«Детектор медіа» регулярно моніторить регіональні телеканали України. Наша мета — допомогти читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.

До цієї хвилі моніторингу входять телеканали, що мають власне ефірне мовлення. Але з технічних причин ми будемо оцінювати контент, який медіа публікують на своїх ютуб-каналах: не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Попередні огляди читайте тут. Наразі подаємо результати моніторингу телеканалу NTA (Львів). 

Кому належить телеканал

За інформацією сайту YouControl, приватне підприємство «НТА-Незалежне телевізійне агентство» зареєстроване у жовтні 1998 року. Уповноваженими особами організації є Наталія Струк і Віталій Білень. Засновником юридичної особи є ТОВ «НТА Інвест Груп», кінцевим бенефіціарним власником — Дмитро Добродомов, колишній очільник львівської газети «Інформатор», а з 2010 року  — телеканалу ZIK (тоді ще регіонального), який належав бізнесмену Петрові Димінському. У 2021 році Дмитро Добродомов став співвласником і директором 4 каналу.

 Дмитро Добродомов (фото «Радіо Свобода») 

Що ж до телеканалу NTA, то у жовтні 2021 року приватне підприємство «НТА — Незалежне телевізійне агентство» отримало ліцензію на мовлення в місцевому мультиплексі. А в червні 2022 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення переоформила ліцензію через зміну логотипу з НТА на NTA. Наприкінці червня 2023 року Дмитро Добродомов у коментарі «Детектору медіа» заперечував повідомлення, нібито він продав телеканал політику, нардепу 6, 7 та 9 скликань Ігорю Палиці.

«Телеканал НТА (ПП "НТА" — Незалежне телевізійне агентство) — український інформаційно-розважальний телеканал, що мовить зі Львова. Гасло телеканалу "Пряма мова Львова" відображає специфіку контенту, який виходить в ефір, — читаємо на сайті каналу. — На сьогодні в сітці є понад 15 проєктів власного виробництва: новини, розслідування, соціальні і культурні програми, авторські інтерв’ю та токшоу».

На сайті також пишуть, що «більш відомим телеканал став із відкриттям головного розмовного майданчика Західної України — запуском телепроєкту "Говорить Великий Львів", який щочетверга виходить у прямому ефірі».

Телеканал уже був на огляді «Детектора медіа» у серпні минулого року. Тоді колеги відзначали, що медійники не завжди дотримуються балансу думок. 

Нині телеканал NTA, крім вищезгаданого сайту, має фейсбук-сторінку (263 тисячі читачів проти 262 тогоріч), телеграм-канал «Говорить Великий Львів» (23 тисячі підписників проти 15 тисяч у 2023 році), акаунти в інстаграмі (наразі недоступний) та Х (1636 підписників, торік зафіксовано 480). Ютуб-канал NTA створений у грудні 2013 року й наразі має 283 тисячі підписників (у серпні 2023-го було 249 тисяч). Окремо є ютуб-канал токшоу «Говорить Великий Львів» з понад 1 млн підписників (створений у березні 2019 року).

«Телеканал NTA — це #прямамоваЛьвова. Найактуальніша інформація про події в Україні, Львові та світі», — йдеться в описі майданчика телеканалу NTA на ютубі. Відео на ресурс завантажують у вигляді окремих сюжетів новин і програм. Для моніторингу переглянуто 25 новинних сюжетів, що вийшли у період з 8 по 19 вересня, а також два випуски токшоу та відео з плейлиста «Актуально».

Про життя Львова, Клавдію Петрівну та Маслякова

Сюжети новин на каналі публікують окремо. Вони охоплюють різні теми: як події з життя Львова, так і розповіді про тих, хто до міста Лева не має жодного стосунку. На відміну від багатьох інших регіональних колег, журналісти NTA беруть у роботу не тільки новини з життя міста й області, але й інформаційні приводи всеукраїнського та міжнародного масштабу. Враховуючи те, що телеканал присутній у кабельних мережах різних регіонів, це виглядає доречним.

Про життя Львова тут розповідають точково, коли мають відповідні інформаційні приводи. Наприклад, висвітлюючи роботу табору для юних тенісистів, який відвідала зірка цього виду спорту Еліна Світоліна. Сюжет вийшов змістовним і не присмаченим посадовцями «для годиться», чим зловживають представники окремих регіональних медіа. Розповіли журналісти й про ініціативу депутатів Львівської міськради від ВО «Свобода», які пропонують зробити 2026-й роком пам'яті мовознавиці Ірини Фаріон. До слова, медійники NTA висвітлюють і перебіг справи про вбивство політикині й науковиці.

Було і про житлово-комунальні питання. Наприклад, якою має бути вартість проїзду у громадському транспорті. У сюжеті дали змогу висловитися і представникам міської влади, і керівнику комунального підприємства-перевізника, і містянам. Говорили і про надзвичайні події. Наприклад, як у місцевому коледжі під час перебування дітей в укритті розгерметизувався вогнегасник. Тут подали коментарі учня, директорки закладу, лікарки та представниці Львівської міськради. В обох випадках посадовці не були «притягнутими за вуха», а баланс думок був дотриманий.

Розповідали журналісти і про резонансні події у регіоні. Наприклад, про бійку у Червонограді (нині перейменований на Шептицький), до якої начебто причетна охорона співачки Надії Дорофєєвої. Подію висвітлили збалансовано: прозвучала пряма мова виконавиці, а також цитата представників поліції. З цікавого — матеріал про Соломію Опришко, котра відома прихильникам під сценічним псевдонімом Клавдія Петрівна. Дівчина родом із Львівщини, тож журналісти не втратили нагоди розповісти про це загалу. Зробили відео доволі змістовним: у сюжеті тривалістю понад 8 хвилин про співачку говорили директор Дрогобицького музичного коледжу, де та навчалася, її класна керівниця, студенти та викладачі закладу, а також земляки. 

Чимало журналісти NTA розповідають і про події всеукраїнського штибу. Наприклад, про те, як в одному з підручників української мови виявили зображення карти України без тимчасово окупованого Росією Кримського півострова. Сюжет так само був збалансованим: із коментарями книжкової оглядачки, співавторки підручника. Єдиним зайвим елементом виглядали коментарі користувачів соцмереж, які автори сюжету теж подали у відео. (Пояснимо тут, що випадковим чином подані коментарі випадкових користувачів, як і бліц-опитування містян чи будь-яких випадкових людей на вулицях не несуть жодної інформаційної складової. Вони не представляють думку всієї громади, бо проведені без дотримання соціологічних правил, без формування демографічної моделі суспільства, без чіткого формулювання запитання, у випадкових місцях і у випадковий час, що й робить набір відповідей цілком випадковим. Понад те, ілюзія того, що такі опитування — це «думка громади» або що це «користувачі мереж» вважають чи обговорюють — може спотворити інформацію та погляди глядачів і читачів, коли це не відповідає реальному сприйняттю людей, яке слід вимірювати науковими методами, якими медійники не володіють. — «ДМ».) 

Журналісти львівського телеканалу висвітлюють і скандальні ситуації, пов'язані з військовими. Наприклад, багато розповідали глядачам про побиття воїна на Черкащині або про те, як у Києві напали на священнослужителя, котрий нині перебуває у війську. Медійники робили про це окремі сюжети, а потім поверталися до подій у подальших матеріалах. 

У новинах NTA був навіть сюжет про смерть російського телеведучого, засновника КВК, кремлівського пропагандиста Олександра Маслякова. До Львівщини діяч жодного стосунку при житті не мав, але журналісти, вочевидь, не захотіли проходити повз смерть цієї людини. 

Сварити місцевих новинарів майже немає за що. Хіба що за певні деталі. Наприклад, у сюжеті про те, що в Одеського міського голови Геннадія Труханова начебто є російський паспорт, міститься синхрон історика, взятий із його інтерв'ю телеканалу. Пряма мова триває сім хвилин, хоча у новинному сюжеті мала би 20–30 секунд, аби не втомлювати глядача. А от у сюжеті про те, як парламентарі провалили голосування за перейменування деяких населених пунктів, подали коментар представника фракції «Європейської солідарності» Володимира В’ятровича. Промовець розкритикував провладну монобільшість за те, що чимало тамтешніх депутатів не підтримали відповідну постанову, і вона зрештою не була проголосована. Журналісти не запитали в політика, чому лідер його власної фракції Петро Порошенко вказаний як той, хто «не голосував». Зрештою, наступного дня постанову таки ухвалили. 

Одного разу в моніторинговий період вигулькнув і матеріал з явними ознаками політичного піару. Мова у відео була про поїздку до Німеччини братів Кличків, під час якої очільник столиці Віталій Кличко, зокрема, зустрівся з канцлером Німеччини Олафом Щольцем, який досі не поспішає передавати Україні далекобійні ракети Taurus. Сюжет називається «Далекобійним ракетам бути?» і доволі компліментарно розповідає про участь у події згаданих політиків. Рекламних позначок матеріал (принаймні, на ютубі) не мав. 

«Говорить Великий Львів»

Проєкт, який самі автори нині не дуже хочуть називати «токшоу» через присутність слова «шоу», традиційно виходить в етер щочетверга. Про популярність програми свідчить хоча б те, що тематичний канал на ютубі, як ми писали вище, має понад мільйон підписників. Для моніторингу переглянуті два випуски проєкту від 12 та 19 вересня.

На старті програми від 12 вересня, як і у випуску тиждень потому, було інтерв'ю з медійником Віталієм Портниковим, якого ведучі просили коментувати важливі геополітичні події. Подекуди відповіді гостя нагадували слова «капітана Очевидність»: наприклад, коментуючи можливий дозвіл Україні бити по Росії далекобійною зброєю, Портников сказав, що від цього буде важче окупантам, але легше нашим оборонцям. До честі журналіста, в одному з випусків він пояснив, що не може ґрунтовно коментувати військові теми, адже не є експертом у них. Чому цей момент важливий, побачите далі.

Коментуючи так званий «мирний план» Дональда Трампа, Віталій Портников сказав, що політик живе у вигаданому світі. Мовляв, як і частина українців, котрі 2019 року голосували за Володимира Зеленського й «думали, що можна домовитися з Путіним». Тоді як Камалу Гарріс гість назвав «людиною цінностей».

Потому у проєкті «Говорить Великий Львів» іде гуртовий блок. Сюди запрошують як військових, науковців, активістів, так і політичних діячів. Зокрема, 12 вересня у студії були нардепи Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина») та Тарас Батенко (депутатська група «За майбутнє»), вмикався Микола Княжицький («Європейська солідарність»). Останній, традиційно для представників цієї політсили, нищівно критикував чинну владу. Загалом гості говорили про (не)дозвіл партнерів бити по тилах Росії, президентські вибори у США та проблеми державного бюджету. 

У випуску від 19 вересня сольний блок так само мав Віталій Портников. Він говорив, зокрема, про план перемоги Зеленського, мовляв, українці захоплюються гарними назвами, хоча реальну мирну угоду можуть укласти тільки Зеленський і Путін, а не західні партнери. Згадував про те, що Україна може стати «сірою зоною» на роки, тож партнери мають прийняти нашу країну до НАТО принаймні у межах нині контрольованих територій. Ще згадав, що «президент Зеленський бачив російське суспільство зі сцени КВН», тобто до каденції, мовляв, не знав росіян із негативного боку. В гуртовому блоці говорили про мирний план Зеленського, провокативні воєнні заяви самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка, заяви польських урядовців про референдум у Криму тощо. 

Загалом проєкт «Говорить Великий Львів» (принаймні, випуски, переглянуті у моніторинговий період) виглядає доволі збалансованим токшоу. Відвертих маніпуляцій від гостей або ведучих не помітно, у програмі звучить і критика чинної влади, і конструктивне бачення ситуації від гостей. Принаймні, від більшості з них. Адже є доволі специфічні винятки.

Критикує Остап Дроздов

Один із таких винятків — український медійник, який регулярно з'являється й у згаданому вище проєкті, й в інших програмах львівського NTA. Мова про телеведучого Остапа Дроздова, якого журналісти постійно кличуть коментувати поточну геополітичну ситуацію.

Те, що телевізійники звуть в етери відомого та досвідченого колегу, як це, наприклад, роблять із Віталієм Портниковим — не дивина. Але є декілька «але». Той таки Портников в етері «Говорить Великий Львів» наголошував, що не є військовим експертом, тож фахово коментувати ситуацію на полі бою не ладен. А от те, що Остап Дроздов не має ані найменшого стосунку до війська, схоже, не бентежить ані самого гостя, ані журналістів, котрі спілкуються з ним.

Тому на ввімкненнях, які в моніторинговий період вийшли у плейлисті «Актуально», телевізійник із фаховим виглядом коментує, наприклад, Курську операцію ЗСУ, називаючи її такою, що призвела до ескалації конфлікту й через яку нині, мовляв, маємо «віддачу» від загарбників у вигляді посилення обстрілів цивільних об'єктів. Через активність наших захисників на території Росії, говорить гість, домовленості, як і зрештою наша перемога — малоймовірні. Коли ж мовилося про чинну владу, Остап Дроздов перейшов на рівень нищівного критиканства. Коментуючи зміни в уряді, говорив, що йому «чхати на то всьо», бо в Україні, мовляв, панує «царат» та «авторитарна одноосібщина». 

Під час наступного спілкування з медійниками NTA, які показово звертаються до гостя як до «експерта широкого профілю», Дроздов узявся… виправдовувати численні заборони західних партнерів на передачу та використання Україною зброї. За словами телеведучого та блогера, основна вина за ситуацію — на українській владі, яка не готувала країну до війни, а думала про «шашлики». А Захід тепер, мовляв, не візьме на себе відповідальності за ескалацію конфлікту. Для США російсько-українська війна, мовляв, взагалі «невирішений менінгіт» за багато тисяч кілометрів. У обох випадках опонувати гостю було нікому, а ведучі не ставили під сумнів жодну з озвучених ним тез.

Навіщо телеканалу регулярно звати в етери людину, котра не пропонує глядачам нічого, крім істерик — важко зрозуміти. Гонитва за переглядами? Точно ні: етери з Остапом Дроздовим набирають у декілька разів менше, ніж, наприклад, стрим кореспондентів із судового засідання у справі Ірини Фаріон, репортаж наживо з місця ворожого прильоту у Львові або пряма трансляція прощання з місцевою родиною Базилевичів, котра майже у повному складі загинула від влучання російських терористів. 

Зрештою, до новин та етерів телеканалу NTA майже немає претензій. Крім очевидної: не кликати в етер спікерів зі специфічною репутацією або ж запрошувати їх на гуртові блоки, де може виникнути бодай якась дискусія й опонування. Також варто відповідно маркувати рекламні матеріали. Тим більше, мовнику, який нібито популярний далеко за межами Львівщини.