Моніторинг регіональних каналів: як дотримуються стандартів теленовинарі Кривого Рогу
Моніторинг регіональних каналів: як дотримуються стандартів теленовинарі Кривого Рогу
«Детектор медіа» продовжує моніторинг регіональних приватних телеканалів. Щомісяця ми аналізуватимемо якість новин трьох-чотирьох найвпливовіших телеканалів у кількох східних і південних областях України. Завдання цього моніторингу — не лише з’ясувати, наскільки ретельно дотримуються стандартів новинарі в регіонах, а й побачити, чи прийняли вони виклик Суспільного, новини якого «Детектор медіа» також аналізує. Ми вже опублікували моніторинг дніпровських, запорізьких, харківських, одеських, херсонських, миколаївських, донецьких, маріупольських телеканалів. На черзі Кривий Ріг.
Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.
Перший міський
Експерти помітили ознаки замовності в семи із 47 проаналізованих сюжетах каналу.
Перший міський пов’язують із народним депутатом восьмого скликання, членом депутатської фракції Блок Петра Порошенка Костянтином Усовим. Тому поява в підсумковому випуску новин від 14 вересня сюжету «Реконструкція Гданцівського парку: останні штрихи» особливого здивування не викликає. У цьому матеріалі автори розповідають про реконструкцію місцевого парку. В кадрі чоловік, імені та посади якого редакція не повідомляє, проводить екскурсію Усову. «Також будівельники вже завершують роботу над найсучаснішим дитячим майданчиком в місті і вкладають останні дроти для освітлення парку. У команді Костянтина Усова сподіваються, перші відвідувачі зайдуть у Гданцівський вже цього року і будуть приємно вражені», — йдеться в закадровій начитці сюжету. Глядачам не розповідають, чиїм коштом реконструюють парк, хто автор проекту реконструкції і хто виконує будівельні роботи.
Натомість дивно виглядають сюжети про діяльність міської ради, яку очолює Юрій Вілкул. Попри те, що він давній опонент власника каналу, паркетно-протокольний формат новин із мерії переводить їх у розряд таких, що мають ознаки замовності.
У сюжеті від 14 серпня «Покарання за стихійну торгівлю» ведуча говорить про кількість перевірок точок стихійної торгівлі: «Майже 500 рейдів та більше 700 протоколів за стихійну торгівлю — такі показники зафіксували правоохоронці разом з співробітниками робочої групи міськвиконкому за перше півріччя 2019 року. Понад 100 осіб переміщено з місць стихійної торгівлі на організовані ринки міста, а 70 чоловік тепер працюють легально. Також за цей період вилучили майже 4000 пачок безакцизних цигарок, а за незаконний продаж алкоголю підприємцям нарахували 100 тисяч гривень штрафів». Далі — невеличкий коментар посадовця мерії без балансу та бекґраунду.
За такою ж схемою побудований сюжет від 15 серпня «Гроші на соцвиплати». У ньому ведуча озвучує суми соціальних виплат різним категоріям пільговиків і дає синхрон міського посадовця. Чи досить таких виплат, чи охоплені ними всі люди, що потребують допомоги, невідомо.
А сюжет від 14 серпня «Святкування Курбан-Байраму» закінчився словами: «Мер побував на святкуванні Курбан-Байраму»: (..) Наразі у місті налічується близько десяти тисяч прихильників ісламу. Їх кількість поступово збільшується. Привітала мусульман Кривого Рогу із Курбан-Байрамом і міська влада». Далі синхрон Юрія Вілкула: «У нас город многонациональный. Больше 170 национальностей и народностей. Видите, все вместе под ярким солнцем живем, в мире и дружбе. Разговариваем на разных языках, различные религии, но все вместе».
У матеріалі від 16 серпня «Менше комітетів» представниця лояльної до власника каналу громадської організації «Центр політичної аналітики» Анастасія Тинок згадує одного з лідерів «Слуги народу»: «За словами Руслана Стефанчука, за основу об’єднань взяли ефективність їх попередньої роботи та згрупували близькі за напрямком комітети. Варто замислитись в чому причини неефективності? Можливо, в нестачі фахівців? В той же час багато обговорень навколо об’єднання Комітету у справах ветеранів з Комітетом з питань соціальної політики. Сподіваємось, зміна кількості комітетів пов’язана з бажанням оптимізувати їх роботу, а до складу увійдуть фахові люди». Інших поглядів на цю проблему немає.
Один із матеріалів, поява яких викликає обґрунтовані підозри щодо замовності, — це сюжет від 15 серпня «Допомога селам від підприємств компанії «Метінвест» про ремонт палацу культури у Широкому, оплачений Інгулецьким гірничо-збагачувальним комбінатом. У матеріалі це підприємство згадується шість разів: «За підтримки Інгулецького комбінату тут вже розпочали масштабні ремонтні роботи», «За допомогою звернулись до Інгулецького комбінату, з яким співпрацюють не перший рік», «Інгулецький комбінат і надалі допомагатиме селам» тощо.
Дотримання стандартів у новинах каналу забезпечене на 4,3 бала із шести.
Практично в усіх сюжетах їхні автори дотримувалася стандартів точності та оперативності, у двох третинах новин забезпечені відокремлення фактів від коментарів та баланс думок. У половині матеріалів є порушення стандарту достовірності, а повноти — у 43 %.
Неоперативною експерти вважають новину від 13 серпня «Робота маршруток увечері: який шанс поїхати?», в якому йдеться про дослідження місцевих активістів щодо графіку руху маршрутних таксі, опубліковане ще 8 серпня, тобто за 5 днів до виходу сюжету в ефір.
Точності бракувало матеріалу від 14 серпня «Опалювальний сезон під загрозою», де в інформації про зростання заборгованості за теплоносії озвучувалися дві різні суми: «(…) У порівнянні з минулим опалювальним сезоном цьогорічний борг за енергоносії зріс майже на півтора мільярди гривень (...)», — каже ведуча. Зовсім іншу цифру називає в коментарі заступник начальника міського управління економіки Оксана Павлушенко: «(...) Ну, а найбільш проблемним є стан розрахунків населення перед теплопостачальними підприємствами. За опалювальний період 18-19 років заборгованість зросла майже на 500 мільйонів гривень».
Що ж до відокремлення фактів від коментарів, то вимоги цього стандарту журналісти порушили, зокрема, у сюжеті від 12 серпня «Злочин та кара». У підводці до сюжету ведуча «ототожнила» вбивство пенсіонерки з подіями в романі російського письменника: «Вбивство у дусі відомого роману Достоєвського. 10 серпня на мікрорайоні Ювілейний вбили пенсіонерку. Все сталося у її квартирі посеред білого дня. Новоспечений Раскольніков буцімто представився сантехніком, аби потрапити до оселі бабусі». Авторка сюжету вдається до філософських роздумів і ставить риторичне питання: «Зараз правоохоронці встановлюють усі обставини та причини злочину. Хто пішов на такі страшні кроки та вбив стареньку пенсіонерку з’ясує слідство. Але питання, невже гроші важливіші за життя людини, мабуть, не знайде своєї відповіді ніколи».
У цьому ж випуску у сюжеті «Смертельне застілля» журналістка в негативному контексті говорить про підозрюваного у вбивстві: «Якщо провину горе-товариша доведуть, то йому загрожує позбавлення волі від 7 до 10 років. Тож чекати на гостей та чергове застілля в такому випадку йому доведеться ще довго».
Баланс думок журналісти каналу найчастіше порушували, коли без змін чи доповнень ретранслювали повідомлення пресслужб або організацій, ігноруючи позицію інших сторін — учасників подій. Так, у сюжеті 12 серпня «Топ-100 підприємств-забруднювачів» ведуча озвучила рейтинг криворізьких підприємств — забруднювачів вод за версією Державного агентства водних ресурсів України. Представникам жодного із чотирьох названих комбінатів слова не дали.
У цьому ж випуску новин у сюжеті «Сусідство із психічнохворими» про те, що мешканці селища Бурі Вуглі скаржаться на пацієнтів психоневрологічного інтернату, які вільно ходять вулицями і неадекватно поводяться, журналістка негативно тонує інформацію, зокрема, стверджує, узагальнюючи: «Це не так, вже запевняють місцеві. Мовляв, бояться пацієнтів психоневрологічного інтернату, бо як ходять вони тут скрізь, а найстрашніше пиячать та буянять. Декілька років тому один з них взагалі нападав на місцевих жінок». Або ж: «Ближче до інтернату зустрічаємо ще таких пацієнтів. Усі вони вільно розгулюють вулицями. Поряд звичайні будинки, а повз психічно хворих людей спокійно проходять діти».
У матеріалі «Покарання за стихійну торгівлю» ведуча переповідає інформацію міськради про результати перевірок місць стихійної торгівлі без коментарів продавців та покупців.
Проблеми з достовірністю інформації найчастіше фіксувалися у новинах із запозиченим відео: хто його автор, у сюжетах не вказано, щонайбільше — «аматорське відео» або «YouTube». Таке немарковане відео бачимо в сюжеті від 13 серпня «Застряг у віконній решітці» про хлопчика, якого рятівники діставали із віконної рами, та в сюжеті від 15 серпня «Боротьба з браконьєрами» про чоловіка, затриманого за підозрою в незаконному вилові риби. Порушення стандарту повноти стосувалося матеріалів, у яких порушувалися інші стандарти, та новин, де журналістам не вдалося повністю розкрити тему чи бракувало бекґраунду. Так, із сюжету 13 серпня «Оновлена стела героїв» не зрозуміло, коли та хто облаштував народну стелу героїв України. Автор розповідає про наміри і бажання активістів додати портрети історичних постатей, не уточнюючи, яких саме.
Редакція в деяких матеріалах додає музичний звуковий супровід, аби надати сюжету настрою. У кількох випадках в новинах у певних епізодах редакція пришвидшувала відео. Окрім цього, редакція використовувала дрон для зйомки сюжету із висоти пташиного польоту. Також автори новин знімають реконструкції подій.
«Рудана»
Порушення фахових стандартів, які спричиняють ознаки замовності, експерти виявили у 36 % проаналізованих новин каналу (19 матеріалів).
Сумнівний контент здебільшого стосувався міського голови Юрія Вілкула, структурних підрозділів Криворізької міської ради та міськвиконкому, а також ініціатив місцевих чиновників. Протягом моніторингового тижня експерти не побачили жодного матеріалу, який би критично висвітлював діяльність міської влади. Скидається на те, що «Рудана» навмисне створює картинку безпроблемного міста з ідеальною владою.
Також помітні симпатії каналу до народних депутатів восьмого скликання від «Опоблоку» Андрія Гальченка та Костянтина Павлова. У сюжеті від 12 серпня «Свято меду і хліба» про фестиваль їжі «Смачне місто» ведуча наголошує на підтримці народного депутата-опоблоківця: «Свято у парку Саксаганському організувала Спілка бджолярів Криворіжжя “Травневий мед” за сприяння міського управління культури та за підтримки нардепа Андрія Гальченка». Матеріал відзняли на території округу, де Гальченко двічі обирався до парламенту. Далі автор сюжету показав в ефірі стендап із мером Кривого Рогу Юрієм Вілкулом, де чоловіки спробували на смак кавуни.
Сюжет від 13 серпня «Інсуліновий голод» про нестачу в аптеках препаратів для хворих на цукровий діабет побудований виключно на депутатському зверненні народного депутата від «Опоблоку» Костянтина Павлова та його популістських заявах: «То, что в нормальной стране происходит само собой, почему-то у нас в Украине требует постоянного кардинального вмешательства. (…) Неужели эти горе-реформаторы из Кабинета министров и Министерства здравоохранения не понимали изначально, что эти 128 миллионов дефицита — это десятки жизней людей украинцев, которые должны получать жизненно необходимые лекарства?» Журналісти каналу навіть не спробували розбиратися у важливій темі. Сюжет триває півтори хвилини, із яких 40 секунд підводки і 50 секунд коментаря Павлова, який було спеціально записано на території «Рудани».
У випуску новин наступного дня виходить сюжет «Невідкладні завдання» про засідання виконкому міськради. Посадовці обговорюють питання виділення коштів на усунення наслідків негоди в місті. У сюжеті народний депутат Павлов «нацьковує» представників медіа на депутатів районних рад Кривого Рогу, які нібито не займаються цим питанням. «Висвітлювати в засобах масової інформації пофамільно депутатов районных советов, которые не голосуют за то, чтобы в нашем городе было чище. Потому что каждая сессия городского совета не происходит без соответствующего выделения средств на районные бюджеты, но, к сожалению, на многих сессиях районного совета этот вопрос фактически не проходит стадию приема. И, соответственно, районы не имеют возможности финансировать ликвидацию и свалок, и карантинных растений, и покосов, и всего остального», — говорить народний депутат та за сумісництвом член виконкому міськради. Озвучуючи позицію Павлова, журналісти каналу не дають слова депутатам районних рад, яких він звинувачує у бездіяльності.
Кілька матеріалів побудовані на подіях за участі Юрія Вілкула. У сюжеті «Свято східної гостинності» міський голова побував на святі Курбан Байрам і сказав: «Долгие годы вместе живем и сотрудничаем. Очень приятно то, что у нас город многонациональный. Больше 170 национальностей и народностей. И видите все вместе под ярким солнцем живем, в мире и дружбе. Разговариваем на разных языках, различные религии, но все вместе».
А якщо мера на якійсь події немає, то редакція нагадує глядачеві про «підтримку та сприяння міського голови Юрія Вілкула». «В доброму гуморі трішки схвильована жінка приймала подарунки і привітання від земляків, ветеранських організацій, району та Інгулецького комбінату. Привітання із сторічним ювілеєм від мера міста передав його заступник Костянтин Бєліков», — звучить у сюжеті 12 серпня «Сторічний ювілей криворожанки».
У сюжеті від 15 серпня «Залізна міць» фігурує Зоя Пожарська. ЇЇ протитровано як виконавчого директора ГО «Криворізька фундація майбутнього». Журналісти «Рудани» не вказують, що вона працює у «Метінвесті» і є однією із вкладниць ПРАТ «ЦГЗК» (декларація). «Метівнест» має у міській раді потужне лобі із депутатів фракції «Опозиційного блоку», і Пожарська — одна із них. Завдяки цьому лобі підприємство має низьку ставку земельного податку, на відміну від, наприклад, «АрселорМіттал Кривий Ріг». А власне фестиваль «Залізна міць» реалізується в межах проєкту «Фест-Метінвест» за повної фінансової підтримки підприємства. Та й згадану ГО «Криворізька фундація майбутнього» засновано працівниками «Метінвесту» для реалізації концепції соціальної відповідальності.
Відвертою промоцією є сюжет від 16 серпня «Професійні змагання газовиків»: журналісти просувають інтереси АТ «Криворіжгаз». Принаймні, по матеріал для сюжету про змагання газовиків знімальна група поїхала аж у Сумську область. Також у відеоряді часто фігурував логотип компанії.
Експерти оцінили дотримання журналістами каналу стандартів на 3,83 бала.
Автори новин були досить точними та оперативними, мали відчутні проблеми із посиланнями на джерела і з забезпеченням балансу думок. Зокрема, через велику кількість новин з ознаками замовності. Також експерти зафіксували засилля оціночних суджень журналістів і дуже низькі показники повноти інформації, насамперед, через порушення інших стандартів.
Не відповідає стандарту оперативності сюжет від 14 серпня «Муніципальна няня» про роботу міської програми. Він вийшов через два дні після публікації взятих за основу даних на сайті мерії. Це при тому, що ініціатива діє з січня 2019 року.
У сюжетах, де висвітлюється якийсь конфлікт чи хоча б якісь розбіжності в учасників подій, канал здебільшого не забезпечує балансу. Порушили цей стандарт, наприклад, у сюжеті від 13 серпня «Інсуліновий голод» про нестачу в аптеках препаратів для хворих на цукровий діабет. У матеріалі, окрім повідомлення про запит нардепа від «Опоблоку» Костянтина Павлова і його синхрону, жодних точок зору: ані діабетиків, ані лікарів, ані представників Кабміну та Міністерства охорони здоров’я, яких названо винними в ситуації.
У сюжеті «Інцидент на робочому місці» про бійку працівниць підприємства «Швидкісний трамвай» не повідомили позицію іще однієї ймовірної учасниці інциденту — начальниці станції. 13 числа показали сюжет «Активісти презентували ідеї з покращення автоперевезень» про роботу міського транспорту, але що думають про ці ідеї перевізники, невідомо.
Є в експертів зауваження й до дотримання стандарту достовірності: журналісти не вказували походження кількісних показників, уживали розмиті, неперсоніфіковані формулювання джерел інформації та не вказували авторство відео, яке не належить каналу. Наприклад, у сюжеті від 12 серпня «Телефон довіри» журналіст говорить: «В останні роки, кажуть фахівці, дзвінків вони приймають все більше. А в новині від 12 серпня «Сторічний ювілей криворожанки» автори стверджують, що «у Кривому Році п’ятнадцятеро довгожителів цього року відзначили ювілейні сто і більше років». Утім, звідки в них така цифра, невідомо. У сюжеті ж від 12 серпня «Третій бій — третя перемога» про поєдинок криворізького боксера Ігора Шевадзуцького відеоряд підписали «любительська зйомка».
Порушення основних фахових стандартів призвели до низьких показників за критерієм повноти інформації. Окрім того, значній кількості новин бракувало вичерпності. Принаймні, лише в кожному п’ятому сюжеті вимоги стандарту було дотримано. У новині від 14 серпня «Екорейд з пилопридушення» йдеться про активістів та місцевих депутатів, які прийшли на промислові підприємства з перевірками. Але із матеріалу глядачеві не зрозуміло, чи шкодять ці підприємства довкіллю; немає порівняльних даних із результатами минулорічних перевірок, хоча автор згадує, що теперішня — не перша.
Одним із найбільш порушуваних виявився стандарт відокремлення фактів від коментарів. Насамперед через засилля оцінних суджень журналістів, їхніх припущень та невиправданих узагальнень. Ось лише кілька зразків: «нова радість для нумізматів — уже в продажу»; «З давніх-давен люди вірять в те, що якщо встигнути загадати бажання, коли падає зірка, то воно обов’язково здійсниться. Можливо, ваше бажання збудеться вже сьогодні вночі»; «за небуденним процесом спостерігало чимало зацікавлених» тощо. Або ж отака вступна теза журналіста: «Щороку чутливих до сезонних алергенів людей стає все більше. Одним із найсильніших подразників є амброзія. Її пилок під час цвітіння є серйозним ворогом для алергіків, до того ж, ця рослина напрочуд живуча. Боротися з нею справа кропітка й тривала».
Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Принципи методології моніторингу сформульовані тут.
Фото: РБК-Україна