Вівторок, 14 травня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Мені подобається починати листа з першої новини або історії, яка змусила мене усміхнутися. Можливо, це тому, що я сподіваюся, що й ви теж усміхатиметеся. 

На очі потрапив заголовок статті в одній із британських газет: «Що Британія має зробити, щоби перемогти?». І де? — На «Євробаченні», звісно! Оце проблеми в людей (усміхнуло). Але «Євробачення» на якийсь час справді перетворилося на найбільш обговорювану тему, і не тільки в британських медіа. Українські журналісти та редактори влаштували колотнечу через цьогорічного переможця, точніше, через те, як писати про них. Перемогли (у множині — це важливо) швейцарський репер, небінарна особа Nemo. Нагадаю, що друге місце у Хорватії і третє — наше. Велика Британія, до речі, посіла 18-те місце (тож пропоновані в британській пресі стратегії, вочевидь, не спрацювали).

Але повернімося до українського срачу і гендерної небінарності. Авторка «Антоніни», Катерина Городнича написала текст про суперечку між медійниками, яка неслася в соцмережах. Суть така: небінарні особи, які не ідентифікують себе ні як чоловіка, ні як жінку, просять звертатися до них «вони». Журналісти, звісно, знали про це й раніше, але користуватися цим знанням майже не доводилось. І коли постало питання, як зрештою ж писати, товариство медійників розділилося на два табори: «пишіть, як просять, і не вимахуйтесь» і «це калька з англійської, а в них інший нюанс значення». Та, на жаль, тільки одним лінгвістичним срачем не обійшлося, паралельно обертів набирав і гомофобний. 

Мобілізація, влада і журналісти: що не так?

«Україна потребує комунікаційної стратегії щодо мобілізації» — текст із таким заголовком Олег Джолос написав для «Детектора медіа», щоб розкрити одну важливу думку:  якщо держава не в змозі або не має відповідних ресурсів професійно комунікувати тему мобілізації, то до цього мають долучитися журналісти, блогери й лідери думок. Як вони це роблять, Олег Джолос показав на прикладі двох недільних випусків —  «ТСН. Тиждень» і «Факти тижня», що почергово виходять в ефірі марафону «Єдині новини» (спойлер — роблять так собі), і на своєму власному прикладні. Висновок: зараз  медіа недопрацьовують, переважно тому, що відсутня зрозуміла державна комунікаційна стратегія щодо питань мобілізації.

А моя колега Юлія Лавришин поїхала на Bucha Journalism Conference, де обговорювали проблеми медійників із доступом до фронту, цензуру та самоцензуру і «втому від війни» в західних суспільствах. Воєнні кореспонденти, які є своєрідним містком між фронтом і суспільством, бо без них уся інформація звідти буде лише у вигляді сухих зведень і пресрелізів зі стандартними фразами, розповіли про проблеми, з якими стикаються під час роботи на фронті. «Південь» — проблема №1. Друга проблема —  «показати фронт — місія (не)здійсненна». Проблема №3 – пресофіцер: допомога чи перешкода? І четверта проблема — питання цензури та самоцензури. Чи є рішення цих проблем? Так. Як вони вирішуються і чому іноді ні  — читайте в тексті Юлії.

Про війну і журналістські стандарти Ольга Чорна поговорила з Ніною Кур’ятою. Медіаекспертка, письменниця та журналістка розповіла про проблему анонімних телеграм-каналів, виклики, які вітчизняним медіа доводиться долати в умовах війни, а також про стандарти західних медіа та саморегуляцію українських. «Висвітлення війни — це не лише повідомлення про руйнування та смерті. Це ще й осмислення, якого дуже бракує».

І ще трохи про стандарти: залишу вам посилання на текст медіаексперта Ігоря Куляса «Яким був ефір спільного телемарафону “Єдині новини” 3–4 травня 2024 року — резюме». Тут читайте стисло, про що та як розповідали в ефірних блоках Першого каналу Суспільного, «Ми — Україна», «Інтера», ICTV та СТБ, «Ради» й «1+1». Повний огляд читайте тут.

СТБ офіційно оголосив, що Олександр Терен буде наступним Холостяком.  Для дівчат уже підготували анкету.  А Лєна Чиченіна ділиться з читачами «Антоніни» подробицями.

Лєна пише,  що авторки «Антоніни» ніколи не були фанатками «Холостяка», але цей сезон редакція чекатиме з нетерпінням. Цікаво, що там буде за гумор, бо раніше цим проєкт не вирізнявся. Також цікаво, як легко зникло питання мови — адже до цього «Холостяк» завжди був російськомовним шоу.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмі, телеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.