16 квітня закінчується прийом заявок для участі в конкурсі на отримання фінансування від Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages («Єврімаж»). Він стане першим, на який українські продюсери зможуть подавати кінопроєкти.

«Детектор медіа» розпитав Володимира Яценка та Сергія Зленка, яких призначили представником і заступником представника України в Раді правління Фонду, про особливості роботи Eurimages.

– Володимире, кожна країна робить внесок у Фонд, скільки цього року сплатила Україна?

Володимир Яценко: На жаль, Україна ще не сплатила внесок у зв’язку з єдиною проблемою всієї української кіноіндустрії: досі не затверджено паспорт бюджетної програми за напрямком державної підтримки кінематографії, а отже не може бути здійснений платіж по внеску України до Eurimages.

– Скільки ми маємо сплатити цього року?

В. Я.: Розмір внеску встановлюється індивідуально для кожної країни. Внесок для України був розрахований 2019 року, а оскільки формально ми приєдналися лише цього року, у 2020 році це буде інша сума. Думаю, що точно стане відомо після затвердження паспорта бюджетної програми.

– Що може відбутися, якщо Україна зараз не зробить цього внеску? Чи зможуть наші кіновиробники тоді подаватися на найближчий конкурс, дедлайн подачі документів на який закінчується 16 квітня?

В. Я.: На дедлайни це точно не вплине. Варто подаватися й не зволікати. Найперше й найближче за часом, що важливо, — це голосування. Оскільки Eurimages — це Фонд, а Рада правління представляє інтереси країн, які зробили внески у Фонд, то голос країни при прийнятті рішення прив’язаний до сплаченого внеску. За правилами Eurimages, при голосуванні окрім простої більшості голосів також важливо, щоб була ще й більшість «капіталу», тобто обов’язково мають бути голоси країн, внески яких становлять більше 50 % до Фонду. Іншими словами, є ризик, що без сплати внеску не буде врахований голос України при ухваленні рішень. Про подальші наслідки поки що давайте не говорити, сподіваюся, що внесок буде сплачений при першій же нагоді.

– Сергію, скільки конкурсів на рік проводить Eurimages?

Сергій Зленко: Фонд здійснює підтримку за кількома напрямками. По копродукції — цього року передбачено чотири конкурси, один уже минув у березні.

– Скільки ще має відбутися цього року?

С. З.: Перший конкурс ще в процесі, по ньому закінчилися дедлайни подачі документів, проте ще не визначені переможці. Голосування по ним мало відбутися в Загребі із 17 по 20 березня. Але у зв’язку з пандемією Covid-19 процедура буде змінена на дистанційну, про що буде повідомлено додатково.

По наступних трьох конкурсах такі дедлайни подачі документів: 16 квітня, 25 серпня й 20 жовтня.

– Володимире, хто може подаватися на конкурс?

В. Я.: Фінансова підтримка надається лише виробникам (продюсерам), що є фізичними чи юридичними особами, які здійснюють свою діяльність за законодавством однієї з країн — учасниць Фонду й основна діяльність яких полягає у створенні кінематографічних творів. Такі компанії мають бути незалежними від державних чи приватних організацій телерадіомовлення. Незалежним вважається продакшен, менше 25 % статутного капіталу якого складає частка одного мовника й менше 50 %, якщо у статутному капіталі беруть участь кілька мовників.

– Сергію, як відбувається подача і сам конкурс?

С. З.: Відповідно до дедлайну заповнюється онлайн-форма. Після чого обов’язково треба сконтактувати з національним представником, тобто з Володимиром чи зі мною. Далі проєкти оцінює секретаріат Eurimages на відповідність критеріям. Тут рекомендуємо весь час бути на зв’язку й оперативно відповідати на можливі уточнювальні e-мейли в максимально стислі строки (протягом доби). Після чого проєкти, визнані секретаріатом придатними, оцінюються радою правління Eurimages, для цього залучаються професійні незалежні читачі сценаріїв.

– Який загальний бюджет найближчого конкурсу?

С. З.: Загальний річний бюджет Eurimages становить 26 мільйонів євро. Щодо розподілу по конкурсах інформації немає. Щодо кожної сесії бюджет приймається радою, але ця інформація конфіденційна.

– Чи є якісь обмеження щодо суми, яку можна отримати на один проєкт?

С. З.: Фінансова підтримка не має перевищувати 17 % загальної вартості виробництва фільму, а у випадку з документальними — 25 % від бюджету стрічки. Але за будь-яких умов Eurimages надає не більше 500 тис. євро на проєкт.

– Які є умови подачі на конкурс? На якій стадії виробництва має бути проєкт? Які країни мають бути залучені у виробництво?

С. З.: Умови зазначали в попередніх питаннях. Стадія проєкту — це щонайменше закінчений етап препродакшену. Також це можуть бути «works in progress»: у такому випадку проєкт вважається придатним лише у випадку, якщо до дня засідання ради правління було здійснено не більше ніж 50 % зйомок / анімації від загальної кількості, а в документальних фільмів — не більше 80 %.

Подані проєкти мають бути копродукціями принаймні двох незалежних виробників, вони мають бути створені в різних державах — членах Фонду, з яких хоча б одна є державою — членом Ради Європи.

– Володимире, чи зможуть молоді продюсери та режисери, а також невеликі продакшен-компанії подавати проєкти, чи це прерогатива великих гравців ринку?

В. Я.: Якщо продакшен-компанія відповідає вимогам, встановленим правилами, здатна знайти копродюсера, а також підібрати команду з достойною фільмографією, то вона може подавати проєкт на Eurimages. Стосовно позиції режисера варто враховувати, що режисер має окрему оцінку в загальній оцінці проєкту, тому, очевидно, мають бути реалізовані проєкти, за які режисер може розраховувати на певні бали.

– Про що має розповідати майбутній фільм, щоб мати великі шанси отримати підтримку від Фонду? Які теми зараз є актуальними для Фонду?

В. Я.: Рішення, що ухвалюються радою правління, приймають представники з кожної країни (окрім залучених до реалізації цього проєкту), які оцінюють їх, виходячи з цілей Фонду й відповідно до таких критеріїв:

• якість та оригінальність сценарію;
• бачення та стиль режисера;
• внесок залученої команди та рівень художньо-технічного співробітництва;
• погодженість та рівень підтвердженого фінансування;
• потенціал поширення (фестивалі, дистрибуція, аудиторія);
• дотримання цінностей та цілей Ради Європи.

Варто зазначити, що останній критерій «дотримання цінностей та цілей Ради Європи» був внесений лише цього року, тому на нього буде звертатися особлива увага.

– Сергію, на яких умовах Eurimages видає кошти? Чи потрібно їх повертати Фонду?

С. З.: Фонд надає фінансування за умови, якщо наявне щонайменше 50 % фінансування в кожній із країн-виробників, яке має бути документально підтвердженим. Наприклад, якщо загальний бюджет майбутнього фільму становить 10 млн євро, а умови фінансування між двома копродюсерами передбачають 5 млн євро з однієї сторони та 4,5 млн євро — з іншої. У такому випадку і перший, і другий продюсери мусять мати, відповідно, підтверджені 2,5 млн перший і 2,25 млн другий.

Фінансова підтримка надається у вигляді умовно поверненого безвідсоткового кредиту.

Фінансова підтримка надається кожному співвиробнику відповідно до його частки участі в копродукції.

Оплата здійснюється трьома частинам за умови виконання поставлених вимог: перший внесок — 60 %, другий — 20 %, третій — 20 %.

Сума підтримки підлягає поверненню з першого євро будь-яких продажів фільму.

Окремо хочемо звернути увагу, що умови фінансування, оплат та повернення надзвичайно детальні та з великою кількістю нюансів. Наполегливо рекомендуємо заявникам ці частини правил вивчити максимально докладно, адже порушення фінансової дисципліни може стати підставою для відмови в участі в наступних конкурсах.

– Чи можуть у конкурсі брати участь ігрові, документальні, анімаційні стрічки?

С. З.: У конкурсі кінокопродукції можуть брати участь проєкти повнометражних художніх, анімаційних та документальних фільмів із мінімальною тривалістю 70 хв, призначенні для кінотеатрального релізу.

– Чи всі програми й конкурси для України є нині доступними для участі?

С. З.: Так. Для України доступна подача на конкурси кінокопродукції. А також, оскільки Україна не має доступу до відповідного механізму підтримки програми Creative Europe Media, учасники з України можуть подати заявку на підтримку кінотеатрів.

– Який його розмір?

С. З.: Максимальний розмір підтримки одного кінотеатру становить до 15 тис. євро на рік. У Eurimages розроблений детальний перелік умов, які мають бути дотримані, враховуючи, як формується розмір підтримки. Зокрема, має значення й дата відкриття, й кількість місць та залів, і загальна кількість сеансів на рік, кількість відвідувачів, ну й головне — кількість сеансів «кваліфікованих» фільмів. «Кваліфікованими» фільмами є ті, які вироблені у країнах-учасниках Eurimages, серед яких має бути певний відсоток знятих за підтримки Фонду.

– Володимире, які функції покладені на вас та Сергія Зленка?

В. Я.: Окрім функцій визначення переможців (із наступного конкурсу Україна повноцінно голосуватиме на рівних з іншими країнами за всі проєкти) — національні представники також представляють інтереси заявників своєї країни на засіданнях Ради правління й надають консультації національним виробникам щодо підготовки документів до подачі.

Довідка:

Європейський фонд підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages створений при Раді Європі, надає фінансову допомогу на створення копродукційних фільмів. У грудні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон про приєднання України до Eurimages.

Натепер членами Фонду є: Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Греція, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Північна Македонія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чорногорія, Швейцарія, Швеція, а також асоційовані члени: Канада та Аргентина.

Фото: Фейсбук-сторінки Володимира Яценка та Сергія Зленка