Порушення кримінальної справи щодо LB.ua за фактом скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 163 та ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу, є незаконним, оскільки вказані статті передбачають покарання за незаконні умисні дії. А журналісти LB.ua виконували свій професійний обов'язок, оперативно повідомляючи громадськості про події, що становлять суспільний інтерес, тобто правомірно використовували надані їм законом права і гарантії. Про це йдеться в юридичному коментарі, наданому «Детектор медіа» президентом Асоціації медіа-юристів, секретарем Національної спілки журналістів України Тетяною Котюжинською.

Пані Котюжинська нагадала, що жодним законом не передбачено обмежень на здійснення фотозйомки в залі пленарних засідань Верховної Ради України. «Все, що відбувається в цьому залі, апріорі становить суспільний інтерес громадян - виборців і платників податків. До того ж, заборона поширення інформації можлива лише на підставі рішення суду, в іншому випадку це вважається цензурою. Подібного рішення суду щодо заборони поширення опублікованої інформації немає», - наголосила вона.

Крім того доступ до інформації про публічного діяча не може бути обмежено відповідно до міжнародних договорів України, каже Тетяна Котюжинська. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що політики є найменш захищеними від критики громадськості і журналістів. Європейський суд з прав людини зазначає, що публічним діячам слід очікувати на менший ступінь захисту свого приватного життя: «надання публічним діячам можливості цензурувати пресу та суспільну дискусію, прикриваючись захистом своїх особистих прав, було б фатальним для свободи вираження поглядів у царині політики».

«Опубліковані фото, які прокуратура вважає порушенням таємниці кореспонденції і незаконним поширенням конфіденційної інформації, були лише ілюстрацією критики народного депутата, який намагався здійснювати вплив під час судового процесу. А також явно не виконував свої обов'язки, передбачені Законом України «Про статус народного депутата». Відповідно до статті 307 Цивільного Кодексу України, фото були зроблені під час заходу публічного характеру - пленарного засідання Верховної Ради України, журналіст був акредитований на цей захід і правомірно проводив фотозйомку», - додає Тетяна Котюжинська.

Таким чином, якщо Володимир Ландик вважав публікації втручанням у своє особисте життя, він мав право вимагати від LB.ua вилучення оприлюдених фото з відповідним відшкодуванням за таке вилучення. «Але сам політичний діяч уже не має претензій до журналістів, як і вони до нього. Тож, очевидним є те, що службові особи прокуратури, які порушили за таких обставин кримінальну справу, здійснюють переслідування журналістів за виконання професійних обов'язків, що само по собі становить склад злочину, передбаченого частиною 2 статті 171 Кримінального Кодексу України та намагаються "цензурувати пресу", що є "фатальним для свободи вираження поглядів" особливо перед виборами», - резюмувала Тетяна Котюжинська.

Будь-які кримінальні справи, які порушуються за поширення інформації, - це переслідування журналістів. І той факт, що це робиться перед виборами, свідчить про те, що вибори будуть проходити не в демократичних умовах. Про це заявив директор Інституту медіа права Тарас Шевченко, коментуючи «Детектор медіа» порушення кримінальної справи за фактом порушення таємниці листування Володимира Ландіка інтернет-виданням LB.ua.

Прокуратура формально виконує норми закону, які дають їй підстави порушити кримінальну справу, каже юрист: «На жаль, це практика в Україні, коли виконуються процедурні норми, які дають можливість порушувати справи, але ніхто особливо не звертає уваги на змістовні положення, які в даному випадку трактують права журналістів».

Україна у 2001 році вилучила з Кримінального кодексу положення, які передбачали кримінальну відповідальність журналістів за наклеп і, відповідно, це вважалося європейським досягненням. Але в тому ж 2001 році, нагадує Тарас Шевченко, Україна помістила в Кримінальний кодекс статтю, яка передбачає відповідальність за втручання в приватне життя, що надає дуже широкі можливості переслідувати журналістів. Інститут медіа права неодноразово звертав увагу на те, що така практика не є демократичною.

«На жаль, справа по LB.ua є таким прецедентом, коли журналістам намагаються продемонструвати, що проти них намагаються порушити кримінальні справи для того, щоб їх залякати», - наголосив Тарас Шевченко.

«На наше переконання, будь-які кримінальні справи, які порушуються за поширення інформації, - це переслідування журналістів. Такі справи не відповідають стандартам демократичних країн і той факт, що це робиться перед виборами, свідчать про те, що вибори будуть проходити не в демократичних умовах. Ми бачимо ситуацію, як по LB.ua, так і ситуацію по ТВі», - додав директор Інституту медіа права.

Статті, за якими порушено кримінальну справу щодо LB.ua, загрожують арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк (ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України) і позбавленням волі на строк від трьох до семи років (ч. 2 ст. 163 Кримінального кодексу).

18 липня прокуратура Печерського району Києва порушила кримінальну справу за фактом порушення таємниці листування депутата Володимира Ландіка - за результатами перевірки заяви нардепа від 21 червня.

Мета кримінальної справи - знищити LB.ua, його творчий колектив і керівників видання, заявила в коментарі «Детектор медіа» шеф-редактор LB.ua Соня Кошкіна.

LB.ua закрив доступ до свого контенту й оприлюднив на головній сторінці фотографії посадовців, яких редакція вважає відповідальними за порушення кримінальної справи - Сергія Льовочкіна, Рената Кузьміна, Валерія Хорошковського та Андрія Портнова.

Глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін і перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський засудили порушення кримінальної справи щодо видання і звернулися до Генпрокуратури з проханням перевірити законність цього рішення.

Своє занепокоєння справою LB.ua висловили члени парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, представник «Репортерів без кордонів» в Україні, профспілка «Медіафронт», прес-секретар президента, голова Міжвідомчої робочої групи з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів Дарка Чепак, Незалежна медіа-профспілка та Національна спілка журналістів.

«Детектор медіа»