Від самого початку Савік Шустер із ідеєю 2-тижневого висвітлення подій Олімпійських ігор у святковому форматі справляв враження місіонера. Осяяного ідеєю місіонера, що впевнено прямує до аборигенів із тюбиками відбілюючої зубної пасти в беззбройних руках.

Ні, українці не аборигени. Лише спорт у нашій країні після набуття нею незалежності є прерогативою дивакуватих, як на обивателя, людей.

В Європі все інакше. Спорт у Європі нині - мода, що прийшла на зміну анорексичним і огрядним трендам. Вона вплинула на характер дозвілля, внесла правки в меню ресторанів і позначилася на типажах моделей. Для українців спорт - хороша тема для реклами пива. А ще для українців спорт - проблема. У цьому й полягає груба різниця в чіткості запитів «наших» і «їхньої» аудиторій спортивних програм.

В еру донішевого спортивного ТБ робити продукт, експертів із якого в Україні мало, було просто. З тієї ж причини це було неймовірно складно. До всього іншого, це виявилося неприбутковою справою для «Савік Шустер студії». Хоча дуже навіть вдячною.

Ресурси

Як відзначив засновник «Савік Шустер студії», для реалізації проекту знадобилися мільйони. Частину забезпечили спонсори, решту 50% вклали з оборотних засобів продакшна - наприклад, із комерційного проекту за участі Наталі Королевської.

Втім, головний капітал проекту - європейська за духом складова. Не зважаючи на те, що проект готувався для державного каналу, його було зроблено за лекалами програм, цікавих вибагливим до моди та дизайну італійців, розбещеним мистецтвом французів, педантичним щодо якості та освіти німців...

Спеціально заради «Пристрастей» збудували нову студію. Її дизайн витримано в невловимому для слів фірмовому стилі «Савік Шустер студії». За формою, майданчик проекту нагадує арену стадіону з двоповерховим «лондонським» автобусом задля краєвиду. Простір зручний для маневрів: варто ведучому обернутися - й він навпроти співрозмовника з «трибун». Привабливості картинці додають ефектні контрасти білого та червоного в світлі неагресивного хай-теку. Згадайте ще про десятки струнких привабливих гостей студій, і ви почуватиметесь у кріслі перед телевізором не гірше глядачів Discovery Channel.

Стилісти, що працювали з ведучими, апелювали до спортивного мінімалізму в одязі, як і надавали перевагу й «здоровому» мейк-апу. А найвідоміший ведучий поекту (так, саме Савік Шустер) змінив офіціозну елегантність на демократичніші маринарки та додав до своєї манери спонтанності.

До реалізації проекту залучили команду «Савік Шустер студії» та обличчя з Нового каналу та колишнього «Мегаспорту». Загалом було задіяно близько 140 осіб.

Hey, Jude!

Зі стайлбуком «Олімпійських пристрастей» автор не знайома, однак ризикне припустити, що вимоги творців проекту до ведучих були наступними. Насамперед, це ім`я в спортивній журналістиці та навички роботи в прямому ефірі (Олександр Гливинський, Олена Говорова, Слава Варда, Оксана Гутцайт, Роман Вірастюк, Савік Шустер, Григорій Палій, Владислав Майструк). Охоче залучали й спортсменів (Олена Говорова, Роман Вірастюк, Наталя Годунко). З симпатією ставилися до колоритних і дещо епатажних особистостей (Василіса Фролова, Роман Вірастюк, Слава Варда). Доповнили цей перелік молоді-спортивні Георгій Тихий (ведучий «Аfter live») та Катерина Некречая (хронікер «Шустер live»). Усіх ведучих об'єднує «здорова естетика» й близька до європейської розкута манера.

Мовне питання, схоже, лишилося поза стайлбуком. Формально, майже всі ведучі були україномовними. Однак під час спілкування з гостями більшість із них переходила на російську.

Трансляції з акцентом на визначні для України та світу події Ігор та відомих спортсменів доповнили студії. Підхід до їх вибору був креативним і сітка програми змінювалася по кілька разів на день. Деякі канали трансляцій глядачі Першого могли обирати самостійно - на створеному каналом сайті.

Відсоток ефіру київських студій і включень із Лондона був невеликим, за часом переважали рейтинговіші трансляції.

Тематично студії були узгоджені з розкладом Олімпійського дня: ранкові, денні та вечірні.

Ефіри на виживання

Для ранкової студії згодився стандартний набір українських ранкових шоу, які з глядачем давно на «-ти»: радіти-жартувати, готувати, запрошувати медійних персоналій, давати забавні новинки та підігрівати вчорашні підсумки. Ранкова редакція «Олімпійських пристрастей» додала до цього спортивний інвентар, фізичні вправи та Романа Вірастюка.

Поет і 17-разовий чемпіон Європи зі штовхання ядра став, даруйте, справжнім допінгом для глядачів Першого національного. Колоритний, душевний і щирий, телеведучий витягував на собі будь-якого геніального гостя. Хай навіть не в усіх далеких селах знають, що є така співачка Оля Полякова, у компанії Романа вона виглядала крутішою за Софію Ротару.

Доповнили ранкову команду ведучі Григорій Палій та Наталя Годунко.

Григорій Палій - веселий на вигляд письменник і спортивний журналіст. А насправді, схоже, інтроверт. Хоча, можливо, «Олімпійські пристрасті» не зовсім розкрили його душу, де він нічим, окрім рівної професійності, не відзначився.

Титулована гімнастка Наталя Годунко - запрошений фахівець у команді журналістів. Шанувальники спорту з-поміж глядачів не раз мали можливість оцінити її ерудованість і чудову реакцію. Тим не менше, на тлі колег вона зіркою не виглядала. Згубне для мистецтва телебачення привчило нас до яскравіших типажів. Можливо, «Олімпійські пристрасті» - дебют і Наталі, і вона ще експериментуватиме з «математичнішими» форматами. А в дещо провокативному ранковому ефірі «Пристрастей» ефектного вправляння зі стрічкою для креативності замало.

Чи вдавалося цій «збірній» налаштовувати глядачів на олімпійський день? Питання складне, як світ. Легко припустити, що селяни зранку переймаються щонайменше двома важливими питаннями - забабахати вареників із вишнями на обід чи таки зважитися повиривати осот на картоплі. А мешканці міст у ці години зазвичай клянуть владу та збираються на роботу.

Персонально автору в ранкових випусках були цікаві рецепти простих корисних страв. І також ідея запрошувати на ефір спортивно орієнтованих особистостей із сучасної культури. Таких, як актриса Ірма Вітовська.

Денні ефіри лягли на інтелігентні плечі Георгія Тихого й діамантову усмішку дотепної Оксани Гутцайт. Разом вони оперативно реагували на події.

Про деякі з цих подій, судячи з її бурхливої реакції, Оксана дізнавалася в режимі реального часу. Ще би трохи реальнішого, й частина країни втратила би слух: Оксана була не лише гіперактивною, але й дуже гучною, між тим не всі глядачі тренували слух на піснях у виконанні Вітаса. :) :)

Акула спортивної журналістики ставила блискучі запитання гостям. Ефіри денної студії відзначилися різноплановістю: посеред випуску суто по-англійськи подавалося відео з Лондона, запрошені спортсмени спілкувалися в режимі бліц-інтерв`ю щодо подій дня, ведуча мала оперативно підводити до актуальних трансляцій. Усі ці зміни лише додавали Оксані Гутцайт енергійності.

Також ведуча стала фавориткою опонентів проекту, які критикували його за кількість мовних помилок. Оксану Гутцайт виправляли в блогах, соцмережах, у студії, де запрошені спортсмени намагалися підказати окремі слова українською.... Однак вона не скорилася й таки встановила 2-тижневий олімпійський рекорд за кількістю вживаних русизмів.

Тихий виступав у незмінному амплуа «After live», спокійно тримаючи марку грамотного ведучого. Він також брав участь у підготовці сюжетів. Цікаво, що в спілкуванні з гостями Георгій переходив на російську - задля їхнього комфорту, як зазначив на своїй сторінці в Facebook.

У денних випусках новин спортивний журналіст, ведучий Олександр Гливинський впевнено визначав картину дня.

У вечірніх новинах його логічно змінював провокативніший Слава Варда. У порівнянні з Гливинським він виглядав дещо максималістом. Може, Слава навіть трохи перегравав із театральним клацанням пальцями в оголошенні «Інших новин». Однак однозначно збагатив стриману стилістику державного каналу. Зрештою, так і має бути, коли ведучого Нового каналу пересаджують у крісло Першого національного.:)

Саму ж «інакшість» новин забезпечувало живе спілкування з героєм дня - українською та російською - та емоції.

Ще одна реформаторка в ефірі Першого національного - Василіса Фролова, чиїми веселими очима глядачі каналу бачили Лондон і жодного разу не постраждали. :) Щодо спортсменів, то конфлікт інтересів було вирішено ідеально: цього разу Василіса не зустрічалася з ними в студії, як під час «Африканських пристрастей».

Ближче до 21.20 розважальні складові проекту змінювала спокійна розважливість вечірньої студії. Савік Шустер і Олена Говорова збирали кола найцікавіших фахівців. Під час випусків вони піднімали економічні та соціальні проблеми в спорті. Одним словом, не розважалися. Втім, це не заважало Олені невимушено сміятися, а Савіку часом енергійно відволікати присутніх: «Зараз саме у розпалі баскетбольний матч за участі Росії, давайте подивимося!». Українською під час вечірніх студій спілкувалися нечасто.

Економічні й соціальні дисципліни

Для самих спортсменів студії «Олімпійських пристрастей» стали територією свята, нехай часом із мінорними семплами - проблем в українському спорті не бракує. Чи не вперше за всю історію телебачення вони мали можливість віртуально чи безпосередньо в студії поділитися думками й підтримати один одного. Тут вони раділи, сміялися, сумували, пишалися, розчаровувалися, надихалися та надихали своїм ставленням до спорту глядачів.

При цьому редакція комерційних за природою «Пристрастей» не ділила тренерів і учасників Олімпіад на розкручених і непопулярних, а керувалася рівнем фаховості запрошених експертів. Вони ж у всьому ішли назустріч: помітно було, що люди спорту за своїми переконаннями люди порядні й ще не втратили віри в телебачення. Без будь-якого цинізму в рамках шоу вони ділилися болючими питаннями галузі.

Чи почули їх чиновники? Судячи з того, що на звернення Савіка Шустера прем`єр-міністр ще не відреагував, редакції та об'єктам «Олімпійських пристрастей» не варто надто покладатися на владу - квартири спортсменам дарують не часто. Натомість, варто далі намагатися впливати на країну засобами телебачення.

Завершилися «Олімпійські пристрасті» загальноукраїнським аутотренінгом. Зібравши в студії авторитетних спортсменів, команду проекту та генерального директора каналу Єгора Бенкендорфа, ведучі нагадали, що в соцмережах проект критикували. Зачитавши кілька відгуків, вони звернулися до присутніх із проханням поділитися враженнями про «Олімпійські пристрасті». І напевне не тому, що ідеологів проекту більше нічого не цікавило: спостерігаючи, як за якусь годину було проаналізовано кожний день Олімпіади, свідомість втратив би й Парфьонов. Просто редакція в «Пристрастей» азартна, а до втілення соціальних здобутків проекту треба ще вміти дожити.

Фото - www.peoples.ru