Премія Ґонґадзе, сім рівнів війни і скандальна реклама Фонду Яніни Соколової

Премія Ґонґадзе, сім рівнів війни і скандальна реклама Фонду Яніни Соколової

22 Травня 2024
597

Премія Ґонґадзе, сім рівнів війни і скандальна реклама Фонду Яніни Соколової

597
«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють на початку цього тижня.
Премія Ґонґадзе, сім рівнів війни і скандальна реклама Фонду Яніни Соколової
Премія Ґонґадзе, сім рівнів війни і скандальна реклама Фонду Яніни Соколової

Вівторок, 21 травня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Прокляття знання

Як ви знаєте, мені подобається починати листа з першої новини або історії, яка змусила мене усміхнутися. Але сьогодні щось пішло не так і в стрічці новин, і всередині мене самої. Тому розпочну листа з феномену «прокляття знання», або порочного кола нерозуміння (в англійській мові його називають досить містичним the curse of knowledge). Це про ситуацію, в якій людина вважає (найчастіше — помилково), що у слухача є вся необхідна для розуміння інформація. Чому саме прокляття? Тому що людина, яка володіє інформацією, під впливом цього викривлення прирікає себе на нерозуміння — як з боку інших людей, так і самої комунікативної ситуації. От і виходить якесь порочне коло: слухач не розуміє, що йому хоче пояснити співрозмовник, у той час як для мовця інформація, яку він намагається донести, може бути до жаху елементарною і логічною, через що він не розуміє, чому його не розуміє слухач. З усього цього випливає висновок — залишу його в кінці цього листа, а зараз нумо читати тексти моїх колег — аргументовані і зрозумілі.

Премія імені Георгія Ґонґадзе

Саме сьогодні (21 травня) відбулося нагородження лауреатки Премії імені Георгія Ґонґадзе. Цього року нею стала журналістка Тетяна Трощинська. А наша Гала Скляревська розмовляла з Тетяною Терен, ініціаторкою створення премії та виконавчою директоркою ПЕН. Говорили про заснування нагороди, про тяглість поколінь у журналістиці, важливість новаторства у професії, збереження пам’яті про тих, хто загинув. Про філософію премії і чому підтримувати якісну журналістику важливо і бізнесу, і суспільству, і владі — читайте тут:  «Сміливість та інноваційність Георгія Ґонґадзе змінили медіаполе в Україні». До речі, з номінантками цьогорічної премії ми вже робили трохи раніше бліци.

Свобода — це боротьба

Шефредакторка «Детектора медіа» у своєму дописі на фейсбуці залишила посилання на ще кілька важливих текстів, які з’явились у нас на сайті. Наталія Лигачова пише про Львівський медіафорум 2024, на якому, за визнанням багатьох колег, чи не найцікавішою стала розмова Євгена Глібовицького з британським істориком Тімоті Ґартоном Ешем. Ми дали її досить докладний переказ: свобода — це боротьба. І другий важливий текст детекторівців —  актуальний бліц голови профільного парламентського комітету Микити Потураєва щодо законопроєкту 9256-д, яким пропонується заборонити всю рекламу та спонсорство азартних ігор, включно з бетингом (ставками на спорт). Документ пройшов перше читання і зараз готується до другого. Голова комітету вважає, що в законопроєкт мають бути внесені суттєві правки.

Ні перемоги, ні поразки

Про сім рівнів війни для «ДМ» написав Дмитро Золотухін, медіаексперт, виконавчий директор громадської організації «Інститут постінформаційного суспільства». Ключовою думкою тексту є твердження, що  поки існуватимуть путінізм і «русскій мір» — триватиме і війна. У матеріалі — про важливість контексту моменту, про всі сім рівнів війни (аргументовано і по пунктах) та про єдино можливу, на думку Дмитра Золотухіна, форму її завершення і встановлення сталого миру на континенті.

«Ми помилилися»

У мережі розкритикували соціальну рекламу, яку зробив Фонд Яніни Соколової. Про ці скандальні плакати наша Марина Крижня спілкувалася з самою журналісткою.

Початок історії такий: по Києву розмістили сітілайти з написами «Буде лише гірше», «З депресії не вийти», «Життя не має сенсу» великим шрифтом. А нижче маленьким шрифтом вказали номер гарячої лінії #Вартожити — 5522 (проєкт Фонду Яніни Соколової), який надає безкоштовну психологічну допомогу. Це обурило частину українців. Про реакцію медійників та комунікаційників ми писали ось тут. А от чи згодна Соколова з критикою рекламної кампанії та як узагалі її сприймає — читайте тут: «Це все затверджувала я, тобто відповідальність лежить виключно на мені». 

«Я бачила, що плавило просто всіх»

«Популярна культура доречна й важлива — як піхота для відвоювання, захоплення й утримання позицій», — пише Андрій Кокотюха в колонці «Знищені митці в попкультурі: а чому б і ні?». Поки Росія руйнує наші пам’ятки, театри та книгарні, українці знаходять сили переосмислювати вітчизняну культуру та наповнювати її сучасним мистецтвом. А як попри обстріли, брак фінансування та постійний стрес створюються, живуть і розвиваються українські культурні медіа? Ірина Семенюта запитала в журналістів різних видань, що пишуть про культуру, про їхні труднощі та своєчасність  — «Це найгірший час для створення медіа про культуру, але кращих часів не буде».

Так, труднощів зараз дуже багато, тому, повертаючись до початку листа і теми порочного кола нерозуміння, розповім вам  про найвідоміший експеримент, що демонструє «прокляття знання». Провела його студентка Стенфордського університету Елізабет Ньютон у 1990 році. Учасники експерименту розділилися на дві групи: перші стукали по столу, відбиваючи ритм нескладної мелодії, а другі слухали це стукання. Першу групу попросили настукати що-небудь дуже просте, а учасники з другої намагалися вгадати ці мелодії. Перед початком експерименту тих, хто стукали, також запитали, скільки, на їхню думку, пісень вгадають слухачі. Більшість порахувала, що вгадати повинні як мінімум половину виконаних «композицій». У реальності слухачі вгадали лише 2% всіх мелодій. «І що це значить?» — запитаєте ви. Тільки те, що знаючи щось, дуже складно уявити, що хтось може не володіти цією інформацією, і відбита на столі «мелодія» звучить для виконавця цілком схоже на оригінал (наприклад, через те, що він повторює ритм у своїй голові), але для слухача це може бути не так очевидно. 

Словом, говоріть одне з одним якомога частіше, щоб порозумітися, і читайте «Детектор медіа», щоб тримати на рівні свою медіаграмотність.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
597
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду