«В полі нема кому пахати». Як реаліті «Міняю жінку» посилює розкол у суспільстві
На телеканалі «1+1 Україна» стартував новий, 16-й сезон сімейного реаліті-шоу «Міняю жінку». Попередній сезон вийшов ще у вересні 2020-го. Повернення популярного проєкту після великої перерви — саме по собі помітне явище. А тут камбек відбувся на тлі війни, яка змінила геть усе. Зрозуміло, чому шоу привернуло неабияку увагу. Лише за один день після викладення першого випуску нового сезону в ютубі його подивилися вже 100 тисяч глядачів.
Учасники першого випуску нового сезону
«Міняю жінку» — адаптація британського формату Wife Swap, який з’явився у 2003 році. Місцеві варіанти реаліті вийшли в понад двох десятках країн, зокрема у США, Німеччині, Франції, Польщі, Індії, Австралії. У нас проєкт стартував у 2010 році на телеканалі «1+1» і став одним із найтриваліших реаліті-шоу на українському телебаченні.
За правилами, щотижня двоє жінок міняються сім’ями. Вони не знають, у яку родину потраплять і як далеко опиняться від близьких. Спілкуватися з власними родинами, поки перебувають у «прийомній», героїням заборонено. Перші три дні «нові дружини» повинні суворо дотримуватися способу життя, до якого звикла їхня попередниця, — навіть якщо це зовсім не збігається зі звичним їм розкладом. Після героїням надається три дні, щоби впровадити в «нових родинах» власні правила. Наприкінці обміну пари зустрічаються, щоб обговорити те, чого вони навчилися, і поміркувати над тим, як новий досвід може вплинути на їхні життя в майбутньому.
Модель Анастасія опановує вареники
Найчастіше участь у шоу беруть звичайні українські родини. За такий підхід у рік виходу проєкт став переможцем щорічної премії «Фаворит телепреси 2010» від «Телекритики». Згодом творці почали експериментувати й залучати до участі зірок, представників ЛГБТ-спільноти, іноземців та інших.
Упродовж всього часу існування «Міняю жінку» супроводжували різноманітні скандали, які інколи виходили за межі знімального майданчика. Наприклад, у 2011 році після виходу проєкту за участі шкільної вчительки Галини Ілик із Дрогобича її звільнили за «аморальну поведінку». Телеканал «1+1» став на захист героїні, але врешті-решт їй довелося не тільки піти зі школи, а й переїхати в інше місто. Того ж року скандал трапився із трансжінкою з Торонто, яка помінялася з броваркою та не витримала порядку денного українки, а двома роками пізніше на проєкт образився співак Степан Гіга, який звинуватив знімальну групу у викривленні фактів. Мовляв, його виставили як поганого батька, який зовсім не дотичний до виховання дітей, а це насправді не так. У самому шоу час від часу сварилися та билися учасники через господарські проблеми, ревнощі й навіть мовне питання.
Катерина вчиться турбуватися про себе
У підсумку рівень зашквару реаліті можна визначити як помірний, що подібним проєктам зазвичай іде лише на користь. Але не під час війни. Українське суспільство зараз настільки емоційно вразливе, що будь-яка дрібниця може спровокувати вибух.
Здається, творці це добре усвідомлюють, тому новий сезон «Міняю жінку» — принаймні перший його випуск, що зараз є в доступі — вийшов украй обережним. Ніяких гучних суперечок, образ і лайки не було. Обмін відбувся між киянами: моделлю Анастасією, що звикла до світського образу життя, та вчителькою музики Катериною з традиційними патріархальними поглядами. Катя ходила по вечірках і салонах краси, а Настя готувала вдома вареники й обслуговувала родину. Найбільш «негативним» персонажем виявився чоловік Каті, чия провина полягала в недостатній кількості уваги, що він приділяв дружині, та в календарі з якоюсь напівроздягненою білявкою в робочому кабінеті.
Родинний календар
«Треба позбутися символів сексизму та об’єктивації!» — закликала Настя та вмовила «нового чоловіка» прибрати гламурну білявку. Неочікувана заявка від учасниці проєкту, який, узагалі-то, заснований на гендерній дискримінації. Адже міняються родинами лише жінки за поодинокими винятками. Є надія, що творці це усвідомлюють і планують виправити. Принаймні закадрового коментатора вони вже змінили: тепер події коментує жінка, а не чоловік.
У фінальному слові всі герої першого випуску дякували одне одному й обіцяли любити родину ще більше. Хепіенд, одним словом. Сирен, вибухів, відімкнень світла й інших атрибутів тилового міста в епізоді не було, але зовсім тему війни проєкт не оминав. Катя поскаржилася, як важко їхати в чужий дім, бо через ракетну небезпеку страшно залишати рідних. До речі, пресслужба «1+1» розповіла, що дві сім’ї з Миколаєва й Одеси в останню мить відмовилися брати участь у проєкті саме з цих міркувань. Настя та її чоловік розповіли про батьків в окупації у Скадовську. «Для нас це дуже болісна тема. Ми мріємо про той час, коли зможемо побачити батьків. Важко, але ми чекаємо», — поділилася Настя.
У наступних випусках, виходячи з анонсів, на нас очікує глибше занурення в поточну реальність. Зокрема, серед героїнь з’являться поліціянтка, військовослужбовиця, шкільна викладачка, син якої з перших днів повномасштабної війни пішов на фронт. Також відомо, що одна з героїнь уперше в житті стане доноркою крові, а інша навчиться керувати бойовим дроном. Але я не впевнена, що це врятує сезон від критики.
Катерина вийшла у світ
На перший погляд, концепція «Міняю жінку» здається безпечною. Це не реаліті «Вагітна в 16», від якого СТБ під тиском громадської думки був змушений відмовитися. Адже тема могла нашкодити дівчатам, які зазнали насильства від окупантів. У «Міняють жінку» сім’ї просто грають у рольові ігри. Дорослі люди, мають право. Але ж мова про Україну, де кількість зруйнованих і розділених родин рахується вже, напевно, сотнями тисяч. Про Україну, де триває мобілізація та руйнуються цілі міста. Показувати чужий добробут на цьому тлі не зовсім доречно. Або хоча б розпочинати сезон випуском із героями, які не дотичні до війни. Саме цю помилку колись зробив інший проєкт «Плюсів» «Говорить уся країна», коли віддав прем’єрний випуск героям, що впритул не помічали російської агресії. І що би проєкт не показував далі, осад залишився.
Мої припущення підтверджують коментарі під відео в ютубі. Ось деякі з них.
«Добре у Києві, а мої на передовій».
«В полі нема кому робить. Всіх забрали. Так, може, хай пройдуть по таких шоу?».
«Питання, чому такі здорові чоловіки не воюють або не волонтери? Що вони роблять для перемоги?».
«Я з Херсона і зараз тут перебуваю, і дуже образливо, коли через ситуацію у рідному місті піаряться».
«“Ми чекаємо…” А що ж ви чекаєте?! Чому чоловік зі Скадовська не захищає своє місто, а сидить у Києві з брекетами на зубах?».
«Мы вчера с мужем офигели от всего этого разврата во время войны! Какие бранчи, какие показы, платья??? Народ, очнитесь!!!!!!».
«Я не розумію, війна...горе..., а тут, дивлюся, чоловіки живуть у сім’ях, беруть участь у передачі… якось дивно… Не хватає воїнів — так от же вони, герої...».
Світський захід у Києві
Як і на початку війни, розважальна телеіндустрія не розуміє настроїв суспільства, а тому працює на його розкол. Сьогодні героїня шоу повинна йти до цирюльні не тому що треба знову «закохати в себе чоловіка», а тому що всю ніч над головою збивали шахеди і їй було вкрай потрібно відчути себе живою. А герой, якщо він — так уже сталося — не в армії, повинен збільшувати обсяг роботи не заради подарунків дружині, а для донатів. А після цього можна й календар із білявкою зі стіни здерти.