Ютуб-клікбейт вбиває журналістику, а хороші російські медіа — нашу репутацію

Ютуб-клікбейт вбиває журналістику, а хороші російські медіа — нашу репутацію

11 Травня 2024
500

Ютуб-клікбейт вбиває журналістику, а хороші російські медіа — нашу репутацію

500
«ДМ» аналізує теми, які найбільше обговорювали на тижні, що минає.
Ютуб-клікбейт вбиває журналістику, а хороші російські медіа — нашу репутацію
Ютуб-клікбейт вбиває журналістику, а хороші російські медіа — нашу репутацію

П’ятниця, 10 травня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ». 

Як працює ютуб-клікбейт  і чому він убиває журналістику…

В намаганні привернути увагу глядачів ютуб-канали українських медіа перейшли всі межі професійної етики та пристойності. Тепер вони просто шкодять. Ідеться саме про заголовки. Автор «ДМ» Олександр Морський проаналізував великі медіа й виділив три тенденції: відверта брехня або фейк, нагнітання і тупе повторення російської пропаганди. Канали не тільки  брешуть у своїх заголовках на ютубі, а ще й скандалізують події, гіперболізують і роздмухують паніку. У той час як кодекс етики українського журналіста чітко стверджує: «Редакційна обробка матеріалів, включаючи [...] заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст». Морський акцентує, що це саме стверджує і здоровий глузд: «особливо у світі, де люди тенденційно не дивляться далі заголовків. Особливо у країні, де триває війна». Утім, чи існує інший спосіб подавати заголовки цікаво, нехай і з інтригою, але без брехні та підігрування ворогу? І як не обманювати своїх глядачів та не знижувати загальний рівень критичного мислення й медіаграмотності? Олександр Морський дав відповідь на обидва запитання і на прикладах показав, які ютуб-канали порушують журналістські стандарти, а які використовують нормальні заголовки і не поширюють дезінформації.  

Чим закінчиться війна і серце заспокоїться…

Про те, як деякі медіа задурюють людей і вирощують неадекватне суспільство, написав і редактор текстів «Детектора медіа» Євген Бриж. У своєму блозі «Велика астрологічна перемога» Євген піднімає два питання: як жити, працювати, воювати і розвиватися в суспільстві, якщо в нього сьогодні — Овен в Раку, а все, що трапляється поганого, — не через криві руки чи тупі голови, а через ретроградний Меркурій або вроки? Це реакція мого колеги на дослідження Київського міжнародного інституту соціології, згідно з яким 35% українців вірять в астрологію, 25% — в екстрасенсорні здібності, 15% — у тарологію. І друге питання: хто це робить, хто розносить цю віру в маси? Це медіа, які публікують астропрогнози й гороскопи, тягнуть в ефіри віщунів і ворожок, ставлячи їхні фантазії чи маячню поряд зі справжніми фаховими коментарями, пише мій колега. У що ж і кому вірити, прочитайте текст — у ньому є відповідь і на це запитання.

Подкаст «Медіуми», а не те, що ви подумали

Тема медіа стала головною і в новому випуску подкасту «Медіуми». Вадим Міський і Наталя Соколенко запросили в гості Наталію Курдюкову, очільницю проєкту Kharkiv Media Hub, журналістку і співзасновницю nakipelo.ua. Розмовляли про проблеми харківських медійників. Чи не найбільшою з них виявився брак медійників: «У Харкові дуже мало медіа і проблема знайти журналіста», — каже Наталія Курдюкова. Як справляються, як у таких умовах працюють? І яка роль медіа у відновленні України, Харкова та Харківщини?

Телеграм і податкова

Телеграм-канали знову змушують про себе говорити. Справа в тому, що фіскальна служба відмовилася розкрити суму податків, які сплатив Телеграм в Україні. Якщо дуже коротко: шкода від оприлюднення цієї інформації переважає суспільний інтерес. Таку відповідь податкова надіслала Наталії Даньковій на запит «Детектора медіа». Але це дивно, бо по інших компаніях, які надають електронні послуги в Україні, такої секретності начебто немає. Повна аргументація податкової ось тут. Як вам такі пояснення?  

Срачі, огляди та дискусії

Наша Марина Крижня зізналась, що травмована переглядами концертів «Дизель шоу» та «Кварталу 95», тому, коли сіла дивитися концерт «Мамахихотала», щоб написати для читачів «ДМ» огляд, не очікувала нічого хорошого. Але, на щастя, вона помилялася. Так і написала в заголовку: «Ютуб-канал “Мамахихотала”: для тих, хто хоче сміятися і не блювати». Дивились уже? А огляд Марини читали? Він — тут.

У британській та американській пресі знов полощуть ім’я Джоан Роулінг. І зовсім не через книжки чи тусовки. Її звинувачують у неприйнятті трансгендерних людей. І стверджують, що вона тепер об’єкт культури кенселінгу. Катерина Городнича нагадала контекст суперечки, яка насправді триває вже кілька років, і розібралась, чи таке вже страшне те «скасування» Джоан Роулінг, як працює кенселінг і що таке соціальна відповідальність перед аудиторією.

Нам усім треба це кіно

А от Лєна Чиченіна сходила на передпрем’єрний показ стрічки «Будинок “Слово”. Нескінчений роман» і описала реакції перших глядачів, які вже пророкують, що стрічка стане хітом. Принаймні має стати. А відтак поділилась із читачами «Антоніни» враженнями від самої презентації. Лєна пише, що вона виявилась однією з найбільш пафосних цьогорічних кіноподій. У хорошому сенсі. «Поважних людей запросили — море. Вони спочатку тусили в холі, а згодом перейшли в інше приміщення з червоним освітленням, імпровізованою сценою на сходах». Як «Розстріляне відродження» перетворюється на попкультуру, і чому це добре?

Анекдот: хороші російські медіа існують…

А наприкінці поділюся з вами текстом дня за п’ятницю від «Детектора медіа». Наталія Стеблина разом з колегами два тижні аналізували ранкові ефіри російського «Живого гвоздя», колишнього «Эха Москвы». Усе для того, щоб зрозуміти, якою є редакційна політика видання щодо великої війни Росії проти України, теракту в «Крокус сіті холі», а також інших актуальних світових подій. Ось прочитайте, принаймні, ці цитати: «мені дуже прикро за Україну та українців, але вони стали об’єктом боротьби наддержав на їхній території»; «останні два роки Головне управління розвідки України взяло на озброєння… здійснення позасудових вбивств цивільних осіб», «7 жовтня [в Ізраїлі] — це все вигадки»… Хороші руські, кажете, у них іще досі вірять, як і в велику астрологічну перемогу? Ахаха. Тоді текст моїх колег як справжній антидот чи хрест проти нечисті — прочитайте.

І так, я знаю, що ви не пропускаєте нові випуски «Ньюспалму» Юрка Космини, але нагадую, щоб п’ятничного вечора ви раптом не  залишилися без актуального гумору та якісної сатири.

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця.

 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
500
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду