Рамкові договори з медіа – нормальна європейська практика
Після публікації статті «Енергоатом»: легальна (?) джинса, у якій ідеться про розміщення оплачених сюжетів у теленовинах на замовлення НАЕК «Енергоатом», на адресу «Детектор медіа» надійшов лист за підписом в.о. директора агентства «Радник» Ірини Андрейченко. Публікуємо його без змін. Разом із тим, у «ТК» залишаються запитання до агентства «Радник», відповіді на які, ми сподіваємося, погодиться дати пані Андрейченко
У звязку з упередженим, на нашу думку, тлумаченням діяльності PR-Агентства «Радник» на сторінках Вашого поважного інтернет-видання, пропонуємо Вам оприлюднити на них також точку зору «Радника».
На жаль, мусимо визнати, що висновки, які зроблено у Вашому виданні засвідчують повне нерозуміння Вами сутності діяльності по наданню послуг у галузі звязків з громадськістю та нерозуміння сутності подій, які відбуваються у ядерно-енергетичній галузі в Україні та світі.
Нагадуємо, що ТОВ «Піар-Агентство «Радник» є переможцем оголошеного тендеру на надання інформаційних послуг Державної Компанії НАЕК «Енергоатом» і виконує взяті на себе зобовязання професійно і в повному обсязі, про що свідчить відсутність нарікань з боку замовника. Це далеко не перший наш успішний проект з обслуговування великих компаній зокрема й державних, а також державних відомств.
Що стосується технологій, які ми застосовуємо, надаючи послуги клієнтам, то мусимо зазначити, що вони не припускають хабарів працівникам ЗМІ чи чогось такого що порушує нашу професійну етику чи професійну етику журналістів, не говорячи вже про юридичну складову. Практика заключення рамкових договорів з медіа – є цілком поширеним і закономірним європейським явищем з усіх точок зору. До слова, жодного договору навіть рамкового з телеканалом 1+1, який випливає з продукованих Вами текстів,наше агентство не має.
Що стосується, частих, на вашу думку, згадувань «Енергоатому» у ЗМІ, то по-перше, вони означають ефективну роботу прес-служби «Енергоатому», у співпраці з агентством. «Енергатом» намагається бути максимально відкритою організацією з огляду на специфіку ядерної галузі, зокрема її значення для енергетичної безпеки країни і екологічної безпеки.
По-друге, згадування «Енергоатому» у ЗМІ зумовлене, на нашу думку, надзвичайною значимістю ядерної галузі для економіки країни. Нагадаємо що на АЕС виробляється половина всієї електроенергії країни, що є одним з найвищих показників у світі. Тому не дивно, що ЗМІ виявляють інтерес до компанії «Енергоатом», яка є оператором усіх українських АЕС.
По-третє, НАЕК «Енергоатом» переживає етап активного розвитку і реформування – дискутується стратегія розвитку галузі; проходить процес формування державного концерну «Укратомпром»; відкриваються нові потужності; наближається час продовження терміну експлуатації ядерних блоків чий проектний строк експлуатації закінчується; йде підготовка до будівництва нових енергоблоків і т.д. На наш погляд, такі процеси та події становлять надзвичайний інтерес для ЗМІ
По-четверте, ядерна енергетика у світі переживає період піднесення («ядерний ренесанс») і глобальних змін – зростають ціни на уран, значні поклади якого має Україна; все більше країн освоюють технології виробництва електроенергії на атомних станціях; відбуваються активні міжнародні злиття та поглинання у галузі; зростає рівень міжнародної кооперації і міжнародної співпраці в галузі ядерної безпеки і т.д. Отже рівень висвітлення процесів у ядерній енергетиці у ЗМІ усіх країн значно зріс, оскільки громадськість надзвичайно цікавиться цими процесами.
Таким чином, зацікавлення ЗМІ справами у ядерно-енергетичному комплексі не виглядає чимось дивним, і не тільки для нас. Наприклад в останньому номері «Деловой столицы» два матеріали присвячено цій галузі, нещодавно «Економічна правда» оприлюднила цілу серію статей на цю тему, як «Дзеркало тижня», що не обходить увагою цю ядерно-енергетичний комплекс.
Однак ми бачимо й позитивні наслідки для суспільства, від гостроїх зацікавленості Вашого інтернет-видання до нашої спільної з прес-службою НАЕК «Енергоатом» роботи. Сподіваємося що великі компанії та державні установи більш активно будуть використовувати послуги агентств по звязках з громадськістю для інформування цільових аудиторій, втілювати освітні програми для населення.
Також сподіваємося, що Детектор медіа є рейтинговим виданням у середовищі працівників ЗМІ, отже Ваша зацікавленість нашою роботою дозволить ЗМІ більш активно співпрацювати з PR-агентствами, використовувати їх потенціал для вчасного та повного виконання своїх функцій. На цій основі ми готові заключити рамковий договір і з сайтом «Детектор медіа».
Впевнені що після ваших публікацій ЗМІ не будуть цілеспрямовано замовчувати події в ядерно-енергетичному комплексі та в інших галузях економіки і суспільного життя, намагаючись уникнути ваших звинувачень.
З повагою
В.о. директора Агентства «Радник»
Андрейченко Ірина.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ірина Андрейченко, в.о. директора агентства «Радник»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Читайте також
Коментарі
5
mill
6239 дн. тому
Я как читатель сайта "Телекритика" двумя руками "за". Срочно заключайте договор с "Радником", потому что могут открыться детские сады "Энергоатома", о которых я не узнаю!
shelt
6239 дн. тому
Уважаемая Ирина, Вы передергиваете факты и манипулируете понятиями. "Зеркало недели" действительно уделяет внимание проблемам развития ядерно-энергетического комплекса, но статьи на эту тему не размещаются там за деньги и они не являются заказными, во всяком случае те, которые Вы имеете в виду. Речь же в данном случае идет конкретно о новостных материалах на ТВ. А это уже другая история. А вот почему в газетах "Урядовий курєр" и "Голос України" размещенные Вашей компанией материалы в рамках пресловутых договоров не отмечаются как "на правах рекламы"?
Александр
6240 дн. тому
да, наглость - второе счастье, "ми готові заключити рамковий договір і з сайтом «Телекритика»" - то есть мы и Вас купим, ребята, не волнуйтесь...
и главное - нет четкого ответа - платили за сюжеты или нет? если рамочный договор был - то что он предусматривал? за что уплачены деньги? наверняка не просто за "красивые глаза".
тут все ясно и шито белыми нитками. но обвинять одно конкретное агенство действительно не объективно в тех условиях, когда весь рынок медиа работает в том же духе, а сюжеты не маркируются как реклама. начинать нужно с законодательства, а потом контролировать его выполнение, вот и все.
Лесь Герасимчук
6241 дн. тому
Питання слід загадувати не тим аґенціям, що відпрацьовують свої гроші, а каналам, чесним їхнім власникам і непідкупним журналістам, котрі фальсифікують новинарний продукт. А те, що цей продукт витончено або грубо фальсифікується, глядачеві давно зрозуміло. Інакше й бути не може, коли й добір каналів і примусове їхнє нав'язування споживачеві продукту майже не лишає глядачеві альтернативи. Такий своєрідний постмодерновий варіянт цензури.
Євгенія
6241 дн. тому
Ірино, так ваша компанія платить телеканалам за розміщення певної інформації в новинах чи ні? Або інакше: канали відпрацьовують гроші, отримані за вашою угодою, новинними сюжетами?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
