У березні хакери отримали доступ до частини технічної інфраструктури редакції «Новин Донбасу» через злам акаунту одного з адміністраторів, а також фактично знищили сайт разом з архівами, базою матеріалів і медіафайлами. На головній сторінці ресурсу тоді з’явилося повідомлення про нібито «ліквідацію» видання. Після атаки редакція була змушена не лише відновлювати архіви та технічну роботу сайту, а й пришвидшити давно запланований перехід на нову систему управління контентом. Зараз команда працює над запуском оновленої версії «Новин Донбасу» на WordPress.

Про те, як редакція пережила атаку, чому вирішила відмовитися від кастомної CMS і які висновки зробила після інциденту, «Детектору медіа» розповіла шеф-редакторка «Новин Донбасу» Юлія Діденко.

— Коли редакція почала замислюватися про переїзд на нову платформу? Це сталося вже після атаки?

— Насправді ні. Рішення про зміну платформи визрівало давно. Ми працювали на кастомній CMS, і проблема таких систем у тому, що ти дуже залежиш від конкретного розробника. Кастомна система вимагає постійних оновлень, підтримки, окремих рішень щодо кібербезпеки. Це значно складніше і дорожче в обслуговуванні. Атака не стала причиною переходу, але точно його прискорила. На момент атаки ми вже були на етапі дизайн-рев’ю нового сайту на WordPress.

— Чому зрештою обрали саме WordPress?

— Тому що наразі це для нас оптимальний варіант. Я не можу сказати, що кастомні системи — це завжди погано. За великі гроші можна зробити чудову кастомну CMS. Але для незалежного медіа це питання ресурсів. WordPress простіший у підтримці, менш затратний і більш зрозумілий для редакції. Ми вже працювали на ньому раніше — ще до переходу на кастомну систему. Тому це для нас певною мірою повернення назад.

— З якими технічними проблемами ви стикалися на старій платформі?

— Було дуже багато дрібних, але виснажливих речей. Наприклад, у текстах постійно з’являлися якісь дивні елементи коду — буквально «крокодили» в HTML, яких там не мало бути. Це створювало купу проблем.

Були незручності з публікацією дописів із соцмереж, із передпереглядом матеріалів. Часто редактор не міг побачити, як текст виглядатиме на сайті, доки не натисне кнопку «опублікувати». Для випускових редакторів це дуже незручна історія.

Поки що ми бачимо, що на WordPress працювати простіше й стабільніше. Але, звісно, потрібен час, щоб повноцінно адаптуватися.

— Що саме сталося під час атаки?

— Зловмисники були дуже заточені саме на знищення ресурсу. Вони фактично видалили весь сайт — базу даних, новини, статті, медіафайли. Це була не просто спроба покласти сайт чи зробити DDoS, його намагалися стерти повністю. Відновлення виявилося дуже дорогим — і з фінансового погляду, і за кількістю людино-годин. Нам вдалося врятувати частину архіву. Зараз у продакшн ми виходимо з очищеним і відновленим архівом приблизно за рік. А далі поступово будемо повертати все, що вдалося зберегти.

— Які головні висновки ви зробили після цієї атаки?

— Найголовніше — ми зрозуміли, що в нас не було повноцінного, деталізованого плану дій на випадок кібератаки. І це дуже важливий висновок. Мені здається, зараз такий план має бути в кожної редакції. Не лише технічний, а комплексний: хто за що відповідає, як комунікувати з аудиторією, як відновлювати архіви, як швидко переносити роботу на інші платформи. Ми зараз багато про це думаємо — і не лише для себе, а й у контексті інших регіональних і релокованих медіа, які теж можуть стати мішенню.

— Наскільки складно було продовжувати роботу редакції під час відновлення?

— Насправді це був дуже хаотичний період. Але нам допомогло те, що ми давно працюємо не лише через сайт. У нас є соцмережі, ютуб, телеграм — і це дозволило не втратити контакт з аудиторією.Для медіа, які працюють з окупованими територіями, це особливо важливо. Бо коли сайт падає, ти все одно маєш залишитися на зв’язку з людьми.

Зараз для нас головне — не просто відновити сайт, а зробити його більш стійким і зручним у роботі. При тому, що хакери атакують вже й нову платформу – останню атаку ми зафіксували минулої ночі. Ми хочемо, щоб редакція могла працювати швидше, стабільніше і без тієї кількості технічних проблем, з якими стикалися раніше.