Нацрада каже «ні» місцевому мовленню

27 Жовтня 2010
48794
27 Жовтня 2010
17:23

Нацрада каже «ні» місцевому мовленню

48794
«Детектор медіа» публікує реакцію керівника Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників Ольги Большакової на сьогоднішні рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення про нову модель упровадження цифрового телебачення. Завтра на ТК вийде інтерв’ю голови Національної ради Володимира Манжосова, який, зокрема, торкнеться питань, озвучених Ольгою Большаковою. Ми готові опублікувати також інші позиції зацікавлених учасників процесу переходу на цифру.
Нацрада каже «ні» місцевому мовленню

Сьогоднішні рішення Національної ради підводять, так би мовити, риску під її загальною позицією щодо перспектив розвитку місцевого мовлення в Україні.

 

«Першими ластівками» стали кілька рішень Національної ради про відмову місцевим компаніям у продовженні строку дії ліцензії без жодних законних підстав. Причиною відмов стало негативне ставлення нинішнього складу Національної ради до ретрансляції місцевими мовниками програм українських загальнонаціональних телерадіокомпаній.  Зауважмо, що йдеться про абсолютно законну ретрансляцію, передбачену ліцензіями місцевих телерадіокомпаній (!), яку члени Національної ради чомусь ототожнюють із суборендою каналу мовлення. Але навіть після того, як одна з місцевих компаній урахувала зауваження Національної ради та замінила свою заяву про продовження ліцензії,  додавши до неї програмну концепцію на 24 години власного мовлення, їй усе одно було відмовлено у продовженні ліцензії. Коментуючи це рішення, члени Національної ради пояснили, що компанія не змогла переконати їх у власній спроможності виконати нові умови ліцензії.

 

14 вересня 2010 року Національна рада відмовила організаціям, які представляють інтереси місцевих компаній,  у включенні їх до складу громадської ради.

 

Наступним кроком стали результати конкурсу, проведеного 20 жовтня 2010 року, на який було виставлено 7 частот без територіального призначення:

- три частоти, на яких повністю або частково здійснювали мовлення місцеві компанії, було віддано загальнонаціональним мовникам;

- 1-й ТВК у м. Одесі, на який було подано три заяви від  місцевих телекомпаній, направлено на наступний конкурс, адже жодна заява не задовольнила Національну раду;

- 107,5 МГц у м. Чечельнику Вінницької обл. було поділено між НРКУ та місцевим мовником, причому для місцевої компанії було виділено лише 4 години, хоча представник компанії стверджував, що вона здатна забезпечити більше;

- на 40 ТВК у м. Дунаївцях Хмельницької обл. чотири години було надано місцевій компанії, яка  раніше здійснювала мовлення на цих відрізках (зазначимо, що інших претендентів на ці відрізки на було);

- одну частоту направлено в резерв через відсутність претендентів.

 

Ну і, власне, сьогоднішнє рішення. Володимир Манжосов пояснив скасування призначення МХ-5 для місцевого мовлення тим, що Національна рада здійснила аналіз і з'ясувала: хоча загалом по Україні є понад 600 місцевих компаній, у переважній більшості населених пунктів (за винятком таких міст, як Одеса, Дніпропетровськ тощо) одночасно працює лише 3-4 компанії і більшість із них має кілька годин власного мовлення на добу, а в інший час - ретранслює загальнонаціональні канали. Оскільки на каналі МХ-5 можна поширювати до 10 програм, його використання лише для місцевого мовлення, на думку Національної ради, є недоцільним, тому це питання буде вирішуватися провайдером.

 

У цього рішення є кілька важливих аспектів. По-перше, очевидно, що члени Національної ради не розмежовують місцеве (в межах району) та регіональне (в межах області) мовлення. Незважаючи на термінологію рішення, МХ-5 було призначено для поширення саме регіональних, тобто обласних програм. Місцеві канали поширювати на МХ-5 недоцільно, про що ми неодноразово повідомляли Національну раду. Так от, регіональні (обласні) телерадіокомпанії, на відміну від місцевих, практично не здійснюють ретрансляції і не мають відповідних положень у своїх ліцензіях. Ці компанії є достатньо потужними, щоби створювати 24-годинну власну програму. Звісно, до цієї програми включаються придбані фільми і передачі, але так само створюються і програми загальнонаціональних мовників.

 

По-друге, хоча на сьогодні в кожному обласному центрі справді є 3-4 телекомпанії, така ситуація пояснюється виключно відсутністю вільного частотного ресурсу. Це підтверджується кількістю претендентів на частоти регіонального і місцевого призначення під час попередніх конкурсів - їх було до 30 на одну частоту чи навіть відрізки мовлення. Тому не було би проблем у заповненні МХ-5 регіональним програмним продуктом, якого сьогодні Україні не вистачає, для цього необхідно лише оголосити конкурс на мовлення на МХ-5. До речі, саме це і було передбачено скасованим рішенням.

 

По-третє, Національна рада знову прагне визначити провайдера на цифрове ефірне мовлення, попри одностайну позицію всіх експертів, що такий суб'єкт є штучно створеним посередником між мовниками й оператором телекомунікацій. І знову до провайдера програмної послуги висуваються фінансові вимоги, розмір яких обґрунтовується вартістю розбудови мережі, хоча зрозуміло, що ці витрати буде здійснено оператором телекомунікацій. Ця позиція не є новою й неодноразово зазнавала критики.

 

Але є й нові підходи, зокрема, прагнення Національної ради визначити одного провайдера на чотири мультиплекси. Хоча офіційно ця позиція обґрунтовується необхідністю поставити мовників на всіх мультиплексах у рівні умови, насправді це призведе до повної монополізації телерадіомовлення: поширення всіх телепрограм залежатиме від однієї особи. Такий підхід критикується навіть у демократичних Нідерландах, а в нашій країні на цю особу буде постійно чинитися політичний та економічний тиск.

 

Незрозумілою й доволі неприємною новиною є й те, що саме провайдер буде вирішувати, яким чином поширювати місцеві програми після переходу на цифрове телебачення. Залишається сподіватися, що це було обмовкою і насправді такі рішення все ж таки будуть прийматися Національною радою і саме вона буде нести за них відповідальність перед суспільством. Адже захищати свої інтереси в суді місцевому мовнику буде надзвичайно важко, якщо його опонентом стане провайдер-монополіст. Власне, в такій ситуації буде важко і потужному загальнонаціональному каналу.

 

Таким чином, якщо попередній склад Національної ради просто нічого не робив задля того, щоб підтримати й відродити місцеве мовлення в Україні, то новий склад послідовно приймає рішення, які фактично знищують і місцеве, і регіональне мовлення.

 

Ольга Большакова, керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників

 

Фото - www.guardian.co.uk

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ольга Большакова, для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
48794
Читайте також
Коментарі
10
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
ulyanov
4917 дн. тому
На самом деле при желании вполне реально вещание региональных каналов в мультиплексе - и технология есть и железо недорогое вот только нужно ли это тем кто планирует контролировать ресурс ? Я допустим не вижу никаких технических проблем - всего пара каналов в одном из мультиплексов и региональные вещатели смогут продолжать свою деятельность.
ТРК
4929 дн. тому
Одесса особый случай. Одесса всегда - особый случай)))) Поэтому проблема одесской области и должна решаться индивидуально, то есть выделением для этой области дополнительных частот. Таких областей будет 2-3. Не секрет тот факт, что подавляющее большинство местных ТРК примитивно ретранслируют загальнонациональные программы. Так давайте же сначала проанализируем ситуацию с местным вещанием, а потом уже будем кричать Караул!
Большакова
4930 дн. тому
ТРК и Оператору Господа, не нужно умножать количество передатчиков на количество каналов, т.к. МХ-5 планируется строить по синхронным зонам. Внутри зоны все передатчики, сколько бы их ни оказалось по факту, будут транслировать одно и то же. Еще раз повторюсь - транслировать на МХ-5 пирятинскую телекомпанию безумно дорого и бессмысленно, т.к. смотреть ее будут только в самом Пирятине, а платить придется за трансляцию на четверть области. Поэтому вопрос стоит так - есть ли в Полтаве потенциал для работы 6-8 областных телекомпаний? И ответ на него неизвестен. Желающие попробовать - есть, хватит и на 20 телекомпаний, посмотрите количество участников конкурсов на такие частоты в 2007-2008 годах. В Одессе - уже сейчас больше 10 областных телекомпаний, а были бы свободные частоты, возможно, было бы и еще больше. Сейчас речь идет о том, чтобы гарантировать возможность развития областного телевидения, а для этого необходимо четко определить 8-10 каналов на МХ-5 - предназначены только для регионального вещания. Общенациональные каналы на конкурс не допускаются. Вот тогда через 3-4 года мы получим ответ, сколько телеканалов могут работать в каждой области. Если уже сейчас допустить общенациональные телеканалы на МХ-5, то областные туда вообще не попадут. Опять-таки, посмотрите результаты конкурсов - в последние годы если на частоту претендовали одновременно общенациональные, региональные и местные компании - в лучшем случае частоту между ними делили, и отнюдь не на равные доли. А чаще всего ее просто отдавали на развитие одного из сетевых каналов. Случаи, когда приличную частоту отдавали областной или местной компании - редкое исключение. Вот поэтому нас так и беспокоит отмена территориальной категории МХ-5.
мнение
4930 дн. тому
Спор весь беспочвенный. Скажите: а вам не всё ли равно? вы активный зритель этой эфирной технологии? и вообще - один только вопрос: кому ОНО это всё надо? Людей обеспеченных, готовых раскошелиться на новье, принимающее DVB-T, да еще и в дорогущем варианте - МПЕГ-4 - считанные единицы, даже в Киеве таковых немного,и опять же -смотреть то убожество,что показывают в "цифре" те, кто раскошелился - не будет -они, как и другие, предпочтут не возиться с вылавливанием сигнала антенной, а воспользуются услугами спутниковых платформ или кабельщиков. Про регионы, где нормальной зарплатой считается что-то около 900 грн. в месяц, приобретение конвертера/телевизора или иного устройства с поддержкой DVB-T MPEG-4, цены на которые начинаются от 2100грн. - непозволительная роскошь и неоправданная трата, Опять же комплект спутникового оборудования с установкой обойдется, для сравнения, в 800 -1200 грн. и поможет просматривать несравнимо большее число каналов, причем - на любом телеприемнике. И последнее, О качестве формата, выбранного Украиной (впереди планеты всей) и вовсе говорить как-то неохота. В то время как все нормальные развитые страны внедряют HD-телевидение а в качестве SD используют и внедряют МПЕГ-2, дающие в том числе на больших телевизорах суперскую картинку причем за небольшие деньги, Украина, при нищем и бедном населении внедряет самый дорогостоящий и низкокачественный формат МПЕГ-4,который бедным - не по карману, а богатым - не по качеству их дорогих телеприемников, ибо разница между МПЕГ-2 и МПЕГ-4 по "картинке" примерно такая же как между 1 фильмом на 1 DVD и "суперсборкой" фильмов, где на 1 DVD втиснули 10 - 15 кинокартин.
..
4930 дн. тому
Сочетание решений про одного провайдера и срока приема заявок (1 месяц) говорит о том, что вопрос о провайдере уже решен. У партийцев так было всегда - постановление принимается тогда, когда решено, как это делать. Консорциум, бай-бай!
Regulator
4931 дн. тому
Один провайдер на трубе (любой- газовой, нефтяной,телекоммуникационной) это лучше. Потому что один большой вентиль лучше, чем много краников. А то рук может не хватить все Ваши краники завинчивать...
коллега
4931 дн. тому
Ольга, а Вы не могли бы уточнить у Манжосова эти все нюансы по количеству местных телекомнаний, Вы же там ближе к телу. И написать, для нас "местечковых" это жизненно важная информация.
Оператор
4931 дн. тому
Могу подтвердить версию ТРК по 900 местных ТРК. Спрашивал у ребят из аппарата Нацсовета. Да и как по другому, ведь цифровые зоны и зоны вещания передатчиков не совпадают с административным делением Украины. В Полтаве передатчик - 3 (три) местных телекомпании, в Кремменчуге свой передатчик - еще 3 (три) местные компании, Пирятине - еще 3, и так далее.
ТРК
4931 дн. тому
А я трактую заявление Манжосова иначе. В мультиплексе ( будет) будет 300 передатчиков по 10 ТВпрограмм, из которых 3 ТВ программы будут выделены региональным и местным ТРК. Умножаем 300 на 3 и получаем 900 Телепрограмм ( читай - телекомпаний). В стране, со слов Ольги, их всего 600. Будет место еще для 300 новых. Уверен, что арифметика именно такая. И не согласен с тезисом, если один Оператор, то это "політичний і економічний тиск". Сейчас все ТРК сидят на шее у монополиста - концерна РРТ, а я что-то не помню жалоб в прессе отТРК на давление с его стороны. С экономической же точки зрения, строительство каждого мультиплекса отдельно - абсолютный абсурд.
George
4931 дн. тому
Big Brother is watching you!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду