- Обратите внимание, Гавриил Ардалионович, о чем думают современные дети.

- А чё такое? О том же и думают. Сиськи-письки.

(із фільму «Даун Хаус»)

«Музика на-а-а-а-а-а-с связала,

Тайною на-а-а-а-а-а-шей стала...»

(з культової пєсні групи «Міраж»)

Коли я був малолітнім задротом, мені тупо не хватало такого кльового каналу, як М1. Тепер я став взрослим, но всьо равно радуюсь, увімкнувши любимий канал, як ото бувало у дєцтві, коли батьків немає дома.

Люди ж не міняюцця, у них тіки пузо росте.

М1 - простий і чоткий канал для тих, хто не напрягається. Бо коли включаєш тєлік, а там когось убивають, потім плачуть, а тоді знімають про це все сиріал, і по-новому показують, - це напрягає. Або, ще гірше, починають про газ, про Кіргізію розказувати. Хто куда поїхав і де кого вибрали - скукотіща. Нема живих людей, одні кастюми з туфлями, а над ними - округлості, віддалено схожі на голови, які говорять чорт зна шо. Вряди-годи, канєшно, случаїцця нормальна тєлєга, як-от про кровосісі, або про те, як гарант наркотіками затарився сугубо з назідатільною метою; але всьо жи такого гоніва небагато, і чим занять свій досуг літньому неробі, з чого поржати да повиганяцця - от у чім ділєма. І саме тут канал-рятівник М1 не тіки приходить на поміч, но і заглатує.

Розглянемо його рицепт успєха.

По-перше, споконвіків на М1 не показували всяких осточортілих і наумнячених піджачків при галсутках, а єслі й показували у випусках eMOneNews, так у більшості випадків то були звьозди, котрих посадили в тюрму за пьянку і разврат, но дали шанс відбрехацця перед телекамерою і просто тупо покрасуватись; красні дорожки там, шампусік, перламутрові улибки - блєск. Такі новозті можна дивитись сутками напрольот. Як одна звізда естради надавала по рожі звьоздному супругу-кіноактьору, а потім вони разом отожгли у ристорані, побили посуд і офіциантів, після чого усиновили нігритьонка й сфоткались для обложки християнського журнала по борьбі з порнографією. Це сладка і духмяна жизнь, яку не зможе замінити дажи пиво по акційній ціні (чотири бутилки за ціною трьох, і так на каждому кроці, наче показились).

По-друге, М1 - єдиний наш канал, який і досі плекає бентежний дух Бівіса і Батхеда, а це немаловажно. Це не тільки дань поваги тим глядачам-вітіранам, які застали еру відеосалонів, но і розумний отрочеський консерватізм. Крім того, пам'ятать і шанувать героїв - це почотно, зачотно і просто вигідно. Каждий ведучий музичного каналу має берегти в нагрудному кармані цесю легенду й час од часу її публічно провітрювати. Але не в усіх получаєцця бути достойними придурками. Наприклад, ведучі програми «Новіє Рускіє Горкі» ягби серйозно косять під ето діло (в одного дажи причоска стовпчиком), но вони більше похожі на Бівіса і Батхеда, яких вигнали з мультіка за надлишкове ботанство.

Зовсім інша екстраполяція кумірів моєї юності наблюдаєцця у програмі «Чіпси, чікси, лавандос», - більш удачного закоса на вітчизняному телебаченні я дажи не припомню. Ведучі етого треш-шоу, чоткі парні Женя та Саня, - це моя лічна надія на те, шо росте достойне покоління. Вони уміють гнати, як пургєн, і навірняка знають, по чому грам. Проколи в естетичному чутті вони компенсують широтою душі й умінням оказацця в нужному місці у потрібний час. Так, наприклад, із сюжета, присвяченого київському концерту пам'яті Майкла Джексона, мені найбільше запомнилось, як Саня закрився в туалєтній кабінці, а Женя його попалив і питає: «Шо ти там робиш?», а той тіпа відмазався, каже: «Я сру гімном!». А ше у них монтаж синхронів інтірєсний, када показують звізду, а та каже: «Еееее». Або ще щось невимовне промичить - і пака.

Нада сказать, шо «Чіпси, чікси, лавандос» - сама центрова програма на каналі. Єслі в старозавітньому ранковому шоу «Гутен Морген» трапляються якіто тягомотні провали (када запрошують до студії умного дядю і той начинає імінно множити зівоту), то у Жені і Сані цього попросту не буває. Там і люде звонять, причому такі, видно, подковані (особливо мені запомнився один недавній звонок, када ведучі кажуть тіпа «альо», а у відповідь їм: «Альо, ну шо там?»), і по скайпу такі штрихи в ефір вивалюються, хоть ікони винось. Но саме цікаве, када приходять ліві чікси, тіпа фанатки, й тада їх начинають розводити, шоб показали сіську чи дали помацать. Одна така прийшла, і рішила задавить похотлівих Женю та Саню умом, мовляв, а от у вас така пєсня є: «Ти не кіпішуй, уй, уй!», так шо таке етот самий уй? На шо один ведучий каже напарніку: «Покажи їй». Так вони зразу кліпом ефір заліпили, шалуни.

Візуальні дослідження позволяють стверджувати, що сіськам-піськам на каналі М1 присвячують оптимальну кількість ефірного часу, тоїсть майже весь, шо є. А саме главне, комісарам циломудрія формально нема до чого прикопатись. Шо тут зробиш, така жизнь тепер, таке врем'я, шо тіки труси і співають, - в цьому питанні дажи Бебешко з Заратустрою солідарні.

Безперечний фаворіт у сигменті самих інтиресних програм на М1 - це пиридача «Булкі» з шальною імпєратріцою Валєрією Бордо в главній ролі. Феномен проекту полягає в тому, шо акт приготування піщі набуває порнографічного характеру при повному дотриманні норм моралі. Це саме чесне і правильне кулінарне шоу, яке тіки може бути в ящику. Пригадую, коли я ще в дєцтві дивився програми такого тіпа, то все чекав, када нарешті ведуча зніме труси чи покаже кусочок сіські, й дуже нігодував, коли в кадрі появлялось шото тіпа Бориса Бурди (хоча, знаїте, вкуси в людей різні; підозрюю, шо дехто й із ерудітов у фартушках да з пательнями ізвлікає еротічну пользу). Валерія Бордо - безперечна звізда каналу, і ще їй навірняка дуже личить кастюм медсестри (вона ж інагда вдягає його, правда?). І толку від її програми - в пітнаццять разів більше, ніж від усіх інших, бо учить вона готувати імінно жрачку, а не всякі там подліви і, гидко сказать, соуси.

Тому нима нічого странного, шо фанати цьої програми пишуть слово СЄКС самими великими буквами, які тільки вміщаються в кампутір, і ритмічно дякують на сайті каналу. Но Бордо - не єдина кльова чікса на М1. Правду сказать, так на цесьому каналі кльових чікс не менше, ніж фактів порушення свободи слова у сучасному інформаційному просторі вітчизни. Про кліпи говорить не будем, закони шоу-бізнеса давно устаканились: не покажеш ти - не покажуть тебе. Потому баришні-ведучі на М1 особого вибору не мають і должні відповідати цейтгейсту, тобто - хоть чуть-чуть показувати, чи хотя би намікать, або ж - на крайняк - просто озвучувати якіто мілиє пошлості. Неплохо справляються з цією задачою і CollBaba, і чаровніци з «Blond 007» або «Чату дівчат», кажда з которих - наче створена для подальших творчих злетів у футбольних проектах Савіка Шустера. А єсть іще ж і Оля Горбачова, у якої такий голос, шо хлібні крошки самі зі столу взмивають у воздух і парять в електромагнітному полі, як ті горобці. Доповнює комплект іноземний легіон - учасниці привозного шоу «Гарячі дівчата у страшних місцях», хотя це окрема онтологічна радість. Пляжного віда чікси під наглядом страшного мужичка постійно попадають в страшні комнати, де копошицця нечисть; ночами дівиці тіки те і дєлають, шо гатять по ліжках і стінках всякими дринами, костилями, трубами. Усе це мало чим відрізняється від кліпів Леді Гаги. З іншого боку, щаз у шоу-бізнесі майже все схоже на Леді Гагу. Принаймні, єслі вірити каналу М1, який ніколи не бреше, а тіки підганяє чуток.