ТРК «Кам’янець-Подільський» на Хмельниччині під час війни: руки геть від опозиції!
ТРК «Кам’янець-Подільський» на Хмельниччині під час війни: руки геть від опозиції!
«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і покращити свій інформаційний контент.
Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Ми вже оглянули контент телеканалів «Погляд» (Буча, Київщина), CTV (Житомир), «КТМ» (Олександрія, Кіровоградщина), Korosten TV (Коростень, Житомирщина), «Крокус» (Біла Церква, Київщина), Like TV (Шепетівка, Хмельниччина), «ВІККА» та «Ільдана» (Черкаси), «ТБ Ізмаїл» (Одещина), «Віта ТБ» (Вінниця), «ТІМ» (Прилуки, Чернігівщина), «Відікон» (Суми), «Бориспіль» (Київщина), «Вітер» (Кропивницький). Сьогодні мова про ТРК «Кам’янець-Подільський» з однойменного міста на Хмельниччині.
Інформації про телеканал — дуже мало
За даними ресурсу YouControl, ТОВ «ТРК "Кам’янець-Подільський"» зареєстроване в листопаді 2013 року. Керівницею телеканалу є Інна Дорога. До слова, сюжети новин на ютуб-каналі телекомпанії виходять під титром «"Кам’янецькі новини" з Інною Дорогою».
В інтернеті про ТРК «Кам’янець-Подільський» інформації вкрай мало. Навіть на ютуб-сторінці медіа неможливо дізнатися щось про телеканал. Відомо лише, що вона зареєстрована в серпні 2021 року й нині має 741 підписника (і це телеканал у місті з майже стотисячним населенням!). Із ютуб-майданчиком кам’янець-подільським медійникам не гріх попрацювати. Зокрема, додати бодай якийсь опис у розділ «Про канал», а також короткі описи під відео, що тут публікуються. Бо нині під матеріалами навіть вимкнені коментарі.
На каналі регулярно публікують новинні сюжети, а також окремі проєкти. Для огляду взяті новини, розміщені на ютубі в період із 23 грудня 2022-го по 25 січня 2023 року, а також кілька випусків проєкту «Життя під час війни».
Про загиблих героїв і живих «ухилянтів»
Сюжети новин на ютуб-каналі ТРК «Кам’янець-Подільський» публікують зі стартовою та фінальною заставками. У назві вказують тему відео, а от спікерів титрують не завжди. Сюжети тривають від стандартних трьох — п’яти до 15–25 хвилин. Такими довгими тут виходять матеріали із засідань комісій та сесій Кам’янець-Подільської міської ради.
Загалом, розповіді про загиблих героїв та про роботу міськради тут становлять левову частку новин. Почнімо з першого блоку, за який авторці матеріалів телеканалу можна подякувати. Адже в сюжети про те, як містяни прощаються із загиблими земляками (таких у моніторинговий період вийшло шість із 17 переглянутих), журналістка Інна Дорога не тягне виступи посадовців, «щоб було», чим грішать колеги з інших телеканалів. Про полеглих захисників у відео мовлять рідні, друзі, педагоги. Шкода, що їх не завжди підписують титрами, тож імена та прізвища окремих промовців залишаються невідомими широкому загалу.
А от із сюжетами про засідання комісій або сесій міськради — навпаки: промовців не просто титрують, а й вказують фракцію політичної партії.
Причому з усіх переглянутих дотепер регіональних телеканалів саме журналісти ТРК «Кам’янець-Подільський» приділяють роботі місцевих обранців найбільше уваги. Про міських депутатів та мера Кам’янця-Подільського Михайла Посітка тут розповідають вкрай розлого: сюжети про ту чи іншу подію тривають подекуди понад 20 хвилин і нагадують міні-фільми.
У моніторинговий період, зокрема, потрапили відео про чергову сесію міськради (понад 8 хвилин), проєкт міського бюджету-2023 (сім, вісім та дві хвилини відповідно). Сюжет про засідання міського тервиборчкому, де також рясно згадували міську владу, тривав майже 8 хвилин. Але рекордним (у період огляду) став матеріал під заголовком «Бюджетна сесія завершилась розколом провладної фракції» тривалістю 22 хвилини. Усі відео були «паркетними»: робилися в межах одного кабінету / сесійної зали, де відбувалися події.
Здавалося б, у таких довгих сюжетах точно немає проблем із повнотою інформації та балансом думок. Але не так сталося, як гадалося: у матеріалах про роботу міськради та персонально мера Михайла Посітка помітна симпатія авторки до опозиційних сил. Наприклад, у відео про проєкт бюджету міста-2023 подали аж чотири розлогих синхрони очільника бюджетної комісії міськради Андрія Бойка (фракція «Слуги народу»). Депутат був і центральним промовцем наступного сюжету на цю ж тему.
Та чи не найбільше суб’єктивних оцінок від авторки «Кам’янецьких новин» було в мініфільмі про засідання бюджетної сесії Кам’янець-Подільської міськради. Тут знову була пряма мова «слуги народу» Андрія Бойка, а ще — критика мера міста Михайла Посітка в закадровому тексті. Наприклад, репліка, що «влада не підтримала інвестора» Ігоря Голубаху, якого, на думку авторки сюжету, «знають усі». Ще журналістка, коментуючи порядок денний сесії, вживала конструкції на кшталт «провладні торги продовжили», а також «опозиція стає сильнішою».
У цьому ж відео згадували й одного з позитивних героїв «Кам’янецьких новин» — депутата міськради Сергія Самсонюка (балотувався від «Слуги народу»), якого нині намагаються позбавити депутатських повноважень. Політик мав згадки або з’являвся в чотирьох із 17 сюжетів, переглянутих у моніторинговий період. Зокрема, у сюжеті про засідання міської територіальної виборчої комісії, на якому власне і мали розглянути питання про позбавлення повноважень Самсонюка, авторка сказала, що «опоненти склали плани, як позбавити його мандату».
При цьому журналістка Дорога згадала чергові «гріхи» міської влади: мовляв, тервиборчком, усупереч вимогам законодавства, не має окремої кімнати та сейфу для документації. Тож ТВК змінила адресу, про що керівники міста громаду офіційно не поінформували. Та й документів для позбавлення депутатського мандату, як виходить із сюжету, недостатньо. Що про це думає міський голова Михайло Посітко чи його соратники, невідомо: прямої мови чи посилань на позицію мера у відео не було.
Куди потужнішою критика влади була в сюжеті, головним героєм якого став той самий «слуга народу» Сергій Самсонюк, який нині служить в армії. Коментуючи ситуацію відеозв’язком, місцевий політик не скупився на гострі фрази на адресу опонента — мера Кам’янець-Подільського Михайла Посітка. Зокрема, казав, що за бажанням зняти його стоять «міський голова і Шелепницька» (вочевидь, депутатка міськради від ВО «Свобода» Ірина Шелепницька). Ще запевнив, що «розберемося з москальським х**лом — візьмемося за кам’янецьку гниду». Додаючи, що міський голова напевно наживається на гуманітарній допомозі та що «я його зніму». Враховуючи запальний характер депутата Кам’янець-Подільської міськради, його слова можна сприймати серйозно.
Депутат міськради Сергій Самсонюк
Схожа риторика з уст депутата міськради лунала і в сюжеті, де опозиціонери критикували бюджет міста-2023. Сергій Самсонюк назвав Михайла Посітка «головним ухилянтом» міста, який, мовляв, ніяк не подбав про потреби місцевої тероборони. Відзначимо, що суперечки між Посітком та Самсонюком тривають майже всю нинішню каденцію міськради.
Дуже хотілося почути відповідь на такі закиди від самого Михайла Посітка, якому Сергій Самсонюк в обох відео дав «на горіхи». Та позиції міського голови чи його представників у відео не було. Одного разу після схожих зауважень авторові цього огляду телефонував керівник регіонального телеканалу й наголошував: у сюжетах вкрай рідко звучить позиція критикованої медійниками міської влади, бо мер і компанія просто не йдуть на контакт. Цілком можливо, проте це має бути відображено в сюжетах бодай фразою: «Ми не змогли отримати коментар…».
Як і колеги з деяких інших регіональних ЗМІ, представники ТРК «Кам’янець-Подільський» люблять вставляти в сюжети про міськраду довгі суперечки депутатів. Зокрема, у відео про земельні питання, розглянуті на черговій сесії міськради, авторка подала перепалку обранців тривалістю майже 2,5 хвилини. У сюжеті про проєкт бюджету міста на 2023 рік суперечка тривала півтори хвилини, що все одно втомлює глядача.
Хотілось би більше тем
Окрім помітних проблем із суб’єктивними оцінками та балансом думок, хочеться відзначити й теми, на які звертають увагу журналісти телеканалу. Адже в моніторинговий період, нагадаємо, левова частка новин стосувалася прощань із полеглими героями та засідань міської ради. Звісно, такі сюжети доречні й мають виходити регулярно. Але невже в місті немає житлово-комунальних проблем (які можна висвітлити на місці, а не «паркетно» — із сесійної зали), цікавих історій переселенців або волонтерів, та зрештою мистецьких подій?
Втім, цей, як і решта матеріалів про регіональних мовників, не покликаний прискіпатися до контенту каналу та розкритикувати їх. Бо традиційно відзначаємо як суперечливі моменти, так і якісні відео. Такі були і в «Кам’янецьких новинах». Одні з них ми згадали вище: сюжети про полеглих героїв, де авторка давала змогу висловитися рідним та близьким воїнів, а не посадовцям. Показовим став матеріал про загиблого місцевого спортсмена Костянтина Агапова, де слово мали і побратими, й товариші бійця, а також розповіли про його спортивну кар’єру до великої війни.
Ще був якісний матеріал про передачу місцевій військовій частині евакуаційного авто від колишньої мешканки Кам’янця-Подільського, яка зараз живе в Норвегії. А ще немає питань до повноти інформації у відео про підсумки дитячого творчого конкурсу від представників національного парку «Подільські Товтри», на якому зібрали гроші на потреби військових.
«Життя під час війни»
Таку назву має неновинний проєкт, що виходить на ютуб-каналі ТРК «Кам’янець-Подільський» приблизно раз на місяць. У ньому авторка Галина Ільєва, в титрах позначена як «телерадіожурналістка, науковець, співачка», спілкується з митцями та науковцями про те, де ті зустріли велику війну та як живуть і працюють нині. За словами медійниці, програма виходить у рамках проєкту «Україна пізнає світ» під патронатом Міністерства закордонних справ.
Зйомки відбуваються як у Кам’янці-Подільському, так і в інших містах України. І мають свою специфіку, яка помітно впадає в око. Наприклад, у випуску від 31 жовтня 2022 року, гостею якого була українська активістка з Чикаго Галина Угрина, розмова велася у студії. Тож глядачі бачили традиційну зйомку в кілька камер, а на промовцях були петлички для запису звуку, як це й має бути. Дія відбувалася в Івано-Франківську.
Натомість програма від 26 грудня минулого року, під час запису якої Галина Ільєва в Чернівцях спілкувалася з проректоркою тамтешнього університету Тамарою Марусик, схожа на відеоблог початківця. Адже була знята на одну камеру, без мікрофонів чи петличок, просто в кабінеті. Здавалося, що сама журналістка поставила камеру на штатив і ввімкнула запис відео. Хоча наприкінці випуску пані Ільєва сказала, що за зйомку вдячна доценту вишу Роману Пазюку. При цьому сама авторка проєкту, звертаючись до глядачів, дивилася не в об’єктив, а кудись убік. Дивитися відео тривалістю понад пів години, зняте одним планом без монтажу, було важкувато.
А от 27 січня 2023 року на сторінці телеканалу опублікували свіжий випуск проєкту «Життя під час війни» з поеткою Ангеліною Соломко. Зйомка велася не в телестудії, але вже за «законами жанру»: в кілька камер та з титрами учасників.
Зрозуміло, що не кожен телеканал із невеликого міста під час війни може дозволити собі проєкти з великими знімальними групами та сучасним обладнанням. Проте дотримуватися «азів» на кшталт зйомки не в одну камеру, наявності титрів та бодай якоїсь «нарізки» планів, медійникам варто. З позитивного відзначимо хист авторки: Галина Ільєва ніколи не губиться перед камерою та навіть не підглядає в нотатки, коли ставить запитання гостям.
Отже, після перегляду контенту ТРК «Кам’янець-Подільський» хочеться побажати, щоб журналісти позбавилися звички суб’єктивно оцінювати тих чи інших діячів. А в разі критики з боку однієї сторони інциденту обов’язково надавали слово і протилежній. Можна попрацювати й над довжиною сюжетів. Адже деталі — це важливо, але не кожен глядач «долетить до середини» відео про сесію, якщо воно триває 22 хвилини. А ще не гріх звернути увагу на ширший спектр тем. Адже у великому й важливому для регіону місті точно є про що розповісти.