«Фронт посипався», Клопотенка обматюкали, депутати працюватимуть краще?

«Фронт посипався», Клопотенка обматюкали, депутати працюватимуть краще?

4 Травня 2024
545

«Фронт посипався», Клопотенка обматюкали, депутати працюватимуть краще?

545
«ДМ» аналізує теми, у які вірили й не дуже та які найбільше обговорювали цього тижня.
«Фронт посипався», Клопотенка обматюкали, депутати працюватимуть краще?
«Фронт посипався», Клопотенка обматюкали, депутати працюватимуть краще?

П’ятниця, 3 травня 2024 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

 

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ». 

Гнів і лють

Науковці з Медичного центру Ірвінга Колумбійського університету і Єльської медичної школи опублікували дослідження про почуття злості. Вони так хотіли розібратися, як працюють злість, гнів та лють, що в шести експериментах робили все можливе, щоб дратувати, сердити й допікати сотні людей. І що з’ясували? Злість, справді, може бути помічною в досягнені цілей, але збільшує ризик серцевого нападу (ми ж бо не знали). Підсумувавши свою роботу, експерти порадили людям йогу, фізичні вправи, здоровий сон і keep calm and carry on — зберігати спокій та продовжувати, напевно, досягати цілей. І я подумала про нас із вами, українців. От сидимо ми читаємо новини про війну, живемо у війні, воюємо і… навіть м’яз не здригнеться — не сердимося, бо бережемо своє серце. Якщо я пропустила дослідження, в якому нам показали, що бути злим і розгніваним — це нормально, напишіть мені, бо не злитися, коли читаєш новини, дуже важко. Добре, що це працює у зворотному напрямку з текстами моїх колег.  

Кремлеграм

Але я не обіцяла, що вас не злитимуть меседжі російських пропагандистів, які намагаються нав’язати фатальне трактування нинішньої ситуації в Україні. Команда дослідників «ДМ» помітила, що останній тиждень  пропагандистські спекуляції посилились  у кількох інформаційних напрямках. Тут і висловлювання, що Україна назавжди втратила стратегічну ініціативу на полі бою і навіть західна допомога не рятує ситуацію. І відчайдушне затягування Україною в окопи громадян з-за кордону. І вкрай низький моральний дух військовиків. А приїзд Генсека НАТО Єнса Столтенберга до України — і зовсім як знак близької поразки. З якою метою російська пропаганда нав’язує нам і світу відчуття того, що в України «пропало все», — ключові пропагандистські повідомлення тижня розібрали і проаналізували мої колеги, Леся Бідочко і Костянтин Задирака. Читайте  текст «“Фронт посипався”, “Ухиллесова” п’ята закордонних призовників і “вісник апокаліпсиса” Столтенберг у Києві».

Припис

А це вже про новий засіб реагування на порушення в українських медіа, який впливає на штрафи й ліцензію і який має право призначати Нацрада з телебачення та радіомовлення. Що таке припис, за що Нацрада його виносить або не виносить, чим він загрожує компаніям і як його скасувати — розбирала і пояснює Наталія Данькова.

«Прийшов час дуже важливих змін»: журналістів повертають у Раду

Журналістів знову впустять до парламенту, щоб депутати працювали краще, пише Ольга Чорна і пояснює, що народні обранці, представники медіа та громадськості зібралися й обговорили, як повернути відкритість законодавчого органу в умовах війни. Нагадаю, що з 24 лютого 2022 року представникам медіа закрили доступ до будівлі Верховної Ради з міркувань безпеки. А 6 вересня 2022 року парламент прийняв постанову про заборону трансляцій засідань на період воєнного стану. Та, як сказав спікер Руслан Стефанчук, «прийшов час дуже важливих змін». І треба, щоб депутати більш дисципліновано відвідували засідання й ухвалювати якісніші рішення. Дмитро Разумков прогнозує, що з цим народним обранцям допоможе присутність журналістів (четверта влада, як не крути). Яким буде в умовах війни цей «дисциплінарний захід» — розповідає Ольга Чорна.

Хоча, як на мене, більше дисциплінує законотворців сатира Юрка Космини та його програма «Ньюспалм воєнного часу». Сьогодні про Мар’яну та її брехливі нападки на Суспільне. І раптом ви скучили  за іншим горе-персонажем, Арестовичем, Юрко розповідає про нову  його роль — радника Путіна (як це розбачити у своїй голові?).

Вірусний скандал

Якщо ваша стрічка, як і моя, рясніє словом «х*сос», а ви не розумієте, що відбувається (срач на срачі і срачем поганяє), то Катерина Городнича пояснює, чому так сталося. Євген Клопотенко опублікував скрин своєї переписки з начебто редактором видання «Заборона», де той спочатку просить Євгена взяти участь у їхньому подкасті, а потім нібито в переписці з іншою людиною називає його «х*сосом». Видання «Заборона» відреагувало і заперечує, що їхній редактор обізвав зіркового шефкухаря саме отим словом (соцмережі такі соцмережі).

Ніхто не народжується для війни

Вони не скандалять, але їх бояться (ворог). Третя штурмова бригада рекламує себе у стрічці «Ми були рекрутами». Самі військові називають цей фільм мотиваційним. А редакція медіатаблоїду  «Антоніна» вважає його ще одним виявом крутості рекламних якостей бригади і публікує ґрунтовний розбір самого фільму. І, здавалося б, у час, коли Україні так потрібна здорова комунікація, щоб сформувати здорове ставлення до мобілізації, чи може бути в таких фільмів недолік? Лєна Чиченіна пише, що один є, і пояснює, чому про це важливо говорити.  А «взагалі такі стрічки мала би знімати держава. Проста, зрозуміла, ефектна, яскрава форма й дуже чіткий і правильний зміст із мільйоном роз’яснень».

І це мені знову нагадало вислів, з якого я починала свого листа: «Keep calm and carry on». Ви знали, що цей мотиваційний плакат був створений британським урядом у 1939 році, за кілька місяців до початку Другої світової війни? Так урядовці хотіли підняти бойовий дух британців після численних прогнозів масового бомбардування головних міст. Плакат тоді мав обмежене розповсюдження і тому був маловідомим. Популярним він став у 2000-х, коли його перевидали кілька приватних компаній і розповсюдили на загал. Тож зберігаємо спокій і продовжуємо своє робити.

 

Наразі це все.

Дякую, що дочитали цього листа до кінця. 

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у  фейсбуці, інстаграмітелеграмі,  вотсапі та на сайті «Детектор медіа».  Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
545
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду