Лише за останні місяці видання «NGL.media» опублікувало декілька резонансних матеріалів. Наприклад, матеріал «Вся православна рать» про майно, яким в Україні все ще володіє УПЦ (МП), або про те, як син військкома отримав у подарунок будинок в елітному селищі на околиці Львова, а син народної депутатки Копанчук утік з України під час воєнного стану.

«NGL.media» — це львівське видання «Наші гроші. Львів», яке існує вже десять років і раніше зосереджувалося на зловживаннях при проведенні публічних закупівель. Воно належить до тих, для кого війна стала поштовхом до подальшого розвитку та переформатування. У 2023 році видання провело ребрендинг, суттєво розширило команду та змінило формат із відстеження порушень при закупівлях у своєму регіоні та судових справ до великих розслідувань і Big Data. Про ці зміни та подальші плани «Детектор медіа» поспілкувався зі співзасновницями «NGL.media» Наталією Онисько й Олександрою Губицькою, головним редактором Олегом Ониськом і директоркою з розвитку Іриною Подоляк.

Шлях від «Наші гроші. Львів» до «NGL.media»

У 2012 році Олександра Губицька та Наталя Онисько після закриття газети ZIK, де вони працювали, створили громадську організацію «Львівська група» та вирішили заснувати власне медіа. Але отримати фінансування на щось абсолютно нове й нікому не відоме було складно, тож вони вирішили використати для цього вже доволі розкручений на той час бренд видання «Наші гроші». Його засновник, журналіст Олексій Шалайський, був не проти.

Олександра Губицька та Наталя Онисько

«Ми думали про те, що було б круто мати у Львові регіональну філію сайта “Наші гроші”, який займається моніторингом і перевіркою публічних закупівель. Тоді ми звернулися до Олекси Шалайського з питанням, чи він би погодився, аби з’явився підсайт про Львів. Він погодився — і так ми, виходить, пристали вже до вже відомого бренду. Тобто ми юридично були іншою організацією, але зрозуміло, що для нас для старту було дуже добре мати таку круту назву. Адже на той час “Наші гроші” були відомими — вони вже робили резонансні розслідування», — розповідає Олександра Губицька.

Певний час колектив видання складався з двох людей, згодом команда збільшилася. Уже незабаром після заснування львівські медіа довіряли «Нашим грошам. Львів»,  поширювали їхню інформацію, але все ж видання було нішевим. Коли воно почало відстежувати закупівлі не лише Львова та Львівщини, а й інших західних областей України, люди почали запитувати, чому це львівське видання цікавиться іншими регіонами. Тоді, згадують Олександра й Наталія, вперше замислилися, що прив’язка до міста в назві заважає. Та й хотілося вже братися за масштабніші теми.

«Нам слово “Львів” фактично почало заважати, але від словосполучення “Наші гроші” ми все одно ніколи не відмовимося, тому що це — наша історія й ми завжди будемо вдячні за дозвіл працювати під цим брендом», — каже Наталія.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, регіональних закупівель практично не було, та й на той час мало хто цим цікавився.

«Ішлося про виживання країни. Ми думали, що можемо бути корисними суспільству, та почали займатися ідентифікацією окупантів. Приблизно до кінця 2022 року ми тільки цим і займалися, висвітлюючи ще якісь загальні новини в місті та регіоні», — каже Олександра.

Восени 2022 року Олександра Губицька та Наталія Онисько брали участь у навчальній програмі від Центру розвитку незалежних медіа в Україні Media Development Foundation. Багато питань там, згадують вони, стосувалися розвитку медіа до стійкої структури.

«Було багато тренінгів, присвячених розвитку організації. Тому ми задумалися над тим, чого ми хочемо. Одним із завдань цієї програми було написання стратегії розвитку організації. Власне, десь у той момент у нас і виникла ідея розширити роботу, не займатися лише львівськими темами чи тим, що на заході України відбувається, а висвітлювати й національні питання. Створивши цю стратегію розвитку, ми почали згідно з нею рухатися та залучати тих людей, яких нам бракувало для цього розвитку», — розповідає Наталія Онисько.

Лого «NGL.media»

Вони звернулися до грантодавців за більшим фінансуванням та отримали на це згоду. Постало питання розширення та переформатування. Відтак на зламі 2022 і 2023 років у «Наших грошах. Львів» почалися кардинальні зміни: тут суттєво зросла команда, згодом видання змінило назву на «NGL.media», дизайн, домен і відкрило також відділ Big Data, який займається великими даними.

Більший колектив, небагато текстів — зате ґрунтовніших

Головним редактором видання став львівський журналіст Олег Онисько. До того він дев'ять років очолював видання «Zaxid.net», а в березні 2023 року повідомив про своє звільнення. У коментарі «Детектору медіа» він пояснив, що пішов саме в «NGL.media» через те, що йому подобається, який курс взяла команда, і він бачить у цьому великі перспективи. З попередньої роботи звільнився якраз через те, що йому набридла рутина великого медіа — захотілося робити щось більш нішеве та в меншій команді.

Олег Онисько

«Мене вже дратувало те, що "Zaxid.net" — це велике медіа і ти не можеш проконтролювати всі новини. Регулярно якісь лажі виходять, хтось там дурницю напише. Чи не дурницю, а просто міг би написати краще і написав з халяви... І це повторюється з року в рік, — ділиться він. — Мені було цікаво працювати з текстами, коли є більш “камерна” атмосфера, менше видання, але має більші матеріали, схожі на спецпроєкти. Ти просто можеш всі слова контролювати, які там публікуються. Менше, але і якісніше це робити, і при цьому цікавіше. А чого саме сюди пішов? Ну, це найкращий варіант був у Львові. У мене були пропозиції вигідніші по грошах, але сутність та сама, що й на "Zaxid.net" — велика редакція, залучай людей, переконуй їх... Мені це нецікаво. Я дуже добре знав, чим вони займаються, бо видання заснували моя дружина Наталя і Саша, яку я теж давно знаю і поважаю. Їхня тематика та принципи дуже близькі мені».

На «NGL.media» статті виходять раз на кілька тижнів, матеріали на основі великих даних — рідше, а новини — інколи одна-дві на день, а інколи й не виходять зовсім. Весь контент сайта чітко підпадає під оголошену тематику: корупція, зловживання, розслідування і матеріали на основі Big Data.

Олег Онисько — не єдиний представник «Zaxid.net», який перейшов у «NGL.media». Ще в січні з одного видання в інше перейшла журналістка Катерина Родак, а навесні — журналіст Назар Тузяк, який і очолив відділ Big Data. Головний редактор каже, що нікого не переманював, але й не міг умовляти залишитися, бо журналісти справедливо захотіли змін і подальшого розвитку кар’єри.

Крім них, до команди долучилися ще кілька журналістів-розслідувачів і колишня народна депутатка та заступниця міністра культури Ірина Подоляк, яка стала директоркою з розвитку «NGL.media».

Ірина Подоляк

«Мене запросили долучитися до команди в березні для того, щоб допомогти їм вийти з регіональної ніші на загальнонаціональний рівень, почати працювати з великими даними й посилити присутність в антикорупційному медійному полі. Так ми із середини весни почали опрацьовувати й осмислювати теми, які мали би суспільний резонанс. Також я займаюся налагодженням партнерств, наприклад, з “Українською правдою” та “Ґрунтом” — це хороше респектабельне медіа, яке доволі активно присутнє у соціальних мережах. Крім того, я займаюся комунікаціями з донорами», — описала Ірина Подоляк свою роль в «NGL.media».

Донорами «NGL.media» є Internews Network, National Endowment for Democracy (Національний фонд на підтримку демократії, США),  Institute for War & Peace Reporting (Інститут висвітлення війни та миру), The Black Sea Trust for Regional Cooperation (Чорноморський фонд регіонального співробітництва) тощо. Крім того, у видання вже з’явилися донати. Найбільша сума наразі, за словами Олега Ониська, 15 тисяч гривень від читача за місяць.

За останні місяці видання опублікувало кілька резонансних розслідувань і матеріалів на основі Big Data. Наприклад, матеріал видання під назвою «Квитки в один бік» розповідає про те, як Львівська ОВА, користуючись системою «Шлях», дозволила виїхати за кордон під час воєнного стану багатьом військовозобов’язаним чоловікам, на основі документів, наданих якимись сумнівними ГО, які раніше не займалися волонтерством.

Але, мабуть, найрезонанснішим з опублікованого «NGL.media» за останній час став матеріал «Вся православна рать», який розповідає про майно, зареєстроване на УПЦ (МП) в Україні. Олег Онисько каже, що його вдалося зробити завдяки даним аналітичної бази YouControl.

«Підрахунок майна Московського патріархату виглядав так: беремо всі організації, в назвах яких є “православний”, просимо YouControl сформувати перелік за цим запитом — це вручну неможливо було би, бо це тисячі даних. Вони скинули там купу з тисяч, десятків тисяч записів. Далі відкидаємо всі київські патріархати, якісь автокефальні, старообрядницькі й так далі. Отак сформувався список організацій  Української православної церкви, тобто Московський патріархат. Потім за цим запитом ми кажемо YouControl: а дайте нам тепер все майно, яке на них лежить. Умовно, там близько 10 тисяч організацій — і з них чотири тисячі, наприклад, нічого не мали. Але на 6 тисячах було щось записано. Потім це технічно “схрещується” з державним кадастром, якщо це земельні ділянки, та з реєстром майнових прав, якщо це нерухомість, — і на карті з’являються ці точки», — розповідає він.

На основі цих даних видання підготувало карту України, на якій червоним позначено майно УПЦ МП. При цьому, каже Олег Онисько, це далеко не все майно, а тільки те, що офіційно зареєстроване на релігійну організацію. Є ще майно, власниками якого за документами є священники й інші приватні особи. Такий масив даних відстежити фактично неможливо.

«Ти ж не будеш “пробивати” кожного руками, це неможливо. Якби ми шукали конкретне, записане на конкретну людину майно чи розташоване в конкретному місці, то, так, ти можеш інакше “пробивати” й перевірити всі зв'язки. А коли ти робиш отаку велику Big Data, то важливо розуміти, що ці всі 10 тисяч записів не руками “пробивали”. Але це свідчить, що за документами отаке в них майно, — пояснює він, додаючи, що таким чином автори ставили собі за мету підказати владі, як ефективніше боротися з УПЦ МП, не просто видаючи якісь декларативні заборони. — Цікаво, що на мапі можна побачити, що є у приватній власності, що є в комунальній чи в державній власності, на що церква має право оренди. Фактично задля того ми й робили дослідження, щоби показати, що хоч частина облрад заявляє про те, що нібито забороняє УПЦ МП, але при цьому їхня комунальна власність перебуває в руках церкви. Тож не треба заявляти, що ви щось забороняєте. Ви не можете заборонити людям сповідувати релігію. Краще заберіть своє майно в того, роботу кого ви хочете заборонити».

Що у планах

Зараз видання, пояснює Онисько, нарощує і репутацію, і зв’язки. У майбутньому вони прагнуть співпрацювати з провідними українськими медіа, випускаючи свої матеріали в них, і використовуючи їхні майданчики для кращого поширення інформації.

«Йдеться про питання розголосу, впливу і так далі. Ми не стільки прагнемо розвивати сайт як власну платформу — це швидше візитівка для наших донорів. Думаємо, що в майбутньому будемо колаборуватися — ми робимо розслідування та видаємо їх одночасно з тими, хто має великі розкручені платформи, але не має можливості колупатися довго в одній темі. З ким би ми, наприклад, хотіли в майбутньому колаборуватися? З пристойними українськими медіа, залежно від теми, звісно. Для нас це — більший розголос, для них — якісний матеріал, — пояснює він. — Одним із критеріїв оцінки нашої роботи є цитованість, і вона зростає. Нас багато передруковують зараз. І в принципі ми — не комерційне медіа, щоб ми це тримали в себе й на рекламі заробляли. Нам важливий розголос і поширення цієї інформації».

За його словами, видання прагне доєднатися до когорти найкращих команд журналістів-розслідувачів України, як-от «bihus.info», «Схеми», «Слідство.Інфо» тощо. Ключове завдання «NGL.media» — це писати на важливі теми, які матимуть вплив, суспільний розголос і допомагатимуть змінювати країну на краще.