Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 27 жовтня скасувала свої попередні рішення щодо впровадження цифрового телерадіомовлення, у тому числі про розподіл каналів у мультиплексах, про кодований спосіб розповсюдження МХ-1 та призначення МХ-5 для регіонального мовлення. Натомість регулятор вирішив створювати національну мережу цифрового телерадіомовлення в стандарті DVB-T на базі мультиплексів MX-1, MX-2, MX-3, MX-5 з єдиним провайдером.

Рішення Нацради передбачає, що в 2010-2011 роках будуть побудовані і запущені чотири мультиплекси. «Можливо, йтиметься не про 100% побудови, але про таку стадію, щоб ми могли переводити на постійне мовлення аналогові канали», - уточнює «Детектор медіа» голова Нацради Володимир Манжосов. Протягом місяця Нацрада прийматиме від охочих компаній заявки на провайдера єдиної загальнонаціональної мережі. З остаточним вибором провайдера обіцяє не зволікати, «бо нині це ключовий момент».

Рішення регулятора вже піддалися жорсткій критиці. «Детектор медіа», зокрема, публікувала статтю-коментар керівника Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольги Большакової.

Нині ми публікуємо інтерв'ю Володимира Манжосова, який детальніше розповів «Детектор медіа» про прийняті рішення та нове бачення Нацрадою процесу переходу на «цифру».

- Володимире Анатолійовичу, які були передумови останніх рішень Національної ради щодо цифрового мовлення?

- Ще погоджуючись на пропозицію стати членом Національної ради, я розумів: одне з головних завдань нового складу Національної ради - це впровадження цифрового телерадіомовлення. Я спостерігав за цим процесом дещо зі сторони (як віце-президент ТРК «Україна» я брав участь у всіх засіданнях ІТК, де ми неодноразово обговорювали питання цифрового мовлення, велися фінансові розрахунки), спостерігав за тим, що відбувалося в Національній раді - і це був жах. Національна рада «тягла ковдру» у свій бік, і проекти Національної ради були тактичними, а не стратегічними. Наприклад, були прийняті кілька рішень про створення експериментальних цифрових каналів. На ці експериментальні цифрові канали в місті Києві потім були видані ліцензії, причому такі, що неможливо з ліцензій зрозуміти, кому вони видані - провайдеру чи мовнику (для мовників конкурс оголошували, але переможців не визначили. - ред.). На мій погляд, тоді все відбувалося хаотично, не було згоди між різними органами влади: Кабмін мав свою програму, у Секретаріаті президента було своє бачення. Серед фахівців були великі сумніви, що цифрове мовлення буде впроваджене в ті строки, які передбачені угодою «Женева - 2006».

Тому, коли ми прийшли до Національної ради, одразу почали обговорювати найважливіші стратегічні завдання. Пріоритетним завданням було визначено розбудову цифрового телерадіомовлення в країні. Ми не проводили ефектних засідань, які згодом можуть не мати ніякої користі, але постійно проводили консультації з фахівцями з нашої країни і з-за кордону.

- З ким ви консультувалися? З якими державними органами погоджували своє рішення?

- З усіма, починаючи від індустрії, яка мала кілька поглядів на розбудову цифрового мовлення, завершуючи представниками приватних структур, які знаються на цій тематиці, зокрема з керівником «Квант-ефіру» Іваном Омелянюком. Ми постійно проводимо консультації з НКРЗ, УДЦР, були робочі зустрічі з Мінтрансом.

- На засіданні ви зазначили, що президент погодився на ваші пропозиції і дав відповідні доручення. Коли ви звернулися до президента?

- У середині жовтня, і 22 жовтня ми отримали відповідь. Доручення Президент України дав мені, як голові Національної ради, голові НКРЗ Володимиру Олійнику, міністру транспорту і зв'язку Костянтину Єфименку, міністру оборони Михайлові Єжелю і голові Генерального штабу Збройних Сил Григорію Педченку.

У своєму зверненні до Президента Національна рада запропонувала:

- розбудувати протягом 2010-2011 років національну мережу цифрового телемовлення в стандарті DVB-T/MPEG-4 в складі цифрових загальнонаціональних каналів мовлення МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5;

- забезпечити першочергову можливість мовлення в національній цифровій багатоканальній телемережі для Національної телекомпанії України, обласних державних телерадіокомпаній, загальнонаціональних телекомпаній, а також для провідних регіональних та місцевих телемовників;

- забезпечити цілодобовим телемовленням не менш як 95% населення України в кожному із чотирьох цифрових загальнонаціональних каналів мовлення.

Для цього необхідно НКРЗ, Міноборони, Генштабу, Мінтрансу «забезпечити національну мережу цифрового мовлення радіочастотним ресурсом та місцем розташування для обладнання на телевежах державного Концерну РРТ».

У відповідь Президент погодився з пропозиціями Національної ради і дав доручення переліченим відомствам «забезпечити реалізацію запропонованих заходів».

- По скільки каналів міститимуть мультиплекси МХ-1, 2, 3 і 5?

- По вісім, тобто 32 програми. Три-чотири з них будуть місцеві, решта - загальнонаціональні.

- Зараз уже є понад 15 загальнонаціональних ефірних каналів, і є сумніви, що рекламний ринок зможе прогодувати ще більшу кількість, принаймні ІТК не схвалював появу нових загальнонаціональних мовників. Нова Національна рада вирішила все-таки сприяти множенню національних каналів, забравши МХ-5 у регіональних, і розкодувавши МХ-1. Чому?

- Якщо скористатися досвідом інших європейських країн, то там мультиплексів стільки ж, якщо не більше. Я думаю, що адміністративними заходами регулювати кількість каналів неможливо і неправильно. Якби зараз ми мали достатньо аналогового ресурсу, ми б побачили, скільки було б охочих створити загальнонаціональний канал. Ми думали, що економічна криза призведе до того, що селекційно зменшиться кількість загальнонаціональних каналів до тих обсягів, які спроможні витримати рекламні бюджети нашої країни. Але ви бачите, що всі вижили, всі залишилися. Тому відмовляти тим каналам, які не мають ефірного покриття, але вже є в кабельних мережах чи на супутнику і мають рейтинги іноді більші, ніж загальнонаціональні канали з ефірним покриттям, у можливості надати всій країні свій продукт - це буде неправильно.

- Своїм рішенням Національна рада скасувала попередній розподіл місць у мультиплексах. Яким буде новий розподіл телеканалів і хто його визначатиме?

- Приймати рішення буде Національна рада, як це було й раніше. Але визначати розподіл телеканалів ми будемо, працюючи з провайдером, який будуватиме мультиплекси. Ми повинні знати, які мультиплекси будуть розбудовані в першу чергу. Згідно із законом ми повинні насамперед перевести в них ті канали, які зараз є в аналоговому ефірі - це стосується і загальнонаціональних, і регіональних мовників, у тому числі ОДТРК. Ми їх переводимо на цифрове мовлення через переоформлення ліцензії, тобто за 85 гривень. На інші вільні місця в цих мультиплексах ми будемо оголошувати конкурс.

- Конкурси будуть форматні, як в МХ-4, для абсолютно нових компаній чи для існуючих?

- Ми ще не обговорювали це питання так детально. Для нас головне інше - запустити процес, знайти нормального провайдера і розпочати практичну роботу з будівництва мультиплексів. А коли дійдемо до цього конкурсу, то вимоги в Національної ради, звісно, будуть. Ми ж не захочемо побачити на загальнонаціональному рівні канали одного формату.

- У цих мультиплексах, як і раніше, буде передбачено два місця для 5-го каналу (НБМ та «Експрес-інформ»), окремі місця для НТКУ і ТРК «Ера», резерв для суспільного мовника чи будуть зміни щодо цих компаній?

- Якщо йдеться про суспільного мовника, то вже зрозуміло, що він буде створений на базі НТКУ. Тож я не вважаю необхідним резервувати для нього окреме місце, але рішення прийматиме Національна рада. Що стосується 5-го каналу, «Ери», то ці питання вивчаються Національною радою. У нас є спільна робоча група з Концерном РРТ і УДЦР, яка має надати висновки щодо загальнонаціонального статусу телерадіоорганізацій. Стосовно компанії «Ера» може бути проблема. Повторюю, що ми переоформлюємо ліцензії, а не видаємо нові,  в них записуємо замість аналогового мовлення цифрове, але інші позиції мають залишатися без змін. Канал «Ера» має трохи більше п'яти годин мовлення на добу, ми не можемо їм подарувати близько 19-ти годин загальнонаціонального мовлення за 85 гривень. Тож це питання наших консультацій з юристами, як виходити з таких ситуацій. Подібних невирішених питань ще багато.

- Чому ви вирішили відмовитися від кодованого способу розповсюдження МХ-1? На досвід яких країн спиралися?

- Нещодавно я був у Белграді на сесії EPRA (Європейська платформа регуляторних органів), де обговорювали багато проблем з упровадження цифрового мовлення, у тому числі з кодованим сигналом програм. Платити за розповсюдження програм у цифровому стандарті - це недешеве задоволення для мовника. Якщо ми забезпечуємо безкоштовний доступ до програм населенню, тоді телерадіоорганізації зможуть розраховувати на прибуток за рахунок рекламної діяльності. Якщо ми даємо кодований сигнал, то розуміємо, що це кабельна мережа в ефірному вигляді. Тобто  в такому разі канали будуть продавати свій контент глядачу. Наша країна відрізняється, скажімо, від Німеччини, де висока щільність населення, розвинене кабельне та супутникове мовлення, й абоненти готові платити за телебачення. Однак я не думаю, що в наших платних ефірних цифрових каналів будуть великі перспективи охопити значну кількість абонентів. З економічної точки зору, це буде невигідно для компаній. Як свідчить європейський досвід, ухваливши таке рішення, ми можемо не дочекатися охочих мовити в кодованому вигляді. Ми зверталися до компаній з питанням, чи згодні вони на кодований варіант, якщо не буде можливості мовити у відкритому мультиплексі, вони відповідали: треба подумати.

- Чому ви вирішили забрати МХ-5 у регіональних мовників і долучити його до загальнонаціональної мережі? Що тепер чекає на регіональних мовників, коли країна перейде на цифру?

- Ті регіональні компанії, які захочуть вести мовлення в цифровому ефірному режимі, матимуть змогу мовити. У МХ-5 буде 8 програм по всій країні, частина з яких буде віддана місцевим мовникам. Скажімо, якщо взяти Донецьк, то на цьому мультиплексі буде 4 або 5 загальнонаціональних мовників, а 3 або 4 програми залишаться для місцевих. Ми проаналізували обсяги місцевого мовлення (а це близько 600 компаній), і тільки в деяких містах є більше трьох-чотирьох місцевих мовників. А якщо врахувати, що деякі не ведуть цілодобове мовлення або просто ретранслюють загальнонаціональні канали, то насправді місцевих дуже небагато. Згодом ми остаточно визначимо, яку кількість програм у цьому мультиплексі треба віддати під регіональне мовлення, бо це має бути однакова кількість програм для всієї країни. Для окремих міст, де місцевих програм більше трьох, як Одеса, Дніпропетровськ, будуть ухвалюватися окремі рішення.

- Тобто ви маєте намір визначити певну кількість місць для місцевих компаній і гарантувати їм присутність у МХ-5?

- Так. Ми кажемо, що це не буде мультиплекс повністю для місцевого мовлення,  це буде збірний мультиплекс, де залишаться кілька програм для загальнонаціональних каналів, а решта - для місцевого мовлення.

- Що відбувається зараз з прорахунком частот? Чи достатньо частотного ресурсу для розбудови чотирьох мультиплексів у 2010-2011 роках?

- Це запитання не до нас. Але за нашими попередніми консультаціями така робота ведеться, і вона дає обнадійливий результат.

- Наскільки обнадійливий, звідки знайшовся частотний ресурс?

- Його можна прорахувати з того аналогового ресурсу, який залишався. Ви бачили, яким чином виник скандальний конкурс - на порожньому місці близько 100 частот. Тож аналоговий ресурс іще є. Крім цього, частину частотного ресурсу використовують і можуть його позбутися Збройні Сили. Доручення Президента України, відповідно, дається міністру оборони і Генеральному штабу Збройних Сил саме з цієї причини. Наші консультації з фахівцями свідчать, що під час розбудови мультиплексів будуть поступово звільнятися аналогові частоти, які можна буде перераховувати на цифрові у процесі переходу.

- У контексті позавчорашніх рішень не згадувалося про четвертий мультиплекс. Що буде з МХ-4? Чому його не торкнулися зміни?

- Ми починали з четвертого мультиплексу розбиратися з цифровим телебаченням: анулювали ліцензії восьми мовників. Ситуація там складна, ми попросили провайдера УЦТМ надати додаткові документи. Вони надали звіт, але він нас не задовольнив. І ми прийняли рішення про перевірку. Нам треба зрозуміти, чи є у них фінансова спроможність розбудувати цей мультиплекс. Якщо вона є, тоді він залишається і ми оголошуємо конкурс на вільні програми в цьому мультиплексі. Якщо немає, рішення Національної ради може бути різним із цього приводу.

- Перевірка вже розпочалася?

- Так, її результати ми розглянемо одразу після завершення виборів.

- Якщо компанія не доведе свою фінансову спроможнісь розбудовувати МХ-4, чи буде скасоване рішення про видачу їм ліцензії?

- Не хотілося б забігати наперед. Для чого говорити про якісь варіанти розвитку подій? Скасувати ліцензію - це досить складна процедура. Ми повинні підійти зважено до цього питання.

- Згадаймо ще про шостий мультиплекс. Розподіл місць у МХ-6 ще не визначений. Але провайдер «Етер» оголосив про підписання угоди з «Астелітом» на запуск послуги мобільного телебачення і плани показувати на першому етапі близько 10-ти каналів. Вони мають право самі визначати телеканали для свого пакету?

- Ні, визначимо ми. Але після того, як вони скажуть, скільки зможуть розповсюджувати програм з технічної точки зору.

- Експерти неодоразово наголошували на тому, що провайдер - штучно створений, зайвий посередник у цифровому мовленні. Чи розглядала Національна рада варіант відмови від цієї ланки?

- Без провайдера неможливо здійснювати цю діяльність за нашим законодавством. Якщо комплектується програмний пакет, то хтось за це повинен відповідати. За законом не можна давати ліцензію на будівництво мультиплексу чи комплектування програм оператору. Оператор відповідає за технічну складову, а провайдер - за програмне наповнення. Можливий варіант, що провайдер і оператор - єдина юридична особа. Я розумію, що ви маєте на увазі Концерн РРТ, ми могли б йому видати ліцензію провайдера, такий варіант розглядався. Але для того, щоб побудувати цифрову мережу, потрібні гроші. У Концерну їх немає, державний бюджет про це мовчить.

- Тобто ви не бачите Концерн РРТ у ролі провайдера?

- Ми його бачимо в ролі оператора.

- А кого ви бачите в ролі провайдера? Кого розраховуєте залучити, встановивши мінімальну банківську гарантію 1 млрд гривень?

- Цей місяць покаже - знайдуться чи ні такі суб'єкти господарювання. Ми вважаємо, що повинні знайтися, бо питання впровадження цифрового телерадіомовлення - це не питання тільки держави, це питання телеканалів і тих фінансово-промислових груп, які за ними стоять. Якщо ми й далі будемо впроваджувати цифрове телемовлення так, як до сьогодні, то у 2015 році в центральних районах залишиться аналогове мовлення, а на відстані 150-200 кілометрів від державного кордону ніякого телебачення не буде, адже сусідні країни включать цифрові передавачі. У нас залишиться район біля Канівського водосховища, на іншій території вести телемовлення буде неможливо. Тому я впевнений, що пропозиції будуть (раніше на провайдерство різних цифрових мультиплексів претендували «ММЦ-СТБ», «Гамма-Консалтинг», УЦТМ, «Ера-продакшн», ТОВ «Пантонія», ТРК «Етер», ТОВ «Телемережі України», ТРК «Мобільний канал», ТРК «Академ TV, згодом додавалися ТРК «Телерадіосвіт», ТРК «Ірта», ТРК «Відеотехнік», ТРК «І.К.С.», Одеський ОРТПЦ, Концерн РРТ. - ред.).

- У гравців ринку є підозри, що цей провайдер буде з групи «Інтер». Чи обґрунтовані ці підозри? Чи надходили до вас сигнали з боку «Інтера» про їхню зацікавленість у проекті?

- До нас доходили лише сигнали від об'єднаної індустрії, одним з учасників якої є «Інтер». Обговорювалася ідея віддати розбудову кожного мультиплексу різним великим телегрупам. Але ми не можемо піти таким шляхом. До кого будуть претензії, якщо хтось із провайдерів не зможе побудувати свій мультиплекс? Якщо ми не знайдемо провайдера, який буде розбудовувати національну систему, ми можемо опинитися в ситуації, як з МХ-4. Повинен бути один провайдер.

- А чому ви думаєте, що кілька компаній не подужають по одному мультиплексу, а одна зможе розбудувати всі чотири?

- Нехай телегрупи об'єднуються і створюють спільний консорціум. Така ідея була в ІТК. Давайте через місяць повернемося до цього питання, тоді зможемо про щось говорити.

- Вирішивши віддавати всю цифрову мережу одному провайдеру, ви свідомо створюєте монополіста. Чи були застереження Антимонопольного комітету щодо цього, чи консультувалися ви з ним?

- АМКУ не може заборонити створювати монополіста. Якщо є монополіст у якійсь галузі, то до нього тільки висуваються особливі вимоги з боку АМКУ. Ми розуміємо, що було б погано, якби був монополіст у виготовленні програмного продукту. Але цього не буде, бо зберігається велика кількість каналів. А ми кажемо про монополіста-провайдера, який вкладає інвестиції, має намір їх повернути і досить жорстко буде контролюватися Національною радою. Залишається ще технічний монополіст - це Концерн РРТ.

- Якої саме фінансово-економічної спроможності ви чекаєте від потенційного провайдера, які умови йому виставляєте?

- В усіх європейських країнах і постсоціалістичних країнах свій рівень адаптації переходу на цифрове мовлення. У нас він найнижчий - 19%, європейські країни постсоціалістичного табору мають до 60%, Німеччина, Франція адаптовані вже на 75-80% під «цифру». На сьогоднішньому етапі всі країни вказують на один шлях: великий гравець як оператор може дати можливість розвиватися всім у якомусь стандарті. Тому, звичайно, питання економічної спроможності є вкрай важливим. У розрахунках фахівців, з якими ми консультувалися, йшлося про суму в 120-130 млн доларів, необхідну для побудови чотирьох мультиплексів. Це і є близько 1 млрд гривень, тому і висувається така сума банківської гарантії (про вартість переходу в 1 млрд, якщо побудову реальної кількості мультиплексів - не всіх восьми - держава буде готова доручити самим мовникам, писав у статті для ТК голова Цифрового комітету ІТК Валентин Коваль. - ред.). Звичайно, ми просимо провайдера надати відповідні розрахунки, враховуючи те, що існуючі ефірні компанії переходять на цифрове мовлення безкоштовно - ніякої «вхідної» плати для них немає (але телеканали платитимуть провайдеру згодом за розповсюдження цифрового сигналу, і за рахунок цього він має повертати свої інвестиції. - ред.).

- Які документи мають подати кандидати на провайдерство?

- Основними є організаційно-технічні та фінансові зобов'язання, статутні документи, банківська гарантія та їхні розрахунки. Єдине, що інноваційне, - це економічна модель. Ми хочемо бачити економічну модель компанії, яка претендуватиме, щоб зрозуміти її гарантії. Що вона передбачає? Це не лише фінансові можливості - це гарантії компанії виконати зобов'язання протягом тривалого часу і її бачення, які інвестиції або можливості співпраці з телеканалами вона використає, якщо не зможе сама виконати зобов'язання.

- Тобто ви хочете бачити бізнес-план?

- Ми хочемо бачити чіткість викладу представника компанії (це може бути навіть усно) про ті можливості, які компанія має на перспективу.

З додатку до рішення Національної ради 27.10.2010 № 1486:

1. Статутні документи.

2. Організаційно-технічні та фінансово-економічні зобов'язання щодо:

- введення в 2011 році в експлуатацію (в повному обсязі) національної мережі цифрового телемовлення в стандарті DVB-T (MPEG-4) у складі чотирьох цифрових загальнонаціональних каналів мовлення (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5);

- забезпечення трансляції в національній мережі цифрового телемовлення не менш як 32 телепрограм, передбачивши першочергову можливість трансляції телепрограм Національної телекомпанії України, обласних державних телерадіокомпаній, загальнонаціональних телекомпаній, провідних регіональних та місцевих телерадіокомпаній на умовах, які будуть визначені в подальшому Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;

- забезпечення цілодобового телемовлення не менш як 95 % населення України в кожному із чотирьох цифрових загальнонаціональних каналів мовлення (МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5);

- розміщення обладнання національної мережі цифрового телемовлення на вежах Концерну РРТ та підписання договору з концерном на виконання робіт з монтажу обладнання та подальшого технічного обслуговування;

- забезпечення відповідності технічних параметрів національної мережі цифрового телемовлення діючим стандартам та технічним умовам, з подальшим документальним підтвердженням відповідності Українським державним центром радіочастот;

- забезпечення безкоштовного доступу населення до національної мережі цифрового телемовлення.

3. Банківська гарантія щодо фінансово-економічної можливості інвестування у 2011 році не менше 1 млрд. гривень в розбудову національної мережі цифрового телемовлення.

4. Розрахунок економічної доцільності вкладання грошових коштів в розбудову національної мережі цифрового телемовлення у вигляді майбутньої моделі взаємовідносин з телерадіокомпаніями, з урахуванням вимог чинного законодавства України, що передбачає безкоштовне включення до цифрових загальнонаціональних каналів мовлення ефірних національних телерадіокомпаній.

5. Інші документи, передбачені статтею 40 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Вимоги щодо створення національної мережі цифрового телемовлення можуть бути відкориговані у ході прийняття остаточного рішення про видачу ліцензії провайдера програмної послуги, а також фактичної розбудови чи технічної розробки мережі.

- Відповідно до ваших умов це може бути абсолютно нова компанія, новий гравець?

- Звичайно. Я вважаю, що це й буде нова компанія. Не існуючий канал, а об'єднання телекомпаній або зацікавлений інвестор.