Проект "Впровадження регулювання редакційної політики у друкованих та електронних (радіо та телебачення) ЗМІ України", реалізацію якого на початку жовтня минулого року ініціювали Незалежна медіа-профспілка України у партнерстві з громадською організацією „Детектор медіа”, за підтримки Посольства Великобританії в Україні триватиме до кінця липня. Про це повідомив керівник проекту, голова НМПУ Сергій Гузь.

За дев’ять місяців реалізації проекту провідні тренери з проблеми редакційної політики Ігор Куляс та Олександр Макаренко провели 5 тренінгів у п’яти пілотних регіонах України - Харкові, Львові, Запоріжжі, Рівному та Чернівцях, учасниками яких стали близько 125 журналістів із редакцій зацікавлених видань та телерадіокомпаній. Безпосередню участь в тренінгах взяли також експерти Національної спілки журналістів Великобританії та Ірландії, які поділилися з українськими колегами своїм досвідом та надали необхідні матеріали.

Інші медіа-експерти та медіа-юристи, в свою чергу, розробили юридичні практичні рекомендації та необхідні для підготовки редакційних угод типові документи, з якими учасники процесу мали змогу знайомитися під час круглих столів, безпосередньої роботи експертів в регіонах та на сторінках «Детектор медіа» в спеціальній рубриці «Редакційна політика». Також «Детектор медіа» видала 2 спеціалізовані додатки до свого друкованого щомісячника, присвяченні виключно питанням редакційної політики. А голова НМПУ Сергій Гузь та тренер «Інтерньюз- Україна» Ігор Куляс підготували методичний посібник з редакційної політики "Редакційна політика від ідеї до угоди, або Як журналістам оформити свої професійні стосунки з роботодавцем", презентація якого відбулася в Києві на фінальному круглому столі проекту.

Щодо практичних результатів, то першим друкованим виданням в Україні, журналісти та власники якого публічно підписали угоду про невтручання в редакційну політику, стала «Львівська газета», а угода, розроблена журналісткою газети Оксаною Форостиною, стала взірцем для колег з інших ЗМІ, які дуже часто брали її за основу. Другими стали дніпродзержинські «События».Потім редакційний кодекс запровадили рівненська газета «Рівне вечірнє», запорізька газета «МИГ» та ізюмська газета «Обрії Ізюмщини». Крім того, про наміри підписати подібну угоду сьогодні заявили журналісти газети «Профспілкові вісті», Чернівецької ОДТРК, ТРК «Чернівці», газети «Свобода слова» (м. Чернівці), телекомпанія ТВА (м. Чернівці), радіостанція «Великий Луг» (Запоріжжя), комунальна газета «Запорізька січ», газета «Новий день» (м. Мелітополь Запорізької області), ТРК «Рівне-1», газет видавничого дому «ОГО» (м. Рівне), газети «Рівне експрес», газети «Острів» (м. Донецьк), краматорський філіал «Русское радио» (м. Краматорськ Донецької області), газети «Поступ» (м. Львів), ТРК «Разом», Закарпатської ОДТРК, ТРК «Тиса-1» (м. Ужгород), газети «Тячів» (м. Тячів Закарпатської обл.) та газети «Перечинська тема» (м. Перечин Закарпатської обл.).

Медіа-юристи, роздивившись кілька можливих механізмів укладання угод про редакційну політику, радять робити їх частиною колективних договорів. Таким чином редакційні кодекси набувають юридичної сили. Закон про колективні угоди не передбачає цього, але й не заперечує.

Також редакційний статут до березня 2007 року повинні запровадити всі українські ТРК. Це вимога нового Закону про телебачення та радіомовлення. Також Закон зобов’язує їх створювати редакційні ради, які контролюватимуть, як сторони угоди дотримуватимуться всіх зазначених там пунктів.

За словами Сергія Гузя, медіа-профспілка продовжує надавати журналістам консультації з питань підготовки текстів угод та проведення переговорів із власниками. Ці послуги безкоштовні й можуть бути надані всім зацікавленим журналістам, не дивлячись на членство в медіа-профспілці. В разі потреби медіа-експерти можуть виїздити в регіони для редакцій, щоб допомогти місцевим журналістам провести переговори з власниками та топ-менеджерами.