«Детектор медіа» другий рік проводить моніторинг теленовин із використанням бази даних. Це дало змогу проаналізувати, хто з нардепів з’являвся у випусках теленовин, а хто ні. Хто з них з’являвся частіше, і які канали надавали перевагу тому чи іншому політику. Цей аналіз показує  не лише як народні депутати ходять на роботу, а й наскільки активно спілкуються з медіа, коментують свої ідеї та рішення. З одного боку це говорить про відкритість політиків та їхніх партій (або їх вибіркову відкритість для окремих каналів). З іншого, можливо, проблема не в тому, що нардепи уникають спілкування з журналістами, а у тому, що їм немає чого сказати, їхні заяви з місця чи трибуни не настільки яскраві, щоби зацікавити новинарів, або ж політика фракції передбачає, що говорити можуть лише обрані.  Ми взяли період із 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020-го — цілий сесійний рік.

Із усього складу парламенту у новинах з'являлися лише трохи більше половини – 56%. Йдеться лише про праймові випуски 8 топових національних каналів з потужним новинним мовленням: «України», «1+1», «Інтера», ICTV, СТБ, 5 каналу, «UA:Першого» та «112 Україна».

Топ-20 популярних нардепів

У двадцятці найбільш цитованих народних депутатів переважають «Слуги народу» – вісім із двадцяти. При тому, що з усього складу фракції у новинах з’являвся найменший відсоток: лише 48% від загального складу. Тобто більше половини фракції або ж відмовчувалися, або ж не цікавили новинарів. Найчастіше згадуваним «Слугою народу», безумовно, став спікер Дмитро Разумков. Але про нього нижче. Трійка «рядових» нардепів із монобільшості, які найчастіше з’являлися у теленовинах: керівник фракції Давид Арахамія, його перший заступник Олександр Корнієнко та керівник фінансового комітету Данило Гетманцев.

Але голова фракції Давид Арахамія лише другий у загальному рейтингу. Випереджає його за популярністю співголова «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко. 80% присутності на екранах йому забезпечив канал «Інтер». Юрій Бойко з великим відривом переважає інших колег по фракції. За ним іде Наталія Королевська, а от голова політради партії Віктор Медведчук з’являвся у новинах удвічі менше за Бойка. Загалом у теленовинах можна знайти 80% складу фракції.

Найбільше коментарів у «Батьківщині» роздала Юлія Тимошенко – і вона єдина зі своєї фракції потрапила у топ-20. Загалом партія представлена у праймових новинах на 83%. Найактивнішими коментаторами крім лідерки партії були Сергій Соболєв та Сергій Власенко.

Закриває двадцятку політик-медіаменеджер із «Європейської солідарності» Микола Княжицький. Якби інший екс-медіаменеджер з фракції "Слуга народу" Олександр Ткаченко не став міністром культури, то фінальна позиція у 20-ці належала би йому. Включати до переліку колишнього нардепа було некоректно, тож закриває список найпопулярніших один з найактивніших промовців «Європейської солідарності». 

У «Європейській солідарності» лідерство належить лідеру – найчастіше цитували Петра Порошенка. Третину згадок він отримав на своєму 5 каналі. На другій позиції – Ірина Геращенко, далі – Олексій Гончаренко. А Миколу Княжицького можна зустріти у новинах вдвічі рідше, ніж трійку лідерів. Майже всі нардепи з фракції ЄС бодай один раз давали коментарі журналістам, або виступали з трибуни. Винятки – Степан Кубів та Андрій Лопушанський, які жодного разу не втрапили у поле зору новинарів.

У «Голосі» найбільш цитованим нардепом був заступник голови фракції Ярослав Железняк, а вже потім – голова Сергій Рахманін. Імовірна причина — Железняк є заступником голови фінансового комітету, до якого завжди посилена увага медіа. «Голос» – єдина парламентська фракція, кожен із представників якої хоч один раз дав коментар національним теленовинам каналів із нашої вибірки.

З групи «Довіра» найчастіше згадувався Сергій Шахов, але це, безумовно, пов’язано з його захворюванням на коронавірусну хворобу. А в групі «За майбутнє» найбільш помітним став Тарас Батенко. Тоді як голова однойменної партії Ігор Палиця лише третій зі своєї фракції за кількістю згадок. Нарощувати свою присутність він почав ближче до місцевих виборів. Популярнішим за нього став Ярослав Дубневич через справу «Укрзалізниці», яку розслідують НАБУ і САП.

Керівники парламенту

Очевидно, що найбільше з’являвся у новинах голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Він коментував порядок денний парламенту за всіх нардепів, також у випуски включали його коментарі з трибуни. З’являвся Разумков і в іміджевих матеріалах. Наприклад, СТБ зробив два сюжети про спілкування Разумкова зі школярами. Мовляв, відкритий до народу і простий спікер парламенту запам’ятав скарги школярів на «зелені сосиски» і приїхав перевірити, чим годують дітей у шкільних їдальнях.

А от заступники спікера Руслан Стефанчук та Олена Кондратюк були менш популярними за нардепів із 20-ки. В принципі популярність розподілилася відповідно до рангів: перший заступник з’являвся частіше за просто заступницею. Але показово те, що головною платформою для Олени Кондратюк став ICTV, очолюваний її чоловіком Олександром Богуцьким. Зокрема, пані Кондратюк виступає у новинах ICTV не лише як заступниця керівника парламенту, а й як лідерка об’єднання «Рівні можливості», що просуває питання гендерної рівності в політиці. І тут навіть прикро, що жоден канал, крім братів по медіагрупі ICTV та СТБ, не присвятив уваги цьому об’єднанню.

Нардепи одного каналу

Із 29 своїх появ у новинах Олексій Кучеренко 20 разів з’являвся на каналі «Україна». Там він коментував теми, пов’язані з ринком енергетики у сюжетах, що однобоко висвітлюють зміни на ринку, підіграючи бізнесу власника каналу Ріната Ахметова. Подібна ситуація і з Михайлом Волинцем та Валентином Наливайченком, головною платформою яких став канал «Україна» і здебільшого у темах зі сфери інтересів Ахметова.

Позафракційні представники партії «Опозиційний блок» Вікторія Гриб та Муса Магомедов з’являлися лише на каналі «Україна» і також на темах захисту інтересів Ахметова. Магомедов до парламенту був гендиректором Авдіївського коксохіму, що входить до групи компаній Ахметова «Метінвест». Зміни на ринку енергетики, більшість якого контролює Ахметов, Гриб коментувала так: «Ми зараз ставимо на коліна нашу вітчизняну теплоенергетику, атомну енергетику».

Майже еклюзивним нардепом для «Інтера» став Сергій Рудик. Тут найактивніше висвітлювали його боротьбу за результат виборів на 198-му черкаському окрузі, відверто симпатизуючи ще не визнаному нардепові. Єдиним канал, який також неодноразово приділяв Рудику увагу, став «1+1». Зокрема тут говорили про його боротьбу за права профспілок та благодійне здавання крові для вироблення препаратів, що допомагатимуть недужим на коронавірусну хворобу.

Лише на «Інтері» Юлія Світлична була постійною зіркою ще за часів керівництва Харківською облдержадміністрацією і з приходом у парламент. Хоча одразу після її обрання до парламенту про неї коротко говорили в інформаційних повідомленнях інших каналів.

«Слуга народу» Дмитро Кисилевський по кілька разів з’являвся на різних каналах. Але майже 70% коментарів він дав ICTV, що належить Віктору Пінчуку, як і підприємство «Інтерпайп», топ-менеджером якого депутат був до приходу в парламент.

Зірки не стали зірками парламенту

Найбільшу когорту знаменитостей зібрали під крилом партії «Слуга народу». Але зіркові нардепи були не надто активними в публічній політиці. Помітними у новинах були хіба що медіаперсони: Олександр Дубинський та Олександр Ткаченко. Їхня колега по «1+1» Ольга Василевська-Смаглюк також охоче спілкувалася з медіа, але втричі менше. Найпомітнішою темою, в якій вона фігурувала, були опитування нардепів на поліграфі.

Не менш активним був шоумен та ресторатор Микола Тищенко. Він спілкувався з протестувальниками-підприємцями щодо введення касових апаратів, коментував питання відставки колишнього генпрокурора Руслана Рябошапки і, безумовно, потрапив до уваги через скандал із підпільною роботою ресторану «Велюр» під час карантину. Втрапив він і в немилість «1+1», де натякали на його кримінальні зв’язки в Києві.

Більш-менш помітним серед зіркових нардепів був шоумен Олександр Скічко. Він коментував інциденти з кнопкодавством, кодексом «Слуг народу», міркував про дрескод своїх колег-жінок. А також коментував свою профільну тему як голова підкомітету з питань залізничного транспорту – ситуацію на «Укрзалізниці».

Спортсмен Жан Беленюк із 11 матеріалів, де його цитували, в більшості так і лишився спортсменом. Лише один з цих матеріалів стосувався безпосередньо політичних питань, а саме обговорення змін до Конституції. Решта матеріалів: захист Беленюком свого титулу, коментування інших спортивних нагород, відгуки про акцію з безкоштовним експрес-тестуванням на ВІЛ у кулуарах парламенту та поради щодо спорту на карантині.

Гуморист «95 кварталу» Юрій Корявченков згадувався у новинах лише епізодично. То його бачили на пляжі, то він потрапив у легку ДТП на виїзді з парламенту. То виключений з фракції Антон Поляков оприлюднював начебто записи спілкування Корявченкова з головним поліцейським Кривого Рогу. То його прізвище згадували серед ініціаторів скандального номера хору імені Верьовки про «хату Гонтаревої». І в жодному з цих повідомлень цитат самого Корявченкова не було. Єдиний раз, коли вдалося побачити його пряму мову – коментар протестувальникам на акціях щодо ринку землі: «Іноземцям буде референдум». Це повний текст цитати.