Розваги, реклама, кримінал чи суспільно вагомий контент — яку картину світу відображають місцеві видання?

Розваги, реклама, кримінал чи суспільно вагомий контент — яку картину світу відображають місцеві видання?

14 Жовтня 2021
1703

Розваги, реклама, кримінал чи суспільно вагомий контент — яку картину світу відображають місцеві видання?

аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика
1703
Аналітичний звіт за вересень 2021 року. Частина 2
Розваги, реклама, кримінал чи суспільно вагомий контент — яку картину світу відображають місцеві видання?
Розваги, реклама, кримінал чи суспільно вагомий контент — яку картину світу відображають місцеві видання?

Топтемами регіональних друкованих ЗМІ у вересні були: категорія «інше» — 34,5% (реклама, розважальний контент, поради, привітання тощо) та життя місцевої громади — 19,9%. Для інтернет-видань на першому місці життя місцевої громади — 18,2% та кримінал — 18,1%.

Здебільшого в газетах та на сайтах переважав контент, зручний для швидкої обробки та передруків із мінімальним редагуванням. Натомість теми, що потребували аналізу, детального вивчення ситуації (корупція, впровадження реформ), висвітлювалися дуже рідко.

У газетах переважали інформаційні жанри, аналітику вміщували тільки окремі видання. У медіа жодного з восьми регіонів не було знайдено журналістських розслідувань.

Такими є результати моніторингу регіональних друкованих та інтернет-медіа, який у вересні 2021 року провів Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання та чотири онлайн-видання, які друкують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні / районі. Загалом оцінили 1592 матеріалів у друкованих ЗМІ, 2735 — в онлайнових.

Тематичні пріоритети видань можна порівняти на графіку нижче.

Теми

Як і під час попередніх моніторингових хвиль, у газетах на першому місці категорія «інше». У медіа Чернігівщини кількість такого контенту продовжила зростати. У січні цей показник становив 34% , у травні — 48%, а у вересні — 50%. В інших регіонах цій категорії ЗМІ відводили від 25 до 38%. Приблизно третину контенту присвятили газетній суміші видання Донеччини. Найбільша кількість таких матеріалів у газетах «Приазовский рабочий» та «События».

На другому місці «життя місцевої громади». Найбільше на цю тему писали видання Луганщини (32%), Дніпропетровщини (28%) та Чернігівщини (27%). На Дніпропетровщині експерти відзначили «Днепр вечерний», який подавав життя міста переважно крізь призму розв’язання наявних проблем. Однак деякі видання Полтавщини та Чернігівщини розкривали тему життя місцевої громади майже виключно через офіціоз та повідомлення про «добрі справи» чиновників. Найменше висвітлювали життя місцевих громад газети Львівщини (6%) та Донеччини (9%).

Ще одна популярна тема — кримінальна хроніка. Найбільше текстів на цю тему вмістили на Хмельниччині — 14% та Полтавщині — 10%. Газети «Телеграф», «Вечірня Полтава» висвітлювали декілька резонансних тем: убивство пенсіонерки та судове засідання, під час якого обирали міру запобіжного заходу студентці. «Лубенщина» передруковувала повідомлення місцевого райвідділу поліції. Як правило, тексти на цю тему подавалися або лише з посиланням на правоохоронні органи, або ж передруковувалися без змін із мережевих ресурсів правоохоронців. Тож свідомо чи несвідомо, але видання інформували тільки про успіхи поліцейських у розслідуванні та розкритті злочинів.

Натомість на Львівщині популярнішою була тема культури — 11% та соціальної сфери — 10%. Про мистецькі події писали також на Донеччині, але переважно «Приазовский рабочий», що висвітлював культурне життя Маріуполя.

У зв’язку з відзначенням дня фізкультури та спорту деякі видання збільшили кількість матеріалів на ці теми. 7% матеріалів про спорт надрукували видання одразу п’яти регіонів: Дніпропетровщина, Донеччина, Полтавщина, Львівщина, Одещина. Проте якщо для деяких видань це свято було нагодою звернутися до спортсменів регіону, розповісти про їхнє життя, то, приміром, «Лубенщина» (Полтавщина) на перший план виставила очільника міста у спортивному костюмі, який дякував спортсменам та нагадував про «важливість фізичної культури та спорту в житті людини».

Про військові події видання писали зрідка. Це стосується і преси Донеччини та Луганщини. Жодного матеріалу на цю тему в газетах Одещини. В інших регіонах, як правило, поодинокі матеріали. Так, усього два тексти знайдено у виданнях Дніпропетровщини. Обидва в газеті «Репортер» — повідомлення про обстріли у традиційній рубриці «Вести с фронта» та сумна новина про смерть учасника АТО «Ушел из жизни Сергей Пастухов». На Львівщині цю тему висвітлювали лише у «Високому Замку» та «Експресі».

Про проблеми ВПО писали на Донеччині, Луганщині та Чернігівщині, й ігнорували в інших регіонах.

Таким суспільно вагомим темам як корупція (0,2%), реформи на місцевому рівні (1,6%) увага приділялася незначна.

У деяких регіонах також дуже мало писали про пандемію та вакцинацію: 1% текстів на Одещині та Чернігівщині.

Жанри

Ситуація з використанням жанрів також не змінилася протягом року. В лідерах інформаційні формати — 46,6%. На другому місці оголошення та немаркована реклама — 16,1%. Розважальний контент, пресрелізи, поради також популярні: 4,9–6%. Натомість аналітика, рецензії, листи читачів зустрічалися рідко. Зовсім відсутні журналістські розслідування.

Найбільше інформаційних жанрів вмістили газети Луганщини та Донеччини — 54%. Це переважно короткі новини й повідомлення. На Луганщині кількість таких публікацій зросла (у січні — 39%, у травні — 30%). Найбільше інформаційних жанрів було в газеті «Рубіжанські новини». На третьому місці за кількістю вміщених інформаційних жанрів — Одещина (52%).

Аналітичний контент представлений, як правило, в окремих виданнях. Так, на Донеччині йому приділяла увагу лише одна газета — «Приазовский рабочий». На Дніпропетровщині найбільше таких текстів у газеті «Горожанин». На Одещині — у виданні «Одесская жизнь».

Медіа Львівщини та Чернігівщини вмістили значну кількість інтерв’ю та бліцопитувань — 11% та 8%.

Протокольних матеріалів найбільше зафіксували на Хмельниччині (14%) та Донеччині (7%). А от на Луганщині кількість таких публікацій знизилася майже вчетверо — 3% (у травні — 12%). Із чотирьох видань вони були наявні лише в «Попаснянском вестнике». Однак у цьому регіоні зафіксована й практика використання пресрелізів за підписом автора. «Ми бачимо виразний стиль пресрелізів, не зауважуємо жодних зусиль до опрацювання матеріалів журналістами, а втім, всупереч цьому та професійній етиці, вони підписані прізвищами працівників редакцій», — зауважили експерти сумської групи, що аналізували видання регіону.

Отже, в переважній більшості випадків жанрова палітра друкованих видань залишається бідною. Це означає, що про місцеві проблеми газети повідомляють зазвичай побіжно, не заглиблюючись у суть, не аналізуючи події та заяви чиновників й політиків.

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

Майже половина контенту (48,6%) у газетах — власні публікації. 31,4% — запозичені. І 20% — не ідентифіковані.

Найбільше власного контенту вмістили газети Хмельниччини (69%) та Львівщини (57%). Хмельницькі експерти відзначили газети «Подільські вісті» (стовідсотково авторський контент) та «Проскурів» (запозичені матеріали — одиничні). На Львівщині в лідерах за власним контентом газети «Високий Замок» та «Експрес».

На Чернігівщині кількість власних матеріалів зменшилася із 61% у січні до 40% у вересні. А найменше власного контенту було в газетах Донеччини — 35%. Тут переважали неідентифіковані тексти (40%).

Тональність

У газетах найбільше нейтральних текстів — 81,3%, позитивних — 15,2% і негативу — 3,4%. Найбільше негативно забарвлених публікацій на Хмельниччині. Експерти пов’язали це зі значною кількістю повідомлень про кримінал, надзвичайні ситуації та ковід. І найбільш позитивними були видання Полтавщини — 30% контенту. Газети традиційно вміщували нариси про земляків, інформацію про концерти та спортивні змагання. Подекуди позитивною була й джинса, в якій просувалися місцеві підприємства та чиновники.

САЙТИ

Теми

Життя місцевої громади та кримінал — традиційно в лідерах на сайтах. Найчастіше про кримінал писали електронні видання Одещини (27%) та Хмельниччини (26%). Про місцеве життя — також Одещина (30%) та Чернігівщина (24%). 

На Одещині найбільше уваги криміналу приділяв сайт «048.ua» — 34 матеріали зі 100. Але й інші видання регіону також полюбляли цю тему («Думская» — 31 публікація, «УСИ» — 22, «Таймер» — 19). Переважно всі матеріали в цій категорії були пресрелізами. Сумські експерти також відзначили значну кількість кримінального контенту на сайтах Полтавщини («Полтавщина» та «Коло»).

Натомість на Донеччині та Луганщині в лідерах інша тема — ковід (17%). Популярна вона й на Дніпропетровщині, Львівщині та Одещині. Однак здебільшого сайти повідомляли статистику. Найхарактернішим це було на Одещині та Луганщині. Одне з онлайн-видань регіону — сайт «Трибун» (новини Рубіжного, Сєверодонецька та Лисичанська) — приділив увагу захворюванню на ковід в оточенні Путіна, проте експерти не зафіксували на цьому медіаресурсі жодного матеріалу про медичне обслуговування луганців.

Окрім статистики про ковід, видання Дніпропетровщини та Чернігівщини повідомляли про перебіг вакцинації та карантинні обмеження. Однак в усіх виданнях бракувало більш аналітичного підходу. Журналісти не зауважували, як карантин позначився на місцевому бізнесі, на освіті й культурі. Майже не писали про стан медичного обслуговування, ситуацію в лікарнях.  

Про війну на сході найбільше повідомляли сайти Донеччини (13%) та Луганщини (9%). Тож електронні видання виявилися уважнішими до цієї теми, ніж газети. У цих же регіонах найчастіше згадували про ВПО. На Донеччині більшість із цих текстів з’явилася на одному сайті — міста Донецьк («062»). В інших областях про переселенців узагалі не йшлося.

Луганські експерти наголосили й на тому, що маловисвітленою в Україні, в тому числі й у регіональних виданнях, була тема участі жителів ОРДЛО у російських виборах. Із медіа регіону лише «Трибун» приділив їй значну увагу — 7 публікацій.

Про викривання корупції та реформи на місцях електронні видання писали мало, як і газети. Однак експерти відзначили окремі видання, які приділяли увагу темі. ІА «Вчасно» (Донеччина) продовжило публікувати тексти про корупцію. В кожній із трьох публікацій експерти побачили спроби розслідувальної журналістики. На цю ж тему писали сайти «49000.com.ua», «Gorod.dp.ua» («Дніпропетровщина»), а також «Полтавщина».

Найбільше рекламного контенту та публікацій категорії «інше» вмістили сайти Чернігівщини (12%) та Донеччини (11%).

Співвідношення власного, запозиченого та неідентифікованого контенту

На сайтах переважали власні матеріали — 46,5%. Запозичених — 38,4%. Неідентифікованих — 15%. Найбільше запозиченого контенту на сайтах Чернігівщини та Полтавщини. Незмінна традиція передруковувати пресрелізи та офіціоз — основне пояснення таких показників.

Найменше запозиченого та неідентифікованого контенту на Хмельниччині. У цьому зв’язку експерти відзначили сайт «Є», який подавав здебільшого власний контент.

Тональність

87,8% контенту сайтів мали нейтральну тональність. 7,3% — негативну. 4,8% — позитивну.

ВИСНОВКИ

Протягом трьох моніторингових хвиль 2021 року основні тенденції щодо тем та жанрів, а також тональності й походження матеріалів на сайтах та у друкованих виданнях лишилися тими самими.

Протягом року на першому місці в тематиці газет незмінно залишалася категорія «інше». У деяких виданнях кількість такого контенту сягала 40–50%. А це дозволяє зауважити провідний принцип роботи більшості регіональних ЗМІ з контентом: здебільшого вони віддавали перевагу розвагам, рекламі, привітанням. Та уникали тем, які могли би здатися неприємними місцевій владі або вимагали професійних журналістських зусиль та кваліфікації (корупція, хід реформ, бізнес-середовище, порушення прав, негаразди в роботі місцевої влади серед інших). Друга за популярністю тема — життя місцевої громади — переважно висвітлювалася пресрелізово або ж у формі коротких інформаційних повідомлень. А отже критичного розбору роботи влади, умов ведення бізнесу тощо бракувало.

На сайтах протягом року приблизно на одному рівні тримався обсяг висвітлення кримінальних новин та життя місцевої громади. Цьому сприяла традиція регіональних сайтів легко і швидко наповнювати стрічки запозиченим контентом. І в таких випадках функції контролю і критики влади, інших політичних та суспільних інститутів і представлення різносторонніх інтересів і потреб мешканців регіонів також не здійснювалися.

Однак моніторинг допоміг виявити й «сильні» медіа в регіонах. Їх небагато. Окремі газети приділяли увагу аналітиці, а сайти — темам корупції, умовам проведення тендерів тощо. Це означає, що деякі видання на місцях знайшли успішну модель функціонування на ринку, яка поєднує незалежне висвітлення актуальних тем, професійні журналістські жанри і при цьому відповідає інформаційним потребам читачів.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках. 

Видання, що досліджуються. Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт 6264 Новини Краматорська, ІА Вчасно, 629 Новости Мариуполя, «Донецкие новости». Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти 064 52, Ирта Fax, Перша полоса, Трибун. Полтавська область: «Зоря Полтавщини»”, «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти Коло, Полтавщина, Новини Полтавщини, Ехо. Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Таймер, Украинская служба информации. Донеччини (9%): «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта «Новини Прибужжя»; сайти zaxid.net, vgolos.com.ua, galinfo.com.ua, portal.lviv.ua. Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є»/Новини Хмельницького, Всі новини Хмельницького, Вечірній Кам’янець, Поділля News. Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський». Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин», «Репортер», «ТН-Експрес», Gorod.dp.ua, «49000.com.ua», «Событие», KRIVBASS.CITY.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, що висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Інтерньюз.

Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, що висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.

Фото: Jeff Eaton/Flickr

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1703
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду