Костянтин Ніков, AGAMA communications: «У 2015 році інтернет-реклама точно стане №2 за обсягами»

Костянтин Ніков, AGAMA communications: «У 2015 році інтернет-реклама точно стане №2 за обсягами»

16 Березня 2015
3531
16 Березня 2015
16:02

Костянтин Ніков, AGAMA communications: «У 2015 році інтернет-реклама точно стане №2 за обсягами»

3531
Костянтин Ніков, AGAMA communications: «У 2015 році інтернет-реклама точно стане №2 за обсягами»
Костянтин Ніков, AGAMA communications: «У 2015 році інтернет-реклама точно стане №2 за обсягами»

Як відомо, інтернет-реклама - єдиний сегмент українського ринку медійної реклами, який у 2014 році хоча й ненабагато, але все ж зріс. Згідно з прогнозами, така сама ситуація збережеться й у 2015 році. Про тенденції на ринку «Детектор медіа» розказав Костянтин Ніков, генеральний директор медіасервісів AGAMA communications.

 

- Костянтине, за оцінкою ВРК, в 2014 році інтернет-реклама вперше стала №2 за обсягом, потіснивши рекламу в пресі. Але сталося це в результаті технічної дооцінки протягом року. Чи згодні ви з тим, що про інтернет-рекламу в Україні вже можна говорити як про №2?

- Ми бачимо збільшення медійних білінгів у діджиталі з року в рік, але поки що, за нашими даними, розрив між телевізійною та інтернет-рекламою великий. Цього року, на мою думку, інтернет-реклама вже точно стане №2 за обсягами.

 

- Перші два місяці 2015 року показали драматичні зміни на ринку телереклами: в топ-п'ятнадцятці найбільших рекламодавців немає жодної алкогольної компанії, багато хто з великих міжнародних компаній скоротив обсяги телереклами, зменшилася загальна кількість рекламодавців. Ринок інтернет-реклами зараз почувається краще за телевізійний? Які тренди в ньому ви можете виділити?

- За підсумками двох місяців 2015 року наші попередні річні прогнози виправдалися: вже зараз ринок інтернет-реклами дуже активний, заплановано велику кількість проектів протягом року.

 

У рекламодавців з'явився комплексний погляд на діджитал, багато гравців схиляються до стратегічного планування на рік і правильно інтегрують діджитал у загальний медіамікс. І однозначно варто зауважити іншу тенденцію: інтернет виявився значно стійкішим до кризи, ніж ТБ та інші медіа.

 

В цілому на ринку інтернет-реклами можна виділити декілька трендів. По-перше, триває швидке зростання частки відеоформатів. У зв'язку з чим сайти й селери намагаються активно розвивати напрямок відеоконтенту.

 

По-друге, активно розвивається програматик-баїнг, і хоча не такими швидкими темпами, як на зрілих ринках, проте тенденція відчутна.

Але найбільш багатообіцяючим трендом є все більший інтерес до мобільних форматів реклами у зв'язку з купівлею мобільними операторами ліцензій на 3G. Є всі шанси на збільшення інвестицій у 2016-2017роках.

 

- Телеканали та преса, стикнувшись зі значним падінням обсягів телевізійної та друкованої реклами, покладають надії на свої інтернет-майданчики. Але ми бачимо, що в топ-десятці майданчиків за обсягами банерної та відеореклами немає жодного ЗМІ. Як ви думаєте, чому в інтернет-середовищі вони програють у гонитві за бюджети іншим типам ресурсів?

- Можна виділити одночасно кілька факторів, які впливають на рекламні бюджети різних типів ресурсів. Якщо казати про новинні ЗМІ, то тут позначаються, в першу чергу, події в нашій країні за останній рік. Не всі рекламодавці готові розміщувати свої прояви поруч із негативним контентом, незважаючи на те, що кількість унікальних користувачів багатьох новинних ресурсів зростає.

 

Якщо ж розглядати інтернет-ЗМІ в цілому, важливо враховувати й останні споживчі тенденції: зручність серфінгу, індивідуальність контенту, нові формати.

 

Успішним майданчиком ЗМІ за обсягами залученої реклами зараз можна назвати tsn.ua. Рекламодавці готові вкладати в нього гроші не тільки завдяки хорошим показникам за аудиторією, яка постійно зростає, але також за рахунок гнучкої цінової політики й досить агресивних продажів.

 

Щоб отримувати більше грошей від рекламодавців, ЗМІ повинні швидко адаптуватися до нової реальності:

 

  • в інтернеті дефініція ЗМІ набагато ширша, ніж в офлайні. Наприклад, Facebook уже давно для багатьох- це перше джерело інформації;
  • оптимізація часу ізручність серфінгу роблять популярними ресурси-агрегатори, наприклад, ukr.net;
  • розважальні майданчики завжди мали велику популярність серед споживачів і, відповідно, на це реагують рекламодавці. Кумедний ролик із котиками на YouTube зазвичай може викликати більше інтересу, ніж стаття на найпопулярнішому новинному майданчику.

- Але прикро, що при цьому бренди активно рекламуються на сайтах із піратським контентом (ex.ua, fs.to) - ані рекламодавці, ані сейлз-хауси, ані медіаагентства часто не надають значення його легальності. Чому так відбувається?

- Технічно це питання можна обґрунтувати тільки тим, що рекламодавці йдуть за якісною аудиторією та ефективною ціною - ресурси на кшталт ex.ua та fs.to забезпечують ці умови. На жаль, законодавче регулювання інтернет-реклами й контенту, який поширюється в інтернеті, тільки на стадії розробки. Це питання потрібно вирішувати комплексно на рівні законодавства з питань інтернету, авторських прав, а також на рівні споживчого менталітету й навіть можливостей споживачів включати оплату за відеоконтент у свої витрати.

 

- В Україні паралельно діють три панелі вимірювання аудиторії в інтернеті: Gemius, TNS та Factum Group. Чи є якийсь прогрес у приведенні їх до «спільного знаменника»?

- Багато хто вважає, що вимірювання не можуть надати повної картини: на деяких майданчиках вони використовують комбіновану методологію, на інших можуть робити апроксимовані опитування - методологія вимірювання всередині неоднорідна. Звісно, в деяких учасників ринку вимірювань є методика, яка базується на юзероцентричній моделі, але оскільки в онлайні поведінка споживача є індивідуальною, вимірювання мають похибку.

 

Є певні складнощі у вимірюванні медійних показників, але зараз це питання вирішується на рівні ІТК.

 

- Окупація Криму й військові дії на сході України призвели до втрати інтернет-аудиторії. У скільки ви оцінюєте втрати ринку інтернет-реклами від цих подій? Чи може ринок їх якось компенсувати?

- Наприкінці 2013 року в Україні було 17,3 млн користувачів інтернету (за даними Gemius), тимчасом як наприкінці 2014 року без Криму, Луганської та Донецької областей - 15,7 млн.

 

Було штучно втрачено близько 10% аудиторії, рекламодавці втратили ринки збуту, що відіб'ється на їхньому бізнесі. Ми оцінюємо, що ринок інтернет-реклами втратив близько 7%, і компенсувати їх складно, хіба що економічно Україна почне активно розвиватися.

 

- З 1 липня на пиво поширяться всі обмеження щодо реклами алкоголю, зокрема, заборона трансляції телероликів у денний час. Також раніше законодавці висловлювали наміри заборонити алкогольним брендам спонсорство в денний час. Декілька років поспіль у топ-десятці інтернет-рекламодавців за медіабюджетами - дві пивоварні компанії («САН ІнБев Україна» та Carlsberg Ukraine). Чи очікуєте ви подальшого зростання інтернет-реклами пивних брендів та активізації виробників міцного алкоголю?

- Звісно, рекламодавці-пивовари шукатимуть інших каналів комунікації, так званих компенсаційних ЗМІ, які отримають перерозподілені бюджети. В 2015 році ми очікуємо зростання бюджетів приблизно на 30%. Липень і серпень - одні з ключових місяців продажів, тому є висока ймовірність того, що основні гравці не ризикнуть залишити такий період без комунікації зі споживачами і переведуть свої бюджети з зовнішньої реклами та частково з ТБ в інтернет.

 

Виробники міцного алкоголю ще не до кінця переконалися в ефективності інтернету, не всі бренди активні. Багато хто ще використовує спонсорство на ТБ й добирає ефірами після 23:00. Є відчуття, що ця категорія може «вистрілити» в нових комунікаційних форматах.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3531
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду