«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. Раніше ми публікували огляди телеканалів СТС (Суми), ГОК (м. Горішні Плавні Полтавської області), Alex.ua (Запоріжжя), ПАЕС (Южноукраїнськ, Миколаївщина) та «Візит» (Кременчук, Полтавська область). Нині на огляді «Павлоградська ТРК» (м. Павлоград на Дніпропетровщині).

ЗМІ з давньої історією та першим міським радіо Павлограда

Павлоградська телерадіокомпанія, як свідчить інформація на сайті ЗМІ, створена рівно 30 років тому: в липні 1992-го. З жовтня 2012 року ПТРК мовить у форматі DVB-T2. На сайті медіа також ідеться про те, що телеканал «дивляться більше 200 000 мешканців Західно-Донбаського регіону (м. Павлоград, м. Тернівка, Павлоградський район) у багатоканальній мережі». Крім того, влітку 2020 року медіа запустило мовлення «першого за часів Незалежності міського радіо Павлограду».

На вебсторінці ПТРК також ідеться про те, що основні глядачі телекомпанії, згідно із соціологічними дослідженнями, — це «люди віком від 34 років зі спеціальною або вищою освітою та середнім доходом». Також на сайті вказано, що навесні 2020 року телеканал «входив у топ-15 найбільш популярних телеканалів для мешканців Павлограда, конкуруючи з великими національними мовниками». В оглядах «Детектора медіа» ПТРК, зокрема, згадувалася як медіа, яке активно відреагувало на перший коронавірусний карантин навесні 2020 року.

Згідно зі структурою власності, засновником та єдиним власником КП «Павлоградська телерадіокомпанія» є тутешня міська рада. І це вичерпно пояснює підхід журналістів ЗМІ до виготовлення телевізійних сюжетів.

Ютуб-канал медіа під назвою ptrk tv, за допомогою якого і проводився моніторинг контенту, створений у 2016 році. Скільки підписників він має, лічильник ресурсу не відображає. Нині єдиний контент, який можна знайти на сторінці, — випуски новин тривалістю від 10 до 25 хвилин, які публікуються щобудня. Окремі сюжети дублюються на фейсбук-сторінці «Павлоградської ТРК», що має 25 тисяч підписників. Для огляду переглянуто дев’ять випусків новин, що охопили проміжок між 12 та 22 липня.

Місцеві новини за участю посадовців

Враховуючи, що Дніпропетровщина є прифронтовою областю України, а сам Павлоград кілька разів опинявся під ворожим вогнем, на початку кожного випуску новин «Павлоградської ТРК» виходить доречна рубрика «Ситуація у регіоні». Про те, якої шкоди завдали терористи цього разу, глядачам зазвичай повідомляють цитатами з дописів очільника Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка, а також прямою мовою речника обласного управління ДСНС Сергія Ковтонюка. Обидва фігурують ледь не в кожному з переглянутих випусків новин. Крім того, в рубриці дають слово й очільникам територіальних громад області, постраждалих від окупантів. На кшталт Криворізького міського голови Олександра Вілкула.

Загалом, високопосадовців міського та обласного рівня в новинах Павлоградської телерадіокомпанії не ображають. У кожному з дев’яти переглянутих випусків неодмінно була цитата або синхрон представника Дніпропетровської ОВА або Павлоградської міськради, або посадовців з обох органів самоврядування разом. Крім голови Дніпропетровщини Валентина Резніченка, слово мали його заступники, а також представники департаментів та служб ОВА. По лінії міськради, крім очільника Павлограда Анатолія Вершини, регулярно коментувала події, наприклад, заступниця начальниці відділу освіти Павлоградської міськради Наталя Томчук та інші міські посадовці.

До речі, поява Павлоградського очільника Анатолія Вершини в етері ПТРК нагадувала синхрони його колеги із Сум Олександра Лисенка на тамтешньому телеканалі СТС. В обох випадках присутність посадовців у випусках новин часто була «ритуальною»: міські голови могли обмежитись загальними фразами, аби лише їхня пряма мова була в сюжеті.

Зокрема, Анатолій Вершина з’явився у п’яти з дев’яти оглянутих випусків новин ПТРК. У програмі від 12 липня міський голова розповідав, як Павлоград здобув звання «доброчесної громади», відзначивши, що за рівнем розподілу гуманітарної допомоги місто замикає чільну трійку лідерів після Мукачева та Дрогобича. У цьому випадку пряма мова посадовця — доречна й логічна.

А от 15 липня Вершина говорив журналістці, що «всі підприємства міста планово працюють», знову нагадавши про отримання Павлоградом звання «доброчесної громади». 18 липня синхрон міського голови був доволі схожим: посадовець повідомив, що «лікарні, як і всі підприємства, працюють у штатному режимі».

19 липня Анатолій Вершина мовив уже в сюжеті про сесію міської ради. Синхрон очільника Павлограду стосувався хвилини мовчання, якою посадовці вшанували загиблих у війні Росії проти України. 20 липня міський голова повідомив, що в Павлограді розпочинають ямкові ремонти. Відтак у чотирьох із п’яти матеріалів пряма мова посадовця була не обов’язковою: сказане ним могли озвучити й самі автори сюжетів.

Вочевидь, присутність Анатолія Вершини в більшості випусків новин обумовлена тим, що Павлоградською ТРК володіє міська рада. Тож очільник міста з’являється в новинах частіше «за традицією», ніж заради донесення до глядачів важливої інформації.

Повноти бракує

Решта представників Павлоградської міськради та Дніпропетровської обласної військової адміністрації в основному з’являлися в сюжетах для того, щоб донести справді нагальну інформацію. Та таким матеріалам бракувало повноти. Наприклад, у сюжеті про випускників шкіл Дніпропетровщини від 12 липня були синхрон заступниці міського відділу освіти Наталі Томчук та цитата директора освітнього департаменту ОВА Олексія Полторацького, а також багато статистичних даних. Проте матеріалу добряче бракувало прямої мови випускників чи їхніх батьків. Цього ж компоненту не вистачало і в сюжеті від 13 липня, де йшлося про новий навчальний рік.

Матеріали кореспондентів Павлоградської ТРК (які, до речі, далеко не завжди вказують власне авторство в сюжетах) страждають і на поширену серед регіональних медіа «хворобу»: не посилатися на джерела інформації. У випуску від 12 липня, наприклад, закадровий голос спершу повідомив про зміни у виплаті допомоги по безробіттю, а потім — про обмеження на паління у громадських місцях. Пояснивши нюанси нововведень, медійник так і не сказав, звідки брав інформацію.

Ще одне повідомлення, що звучало в більшості випусків новин ПТРК, — про актуальну потребу в гуманітарній допомозі. Та вказавши, чого потребують переселенці, закадровий голос так жодного разу й не повідомив, куди саме нести речі. Обмежившись словами, що «допомогу приймають у пунктах прийому гуманітарної допомоги з 9-ї до 16-ї години».

Враховуючи, що основні споживачі новин від Павлоградської ТРК — місцеві мешканці, автори сюжетів часто грішили титрами, де посаду спікера вказано не повністю. Наприклад, одну з постійних промовиць — Наталю Томчук підписали як «заступника (!) начальника відділу освіти», а Юлію Дейнеженко — як «начальницю відділу охорони здоров’я». Подібні нюанси траплялися й у словах спікерів. Наприклад, очільник Павлограда Анатолій Вершина в матеріалі про присвоєння місту звання «доброчесної громади», зокрема, говорив: «Я дякую, Лариса Вікторівна, вам особисто». Вочевидь, мешканці Павлоградської та інших громад, на яку поширюється мовлення ПТРК, розуміють, про кого мова. А от глядачам з інших регіонів, які вирішили подивитися місцеві новини, ідентифікувати того чи іншого посадовця буде важко.

Неузгодженість знижує якість

До речі, про фемінітиви. Тут автори матеріалів, що виходять у новинах Павлоградської телерадіокомпанії, повторюють помилки колег з інших регіональних ЗМІ. Коли фемінітиви використовують, але не завжди. Як приклад — вищезгадані посадовиці міськради, яких підписують як «заступників» або «начальників». Хоча у значній кількості сюжетів із цим проблем немає. Наприклад, у матеріалі від 12 липня про благодійну допомогу павлоградському пологовому будинку спікерка титрована як «завідувачка відділенням…»

Чи не найскладнішим у цьому плані був сюжет від 15 липня про призначення нової директорки місцевого історико-краєзнавчого музею. Автори матеріалу згадали нову «директорку» закладу, яку привітала «заступниця» міського голови. Проте під час синхрону новопризначеної очільниці музею сталося неузгодження термінів, адже сюжет називався «новий директор».

Подекуди автори сюжетів ПТРК зловживали синхронами одного спікера. Показовим став матеріал про роботу місцевого осередку податкової служби від 14 липня. Авторка сюжету вставила сім (!) синхронів представниці головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. Пряма мова посадовиці була інформативною, та принаймні половину синхронів авторка сюжету могла би взяти на себе.

Ще одна помітна вада в новинах ПТРК — намагання вставити у пряму мову «все найкраще одразу». Так, зокрема, було в сюжеті від 15 липня про призначення нової директорки Павлоградського історико-краєзнавчого музею. Синхрон заступниці міського голови Олени Шуліки тривав понад 50 секунд і вмістив у собі навіть привітання посадовиці, без яких точно можна було обійтися.

Схожа ситуація була і в сюжеті про виплати лікарням від Національної служби здоров’я України від 18 липня. Тут синхрон представниці НСЗУ Наталі Будяк тривав більше однієї хвилини, хоча частину сказаного нею могла озвучити авторка матеріалу.

Ще одна проблема, помітна в сюжетах ПТРК (і не тільки в них), — використання стороннього відео без підпису його авторства. Так, зокрема, було у випуску новин від 19 липня. Тут були матеріали про поширення COVID-19, про будні студентів, а потім — про всиновлення дітей під час війни. В усіх повідомленнях було використано стороннє відео. Та звідки воно взяте, автори змовчали.

Крім того, автори новин від Павлоградської ТРК так і не визначились, перекладати чи ні синхрони, де спікери говорять російською мовою. Зазвичай, такі прямі мови в сюжетах не перекладали. Як-от у відео про роботу лікарні інтенсивного лікування. Проте були й винятки. Наприклад, у сюжеті від 21 липня про реабілітацію дітей-переселенців та в інших матеріалах телерадіокомпанії.

І про хороше

Традиційно в нашому огляді відзначаємо якісні матеріали регіональних ЗМІ. Не бракувало таких і у випусках новин від ПТРК. Наприклад, доволі інформативним був сюжет про літні майстер-класи для вихованців місцевого палацу дитячої та юнацької творчості від 12 липня. 18 липня опублікований якісний матеріал про нагородження учасників дитячого конкурсу до Дня Конституції України.

Якісним та повним виглядав сюжет від 20 липня, у якому йшлося про те, як містяни ігнорують сигнали повітряної тривоги та до чого це може призвести. Важко було висловити претензії і до історії переселенця з Ізюма на Харківщині від 22 липня. Хлопець не лише освоївся в Павлограді, але й створив мультфільм для коханої, яка нині перебуває за кордоном. Хороша історія в часи буремного воєнного життя.

Відзначимо й матеріали у спецпроєкті «Незламні», що виходить посеред випусків новин Павлоградської ТРК. У моніторинговий період тут вийшло два сюжети про переселенок із Донбасу. У першому матеріалі від 13 липня йшлося про колишню мешканку Горлівки на Донеччині, яка нині мешкає в Павлограді та працює на місцевому радіо. Пряму мову дівчини російською супроводжували субтитри українською мовою. Героїня випуску розповіла, чому поїхала з Донеччини та як шукала себе у Дніпропетровській області.

Наступний сюжет «Незламних» у випуску від 15 липня присвятили дитячій письменниці, яка переїхала до Павлограда з окупованого Луганська. Обидва матеріали, крім власне життєвих історій переселенців, вирізнялися цікавою операторською роботою. Наприкінці кожного відео авторка зазначає, що сюжети зроблені до початку повномасштабного вторгнення російських окупантів. Хай там як, життєствердні історії людей, які, втікаючи від війни, починали з нуля й досягли успіху, нині точно потрібні глядачам.

Що в підсумку?

Зрештою, Павлоградська телерадіокомпанія намагається тримати руку на пульсі життя громади, видаючи в етер актуальні новини. У випусках постійно звітують про ситуацію щодо вторгнення окупантів, відзначають роботу волонтерів, розповідають важливі життєві історії переселенців.

Проте приналежність ПТРК до Павлоградської міської ради накладає свій відбиток. Тому посадовці міського та обласного штибу регулярно фігурують у новинах телерадіокомпанії. Навіть тоді, коли без їхньої присутності можна обійтися.