Все буде «ВОНА»?

14 Жовтня 2009
46469
14 Жовтня 2009
10:05

Все буде «ВОНА»?

46469
Найгірше в так званому наступі Тимошенко на свободу слова –готовність виправдовувати незаконні обмеження громадянських свобод суб’єктивними поняттями про добро і справедливість
Все буде «ВОНА»?

Глибоко шануючи думку Наталії Лигачової, не можу погодитися з її тезою про те, що дії команди Тимошенко в напрямку заборони «недобросовісної» реклами опонентів занадто демонізуються. Згоден із тим, що ламентації на цю тему часто влаштовують без розуміння того, що насправді сталося. Та все ж у діях тимошенківців простежується загрозлива тенденція, яку необхідно відстежувати та якій варто чинити спротив незалежно від того, чи є нинішній рівень свободи слова нижчим, чи вищим за її рівень в епоху Кучми. Не тому що Тимошенко чимось загрожує свободі слова, а тому що байдуже ставлення суспільства до подібних явищ створює передумови для того, щоб рано чи пізно втратити цю свободу без бою.

 

Сама по собі ухвала на забезпечення позову (а не рішення) печерського судді Сергія Вовка, що забороняє розміщувати «недобросовісну рекламу», спрямовану проти уряду та Юлії Тимошенко, є радше виявом слабкості команди прем'єрки. В українських умовах сильний лідер, упевнений у своїй владі, діяв би інакше - наприклад, як Леонід Черновецький, який двічі просто наказував прибрати плакати зі своїм зображенням із київських вулиць, і йому корилися. Якби кураж, демонстрований сьогодні Тимошенко, відповідав реальній владі та впливу на ситуацію в країні, її команда серією переконливих конфіденційних розмов із медіавласниками обмежила б ареал поширення антиреклами газетою «Сегодня» й телеканалом «Україна». А на кожного оператора зовнішньої реклами завжди знайдеться відповідний наглядово-контрольний орган, який знайде в його діяльності стільки порушень, що білборди попереклеюються якось самі собою.

 

Власне, про ці незаконні, свавільні методи (хоча й щодо законності ухвали судді Вовка є питання, і її вже оскаржено в апеляційній інстанції) пише й Наталія Лигачова, говорячи про те, що на телебаченні не знайдеш критики на адресу Віктора Ющенка. Мені здається, що за сучасного розподілу сил та популярності провідних кандидатів у президенти відсутність такої критики - це радше випадок анекдотичного «невловимого Джо», позаяк Ющенка вже ніхто не розглядає ані як серйозного політичного гравця, ані як реального претендента на другий термін. Тож не чіпають його суто з міркувань економії часу, коштів і зусиль - адже «кривенька качечка» відсиджує останні місяці каденції та вже не є нічиїм опонентом.

 

Проте ми знаємо, що за часів порядкування на Банковій Віктора Балоги «вирішення питань» у сфері медіа відбувалося саме у формі домовленостей про ненапад із власниками та менеджерами ЗМІ, і робилося це настільки ефективно, що в 2007-му «Детектор медіа» била на сполох, заявляючи про загрозу встановлення тотального контролю Секретаріату президента над центральними телеканалами. Ці ниточки, за які можна було смикати значну частину найпотужніших медіа, Ющенко якийсь час тримав у руках, але не зміг утримати і втратив - іще до звільнення Балоги. Хтозна, скільки відсотків рейтингу малювали б сьогодні слухняні канали Ющенкові, якби він зміг зберегти здобутий тоді Балогою вплив на редакційну політику каналів. Натомість глава держави кричить про наступ на свободу слова, злякавшись майже невинних, у порівнянні з тогочасною діяльністю Балоги, намірів керівництва Держтелерадіо об'єднати частину ефіру обласних державних телерадіокомпаній. Словом, у те, що відсутність критики Ющенка в ефірі головних каналів є наслідком певних домовленостей, віриться мало - радше повірю, що він їм нецікавий.

 

Але повернімося до ухвали. Окрім демонстрації безсилля команди Тимошенко, завдяки цій ухвалі та її висвітленню у ЗМІ суспільство зайвий раз почуло, що кампанія «Вона працює» - це «соціальна» реклама. Позаяк у свідомості громадянина слово «соціальний» пов'язане з турботою про народ (соціальні виплати, соціальне забезпечення тощо), маленький українець матиме нагоду поміркувати над тим, які саме суспільні цінності пропагує ця кампанія. Екстрена зміна гасел на «Вона - це Україна», покликана втерти носа критикам та пародистам, лише погіршить становище, позаяк, за спостереженнями вашого автора, не менше половини реципієнтів реклами сприймає її як варіант сумнозвісного «держава - це я».

 

Справді загрозливою виглядає не сама ухвала, а риторика табору Тимошенко, що її супроводжує. Уже не один раз лунало - зокрема в офіційних прес-релізах БЮТ - пояснення, що політична реклама повинна бути позитивною. Тимошенківці не приховують, що вважають своїм правом визначати тональність і спрямованість рекламної кампанії опозиції: «Ми сподіваємось, що штаб Партії регіонів все ж таки спроможний відшукати в Януковичі щось хороше, добре і корисне для країни. Лише акцент на позитиві дозволить суспільству уникнути брудної рекламної війни на телеканалах». Щось подібне прямим текстом говорила сама Юлія Тимошенко у студії «Шустер live» 25 вересня.

 

Тут уже доречно говорити про відвертий цинізм. Твердження прес-служби БЮТ, що «жодний прем'єр-міністр не зазнавав такої жорсткої критики з боку опозиції, президента та ЗМІ, як Тимошенко», змушує нас перенестися в не такі давні часи - осінь 2004 року. Тоді Юлія Тимошенко, підтримавши кандидата у президенти Віктора Ющенка, виступала на його підтримку на мітингах і була одним із лідерів коаліції «Сила народу».

 

Чи треба нагадувати, з яким «позитивом» виступала тогочасна опозиція, зокрема пані Тимошенко, проти тогочасної влади? Трохи нагадаю:

 

«Віктор Ющенко очистить від кланів, від узурпаторів України нашу землю!» - Юлія Тимошенко, 11 жовтня 2004 року. В тому ж виступі вона викриває «підступи» уряду: «В Україні 37 мільйонів людей, які мають право голосувати, з них 12 мільйонів пенсіонерів. Вони (влада) цинічно поставили саме на пенсіонерів. Вони просто в конвертики будуть запечатувати доплату до пенсій з теплим посланням від Януковича».

 

А ось інший виступ: «... наступною на черзі після приватизованої "Криворіжсталі", розділеної між кримінальними кланами, стане "Укрзалізниця". Якщо ми їх не зупинимо, то через кілька років вся країна буде акціонерним товариством закритого типу, де будуть конкретні хазяї», - попередила лідерка БЮТ 21 жовтня у Кривому Розі.

 

А ось у цьому зверненні від 29 жовтня вона разом із Ющенком звинувачує владу в намірі зірвати вибори (що, до речі, навіть близько не справдилось у першому турі). Назавтра після першого туру, дізнавшись результати, Юлія Володимирівна заявила: «В Україні відбувся абсолютно кримінальний державний переворот». Ющенко, нагадаю, здобув відносну більшість голосів у тому голосуванні, випередивши Януковича.

 

Подібних прикладів можна навести безліч. Насправді негативу, викриття «бандитів», «злочинної влади» й т. п. у передвиборній риториці «Сили народу» було стільки, що на позитив, викладений у «10 кроках назустріч людям» Віктора Ющенка, просто не вистачало часу. Це потім з'явилося «Мир вам!» і тому подібні гасла, сформульовані вже тоном переможців. Згадувати риторику БЮТ на виборах 2006 і 2007 років не буду, ви самі пам'ятаєте, що негативу там також вистачало.

 

До речі, порившись в архіві «Української правди», знайшов цікавий і незаслужено забутий факт: Янукович у 2004-му теж судився за «недобросовісну» пародію на свої білборди з газетою «Україна молода», дійшов до Верховного суду і... програв. У кінці вересня, будучи ще прем'єр-міністром і користуючись прихильністю всесильного президента Кучми...

 

Отже, спонукаючи опонентів провадити «позитивну» рекламну кампанію замість жорсткої критики уряду, Тимошенко явно лукавить. Що, втім, нормально для професійного популіста. А ось те, що необхідністю нести позитив суспільству вона пояснює потребу в забороні цієї самої жорсткої критики - вже значно загрозливіший момент, оскільки демонструє зневагу до демократичного догмату «все, що не заборонено - дозволено». Адже прем'єрка вважає, що на додачу до встановленої законом заборони на антирекламу (якої було б цілком достатньо для виправдання позову та ухвали, якби не йшлося про рекламу незрозуміло чого під назвою «Вона» - яке згодом ще й виявилось «Україною»!) має право встановлювати заборони, засновані на її власних суб'єктивних уявленнях про справедливість, добро та потреби суспільства.

 

Щось подібне вже не раз з'являлося в ініціативах Тимошенко та її соратників - наприклад, у законопроекті Антона Яценка про встановлення кримінальної відповідальності за наклеп або в нормі проекту конституції так і не створеної широкої коаліції «ПРіБЮТ», що передбачала закриття ЗМІ за поширення недостовірної інформації. Виправдовуючи ці ідеї, тимошенківці так і казали: «А ось нема чого наклепами займатись» або «Так нічого поширювати недостовірну інформацію». Хоча очевидно, що за тотальної корумпованості судової системи в Україні ухвалення цих норм означало би кінець вільної преси та неможливість будь-якої критики можновладців. Слово «диктатура» так і проситься на язик.

 

Втім, усе це не є приводом для паніки. «З'їсть-то він з'їсть, та хто ж йому дасть?» - як відгукувався працівник зоопарку про спроможність тигра (тигрюлі? :)) подужати за раз 30 кілограмів м'яса. Нинішні претенденти - ще навіть не офіційні кандидати в президенти - поки що ділять шкуру невбитого ведмедя, і їхній шлях до здобуття абсолютної влади в державі обіцяє бути вельми тернистим. Перемога на президентських виборах 2010 року - лише перший крок. Далі необхідне створення реальної більшості в нинішній Верховній Раді та запобігання її блокуванню; закріплення або покращення результатів 2006 року на місцевих виборах навесні 2010-го; збереження більшості до 2011 року в умовах підготовки до парламентських виборів і, нарешті, здобуття понад 225 голосів на цих виборах. Є варіанти, але в комплексі будь-який шлях не буде легшим за цей. Слід також врахувати, що все це робитиметься не у вакуумі, а в глобалізованому світі на очах у міжнародної спільноти, якій ще, між іншим, кредити доведеться повертати. І Росії, яка вже попеклася на білоруському авторитаризмі, що в певний момент перестав бути ручним, і навряд чи вітатиме встановлення чогось подібного в Україні навіть в обмін на гарантії лояльності. Словом, потенційне «диктаторство» Тимошенко на сьогодні слід сприймати лише як передвиборний імідж «сильної руки». І, як на мене, не найвдаліший, навіть незважаючи на готовність понад третини громадян України відмовитися від частини своїх громадянських прав заради «наведення порядку» в країні, яку засвідчила свіжа соціологія.

 

Показову річ сказав у згадуваній Наталією Лигачовою програмі «Правда Романа Скрипіна» (ТВі) 9 жовтня В'ячеслав Піховшек - точніше, почав говорити, оскільки Роман, на жаль, не захотів його дослухати. Йшлося про різницю між системою темників та диктатурою (яка, на думку В'ячеслава, чекає на Україну в разі перемоги на виборах Юлії Тимошенко). «Коли ви отримуєте темник, ви думаєте, як його виконати, в яких межах, - пояснив він. - А якщо в країні диктатура, ви бачите велику, мудру жінку і вгадуєте, як їй сподобатись». Міфологічна, гіперболізована Тимошенко-диктатор - органічний, дуже яскравий образ, який легко змалювати та ствердити в масовій свідомості.

 

Своїм рішенням відкинути будь-яку «ліберастію» та перти навпростець дорогою гіперпопулізму, вибудовуючи свої соціальні комунікації в стилі «гламур-фашизм» (термін Олексія Мустафіна), команда Тимошенко зробила головному опоненту царський подарунок. Можливість обґрунтовано пов'язувати образ Тимошенко з авторитаризмом і диктатурою зробила можливою додаткову стратегію агітаційної кампанії Януковича, про яку він і мріяти не міг ще два роки тому. Ця стратегія полягає в рафінованій, майже доведеній до абсурду концепції «меншого зла».

 

Поки на головному напрямку Віктора Федоровича осипатимуть трояндовими пелюстками під приємну мелодію пісні «Лідер» як борця з помаранчевою цвіллю та створеною непрофесійним урядом кризою, його кампанія тихенько апелюватиме до не надто чисельної, але впливової меншості тих, кого від слова «диктатура» кидає в холодний піт. Мовляв, погляньте на нашого. Так, він схожий на пітекантропа, так, він сидів. І все інше, що ви тільки можете йому закинути, теж щира правда. Але наш, на відміну від цієї, навіть за бажання не спроможеться встановити диктатуру - не вистачить розуму, снаги й сили духу.

 

Ця седативна логіка, підкріплена досвідом 2006 року, коли Янукович разом із лівими прийшов до влади, але на жоден рішучий крок наперекір помаранчевим так і не спромігся, діятиме чимдалі краще саме завдяки заявам Тимошенко на зразок «А хто вам сказав, що люди не хочуть диктатури?» (той-таки випуск «Шустер live» 25 вересня), і принесе Януковичу в другому турі голоси частини людей, які в 2004-му голосували за Ющенка й навіть стояли на Майдані.

 

Таким чином, заборонивши через суд розміщення роликів Януковича з антирекламною відповіддю на кампанію «Вона працює», «воїни світла» лише підіграли своїм опонентам. І що більше ознак схильності до диктатури демонструватиме Тимошенко під час кампанії, то легше буде Януковичу, всього лише будучи самим собою в усій своїй неотесаності, збирати врожай голосів тих, кому кілька років тому й у страшному сні не наснився би подібний вибір.

 

Ну то й що? Та нічого, оскільки, як я вже писав, на мою думку, немає ніякої різниці, хто з цих двох переможе цього разу. Та є одне «але»: що більше заяв про необхідність диктатури, недемократичних кроків та неправедних судових рішень проходитимуть, як історія з забороною «антиреклами», без організованого протесту і відкритого неприйняття активної частини суспільства, то більше буде шансів на те, що в один прекрасний ранок, побачивши по телевізору «Лебедине озеро» замість новин, українці не матимуть ні сили, ні волі сказати «ні» вже справжній диктатурі. Абсолютно незалежно від прізвища диктатора: сьогодні це може бути Тимошенко, завтра - хтось іще. Суспільство з «убитим» імунітетом від диктатури може підчепити будь-яку заразу. Тож протести, критика й обговорення можливих засобів протистояння «сильнорукизації» суспільства - тимошенківській чи чиїй завгодно, - і є наш сьогоднішній внесок у підняття цього імунітету.

 

Фото - img.dni.ru

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
46469
Читайте також
24.12.2009 17:12
Отар Довженко
24 202
22.12.2009 09:00
Сергій Грабовський
, для «Детектор медіа»
40 855
20.12.2009 13:31
Отар Довженко
33 932
18.12.2009 09:15
Отар Довженко
21 603
05.11.2009 11:52
Отар Довженко
20 586
02.11.2009 11:12
Отар Довженко
34 997
12.10.2009 15:38
Отар Довженко
37 577
07.10.2009 13:49
Отар Довженко
29 510
25.09.2009 15:10
Отар Довженко
28 357
23.09.2009 11:41
Отар Довженко
19 606
21.09.2009 11:00
Отар Довженко
40 914
16.09.2009 09:10
Отар Довженко
24 663
14.09.2009 08:04
Отар Довженко
60 244
01.09.2009 09:47
Отар Довженко
27 014
30.07.2009 12:13
Отар Довженко
, для «Трибуны»
35 259
12.07.2009 09:04
Отар Довженко
29 059
05.07.2009 13:46
Отар Довженко
22 877
Коментарі
20
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Андрій
5502 дн. тому
Юля кришує педофілів, які {CENSORED} дітей (в тому числі сиріт) в Артеку. Все інше значення не має. Робіть ваші висновки.
Б.Б.
5504 дн. тому
Маніпуляції чи ні, а об'єктивні психологічні характеристики є й залишаться такими: Вітя Федьович захоче, звісно ж, установити диктатуру, але діятиме, як завжди, топорно - так, що всі одразу все помітять. Юля Вовівна, натомість, діятиме по-дніпропетровськи, а-ля Кучма - тишком-нишком, потроху й поступово; коли всім стане очевидно, що вийшло в результаті, буде вже пізно.
Jew
5504 дн. тому
«КАК МАЛО ПРОЙДЕНО ДОРОГ, КАК МНОГО СДЕЛАНО ОШИБОК » ИЛИ «ЯЗИК ДО… ЯНИКА ДОВЕДЕТ» 15.10.2009 13:12___ www.ПРАВДА.com.ua Лідер Партії регіонів Віктор Янукович порадив журналісту "Української правди" "не бовтати язиком". Інцидент стався після закінчення брифінгу Янукович в "Зоряному".Кореспондент "Української правди" запитав, чому слідча комісія Миколи Джиги вилучила у Вишгородській райдержадміністрації всі документи щодо купівлі Януковичем резиденції у Межигір’ї."Я як жив там 5 років тому, так і живу. Указом президента Кучми я отримав цей будинок. Ющенко своїм указом продублював виділення будинку. Таких як я там величезна кількість, поїдьте подивіться у Конча-Заспу", - порадив Янукович. На репліку журналіста, що Янукович вивів Межигір’я із державної власності, той заявив: "Послухай, ти ще молодий хлопець. Поживи з моє – життя зрозумієш". "Потім, коли змінився власник (Межигір’я), у мене не було іншого шляху. Я платив оренду. Але коли платиш оренду, орендодавець може зробити все, що завгодно - змінити ціну. І коли виникла пропозиція купити будинок, я довго думав, що краще. І купив його на ринку. Зараз плачу за оренду землі. І я спокійно себе почуваю", - додав він. На запитання журналіста "Української правди", скільки Янукович заплатив грошей за будинок, той розлютився: "Слухай, тобі ще багато жити. Пам’ятай, що Бог усе бачить!". На репліку, що він має на увазі, Янукович відповів: "Язиком не бовтай". Після цього лідер "Регіонів" розвернувся і пішов.
Темникознавцю
5505 дн. тому
І пишіть без помилок
Темникознавцю
5505 дн. тому
Особисті емоції і образи ніколи не були аргументами у доказовому диспуті
temnikoznavetz
5505 дн. тому
Nu o i vse stalo panjtno:) Slava, idit' tudu, kudu Faina Ranevska posilala pioneriv!
Темникознавцю
5505 дн. тому
Владимир Горбулин «Известный тележурналист Вячеслав Пиховшек… будет включен в избирательный список партии "Демократический союз". Это подтвердил и сам В.Пиховшек, и лидер "Демсюза" Владимир Горбулин. "Идеологически одинаковые платформы позволяют рассматривать В.Пиховшека как личность, с которой можно далее работать в парламенте", - заявил Владимир Павлович» «Факты и комментарии», http://www.facts.kiev.ua/archive/2001-12-14/52545/index.html Артем Шевченко, журналіст http://telekritika.ua/lyudi/2006-04-25/6884 «Слава Пиховшек был достаточно искренним при всей своей заангажированности и канала в своё время. Он не юлил и не называл чёрное белым, а белое - чёрным. Он не пытался убеждать кого-то в правоте своей позиции, а просто делал то, что делал». Олександр Шилко, журналіст «Телекритика» http://telekritika.ua/lyudi/2006-08-22/7392 «Я темників не виконував. Не можу говорити за всіх, але, здається, інші теж цього не робили. Загалом, у нас була інша ситуація. Замість виконувати темники, ми просто не могли висвітлювати певні теми. Але не було такого, щоб конкретний журналіст говорив у своєму сюжеті неправду. Тоді практично всю відповідальність узяв на себе В’ячеслав Піховшек. І тут така парадоксальна ситуація: його саме за це багато хто поважає, адже він узяв усю «чорнуху» на себе. Сказати по правді, я теж його за це поважаю. Коли на інших каналах журналістів ламали, він сам давав свої суб’єктивні оцінки в «Епіцентрі» чи в так званих «калейдоскопах». Можливо, в нас би теж хтось зламався, але до цього не доходило.»
Темникознавцю
5505 дн. тому
Ви абсолютно не праві відносно Піховшека. Коли Скрипін його запросив, він це робив із своїх власних міркувань, а не з Ваших. Запрошення Піховшека Скрипіним на ефір означає, що йому було важливо почути думку саме Піховшека. Так що Ваші думки є тільки Вашими приватними думками. Піховшек не вибачався перед глядачами 1+1 і правильно зробив. Все, що він говорив про Ющенка і Тимошенко перед виборами 2004 року - справдилося. Так, він маніпулював і пересмикував, його примушували. Але щодо Ющенка і Тимошенко він все говорив правильно і передбачив правильно.
temnikoznavetz
5505 дн. тому
A, sche! Tut navodilis prami tzitati tzogo brehovsheka, movljv pri Kuchmi ne bulo svobodi slova, ale buv deshevii benzin. I iomu z deshevim benzinom krasche! Tobto diktatura iogo tzilkom vlashtovue- deshevii benzin u Libia, Venezuela, Saudi Arabia ets. Brehovshek iz zadovolennjm brehav bi na korist Yuli, ale vin nastilki primitivnii, scho navit PR iogo hovae u Ganki:))
temnikoznavetz
5505 дн. тому
Adnaznachna! Hiba vin tam viznav, cho iz zadovolennjm pratzuvav za temnikami, ta vidverto brehav? Chomu ves kanal 1+1 vibachavsj, a vin ni? Bo plusam porjd iz nim bulo soromno. Dlj ziei temi korisnishe buv bi Mustafin.
Темникотворцю
5505 дн. тому
Ви головою поїхали. Скрипін ЗАПРОСИВ Піховшека в ефір. Він що мав його запросити, щоб послати?
temnikoznavetz
5505 дн. тому
Avtor stopudovo pravii! Ale Skripin vzagali mav poslati na iyh togo pikhovsheka, bo vin zi svoimi primitivnimi temnikami tej viv do diktaturi, ale primitivno. Bo vin razom z Djangirovim, Dolganovim ets. e nosijmi debilnih oznak diktaturi. Timoshenko duze hoche buti jk Putin, ale i vona gepnetsj tak samo, jk SDPU(o). Ukraina ne Russia!
wur
5505 дн. тому
Пане авторе! Але ж те, про що говорила Тимошенко у 2004-2005 роках, мало б таки місце, якби до влади прийшли донецькі. Виняток- "пророцтво" про Ющенка. Але то вже трагедія, в якій Тимошенко точно не винна. А те, що говорить зараз і завжди говорила ПР- це просто чистісінькі брехня і демагогія. Слово для ПР завжди слугувало лише ширмою для приховування своїх дійсних намірів і вчинків. І не більше! І не думаю, що ви цього не розумієте і не відчуваєте. А якщо розумієте і відчуваєте, то для чого всі ці ваші теревені про загрозу абсолютно міфічній свободі слова у нас зі сторони Тимошенко, абсолютно міфічній і абсолютно безвідповідальній і продажній? І якщо не складеться у Тимошенко, то тоді марно і пізно буде запитувати "По кому подзвін?", бо він буде по Україні, по кожному тому маленькому українцю, якого і ви згадали мимохідь... І наостанок, я думаю, що ви не можете собі чесно признатись навіщо це все їй. І ви не виняток, і боюсь, що ім'я вам- легіон. Вам, кого нинішній стан речей влаштовує на всі 100%...
Jew
5505 дн. тому
Для________2jew // 14.10.2009 20:58:54 Я то в штабах не работаю могу помазать на "мазел тоф" а во все журики ШЛЕНДРЫ с окружной (ой девченок обидел)
2jew
5505 дн. тому
Ты мурзилка штабная, понюхай носки Лозинского и Уколова,бери след, ищи- патякать еще успеешь!
переляканий перехожий
5505 дн. тому
У народі вже давно живе думка, що всі кандидати "одним миром мазані". Та усе ж Юля - лідер із наглої брехні, безпредєлу та ієзуїтства. У масці янгола це лисенятко клеймить ганьбою чиїсь брудні технології, і тут же бере їх на озброєння. Таким чином вона вже давно перегнала і Кучму, і Янека, і Мату Харі. У галузі спритних вибриків, грайливо-блудливого словоблуддя та ненаситності влади, грошей та помсти їй ще довго не буде рівних. Безпредєл у ідеологічних війнах - це її ноу-хау. А вікопомна газова угода із Росією - справжній підрив нашої незалежності. Так що начуваймось!
A
5505 дн. тому
а чи не станеться так, що після перемоги Януковича, ми, зітхнувши скажемо: - ... зрештою.., не так вже все й погано... жаль є і з приводу того, що, ми ж таки маємо справу із зіставленням одного Симулякра Іншому, про дійсність мове вже навіть і не йде. конструктивний аналіз та діі: у цьому не зацікавлений жоден нами безвільно проголошених лідерів. Правда про дійсний стан речей в Україні не має бути промовленою. Дійсність.., тут країна все більше блукає, саме тут, нас вдало "гублять" наші "лідери", дійсність впевнено перетворюється на онлайнову симуляцію, стає безвихідіним лабіринтом ілюзій. проблема Вибору... вибирати немає з кого. немає маленького чи великого українця, це питання влади та ієрархії. є лиш питання, відповідь на яке є важливим - Quo vadis, Україно?
О.К.
5505 дн. тому
це бідолахи, що мріють заступити "на смену"?
Vladislav Synyahovskyy
5506 дн. тому
100%
Jew
5506 дн. тому
как правильно заметила пани Лигачева - «…за небольшим исключением, украинские журналисты либо продажны, либо некомпетентны. Либо и то, и другое вместе…» { 27/09/09) поскольку шановний пан Отар так и не ответил на вопрос - какое дело так называемым журналистам до закона и ростанов суда связанных о недобросовестной рекламе замечу. все очень просто так называемые журналисты в своем большинстве превратились в малоэффективных местечковых пиарщиков и дудельщиков, что хорошо, после выборов всю эту шушеры дважды "сбитых летчиков" и "палаточных фронтменов" унесет с полос СМИ и ТВ и возможно на смену "сливным бакам" а-ля лещенки, пыховшики и придут другие менее продажные.... а пока ребята спешите рубить бабло
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду