Телеканал «Рівне 1» (Рівненська область) під час війни: невиправдана амбітність, скупий «асортимент»
Телеканал «Рівне 1» (Рівненська область) під час війни: невиправдана амбітність, скупий «асортимент»
«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.
Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю.
За даними сайта YouControl, компанія ТОВ «Телерадіокомпанія “Рівне 1”» зареєстрована 22 червня 1995 року. Керівницею організації нині є Людмила Дуніна. Засновник юридичної особи — дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія “Аверс”» відкритого акціонерного товариства «Корпорація “Аверс”». Кінцеві бенефіціарні власники — Наталія Московка, Олександр Луцака, Людмила Осикіна й Володимир Коробко.
За даними на сайті Нацради з питань телебачення та радіомовлення, в листопаді 2012 року «Телерадіокомпанія “Рівне 1”» переоформила ліцензію, видану в листопаді 2001 року, «в зв’язку з приведенням її у відповідність до Закону України “Про засади державної мовної політики”». Відтоді ліцензія переоформлювалася ще щонайменше сім разів, востаннє у грудні 2020 року.
На сайті телеканалу можна знайти інформацію про його структуру власності, а також Редакційний статут.
«Рівне 1» має фейсбук-сторінку (269 тисяч підписників), телеграм-канал (понад 7750 підписників) й акаунт в інстаграмі (29 тисяч підписників).
Ютуб-канал «Рівне 1» створений у листопаді 2009 року й наразі має понад 78 тисяч підписників. Задекларованим завданням колективу є «оперативно, неупереджено інформувати глядачів про важливі та цікаві події у м. Рівне та на Рівненщині». «Візія телеканалу — бути у всьому першими. Для глядачів бути улюбленим, цікавим, об'єктивним, чесним каналом», — зазначається в описі.
Амбітність гідна поваги, проте наскільки вона виправдана, принаймні зараз? Якщо вірити опису, на каналі, крім новин Рівного та Рівненської області, повинні виходити інформаційно-аналітичні програми, токшоу на суспільно важливі теми, програми для дітей і дорослих. Однак у моніторинговий період потрапив лише один випуск програми «На часі». Решта завантажених на ютуб-канал відео — це «нарізки» з випусків новин. Для моніторингу переглянуто 36 таких фрагментів, що вийшли в етер з 1 по 10 червня.
ДТП, електробайки для ЗСУ й каністерапія
Асортимент контенту, принаймні того, який потрапляє на ютуб-канал, небагатий. 7 із 36 фрагментів — це розповіді про дорожньо-транспортні пригоди, побутові сварки та жорстоке вбивство собаки. Будуються вони за принципом «факт + коментар речниці поліції». До таких сюжетів можна віднести повідомлення про загибель пішохода під колесами маршрутки, суперечку під час пиятики, велику пожежу на півночі Рівненщини, яку ліквідовували сто людей.
Декілька сюжетів розповідають про те, як рівняни збирають допомогу для потерпілих жителів підтопленої Херсонщини: у Рівному відкрито десятки пунктів прийому гуманітарної допомоги, на південь України відправляють тонни вантажів.
Допомагають в області й внутрішньо переміщеним особам: у Рівному створюють хаб для ВПО та постраждалих через війну, де можна буде отримати психологічну, юридичну та гуманітарну допомогу, а також допомогу із працевлаштуванням або відкриттям власної справи. В іншому сюжеті на прикладі історії родини з Бердянська, яка оселилася в гуртожитку студентського містечка, йшлося про розселення й облаштування вимушених переселенців у місцевих громадах.
Цікавими видалися сюжети про майстрів, які допомагають нашим захисникам. Власник СТО Андрій Сумко безплатно ремонтує автівки для ЗСУ, за півтора року разом зі своїми працівниками відремонтував понад сто машин. А Іван Шевченко власноруч виготовляє на замовлення військових ефективні на фронті електробайки. Щоправда, і ведучий у підводці, й журналістка чомусь називали майстра просто «чоловіком», а титр «майстер Іван Шевченко» з’явився за сорок секунд до кінця сюжету.
Рекордсменом за кількістю переглядів (понад 19 тисяч) виявився сюжет про звільнення з роботи водія маршрутки, який в образливій формі відмовив матері загиблого героя в пільговому проїзді. Водія викликали «на килим» до міськради, де зібралися всі сторони конфлікту. Там знімальна група й записала сюжет.
Інший популярний серед глядачів сюжет журналісти каналу відзняли в залі суду, де розглядали справу батька й сина, які незаконно переправляли через кордон чоловіків призовного віку. Родичам та їхнім трьом спільникам загрожує кримінальна відповідальність.
Понад 12 тисяч переглядів на ютубі зібрала історія врятованої з Бахмута вівчарки Чилі, яка нині на Рівненщині допомагає пораненим бійцям у реабілітації, та інших чотирилапих каністерапевтів. Як проходять заняття, розповіли кінологиня, зооволонтерка, поранені захисники.
Без зворотного зв’язку
Ще в одному сюжеті із зали суду йшлося про виправдання Рівненським міським судом лікаря, обвинуваченого у смерті пацієнтки. Причиною трагедії суд назвав не дії лікаря, а неналежну організацію лікувального процесу.
Отже, майданчиками, на яких журналісти «Рівне 1» знімають свої сюжети, переважно є офіційні установи — міськрада, зала суду, будинок культури, куди рівняни несуть допомогу для жителів постраждалої Херсонщини. Сюжет про поводження з вибухонебезпечними предметами з коментарем старшого інспектора відділу вибухотехнічної служби в Рівненській області знято на брифінгу. Як і сюжет про придатні та непридатні для купання водойми, доповнений архівним відео. У сюжеті про навчання тактичної авіації, вочевидь, використане відео центральних телеканалів. Тобто журналісти здебільшого використовують офіційні інформаційні приводи, майже не шукаючи власні. На відміну від багатьох регіональних телеканалів, на «Рівне 1» відсутній і зворотний зв’язок із глядачами, зокрема підготовка сюжетів за їхніми сигналами та зверненнями.
Влада в кадрі
Представники місцевої влади були присутні у 7 із 36 сюжетів. Заступник начальника Рівненської обласної військової адміністрації Ігор Тимошенко і представники Сарненської райдержадміністрації коментували передачу Рівненщиною Херсонщині 20 тонн спеціалізованої допомоги. А начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль розповідав про підготовку Рівненщиною двох із половиною тисяч місць для переселенців із затопленої Херсонщини.
Заступниця голови Рівненської ОДА Людмила Шатковська розповідала про створення маленького ЦНАПу для вимушених переселенців.
Секретар Рівненської міськради Віктор Шакирзян брав участь у розв’язанні конфлікту між водієм маршрутки й ображеною пасажиркою, а також у прощанні із загиблим земляком.
На прощанні зі ще одним загиблим героєм місцеву владу представляв міський голова Рівного Олександр Третяк. Він також коментував початок роботи на вулицях Рівного п’яти екіпажів велопатруля.
На часі
Гостями чергового випуску п’ятнадцятихвилинної програми «На часі» стали представниці Міжнародного економіко-гуманітарного університету (Рівне) — деканка факультету журналістики Вікторія Золяк і начальниця міжнародно-проєктного відділу Аліна Лавренюк. Йшлося про співпрацю рівненського університету із закордонними вишами.
Хотілося б згадати ще два сюжети. Перший — дуже симпатичний: про початок вирощування на Рівненщині кавунів. Фермери роблять це, щоб компенсувати нестачу кавунів із півдня України.
Другий — дещо дивний: про те, що рівняни відвідали з християнською місією Ефіопію. Там у місті Шоне проповідники провели чотириденний крусейд (масову молитву), зустрічі пасторів і місіонерську роботу з тамтешнім населенням. Мовляв, багато говорили й про Україну. Сюжет містив розлогий коментар пастора міжнародної місії «Христос є відповідь» Тараса Сеня. Що це було, прихована реклама? Надто вже ця оповідь дисонувала з іншим контентом каналу.
«Рівне 1» — телеканал із довгою історією, великим досвідом і, поза сумнівом, неабияким потенціалом. Водночас наразі контент медіа, який викладають на ютуб-каналі, занадто скупий.