generation 14plus на Берлінале.
• Українсько-словацька стрічка Петера Бебʼяка «Межа» перемогла на 18-му Міжнародному кінофестивалі в Аррасі у Франці, а також отримала нагороду за кращу режисуру Міжнародного кінофестивалю у Карлових Варах.
• Стрічку українського режисера Павла Острикова «Випуск’97» Junior Jury визнало найкращою в категорії короткометражних фільмів 70-го міжнародного кінофестивалю в Локарно (Швейцарія). Фільм також отримав приз-номінацію на приз Європейської кіноакадемії 2018 року на кінофестивалі в Льовені (Бельгія). 2018 року стрічка претендуватиме на звання кращого європейського короткометражного фільму.
• Український повнометражний фільм «Припутні» режисера Аркадія Непиталюка отримав нагороду в номінації «Краща режисерська робота» в категорії «Повнометражний фільм» на Міжнародному кінофестивалі про гуманітарні проблеми людства в Болгарії.
• Український документальний фільм «Повітряні захисники» посів перше місце на VIII Варшавському фестивалі авіаційних фільмів FlyFilmFestival.
• Головна героїня фільму «Стрімголов» Дар’я Плахтій отримала приз за найкращу жіночу роль у Марокко.
• Документальний фільм Олександра Течинського «Дельта» отримав Почесну згадку журі Міжнародного кінофестивалю документального та анімаційного кіно у Лейпцигу.
• Короткометражний фільм-дебют Пилипа Сотниченка «Технічна перерва» став переможцем конкурсної програми POFF Shorts International Competition Sleepwalkers 21-го Талліннського міжнародного кінофестивалю.
• Стрічку «5 Терапія» режисера Аліси Павловської відзначили на 32-му Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Платі (Аргентина), що має статус кінофестивалю класу «А».

І це далеко неповний перелік перемог.

Український павільйон на кіноринку Marche du Film у Каннах (професійному майданчику Каннського кінофестивалю) минулого року був представлений уже вдесяте. Але вперше задля його організації об’єдналися представники вітчизняної кіноіндустрії – Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», Українська кіноасоціація, Асоціація кіноіндустрії України, Асоціація продюсерів України, Всеукраїнський благодійний фонд Ігоря Янковского «Ініціатива заради майбутнього» та Держкіно (раніше український павільйон було закріплено за кінофестивалем «Молодість»).

Торік Україна вперше була представлена власним національним павільйоном на кіноринку MIFA в рамках Міжнародного фестивалю анімаційних фільмів в Ансі (Франція).

На кінофестивалі в Торонто кіногалузь України вперше було представлено національним стендом. Також українські стенди працювали на Берлінському міжнародному кінофестивалі «Берлінале» та Міжнародному фестивалі короткометражного кіно у Клермон-Феррані (Франція).

Дні й тижні українського кіно пройшли в Брюсселі, Ризі, Гельсінкі, Страсбурзі, Празі, Софії, Тбілісі, містах Лівану та Канади.

Потужно показало себе українське кіно й на вітчизняних фестивалях. У 2017 році вперше на Одеському міжнародному кінофестивалі було представлено так багато національних стрічок, а саме – 48 робіт вітчизняних режисерів. Із них до конкурсної програми увійшли 23 – 6 повнометражних і 17 короткометражних. Два українські фільми – «Рівень чорного» Валентина Васяновича та «Січень-березень» Юрія Речинського – увійшли і до національного, і до міжнародного конкурсів фестивалю.

Українські кінопроекти здобували перемоги й на міжнародних пітчингах. Український кінопроект «Стоп-Земля» Катерини Горностай отримав головний приз в індустріальній секції міжнародного кінофоруму ConnectingCottbus, який щороку проходить у Котбусі (Німеччина).

Там же в Котбусі стрічка Ярослава Лодигіна за романом Сергія Жадана «Ворошиловград», яка вийде в національний прокат у жовтні 2018 року під назвою «Дике поле», отримала приз секції Work in Progress (фільми, що знаходяться у виробництві). До речі, рік тому Connecting Cottbus назвав презентований продакшном LimeLite «Ворошиловград» найперспективнішим європейським проектом і вручив одразу дві нагороди – CoCo Best Pitch Award і CoCo Producers Network Award.

Зірки національного прокату

За 2017 рік в на широкі екрани вийшли понад 30 українських стрічок. Зірковими можна назвати п’ять із них, що змогли зібрати рекордні для національного кіно бокс-офіси. І хоча окупилася з них лише одна, висновок очевидний – український глядач готовий ходити на українське кіно.

Справжнім проривом минулого року стала комедія «Dzidzio. Контрабас» режисера Олега Борщевського, вироблена компанією Solar Media Entertainment, телеканалом «Сонце» і Dzidzio Film (продюсери – Сергій Лавренюк і Михайло Хома, відомий як Dzidzio). За 13 тижнів прокату фільм переглянули близько 310 тисяч глядачів, а касові збори сягнули понад 22 млн грн. Продюсери не розголошують бюджет стрічки, але заявляють, що вона повністю окупилася в прокаті, і планують зняти приквел.

Права на телевізійну трансляцію «Dzidzio Контрабас» було продано телеканалу «1+1». Фільм вийшов в ефір 1 січня 2018 року, його подивилася чверть телеглядачів з усієї України віком 18-54 роки (частка 26,13% за аудиторією «18-54, вся Україна»). А вже наступного дня «Dzidzio Контрабас» з’явився на сервісі Youtube, де на цей момент кількість його переглядів перевищує 2,5 мільйони. Комедія доступна й на VoD-платформі Megogo для десяти країн світу. Також права на стрічку «Dzidzio Контрабас» було продано в Китай.

Ще один рекордсмен із касових зборів – воєнна драма-бойовик Ахтема Сеітаблаєва про оборону Донецького аеропорту «Кіборги», знята кінокомпанією «Ідас-філм» (продюсерка – Іванна Дядюра). Стрічка вийшла в прокат у грудні минулого року й побила рекорд касових зборів за всю історію українського кіно, зібравши за перший вікенд 8,18 млн грн. Станом на кінець грудня бокс-офіс фільму склав 19,3 млн, його побачили 263 тисячі глядачів. Але оскільки прокат фільму триває, про остаточні цифри говорити рано.У багатьох кінотеатрах «Кіборги» ще й досі проходять з аншлагом, а творці не перестають організовувати творчі зустрічі глядачів з командою фільму. Загальний бюджет фільму – близько 48 млн грн, половину з яких надало Держкіно.

Фільм «Кіборги» отримає ще й чотирисерійну телевізійну версію, яку у 2018 році має показати телеканал «1+1». Тим часом режисер Ахтем Сеїтаблаєв планує висунути свою стрічку на розгляд Українського Оскарівського комітету як претендента на «Оскар» у номінації найкращого фільму іноземною мовою.

Третій за касовими зборами український фільм – фентезі «Сторожова застава» режисера Юрія Ковальова виробництва компанії Kinorob (Film.ua Group). Він теж за перший вікенд зібрав 8,18 млн грн. За весь період прокату – дев’ять тижнів – стрічку побачили понад 270 тисяч глядачів, загальний бокс-офіс склав майже 19 млн грн. Бюджет фільму – 40,3 млн грн, з яких 18,1 млн грн надало Держкіно.

За повідомленням Film.ua, права на переклад і показ «Сторожової застави» вже продані у 27 країн, серед яких Китай, Південна Корея, Індія, Японія, Пакистан, Шрі-Ланка, Бангладеш, Непал, Бутан, Мальдіви, Казахстан, Молдову, Росію, Білорусь, Киргизстан, Францію і франкомовні території світу, Італію, Іспанію та Канаду.

Співпродюсером «Сторожової застави» виступив Новий канал, в ефірі якого й відбудеться телевізійна прем’єра. Фільм уже розміщений на VoD-платформах iTunes і Amazon.

Комедія «Інфоголік» режисерів Валентина Шпакова та Владислава Климчука, знята компанією Idea Production спільно зі студією «Мамахохотала» на замовлення каналу НЛО TV (продюсер – Іван Букреєв) – найбюджетніша стрічка зіркової п’ятірки. На створення та промо фільму було витрачено 4,2 млн грн, при цьому за сім тижнів прокату він зібрав трохи більше 5 млн грн. Історію про залежного від новин українця подивилися в кінотеатрах 70,5 тисяч глядачів.

Права на трансляцію «Інфоголіка» продано Новому каналу. Продаж телевізійних прав став наступним кроком після прокату фільму в кінотеатрах та його розміщення на VOD-платформах Oll.tv і Megogo.

«Червоний» Зази Буадзе за сценарієм Андрія Кокотюхи (який є автором однойменного історичного роману) зібрав за сім тижнів прокату 3 млн грн., його побачили понад 46 тисяч глядачів. Бюджет стрічки, виготовленої продюсерським центром «ІнсайтМедіа» (продюсер – Володимир Філіпов) та Одеською кіностудією у співпраці з литовською компанією Artbox, склав 20 млн грн, із яких половину надало Держкіно. Наразі команда готується до зйомок приквелу. Його бюджет творці оцінили в 43,9 млн грн, половину з яких знову надає Держкіно.

Копродукції

Українські кінематографісти поступово налагоджують тіснішу співпрацю із зарубіжними колегами. Найгучнішими копродукційними проектами минулого року можна назвати три.

Стрічка «Лагідна» Сергія Лозниці – вільна інтерпретація однойменного оповідання російського письменника Федора Достоєвського. За сюжетом, самотня жінка з російської глибинки вирішує прямувати до в’язниці, де перебуває її чоловік, щоби дізнатися, чому їй повернули звідти посилку.

Над фільмом працювали компанії з шести країн: Slot Machine спільно з Arte France Сinema (Франція), GP Cinema Company (Росія), Looks Film & TV (Німеччина), Studio Uljana Kim (Литва), Wildat Art і Graniet Film (Нідерланди), а також Solar Media Entertainment (Україна), хоча продюсер Сергій Лавренюк зізнався, що копродукція з Україною є неофіційною.

Українсько-словацька стрічка «Межа» Петера Бебʼяка розповідає про повсякденне прикордонне життя українців і словаків, роздумує над тим, де вибудовується тонка межа між людською гідністю і зрадою, рідним домом і чужиною.

Стрічка тріумфально пройшла в прокаті в Словаччині, зібравши майже 2 млн євро при загальному бюджеті 1,5 млн євро. На жаль, в українському прокаті фільм успіху не мав.

Воєнна драма «Іній» Шарунаса Бартаса була створена за участю Литовського кіноцентру, телеканалу Arte (Франція) та Польського кіноінституту. Виробниками є кінокомпанії «ІнсайтМедіа» і «Татофільм» (Україна), Studija Kinema (Литва), КіnоЕlektron (Франція) та Donten & Lacroix Films (Польща).

Прем’єра «Інею» відбулась на 70-му Каннському кінофестивалі. Також фільм був показаний у міжнародному конкурсі Одеському кінофестивалю. Стрічка вийде в український прокат 1 березня 2018 року.

Стрічки «Іній» та «Межа» (до речі, створені за підтримки Держкіно) були висунуті на «Оскар» у номінації найкращого фільму іноземною мовою від Литви та Словаччини відповідно. Проте в шорт-лист премії жодна з них не потрапила, як і висуванець від України – «Рівень чорного» Валентина Васяновича.

Дистриб’ютори

2017 рік відзначився появою нових прокатних компаній. Так, наприкінці року стало відомо, що українська компанія «Кіноман», що управляє кінотеатром «Жовтень», створила окремий підрозділ для промоції та розповсюдження українських національних фільмів – «Жовтень-прокат», директоркою якого стала засновниця ТОВ «Кіноман», очільниця кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе. Компанія заявила, що буде займатися прокатом трьох стрічок – «Стрімголов» Марини Степанської, «Іній» Шарунаса Бартаса та «Зрадник» Марка Хаммонда й Валеріу Жєрєгі.

Ситуація цікава тим, що прокат драми «Стрімголов» відбудеться вдруге. Раніше дистриб’ютором стрічки була ще одна створена у 2017 році прокатна компанія – Kinove. Продюсер фільму Володимир Філіппов заявив, що не задоволений прокатом, помилився з вибором дистриб’ютора, тому знайшов нового.

Непорозуміння з продюсером очікували минулого року й на дистриб’юторську компанію UFD (Ukrainian Film Distribution), що прокатувала в Україні фільм «Межа». Продюсер Андрій Єрмак на прес-конференції заявив, що прокатуватиме фільм самотужки, бо дистриб’ютор поставився до своїх обов’язків «не надто відповідально» і невдало розписав покази в кінотеатрах.UFD заперечила звинувачення продюсера та зазначила, що його слова не відповідають дійсності.

Наприкінці року відбулася зустріч чиновників із кінопрокатниками з приводу особливостей прокату українських національних фільмів, на якій представники Держкіно та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення закликали гравців ринку не обмежувати прокат фільму Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги» (прокатник – UFD), який вийшов на екрани 7 грудня і з 14 грудня мав конкурувати з черговим епізодом голлівудського блокбастера «Зоряні війни: Останні джедаї» (прокатник – B&H Film Distribution). Чиновники остерігалися, що стрічку «Кіборги», яка за перший вікенд прокату зібрала понад 8 млн грн, показуватимуть на не дуже зручних сеансах у невеликій кількості кінозалів. Представникам кінотеатрів нагадали, що в Україні встановлено квоту 15% для національних фільмів у кінотеатрах, за невиконання якої передбачено штраф у розмірі 1530 грн., який, утім, можливо, збільшать.

У результаті під час професійної дискусії на Одеському кіноринку засновник та генеральний директор B&H Film Distribution Богдан Батрух назвав цю зустріч чиновників із кінопрокатниками кримінальною, а її ініціатора – «російським шпигуном». Жвава дискусія пана Батруха з головою Держкіно Пилипом Іллєнком з цього приводу теж увійшла до переліку скандалів минулого року. Крапку в цій дискусії під кінець року вирішив поставити парламентський Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики на чолі з Вікторією Сюмар («Народний фронт»), який вирішив попросити Антимонопольний комітет України перевірити кінодистриб’ютора-монополіста B&H Film Distribution.

Кінокритики

2017 рік запам’ятається й запеклою дискусією про роль кінокритиків в українському кінопроцесі, яку розпочав «Детектор медіа» в межах фестивалю «Де кіно» та яка переросла у Facebook-війну першого заступника голови Держкіно Сергія Неретіна з кінокритиками. Зокрема, чиновник вважає, що кінокритики не мають права негативно висловлюватися про українські фільми, оскільки самі ніколи нічого не знімали. Його повідомлення було адресовано насамперед Олександру Гусєву, який написав не надто схвальну рецензію на фільм Ахтема Сеітаблаєва «Кіборги».

Перепалка Неретіна з Гусєвим, що відбувалася на високих тонах із застосуванням ненормативної лексики, викликала бурхливу реакцію кіноспільноти. На сторінках «Детектора медіа» з цього приводу активно висловлювалися вітчизняні кінознавці (детальніше читайте тут, тут, тут і тут). «Детектор медіа» спробував організувати круглий стіл, де б сторони конфлікту змогли обговорити свої позиції та дійти згоди, але кінокритики не захотіли зустрічатися із першим заступником Держкіно в реалі. Дискусія ж в онлайн-просторі триває.

Тим часом 26-29 жовтня в київському кінотеатрі «Жовтень» пройшов Перший тиждень кінокритики. Ініціатором події виступила дистриб’юторська компанія «Артхаус трафік», але кінознавці, залучені до організації події, не приховували, що ідея виникла не в останню чергу через бурхливі обговорення ролі критики, про які зазначено вище. Концепція Першого тижня кінокритики проста: четверо кураторів – кінознавці Дар’я Бадьор, Надія Заварова, Олександр Гусєв та Станіслав Битюцький – обрали по одній стрічці на свій смак і після показів обговорювали їх із глядачами. Організатори Першого тижня критики сподіваються, що новостворений фестиваль розвиватиметься та стане щорічним.

Українська кіноакадемія та премія «Золота дзиґа»

2017 рік відзначився для кінематографічної України створенням національної кіноакадемії та запровадженням першої національної кінопремії – «Золота дзиґа». Ініціатором став Одеський міжнародний кінофестивал на чолі з Вікторією Тігіпко. До складу кіноакадемії увійшли 307 вітчизняних кінематографістів. Членами правління стали 15 кінематографістів, а головою було обрано кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Іллєнка.

Саме кіноакадеміки щорічно обиратимуть лауреатів премії «Золота дзиґа» в номінаціях «Найкращий фільм», «Найкращий режисер (премія імені Юрія Іллєнка)», «Найкращий актор у головній ролі», «Найкраща акторка у головній ролі», «Найкращий актор другого плану», «Найкраща акторка другого плану», «Найкращий оператор-постановник», «Найкращий художник-постановник», «Найкращий сценарист», «Найкращий композитор», «Найкращий документальний фільм», «Найкращий анімаційний фільм», «Найкращий ігровий короткометражний фільм» і «Внесок у розвиток кіно».

Авторкою назви «Золота дзиґа» є директорка зі стратегічного маркетингу «Медіа Група Україна» Ольга Захарова. Головним символом кінопремії стала статуетка «Золота дзиґа», дизайн якої розробив український митець Назар Білик. Організатори зазначили, що дзиґа – це символ стрімкості та невпинного розвитку. Крім того, назва нагадує про творчий спадок видатного українського кінематографіста Дзиґи Вертова.

Перші премії урочисто вручили 20 квітня 2017 року. Першим володарем «Золотої дзиґи» як найкращий фільм стала стрічка «Гніздо горлиці» режисера Тараса Ткаченка. Повний перелік переможців – тут.

Друга церемонія «Золота Дзиґа» пройде 20 квітня цього року. До вже існуючих 14 номінацій приєднаються ще три – «Найкращий художник із гриму», «Найкращий художник із костюмів» і «Найкращий звукорежисер». Також буде вручено глядацьку «Золоту дзиґу». На початку 2018 року завершився прийом заявок, їх на розгляд Української кіноакадемії надійшло 77. Шорт-лист оголосять у лютому цього року.

Зміна дати проведення «Молодості»

У серпні минулого року стало відомо, що Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» змінює дату проведення. З традиційного жовтня найбільший український кінофорум перенесли на травень. Таке рішення організатори пояснили потребою розвантажити перенасичений кіноподіями жовтень. До того ж, за словами організаторів, травень – найкращий туристичний місяць для столиці, отже, до кінофестивалю можна буде залучити набагато більше гостей.

Тим часом у жовтні 2017 року відбулася дводенна подія «Молодість. Пролог», у рамках якої було проведено Національний конкурс короткого метру (переможцем став Павло Остриков із фільмом «Випуск’97»), позаконкурсні покази «Фестиваль фестивалів», «Свобода: кіно соціальних змін», а також заходи індустріальної секції, зокрема щорічний пітчинг ідей Boat Meeting.

Прийом заявок для участі у 47-му фестивалі «Молодість» наразі відкрито, він триватиме до 1 березня 2018 року. Сам фестиваль пройде у Києві з 26 травня по 2 червня 2018 року.

***

Очевидно, що новий, 2018 рік, стане ще більше насиченим на кіноподії. «Детектор медіа», як завжди, стежитиме за кінопроцесами в Україні та розповідатиме про них вам.

Фото: prachar.in