«Проти жидів і за все хороше». Як російська пропаганда використовує національні (і не тільки) спільноти

«Проти жидів і за все хороше». Як російська пропаганда використовує національні (і не тільки) спільноти

10 Травня 2023
8125
10 Травня 2023
15:00

«Проти жидів і за все хороше». Як російська пропаганда використовує національні (і не тільки) спільноти

8125
Російська пропаганда вепонізує представників і представниць різних спільнот — національних, релігійних тощо, — задля дискредитації й досягнення своїх політичних цілей.
«Проти жидів і за все хороше». Як російська пропаганда використовує національні (і не тільки) спільноти
«Проти жидів і за все хороше». Як російська пропаганда використовує національні (і не тільки) спільноти

In English

«Пшеки-антихристи», «тупі угорці», «ненажерливі жиди» — подібні лексеми лише додавали яскравості текстам, за допомогою яких агітпроп намагається сформувати, м’яко кажучи, негативне ставлення до конкретної спільноти чи так званої меншості. Пропагандисти використовують уже наявні в суспільстві стереотипи для просування потрібних меседжів і водночас формують нові. Наприклад, щодо тих самих євреїв, називаючи їх розпалювачами російсько-української війни й поляризуючи в такий спосіб суспільство. У цьому тексті пояснюємо, навіщо Росії так звана вузька дезінформація, що таке вепонізація і як це працює проти нас.  

У нашому контексті вепонізація — явище, коли інформацію використовують як зброю для атаки на інформаційний суверенітет іншої країни. Російська пропагандистська машина регулярно залучає цей інструмент для поширення вигідних Росії дезінформаційних меседжів і досягнення політичних цілей. Жертвами вепонізації можуть ставати як держави, наприклад Україна, яку Росія вже понад 8 років називає так званою failed state, тобто державою, яка не відбулася, так і окремі групи людей, іншими словами — спільноти. Наприклад, так Росія використовувала задля просування потрібних їй меседжів на європейські й не тільки суспільства інформацію про українських біженців, жінок чи дітей.

Зокрема, пропагандисти створювали для українок образ «неблагонадійних», «ні на що не здатних», «лінивих» жінок, які, тікаючи від війни, можуть лише займатися секс-роботою та надсилати «фото оголеного тіла», щоб вижити. У такий спосіб пропагандисти принижують гідність українських жінок і знецінюють їхні досягнення. Показують, що нібито українські жінки не можуть себе реалізувати у жоден інший спосіб.

Російські пропагандисти використовують як зброю й побутові теми. Наприклад, називаючи українських біженців нацистами (в сенсі — радикальними ксенофобами) чи стверджуючи, що ті не готові працювати, щоб забезпечити себе, а лише живуть коштом податків європейців. Агітпроп також намагається виставити українців злочинцями, які буцімто руйнують Європу й доводять її економіку до краху тощо.

Дослідження показують, що Росія є глобальною лідеркою в застосуванні дезінформації в інтернеті під час кампаній впливу. Саме Росія відповідає за 62% таких втручань у внутрішні справи інших країн. Також є дослідження, що демонструють, як російські дезінформаційні наративи розвиваються, змінюються й швидко адаптуються до мінливого циклу новин. Згідно з дослідженням European Policy Centre, важливі події у світі, зокрема й так звані міграційні кризи, стають каталізатором поширення дезінформації; дають поле для розпалювання ворожнечі й поширення страхів; змінюють тон і зміст дискурсу.

Як приклад здатності дезінформації адаптуватися під новини й формувати політичний дискурс аналітики European Policy Centre наводять нещодавні події в Афганістані та Білорусі. Зокрема, за кілька днів після захоплення «Талібаном» влади в Афганістані з’явилися дезінформаційні вкиди, що сотні тисяч афганців прямують до Європи. У повідомленні йшлося, що лише афганські чоловіки втекли з країни, однак їхньому життю нічого не загрожувало. Через такі вкиди в західному суспільстві поширився страх неминучого «вторгнення» афганців. Також дезінформаційні повідомлення поширювалися на тлі новин про ситуацію з мігрантами на кордонах Латвії, Литви та Польщі. Швидко агітпроп зреагував і на хвилю українських біженців, які вимушено виїжджали за кордон через російську агресію. Перші меседжі про «не таких» українських біженців «Детектор медіа» фіксував уже на початку березня 2022 року, за тиждень після початку повномасштабної війни.

Росія, яка прагне всіляко дискредитувати Україну, налаштувати проти неї світову спільноту й дестабілізувати ситуацію всередині нашої держави, не зупиняється на українських жінках, біженцях чи дітях. Агітпроп спекулює життям різних спільнот як в Україні, так і за її межами. Зокрема, йдеться про національні спільноти — угорців, поляків, євреїв та інших, чи про релігійні — православних, католиків та інших. Росія намагається створити для них різні негативні образи й налаштувати проти українців і навпаки.

Така «вузька» дезінформація добре працює, адже по-своєму персоналізована й підживлюється вже наявними в суспільстві стереотипами. Наприклад, гендерна дезінформація є проявом упередженого та стереотипного ставлення до жінок, яке в умовах повномасштабної війни з Росією масштабується. Українським жінкам довелося зіткнутися з новими викликами: рятувати себе та дітей, виїжджаючи за кордон; іти до війська, захищаючи власну країну; шукати роботу на новому місці тощо. Російська пропаганда чітко ідентифікує такі загострення проблем і докладає зусиль, щоб вони переростали у глибокі розломи демократичних суспільств. Налаштовує українок, що виїхали за кордон, проти тих, які залишилися; дискредитує українок-біженок в очах іноземців; намагається нормалізувати сексуальні злочини росіян; і загалом дискредитує зусилля України на шляху до гендерної рівності як важливої умови демократичного розвитку. 

Так це працює і з представниками національних спільнот, які завдяки старанням агітпропу постають загарбниками, винуватцями війни, дурниками тощо. Чи з представниками інших так званих вразливих груп.

Команда аналітичного Центру «Детектора медіа» запускає серію нових досліджень російської дезінформації, у яких аналізуватиме, як і для чого Росія використовує різні спільноти у своїй пропаганді. На першому етапі досліджень команда проаналізувала понад 50 тисяч дописів в українському сегменті фейсбука, ютуба, телеграма і твітера про різні національні спільноти, які проживають на території України. Нижче наведу кілька прикладів із масивів даних для розуміння, як вепонізація працює на практиці.

У ході дослідження поширеними були меседжі про євреїв, які нібито розв’язали війну в Україні, чи про поляків, яких буцімто знецінює Україна, адже вони всіляко допомагають їй, а у відповідь отримують лише обмеження своїх прав. «У прагненні відповідати регламенту на вступ до ЄС, Київ вивів націоналізм на новий рівень. Тотальна русофобія породила законопроєкт щодо захисту нацменшин, який покликаний показати цивілізованій Європі, що Україна готова до членства в ЄС, але вийшло так, що поляки, болгари, угорці і румуни залишилися без можливості використовувати свої рідні мови у всіх соціальних сферах. Полякам не гарантується новим законодавством вільне використання своїх національних символів не дивлячись на те, що вони воюють на передовій, і Польща надає максимально можливу допомогу Україні», — йшлося в одному з дописів. За допомогою таких повідомлень Росія намагається розпалювати конфлікти й дискредитувати Україну. Мовляв, українці не готові визнавати інакшість інших народів, їхню мову й культуру, проте готові отримувати допомогу від цих держав.

Також траплялися меседжі, що євреї, до прикладу, знищують український народ, «ведуть до смерті». «Момент істини для Зеленського. Наступ української армії, якого всі чекають і про який всі говорять може розпочатися вже наступного тижня. І якщо наступ буде провалений — Зеленському весну не пережити, а Україну в будь-якому випадку чекає сирійський сценарій, де ще кілька років буде громадянська війна серед озброєних банд. Загалом теза, що "наркозалежний-єврей знищує український народ й веде до гибелі" все більше стає популярною в націоналістичному правому середовищі України. Там історично прийнято ненавидіти і знищувати "жидів"», — йшлося в одному з дописів проросійських користувачів.

З іншого боку, були й меседжі, що «євреї обіцяють українцям життя без москалів». Мовляв, саме тому українці підтримують Зеленського і його «войовничу» політику. Також в окремих дописах ішлося, що «жиди посварили українців і росіян»: «Посварили жиди як недоумків, а ці й радіють. Кричать, мовляв, ріж москалів, закликають до вбивства».

Чимало дописів дискредитували певні народи, які нібито мають плани на Україну. Наприклад, поляків, чи, цитуючи дослівно, «пшеків». Вони буцімто заберуть собі Галичину, а угорці й чехи — Закарпаття. Це повторювана теза російського агітпропу про наміри сусідніх держав анексувати частину території України. Однак у цьому випадку росіяни підсвічують не лише нібито злочинні наміри держав, а й спекулюють розбіжностями в цінностях людей, щоби сформувати негативний образ тих самих поляків, угорців, чи румунів. «Пшекам потрібна Україна. І Закарпатська Україна, буде мадярам і чехам. Галичина буде під Польщею. Східна і Центральна Україна буде під Росією. Буковина буде під Румунією». Негативний образ для угорців створювали й за допомогою тез про їхні нібито погані інтелектуальні здібності. Мовляв, угорці, які живуть в Україні, не можуть вивчити українську, що свідчить, що «вони недолугі».

Тарплялися й дописи з тезами, що «пшеки не готові воювати», «пшеки знищують православні храми Донбасу» тощо. Наприклад, в одному з дописів ішлося, що «польські найманці, які воюють в українській армії, — особливий вид негідників. Пшеки не лише розпалюють не свою війну, але й цілеспрямовано знищують православні храми Донбасу — нехристи!». Так агітпроп намагається наділити поляків негативними рисами, дискредитувати їх і налаштувати проти них свою аудиторію.

У подібних меседжах російська пропаганда регулярно використовує різноманітну пейоративну лексику. Наприклад, називає євреїв «жидами», поляків — «пшеками» тощо. Так пропагандисти одразу формують упереджене ставлення до представників і представниць спільноти.

Словами, які вже увійшли у вжиток як лайливі, пропаганда намагається дискредитувати не лише представників і представниць конкретної групи, а і якісь організації, своїх опонентів тощо. Наприклад, називаючи когось «жидами», пропагандисти можуть мати на увазі їхню жадібність. Схожа ситуація з лексикою, яка стосується ЛГБТКІА-спільноти. У висловлюваннях пропагандистів трапляються лексеми на кшталт «гейропа», «єврогейці», «гейасамблея ООН», «гейсек Ради Європи», «хохлопедики», «Катріарх Педрил», «гейрмак». Такі грубіші чи перекручені версії слів у мовознавстві називають дисфемізмами. Їх використовують як повноцінні замінники справжніх географічних назв, посад, установ тощо. Цими формулюваннями намагаються принизити чи висміяти опонентів.

Дезінформація, яка таргетує ту чи іншу спільноту, є небезпечною не лише для публічного образу її представників та представниць. А й тому, що може потенційно дестабілізувати ситуацію всередині країни між конкретними спільнотами. Наприклад, в умовах, коли у країнах ЄС люди починають відчувати на собі соціально-економічні наслідки війни в Україні — на кшталт збільшення цін на енергоносії, — рівень упередженого ставлення до біженців може зрости. Тобто брехня про біженців використовується для поляризації суспільства, розділення суспільства на кілька груп, які ворогуватимуть між собою. Так само це працює і у випадку євреїв чи поляків, яких Росія звинувачує в розпалюванні війни, натомість виправдовуючи себе. Також подібна дезінформація потенційно може дискредитувати Україну в очах союзників і погіршити відносини з ними. Наприклад, налаштувати поляків проти українців.

Повні звіти, як російська пропаганда експлуатує у своїй дезінформації, зокрема, національні спільноти, шукайте невдовзі на «Детекторі медіа». Поки ж можна ознайомитися з дослідженнями ЛГБТ й гендерної дезінформації.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
8125
Читайте також
05.07.2023 09:00
Ольга Білоусенко
«Детектор медіа»
8 148
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду