10:30
Середа, 25 Вересня 2019

Моніторинг регіональних каналів: як дотримуються стандартів теленовинарі Маріуполя

Більше піару Ахметова, ніж інформації. Дотримання стандартів і матеріали з ознаками замовності в новинах телеканалів МТВ, «Сігма» та ТВ7 за 12–16 серпня 2019 року.
Моніторинг регіональних каналів: як дотримуються стандартів теленовинарі Маріуполя
Моніторинг регіональних каналів: як дотримуються стандартів теленовинарі Маріуполя

«Детектор медіа» продовжує моніторинг регіональних приватних телеканалів. Щомісяця ми аналізуватимемо якість новин трьох-чотирьох найвпливовіших телеканалів у кількох східних і південних областях України. Завдання цього моніторингу — не лише з’ясувати, наскільки ретельно дотримуються стандартів новинарі в регіонах, а й побачити, чи прийняли вони виклик Суспільного, новини якого «Детектор медіа» також аналізує. Ми вже опублікували моніторинг дніпровських, запорізьких, харківських, одеських, херсонських, миколаївських, донецьких телеканалів. На черзі Маріуполь.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Телеканал МТВ

У новинах каналу експерти виділили 10 підозрілих матеріалів, що становить 29 % проаналізованих. Основний бенефіціар сумнівного контенту каналу — це група «Метінвест», яка його, власне, й контролює. Також багато уваги канал приділяє досягненням міського голови та мерії, які, як тут стверджують, стали можливі завдяки фінансуванню групи «Метінвест». Загалом канал працює радше як інструмент піару власників, ніж як ЗМІ.

Приклад — сюжети про оновлення на комбінаті групи «Метінвест», у яких журналіст детально описував нові можливості підприємства, які з’являться завдяки реконструкції. 12 серпня повідомили про те, що «На металургійному комбінаті імені Ілліча групи “Метінвест” відремонтували третій конвертер», а 13 серпня — що «На комбінаті імені Ілліча групи “Метінвест” триває другий етап із реконструкції». В обох сюжетах порушено стандарти відокремлення фактів від коментарів, балансу думок, достовірності та повноти. Наприклад, журналіст стверджує: «Це свідчить про те, що група “Метінвест” продовжує чітко виконувати зобов’язання, взяті перед громадою Маріуполя щодо зменшення екологічного навантаження на місто». Його висновки ґрунтуються лише на тому, що це «підкреслюють металурги» (хто саме, не зазначено).

Ще один підозрілий матеріал вийшов в ефір 15 серпня: «30 майбутніх юристів із 17 вишів України відвідали комбінат імені Ілліча». Знову бачимо порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів: «Для майбутніх юристів — це унікальна можливість набути практичного досвіду та почати власну кар’єру у всесвітній компанії, яка займається виробництвом металу, кажуть фахівці».

В інших підозрілих матеріалах компанія Ріната Ахметова позиціонується як основний благодійник міста, часто у спілці з міським головою. У всіх цих сюжетах журналісти безапеляційно стверджують, що саме завдяки компанії «Метінвест» у місті стали можливими ті чи інші зміни та покращення. Наприклад, для того, щоби продемонструвати, як компанія долучається до міської програми «Затишні двори», лише протягом одного моніторингового тижня вийшло два матеріали: «У Маріуполі продовжується реалізація програми “Затишний двір» 13 серпня та 15 серпня «Проект “Затишний двір” триває».

У першому тон задає ведуча: «У Маріуполі продовжується реалізація програми “Затишний двір”, яку фінансує місто та група “Метінвест”. Її отримають мешканці багатоповерхівок, що створили ОСББ. До кінця року обіцяють переобладнати аж 100 дворів, які мають стати затишними. Роботи з оновлення наразі тривають. Як виконуються, особисто проінспектував міський голова». Захоплюватися роботою мерії продовжує і журналіст: «Невдовзі цей двір стане затишним, адже потрапив до міської програми з благоустрою. Підрядники виконали чимало робіт». Схожа ситуація і з другим сюжетом, де журналіст каже: «Мер особисто відвідав цей облаштований затишний двір. Гості зустріли з короваєм і піснями. Міський голова зазначив, що проект зі створення ОСББ демонструє ті зміни, які відбуваються в Маріуполі. Він подякував жителям за підтримку і співпрацю».

Крім того, в обох сюжетах журналісти дослівно повторюють фразу: «Програма “Затишний двір” реалізується за фінансової підтримки міста та групи “Метінвест”. Тільки з початку поточного року група “Метінвест» на благоустрій маріупольських дворів спрямувала понад 16 мільйонів гривень партнерської допомоги».

Демонструє свою доброчинність компанія і в інших сферах, наприклад, у допомозі дітям. Сюжет «Учні помандрували у Харків завдяки екологічно-освітній програмі “Зелений паросток» (13 серпня) розповідає, як громадська спілка «Зелений центр Метінвест» дбає про дітей та екологію. У матеріалі немає жодної альтернативної думки, наприклад, екологів або активістів, які борються за чистоту довкілля, забруднюваного передусім заводами Ахметова.

Ознаки замовності має й матеріал «До школи № 28 відремонтували дорогу», який піарить депутатку міської ради Ніну Павлюк. Журналісти навіть не намагаються це приховати: «Протягом трьох років куди тільки не зверталися вчителі і батьки з цією проблемою, але ніякого результату це не давало. Потім вони вирішили звернутися по допомогу до депутатки міської ради Ніни Павлюк. Після довгих зусиль чиновниці нарешті ділянку дороги привели до ладу. До того ж зробили це в найкоротші терміни — за три дні. Відтепер стежка до школи в ідеальному стані». У матеріалі порушено стандарти відокремлення фактів від коментарів, балансу думок та повноти інформації.

Показник дотримання стандартів у новинах телеканалу МТВ — 4,18 бали із шести можливих. Найчастіше журналісти порушували стандарт відокремлення фактів від коментарів та повноти. Зокрема, обидва стандарти порушено у сюжеті від 12 серпня «На проспекті Миру продовжують капітальний ремонт будинків № 42 та 45». Журналіст каже: «Користуючись нагодою, підрядники просять міську владу про перенесення намічених термінів виконання повної реконструкції багатоповерхівки, адже хочуть зробити її більш якісно та максимально зберегти історичні архітектурні елементи». Це оцінні судження. Що ж до стандарту повноти, то в сюжеті йдеться, що ремонти проводять у межах міської програми, але не сказано, що це за програма, скільки коштів на неї виділяють, де ще будуть ремонти. Так само беззастережно підтримують міську владу журналісти каналу і в сюжеті «Ліхтарі в Маріуполі вимикатимуть із 11-ї години вечора і до пів на 5-ту ранку» також за 12 серпня. Цитата: «За останні роки маріупольські енергетики вуличним освітленням зайнялися ґрунтовно. Максимально освітили особливо значущі ділянки вулиць та проїжджі частини». Або: «Протягом трьох років таке обмеження не стосувалося Маріуполя, оскільки про це дбала міська влада». Оцінні судження не підкріплені жодними фактами чи подальшими коментарями.

У сюжеті «Відгримів триденний фестиваль музики» 12 серпня журналістка ділиться з глядачами емоціями та власними оцінками: «Фестиваль, який подарував маріупольцям атмосферу свята і бурю драйвових емоцій, радував своїх гостей не тільки виступом найкрутіших артистів, а й насиченою програмою спортивних та пляжних розваг».

Недоречні узагальнення є в сюжетах «У заповідній зоні замість аквапарку — свиноферма» за 14 серпня та «Штрафи зростають — водії ігнорують» за 15 серпня. У першому журналістка вживає конструкції «вважають мешканці» та «побоюються місцеві». У другому всіх водіїв вважають порушниками: «Вони можуть їздити по маріупольських дорогах, як Шумахери, от тільки про наслідки рідко замислюються».

У матеріалі «Мешканці на проспекті Будівельників самостійно займаються благоустроєм» в одній фразі журналістка порушує водночас і стандарт відокремлення фактів від коментарів, і стандарт достовірності. Цитата: «Особливістю саме цього ОСББ є те, що голова, заступниця та бухгалтер працюють безкоштовно, тому що насправді хочуть змін для свого будинку, а кошти, які могли стати їхньою заробітною платою, вкладають в оснащення житла». Звідки інформація про те, що вони працюють безкоштовно, невідомо, як і те, чого саме вони хочуть і чому журналістка це стверджує. В цьому ж сюжеті авторка каже, що «цього року таких будинків із запланованими ремонтами вже 780», але не підтверджує це посиланням на джерело.

Стандарт достовірності протягом моніторингового тижня було порушено у восьми сюжетах каналу. Наприклад, у новині «Відгримів масштабний фестиваль» від 13 серпня авторка каже: «Кожного дня пляж Піщаний збирав від 10 до 13 тисяч відвідувачів найграндіознішого музикального фесту східного узбережжя “Маріупольфест-2019”» та «Загалом з міського бюджету було виділено три мільйони гривень на придбання елементів вуличних меблів та елементи благоустрою», — джерела цієї інформації невідомі.

Залишилися невідомими і джерела інформації про роботу світлофорів у сюжеті «У Маріуполі з’являться нові лед-світлофори» від 16 серпня, де автор каже: «Світлофори з лампами накалювання випуску ще радянських часів. Загалом їм вже понад 40 років. За цей час вони неабияк зіпсувалися».

У десяти сюжетах із 34 оцінених не дотримано вимог стандарту балансу думок. Здебільшого це матеріали з ознаками замовності. Наприклад, сюжет «Роботи до опалювального сезону йдуть повним ходом» від 13 серпня, який ніби й важливий, але журналіст у ньому тільки хвалить мерію та перераховує цифри й кілометри. Також тут не дотримано стандарту відокремлення фактів від коментарів: «Дякуючи цьому, другий рік поспіль опалювальний сезон повинен розпочатися успішно».

У двох сюжетах журналісти каналу порушили стандарт точності. Йдеться про вже згаданий матеріал за 12 серпня «На проспекті Миру продовжують капітальний ремонт будинків № 42 та 45», у якому детально описано, що саме будуть робити підрядники, але немає назви підрядної організації. А в сюжеті «Відгримів триденний фестиваль музики» журналістка цитатою: «Та це не завадило гостям фестивалю та, власне, виконавцям, провести драйвово та цікаво час», — робить безпідставне узагальнення.

Лише в одному сюжеті було не дотримано стандарту оперативності: інформацію про те, що «У Маріуполі близько 200 кондукторів муніципального транспорту пройдуть курси», журналісти каналу оприлюднили лише 14 серпня, хоча інші ЗМІ повідомили це ще 12 серпня.

Телеканал «Сігма»

Дев’ятнадцять із 43 проаналізованих, або 44 % новин каналу, що протягом тижня вийшли в підсумкових випусках, мали ознаки замовності. Переважно це матеріали на користь власника каналу Ріната Ахметова та компанії «Метінвест», рідше в інтересах міського голови.

Матеріали про компанію «Метінвест», її модернізацію та інновації — «Збільшити якість та кількість виробництва вдвічі, така мета модернізації листопрокатного цеху» (12 серпня) та «Конвертерний, листопрокатний цехи та музей, стажерам-юристам провели екскурсію» (16 серпня). Такі самі матеріали вийшли на каналі МТВ. Про фонд Ахметова сюжети виходили щодня, протягом моніторингового тижня їх було п’ять: «Їх роз’єднала війна, а об’єднав літній табір» 12 серпня, «Вони чекали на оновлення 5 років» 13 серпня, «Мільйон дзвінків про допомогу» 14 серпня, «Для дітей з прифронтового Донбасу провели майстер-клас у Святогірську» 15 серпня та «Він бачив, як снаряди руйнували будинки» 16 серпня. Ці сюжети є однотипними: розказують одну історію про постраждалих від війни та про те, як програма фонду їм допомагає. В кожному обов’язково сльози та слова вдячності особисто Рінату Ахметову від його героїв та фраза журналістки: «Ось уже 5 років фонд Ріната Ахметова оздоровлює дітей з прифронтових районів Донбасу, а це 4,5 тисячі безплатних путівок» абощо.

Про виняткову роль компанії «Метінвест» у житті міста журналісти каналу «Сігма» розповідали у сюжеті «Разом облаштовують оселю та разом відпочивають» 12 серпня. «Маріупольці активно беруть участь у конкурсі «Свято двору» від «Зеленого центру Метінвест», — повідомляє журналіст.

Також експерти виокремили два протокольні матеріали із заходів чиновників, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина: «Понад три мільйони гривень на тротуар» від 14 серпня та «Небезпечний будинок на Морському бульварі» від 16 серпня. Попри нібито важливу тему ремонтів у місті, в сюжетах відсутня проблематика, зате є грізний мер, який роздає вказівки чиновникам. За його виступами стежать двоє журналістів — із каналу «Сігма» та каналу МТВ, де вийшли аналогічні сюжети.

Багато уваги на каналі «Сігма» приділено відстоюванню інтересів Ріната Ахметова — захисту формули «Роттердам+» та поясненню шкоди через її скасування: «У шахтарських колективах знову неспокійно» 14 серпня, «Перекрили дорогу, щоб вибити зароблені гроші» (15 серпня) та «Він змушений брати в борг, бо йому заборгували» (16 серпня).

Окремо можна виділити матеріали про компанію «ДТЕК», яка фігурує у кримінальній справі щодо формули «Роттердам+». 14 серпня на каналі вийшов сюжет «Готові відстоювати правду. Менеджер компанії “ДТЕК” прибув за викликом НАБУ», а вже наступного дня журналісти поінформували, що «причин для затримання немає. Солом’янський суд столиці відмовив прокурорам, які просили взяти під варту працівника компанії “ДТЕК” у так званій справі “Роттердам+”». Балансу в матеріалі немає.

Дотримання стандартів експерти оцінили на 4,58 бала із шести можливих. Журналісти «Сігми» найчастіше не дотримуються вимог стандартів балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та повноти інформації.

Загалом, назвати новини каналу збалансованими важко. Наприклад, протягом моніторингового тижня на каналі вийшла ціла низка сюжетів на захист формули «Роттердам+», позитив якої не ставиться під сумнів; насаджується думка про те, що саме її скасування спричинило проблеми в шахтарів та їхніх родин. Наприклад, у сюжеті «У шахтарських колективах знову неспокійно», що вийшов в ефір 14 серпня, є тільки безапеляційне твердження кореспондента: «На складах теплоелектростанцій завдяки формулі “Роттердам+” було вже вітчизняне вугілля. Країна перестала залежати від перебоїв у поставках, а ринкова ціна на вугілля сприяла формуванню прозорих цін на електроенергію, а відтак і зрозумілих правил роботи для всіх учасників ринку». Крім того, всі експерти, які фігурують у сюжеті, дотримуються однієї й тієї ж думки, а іншої точки зору немає.

Ідентична ситуація й зі ще двома сюжетами на ту ж тему: «Перекрили дорогу, щоб вибити зароблені гроші» (15 серпня) та «Він змушений брати в борг, бо йому заборгували» (16 серпня). В обох не дотримано стандартів балансу думок та відокремлення фактів від коментарів, є лише коментарі експертів на підтримку формули «Роттердам+». Оцінки в матеріалі «Перекрили дорогу, щоб вибити зароблені гроші» дає й журналіст, який без жодних посилань на джерело стверджує: «Такі акції протесту на Донбасі відбуваються ледь не щодня. І не дивно: із 33 копалень на підконтрольній території прибуткові лише чотири. Головна причина — неможливість продавати вугілля за ринковою ціною, прив’язаною до світових цін». І майже дослівно повторює цю тезу наступного дня: «Одна з причин виникнення боргів — неможливість продавати своє вугілля за ринковими цінами. Більш оптимістичнішою була ситуація, коли діяла формула “Роттердам+”. За нею ціни орієнтувались на світові, хоча все рівно їх не досягали. Тепер ситуація ускладнилася».

Порушені вимоги стандарту відокремлення фактів від коментарів і в сюжеті «Влаштували туалет під будинком» за 13 серпня. Тут журналісти роблять безпідставні узагальнення: «Люди напідпитку майже щодня справляють потребу під вікнами жінки, яка мешкає на першому поверсі». Яскравим прикладом недотримання цього стандарту й водночас дуже типовим для новин каналу «Сігма» є сюжет «Мільйон дзвінків про допомогу», що вийшов в ефір 14 серпня. Тут журналістка каже: «Мільйон дзвінків про допомогу. Такі результати роботи гарячої лінії фонду Ріната Ахметова за п'ять років існування. Жодне звернення там не залишають без уваги. Так, для сім’ї Полубоярових дзвінок став останньою надією на порятунок доньки».

Стандарт повноти не забезпечено у 25 сюжетах із 43 проаналізованих. Здебільшого порушення фіксуються внаслідок помилок за іншими стандартами, а також тому, що майже половина сюжетів каналу містить ознаки замовності. Але, наприклад, у сюжеті за 12 серпня «Близько 50 мільйонів гривень на реконструкцію» ведуча в підводці каже: «Близько 50 мільйонів гривень на реконструкцію. Ремонт 42-го та 45-го будинків на проспекті Миру триває. Чи зміниться історичний вигляд споруд, розповість Анна Слюсарева». Далі — просто набір синхронів чиновників, і не йдеться ні про гроші, ні про історичний вигляд. А в сюжеті того ж дня «Економне місто. Відтепер у Маріуполі з 23-ї до 4-ї години ранку вимикатимуть зовнішнє освітлення» немає навіть переліку вулиць, де будуть вимикати світло.

Двічі журналісти схибили з посиланнями на джерела інформації. Прикладом є сюжет «Понад 120 мільйонів гривень на роботу тепломережі» за 12 серпня. Ведуча каже, що на ремонт тепломереж витратили чи планують витратити понад 120 мільйонів гривень, але звідки в неї така інформація, не зрозуміло.

У ще двох сюжетах експерти побачили порушення стандарту точності. 12 серпня в матеріалі «У Маріуполі відбувся фестиваль», де ведуча каже, що «відпочивали тисячі маріупольців та гостей міста», замінюючи точні цифри своєю оцінкою. А в сюжеті «Спочатку аварійне відключення, потім — планове» за 15 серпня уживається неконкретне «тисячі жителів Кальміуського району».

Телеканал ТВ7

Протягом моніторингового тижня в матеріалах каналу зафіксовано лише один сюжет із ознаками замовності з 32 оцінених: це 3 % від загальної кількості матеріалів.

Йдеться про матеріал із випуску новин від 12 серпня «Соліст гурту популярного гурту BAHROMA сьогодні виступив в Маріуполі ще раз». В сюжеті йдеться про благодійний виступ, який організував фонд «Великодушність», що належить колишній депутатці міської ради від «Опозиційного блоку» Анжелі Спортесній. У ньому також не дотримано вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів: журналістка каже, що фонд «Великодушність» «… за п'ять років подарував частинку радості багатьом дітям, які пережили бойові дії на Донбасі».

Журналісти каналу продемонстрували порівняно високий рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,56 бала із шести можливих. Загалом новини ТВ7 дуже відрізняються від новин МТВ та «Сігми». Окрім мінімуму матеріалів з ознаками замовності, в підсумкових випусках справді є міські новини. Журналісти каналу багато уваги приділяють міським історіям: показують комунальні проблеми не із засідань виконкому, а з міських вулиць, наприклад, розповідають, як щурі бігають у багатоповерхівках або про те, як розділилися думки громади щодо фонтану в міському парку.

Канал розповідав про низку цікавих ініціатив, що відбувалися в місті і про які чомусь не розповідали інші канали, принаймні протягом моніторингового тижня. Наприклад, про акцію велосипедистів та правоохоронців «Півтора метра поваги» чи про ініціативу щодо збору книжок «Відкрий книжки дітям». Журналісти каналу жодного разу не порушили стандарт балансу думок і про всі події повідомляли вчасно, висвітлюючи теми у розвитку. Наприклад, у сюжеті від 14 серпня «Виробництво вугілля біля житлових будинків» вони повідомляють, що чекають на відповідь від профільного відомства щодо дозволу на виробництво. А наступного дня в сюжеті «Дозвіл на роботу вугільного виробництва» оприлюднюють її.

Навіть у «лайфовому» сюжеті про вибір шкільної форми від 19 серпня «Традиційні білий верх та чорний низ або стриманий кежуал» журналісти беруть коментар у спеціаліста відділу розвитку мережі закладів освіти про переваги та мінуси шкільної форми. Що ж до порушень, то експерти помітили, що в сюжеті за 19 серпня «Якість морської води на узбережжі покращилася» не вказане джерело інформації. Можливо, всі маріупольці знають, хто надає таку інформацію, але ж навіть у прогнозі погоди вказують «за даними гідрометеоцентру».

У двох сюжетах із 32 оцінених не забезпечено відокремлення фактів від коментарів. У сюжеті «Коригувальник “Градів” при обстрілі мікрорайону Східного» (14 серпня) є безпідставне узагальнення, коли суб’єктивну думку однієї або кількох осіб поширюють на невизначену кількість людей — «маріупольців» та «активістів».

Другий сюжет із порушенням — «Ішов на М-фест, а опинився в лікарні» — вийшов в ефір 13 серпня; в ньому ще й бракує точності. Журналіст безпідставно повторює за правоохоронцями: «Злодію загрожує вісім років за ґратами» та «Поліцейські знайшли зловмисника». Крім того, не вказано, коли й де відбулося затримання. Відповідно, автоматично порушено й стандарт повноти. Власне, як і в сюжеті від 12 серпня «У Маріуполі затримали кіберзлочинців, які крали гроші з банківських карт», де немає уточнення, де та коли це сталося.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Принципи методології моніторингу сформульовані тут.

Фото: Укрінформ

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
888
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду