Реєстрація онлайн-медіа є добровільною. Але для тих, хто захоче зареєструватися, закон «Про медіа» передбачає меншу відповідальність за порушення та можливість брати участь у створенні органів співрегулювання. Минулого тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вже затвердила порядок подання заяв і положення щодо особливостей реєстрації у період воєнного стану. Тому «Детектор медіа» підготував інструкцію про те, як реєструватись онлайн-медіа.

З чого почати

Насамперед потрібно подати до Нацради заяву. Її можуть подавати як фізичні, так і юридичні особи. У ній слід зазначити ідентифікаційні дані (для юридичних осіб), адресу, контакти (телефон, електронну пошту), ім’я та прізвище керівника й кінцевого бенефіціара (якщо такий є). Також слід указати вид та описати діяльність, якою займається медіа. Це назва, доменні імена, інформація про реєстрантів цих доменних імен (імена, прізвища, громадянство, місце проживання, а для юридичних осіб — ідентифікаційні дані).

Як подати заяву

Зараз заяву можна подати в паперовій формі на юридичну адресу Нацради або в електронній формі на електронну пошту. Регулятор просить оформлювати заяву шрифтом Times New Roman (12–14 кегль).

У підзаконних актах Нацради йдеться, що при поданні заяви в електронній формі на неї та супровідні документи треба накласти «кваліфікований електронний підпис чи печатку з урахуванням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”».

А як же електронний кабінет?

Через відкладене фінансування, передбачене на впровадження закону «Про медіа», регулятор поки що не може створити електронний реєстр та електронний кабінет. Однак після того, як гроші нададуть, зможе це зробити. Тоді заяву можна буде подати простіше.

• Читайте також: В Україні набув чинності закон «Про медіа»

Нагадаємо, в лютому 2023 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Цей законопроєкт на рік призупиняє дію абзацу першого частини четвертої статті 78 закону «Про медіа», де йдеться про фінансування регулятора та збільшення зарплат членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Який реєстраційний збір необхідно сплатити

Одночасно із заявою потрібно подати й документ про сплату реєстраційного збору. Це сума в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Цього року — 2684 грн.

Кошти сплачують до Держбюджету.  Реквізити для сплати реєстраційного збору.  Коли регулятор запустить електронний кабінет, сплачувати реєстраційний збір можна буде в ньому.

Коли Нацрада зможе зареєструвати онлайн-медіа

Після того як регулятор отримає заяву, впродовж одного робочого дня він має електронною поштою надіслати заявнику реєстраційний номер заяви з датою. Якщо медіа подало всю необхідну інформацію, то рішення про реєстрацію Нацрада приймає впродовж одного місяця. Якщо ж інформація неповна, то регулятор має про це повідомити впродовж 10 днів після отримання заяви. Рішення про реєстрацію приймають винятково на засіданнях Нацради. Це вказано у законі «Про медіа» (стаття 90, частина 2, пункт 23). Сам реєстр є відкритим.

• Читайте також: Нацрада надала свої роз’яснення щодо набуття чинності закону «Про медіа»

Чи може Нацрада відмовити у реєстрації?

Може. У законі це передбачено. Наприклад, регулятор може відмовити, якщо заявник не сплатив реєстраційний збір або якщо до компанії застосовані санкції у вигляді заборони займатися медіадіяльністю тощо.

Як реєстрація полегшує відповідальність за порушення

Якщо для незареєстрованих медіа відповідальність настає після трьох порушень, то для зареєстрованих допускається п’ять порушень.

Також реєстранти зможуть брати участь у створенні органів співрегулювання.

Що буде з незареєстрованими медіа

Вони так само нестимуть відповідальність за порушення. Якщо незареєстроване медіа вчинить упродовж місяця понад три порушення, то одразу повинне сплатити штраф. Також такі медіа не матимуть права брати участь у створенні органів співрегулювання.

• Читайте також: Дворовий: Зареєстровані онлайн-медіа матимуть полегшену процедуру відповідальності за порушення

Як Нацрада буде ідентифікувати незареєстровані онлайн-медіа

За словами першого заступника голови Нацради Валентина Коваля, до весни 2024 року буде визначена процедура ідентифікації медіа, які не схочуть реєструватися: «31 березня 2024 року набирають чинності в повному обсязі санкції для онлайн-медіа. А перший рік дії закону для них — це період входження в нове життя, і єдиною санкцією, яку Нацрада до них може застосовувати, є припис (санкція за незначне порушення. — "ДМ")». У тому ж 2024 році буде затверджено критерії для визнання інтернет-ресурсів, які не зареєструвалися, такими, що підпадають під визначення онлайн-медіа.

«Це на випадок, якщо вони порушують законодавство. Орган співрегулювання має визначити певний набір характеристик, відповідно до яких можна ідентифікувати компанію як медіа. Звісно, якщо індустрія не створить органу співрегулювання, Нацрада на свій розсуд має визначати ці критерії. Тому я сподіваюся, що за найближчі пів року індустрії зможуть зорганізуватись і створити органи співрегулювання», — каже Коваль.

За які порушення Нацрада може застосувати санкції до онлайн-медіа

Порушення поділяються на три групи: незначні, значні та грубі. До перших, наприклад, може належати подання заяви про зміни до реєстру з порушенням строків або порушення норм розповсюдження реклами. Значні порушення — це, до прикладу, підбурювання до дискримінації та утисків на основі етнічного походження, релігії, віку, статі тощо; поширення заборонених фільмів, інструкцій для виготовлення наркотиків чи вибухових речовин, поширення інформації, яка виправдовує діяльність Комуністичної партії, її символіку. А також висвітлення діяльності держави-агресорки (держави-окупантки) без повідомлення про цей статус, зневага до державної мови тощо. А до грубих порушень належить поширення закликів до насильницького повалення конституційного ладу України, ведення агресивної війни, висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість, заклики до тероризму, сексуальної експлуатації. Також до цих порушень належить і висвітлення збройної агресії проти України як внутрішнього конфлікту або громадянської війни тощо.

• Читайте також: Десять найважливіших новел закону «Про медіа»

За незначні порушення регулятор може видати припис. За значні слід сплатити штраф від 5 до 10 мінімальних зарплат. А за грубі — від 10 до 15. При визначенні конкретної суми Нацрада має враховувати розмір аудиторії та вид онлайн-медіа.

Також серед заходів реагування на порушення може бути й заборона поширювати онлайн-медіа. Це відбуватиметься за рішенням суду (тимчасово заборонити поширювати онлайн-медіа Нацрада зможе своїм рішенням).

Як реагуватимуть на грубі порушення під час воєнного стану

Під час воєнного чи надзвичайного стану Нацрада застосовує особливу процедуру реагування на грубі порушення. Спершу регулятор оприлюднює на своєму сайті та надсилає медіа на поштову адресу повідомлення про розгляд питання про грубе порушення. Там вказуватимуть дату й час засідання Нацради, де мають бути оприлюднені результати. Медіа може надати свої пояснення у відповідь. Його представники мають право взяти участь у засіданні, де розглядатимуть можливе грубе порушення. Якщо ж медіа свої пояснення не надасть, а представники на засідання не прийдуть, Нацрада все одно має право розглянути це питання.

Нацрада приймає рішення про застосування заходів реагування (наприклад, штраф абощо) на підставі акту моніторингу або інших доказів, які свідчитимуть про порушення. Також регулятор може проінформувати про ці порушення військове командування. Штраф, якщо він буде застосований, медіа має сплатити упродовж 15 днів із моменту публікації рішення Нацради на сайті. Якщо медіа його не сплатить, регулятор звернеться до суду.

Що робити, якщо після реєстрації в компанії відбулися зміни

Про це потрібно проінформувати Нацраду. Коли буде створено електронний кабінет, відповідну заяву можна буде подати в ньому. При внесенні змін до реєстру також слід ще раз сплатити реєстраційний збір.

Як скасувати реєстрацію

Щоби скасувати реєстрацію, потрібно просто подати заяву в Нацраду. Її форму наведено нижче.

Головне фото: Getty Images