Реформування преси — одна із ключових медіареформ в Україні, яка має позбавити місцеві газети фінансової та змістовної залежності від органів влади. Виведення державних і комунальних підприємств із числа засновників друкованих ЗМІ має унеможливити подальший вплив чиновників на редакційні політики видань та використання газет як адмінресурсу для агітації та піару. Це непростий процес, який передбачає припинення бюджетного фінансування та переформатування роботи видань в умовах ринкової конкуренції та виходу на самозабезпечення.

На втілення в життя цієї реформи відведено три роки й саме закінчився другий із них. Для того щоб реформуватися, всі видання мають виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію. Протягом першого року жодна газета в Україні цього не зробила, за другий рік роздержавитися встигли лише 21 % видань, а це 148 із усіх 716 друкованих ЗМІ по всій Україні (станом на 2 січня 2018 року). За даними Української асоціації медіабізнесу, ще 143 видання нині перебувають у процесі перетворення і стануть незалежними до середини наступного року. Загалом у 2018 році шлях до незалежності мають подолати 79 % друкованих ЗМІ, які підпадають під реформування.

На перешкоді пресі стоїть не лише бездіяльність засновників чи позбавлення редакцій майна, але і їхня пасивність у процесі перетворення, невміння побудувати сталу фінансову модель, неврахування тенденції до дедалі більшого користування цифровими носіями інформації і т. ін. Окремої уваги в цьому контексті заслуговує державна преса, яка, на відміну від комунальної, реформується вдвічі повільніше (перереєструвалися лише 9 % державних видань на противагу 22 % комунальних).

Хоча попереду ще цілий рік роздержавлення, процедура реформування є досить довгою (за оцінками експертів, триває щонайменше шість місяців) і складається з кількох етапів, тому необхідно активізувати редакції, які ще не включилися в цей процес, оскільки неподання документів на перереєстрацію до кінця 2018 року призведе до втрати ними права надалі випускати ЗМІ.

Окрім цього, слід створити законодавчі передумови не лише для формального виконання зазначеного закону, а для забезпечення сталості роздержавлення та досягнення кінцевої мети реформи. Так, наприклад, на часі перегляд чинної системи державної підтримки та порядку інформування про діяльність органів влади.

Хоча ніхто, крім самих трудових колективів та засновників друкованих ЗМІ, не може фактично здійснювати реформування, саме парламент, уряд і Держкомтелерадіо мають інструменти для створення сприятливого середовища для такого масштабного перетворення української преси. Фундамент для таких дій уже заклали медіаексперти, які впродовж двох років роздержавлення ретельно вивчали досвід видань, що реформуються, й напрацювали оптимальні способи вирішення системних проблем, що виникають під час цього процесу. Тому низка громадських організацій запропонувала цим органам влади План дій для успішного завершення реформування друкованих ЗМІ у 2018 році.

Завдання для Верховної Ради

Тепер у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, один із яких вносить зміни безпосередньо до Закону про реформування, а інші два — відповідають на дотичні до цього процесу питання, без вирішення яких реформа не буде результативною. Усі вони були розроблені за участі чи навіть ініціативи профільного комітету парламенту, тому Верховній Раді залишається розглянути на пленарних засіданнях і ухвалити:

1.1. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» щодо вдосконалення механізму реформування друкованих засобів масової інформації № 6560.

Клікніть для збільшення

1.2. Проект Закону про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей № 7291.

2. Переглянути Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» з метою створення рівних умов для функціювання всіх медіа, як це було рекомендовано ще в 2005 році Парламентською Асамблеєю Ради Європи в Резолюції 1466 поряд із закликом розпочати приватизацію ЗМІ, заснованих публічними органами.

Наразі система державної підтримки преси в Україні не спрямована на стимулювання редакцій до розвитку. Нерозумно пропонувати розподіл бюджетних коштів порівну між редакціями, які мають різну аудиторію та якість контенту. Це не стимулює розвиватися гірші редакції й демотивує кращі, адже результат їхньої праці буде однаковим із точки зору державної підтримки. Ба більше, їхня збитковість, принаймні на папері, є передумовою для отримання дотацій. На противагу такій системі в багатьох країнах ЄС державна підтримка преси відбувається у вигляді конкурсів на здобуття грантів, які проводять незалежні, спеціально створені з цією метою органи.

Завдання для Кабінету міністрів України

Підготувати й забезпечити внесення змін до Державного бюджету на 2018 рік щодо виділення коштів на державну підтримку друкованих засобів масової інформації.

Наразі, за Законом про державний бюджет на 2018 рік, державна фінансова підтримка прямо передбачена для двох газет: «Голос України» та «Урядовий кур’єр». Варто нагадати, що ці видання Верховної Ради та Кабінету міністрів також підпадають під реформування. В окрему програму виділено фінансову підтримку друкованих періодичних видань культурологічного напрямку й газет мовами національних меншин, що повністю відповідає міжнародній практиці в цій сфері.

Кошти на виконання ще однієї програми, де згадується підтримка преси, покладена на Міністерство освіти і науки України разом із широким переліком інших напрямків фінансування за програмою «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень». Отже, зрозуміти, яку частину коштів буде виділено саме на пресу, а також на яку категорію видань її спрямує Міністерство, неможливо. Аналіз опису програми в цілому дозволяє лише зробити припущення про науковий характер таких видань.

Водночас, державна підтримка саме тих ЗМІ, які завершили процес роздержавлення, прямо передбачена Законом України «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», а обов’язок затвердити порядок її надання покладений саме на Кабінет міністрів.

Завдання для Державного комітету телебачення і радіомовлення України

Поінформувати всіх засновників державних і комунальних друкованих засобів масової інформації про:

1. Нагальність ухвалення рішень про реформування і вчинення всіх необхідних кроків для перереєстрації їхніх видань, адже в разі, якщо всі залежні від засновників видання дії не буде завершено до кінця 2018 року, їхні свідоцтва про державну реєстрацію будуть скасовані.
2. Напрацювання провідних медіаекспертів у цій сфері та матеріали щодо юридичних аспектів реформи, які можуть допомогти редакціям максимально спростити процес перетворення, а також суттєво скоротити час на пошук оптимальних організаційних рішень.

Часто медіаексперти створюють дуже корисні безкоштовні матеріали про перебіг реформи, посібники, рекомендації та онлайн-курси, а редакціям друкованих ЗМІ про них нічого не відомо. Держкомтелерадіо може стати містком між експертами та учасниками реформи, якщо долучиться до поширення цих матеріалів. Саме цей орган відповідальний за моніторинг процесу реформування й має базу контактів усіх видань, що містяться у Зведеному переліку об’єктів реформування.

Фото: hromadske.ua