Оприлюднене Сергієм Лещенком листування (ті самі файли, і навіть кілька інших) надійшло до журналістів «Детектора медіа» від одного з джерел на медіаринку ще в липні 2016 року.

30 січня народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко у своєму блозі на «Українській правді» оприлюднив анонсований ним напередодні в ефірі телеканалу «112 Україна» план захоплення контролю над цим телеканалом, начебто розроблений представниками оточення Президента Петра Порошенка. Як з’ясувалося, йдеться про нібито листування членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення півторарічної давнини.

Сергій Лещенко оприлюднив електронний лист, датований червнем 2015 року, тодішнього заступника голови Нацради Григорія Шверка (нині – народного депутата від «Блоку Петра Порошенка») до голови Нацради Юрія Артеменка і тодішнього відповідального секретаря Нацради Катерини Котенко з документом під назвою «План действий по проекту 112».

По пунктах «плану»

Якщо документи правдиві, то фактично це зламане електронне листування членів Нацради з планом дій у юридичній площині щодо телеканалу «112 Україна» з метою позбавлення його цифрових ліцензій, обмеження присутності в кабельних мережах та позбавлення супутникової ліцензії (за умов доцільності). З усіх цих пунктів найбільш сумнівним з юридичної точки зору видається другий – обмеження присутності в кабелі. У «плані», до речі, зазначено, що цим питанням не може займатися Нацрада.

Стосовно ж першого пункту – позбавлення цифрових ліцензій, то це, між іншим, виконання однієї з вимог медійної громадськості до нового складу Нацради, призначеного у 2014 році. Адже канал «112 Україна» постав у 2013 році на базі п’яти створених під скандальний цифровий конкурс Нацради 2011 року телекомпаній, які зайняли частотний ресурс, призначений для регіональних і місцевих мовників. Детально про незаконність цифрових ліцензій «112 Україна» наша редакція (тоді ще редакція «Телекритики») писала, наприклад, у 2015 році.

У цілому, в питанні позбавлення цифрових ліцензій Нацрада діє за пунктами цього «плану» (якщо він дійсно достовірний), але кінцевої мети не досягла. Регіональні компанії з групи «112 Україна» за два з половиною роки роботи нового складу Нацради мають по три попередження, по штрафу, і Нацрада вже звернулася до суду з позовом про позбавлення їх ліцензій. Паралельно Нацрада вже 20 разів відмовила цим компаніям у переоформленні їхніх ліцензій з метою узаконити їхнє об’єднання в один загальнонаціональний канал «112 Україна». Але позов Нацради про анулювання ліцензій заблоковано зустрічними позовами каналу, який оскаржує в суді всі рішення Нацради. Тобто фактично виконання цього пункту «плану» провалено.

Те саме стосується й двох інших пунктів – обмеження в кабелі та позбавлення супутникової ліцензії. До супутникової ліцензії в Нацради наразі немає претензій (останнє попередження канал за цією ліцензією отримав за ефір «Шустер live» у лютому 2015 року, а одне з інших двох попереджень за недотримання програмної концепції було скасоване самою ж Нацрадою). «Обмеження в кабелі» теж не відбулося: зі слів топ-менеджменту каналу, «112 Україна» присутній у мережах 99% українських провайдерів. У грудні 2015 року в каналу стався конфлікт з провайдером «Воля-кабель», коли «Воля» викинула «112» із соціального пакету. Втім, судячи з поведінки сторін, конфлікт був пов’язаний з комерційними відносинами сторін. Бо зрештою канал залишився в соцпакеті і платить за це «Волі».

Тож реалізувати «план» Нацраді так і не вдалося: «112 Україна» й досі володіє всіма своїми ліцензіями, а розгляд справи про їх анулювання заблокований у суді. Зрештою, Нацраді ще ніколи не вдавалося анулювати через суд жодної ліцензії каналу, що веде мовлення, – за винятком одеського АТВ Ігоря Маркова, якому суд анулював ліцензію за попереднього скликання Нацради часів Віктора Януковича.

Історія «зливу»

Оприлюднене Сергієм Лещенком листування (ті самі файли, і навіть кілька інших) надійшло до журналістів «Детектора медіа» від одного з джерел на медіаринку ще в липні 2016 року. Ми його не публікували, оскільки йшлося про зламане електронне листування, до того ж, ми не мали впевненості в його достовірності.

Перед тим, влітку 2016 року, про існування подібного «плану дій» писав на своїй сторінці у Facebook ведучий програми «Гроші» каналу «1+1» Олександр Дубинський. У його пості йшлося про те, що канал «112 Україна» «віджимають», ідеологом цього «віджиму» нібито є депутат від БПП Григорій Шверк, а участь у цьому беруть члени Нацради. При цьому пан Дубинський послався на нібито існуючі «докази у вигляді узгоджених планів дій, у тому числі, в судах», але ніяких документів не оприлюднив.

Тоді ж «Детектор медіа» поспілкувався з Григорієм Шверком, Юрієм Артеменком і Катериною Котенко, які надали детальні коментарі щодо звинувачень у «віджимі». Зокрема, Катерина Котенко розповіла, що їй незадовго до того пропонували придбати копію переговорів (чи то телефонних, чи листування), яка нібито містила якийсь компромат у зв’язку із ситуацією довкола каналу «112 Україна». Зі слів пані Котенко, вона залишила таку пропозицію без відповіді.

Таким чином, оприлюдненому Сергієм Лещенком «плану» вже півтора роки, активно поширювати на медіаринку його почали більш ніж півроку тому. Але вибухнув він, як бомба уповільненої дії, тільки зараз. За день до Сергія Лещенка цей же документ, названий «темником», оприлюднили в «Українських сенсаціях» на «плюсах» (випуск за 28 січня). «Детектор медіа» готує окремий матеріал про цей «взірець» плюсівської журналістики. Але привертає увагу те, як синхронно виринув «план» у матеріалі «1+1» і блозі Сергія Лещенка. «1+1» використав «компромат» у продовженні своєї війни з Нацрадою, розпочатої перед Новим роком через ліцензію «1+1». А в Сергія Лещенка фото листування стало доказом створення «медіахолдингу для Банкової».

Попри те, що з реалізацією плану якось не задалося, у своєму блозі Сергій Лещенко заявляє, що в такий спосіб оточення Петра Порошенка намагається взяти під контроль канал «112 Україна.  «Це робилося та продовжує робитися за традиційною схемою – шляхом створення проблем, а потім – пропозиції, від якої "складно відмовитися"», - наголошує він.

Також народний депутат пише, що нібито минулого тижня Нацрада відмовилася продовжити каналу «112 Україна» ліцензію через начебто непрозору структуру власності (насправді Нацрада удвадцяте відмовила в переоформленні ліцензій п’яти регіональних телекомпаній з метою узаконити їхнє об’єднання в один загальнонаціональний канал «112 Україна»). Ну, зрештою, це блог, для якого фактчекінг не є правилом. Як і дружба з логікою – адже починає свій блог Лещенко з гучної заяви про «заключну стадію», а потім виявляється, що історія зі 112-м триває вже два роки.

При цьому Сергій Лещенко не подає контексту і передісторії – обставин появи каналу «112 Україна» та вимог медійної громадськості розібратися з його цифровими ліцензіями, отриманими в не повною мірою законний спосіб. Натомість, за словами народного депутата, «ми маємо справу з типовим вибірковим застосуванням законів та покаранням за інакомислення».

Також політика найбільше турбує, в інтересах кого «віджимають» канал. Та він навіть не задається питанням, а в кого ж його «віджимають». І хто зараз володіє каналом «112 Україна», чия закільцьована структура власності унеможливила розкриття кінцевого бенефіціара взагалі. А це не менш важливе питання, на яке в медіапросторі називають кілька різних варіантів відповіді.

Реакція учасників «плану»

«Детектор медіа» звернувся по коментар до народного депутата Григорій Шверка, який в оприлюднених Сергієм Лещенком фотодокументах зазначений відправником листа. Ми запитали про достовірність документа – він відповів, що особисто його не бачив, а йому зачитували його інші журналісти:

– Мені зачитали текст листа – з тексту відчуття, що я таке міг писати. Це мій стиль, мій підпис звичайний («Целую, Шверк». – ДМ). Я в Нацраді дійсно писав десятки, сотні різних листів різним людям. Ви ж про наш конфлікт зі 112-м знаєте не гірше за нас. І цілком вірогідно, що якийсь із листів з якимось документом я відправляв колегам. Не буду вдаватися в ідеологію нашого конфлікту зі 112-м (використання частотного ресурсу, призначеного для регіонального та місцевого мовлення. – ДМ), але цілком можливо, що міг бути такий документ.

У нас дійсно був складний план роботи з каналом. Тоді ж ми ще не могли штрафувати, можливість штрафувати з’явилася згодом. Ми могли давати попередження, при цьому перевірка мала бути правильно проведена (у нас тоді ще були проблеми з забороною перевірок). Уляна Фещук цим тоді щільно займалася, а я курував цей процес, я дійсно відповідав за юридичний напрям. Вони дуже довго не хотіли отримувати наші листи. Ми в суд подавали. Вони оскаржували наші попередження, потім штрафи, потім перевірки. Здається, там 40 судових процесів чи більше. Це був дійсно складний проект, ми дійсно цим щільно займалися.

– Зі слів Сергія Лещенка, кінцевою метою всіх дій Нацради щодо «112 Україна» було взяти канал під контроль в інтересах оточення Петра Порошенка.

– Це нісенітниця. Якщо ви пам’ятаєте, в нас до супутникових ліцензій ніколи не було ніяких претензій. Ми одного разу, наскільки пам’ятаю, дали попередження за якийсь ефір (уже не пам’ятаю, за який). А потім вони звернулися до нас із проханням зняти попередження – і ми зняли, тому що вони більше не повторювали порушення. Я вже не пригадую, про що йшла мова. І в них супутникова ліцензія була чиста.

– Один з пунктів плану – позбавлення супутникової ліцензії та обговорення доцільності такого кроку. Ви в Нацраді обговорювали таку можливість?

– Ні, не пригадую такої розмови щодо супутникової ліцензії. Ви знаєте, як ми видавали такі ліцензії: їх отримував практично кожен, хто звертався. Тому відбирати супутникову ліцензію, а через місяць видавати її знову – не було ніякого сенсу. Малоймовірно, що таке могло бути в плані.

Щодо питання про те, в інтересах кого. Вони (представники каналу «112 Україна». – ДМ) бігали з висолопленим язиком по ринку і шукали покупця. До мене зверталися чотири різні людини з цього приводу: чи можу я знайти покупця на 112-й. Хтось загадував цифру $ 30 млн, потім начебто з Москви лунала цифра $ 16 млн. І коли по ринку бігали різні люди з такими різними цифрами, я казав Васі Сметані (юрист «112 Україна». – ДМ): ви так слона не продасте з цінами, які відрізняються удвічі. При чому, як я розумію, цифри в районі 30 оголошував, грубо кажучи, Подщипков (Андрій Подщипков – раніше заявлений як кінцевий бенефіціар каналу. – ДМ), а цифри в районі 16 звучали з-за кордону (грубо кажучи, з Москви), наскільки я пам’ятаю.

Пам’ятаєте, як вони нас мочили тоді в ефірі. Я казав їм: я розумію, що ви собі піднімаєте рейтинг, але ви й проблеми собі створюєте. Тому що будь-якій людині, яка буде купувати, їй конфлікт із Нацрадою не потрібен, ви ж про це не думаєте.

Ми нормально спілкувалися в робочому порядку. Але це ігри, і вони тривають і сьогодні.

– Чи знаєте ви, кому зараз належить канал?

– По-моєму, ніхто не купив.

Формально ситуація яка? Вони принесли нам документ від кіпрських нотаріусів, де кінцевим бенефіціаром числився Андрій Подщипков. Він сам приніс цей документ. Потім підходили від нього гінці, які зуб давали, що це Подщипков.

Андрій Подщипков свого часу очолював благодійний фонд при МВС Віталія Захарченка. Грубо кажучи, він був його довіреною особою. А потім, коли виникло питання офіційного надання документів за законом про кінцевих бенефіціарів, Подщипков зник. Вони показали структуру власності, де кінцевого бенефіціара – фізичної особи немає. Тобто лишилося питання, хто на сьогоднішній день кінцевий власник. Але мені здається, що вони так нічого й не продали. Наскільки я розумію, Онищенко (розшукуваний народний депутат Олександр Онищенко. – ДМ) купував чи хотів купити, були якісь розмови з Юліними людьми, з медведчуківськими, але цифра 30 і 16 вбивала в зародку можливість продажу.

Дізнатися реакцію голови Нацради Юрія Артеменка «Детектору медіа» не вдалося – він перебуває закордоном. Нам не вдалося додзвонитися й до Катерини Котенко, але в коментарі «Медіаняні» вона назвала оприлюднений Сергієм Лещенком документ компіляцією: «Думаю, що це компіляція. Ми дійсно обмінювались листами. Це компіляція певних фактів та домислів. Там є фактаж про регіон та ліцензії певний, все інше дуже дивне. Вже хтось раніше писав, що існує компромат, план і ще там щось, чи це воно, чи ще буде - не до мене питання, не знаю. В нас достатньо в країні інструментів розслідувати».

P.S. Після публікації матеріалу, зранку 31 січня, Григорій Шверк уточнив «Детектору медіа», що вже ознайомився зі змістом блогу Сергія Лещенка та наведеними в ньому документами, і назвав оприлюднений план фейком: «Стосовно тіла листа - це дійсно текст, який я міг написати. Стовідсоткової гарантії не даю, бо вже два роки пройшло, але це схоже на моє листування. А стосовно тексту плану - це фейк. Там є лише деякі реальні слова, які могли мені належати, - щодо цифрових ліцензій».